За фізико-хімічними показниками крупи повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.
Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники крупів
Назва показника |
Норма |
Метод контролювання |
Масова частка вологи, %, не більше ніж |
10,0 |
Згідно з ГОСТ 15113.4 |
Масова частка металомагнітної домішки (частинок не більше ніж 0,3 мм у найбільшому лінійному вимірі, а маса окремих її часток не повинна перевищувати 0,4 мг), %, не більше ніж |
3И0-4 |
Згідно з ГОСТ 15113.2 |
Г отовність страви з крупів до споживання, хв, не більше ніж: |
|
Згідно з ГОСТ 15113.3 |
— горохових |
15 |
|
— гречаних, вівсяних, пшоняних, рисових, ячних |
20 |
|
Кінець таблиці 2
Назва показника |
Норма |
Метод контролювання |
— пшеничних — кукурудзяних, перлових |
25 30 |
Згідно з ГОСТ 15113.3 |
Наявність побічних і мінеральних домішок (піску), зараженість шкідниками хлібних запасів |
Не дозволено |
Згідно з ГОСТ 15113.2 |
Вміст токсичних елементів, мікотоксинів у крупах не повинен перевищувати допустимі рівні, передбачені МБВ № 5061 [1] і зазначені у таблиці 3.
Таблиця 3 — Показники безпеки в крупах
Назва показника |
Допустимий рівень, мг/кг, не більше ніж |
Метод контролювання |
Вміст свинцю |
0,5 |
Згідно з ГОСТ 26932, ГОСТ 30178 |
Вміст кадмію |
0,1 |
Згідно з ГОСТ 26933, ГОСТ 30178 |
Вміст миш’яку |
0,2 |
Згідно з ГОСТ 26930 |
Вміст ртуті |
0,03 |
Згідно з ГОСТ 26927 |
Вміст мікотоксинів: — афлатоксину B1 |
0,005 |
Згідно з методичними рекомендаціями, зазначе- |
— зеараленону для пшеничних, |
0,2 |
ними в МР 2273 [2], МУ 4082 [3] Згідно з методичними вказівками, зазначеними |
кукурудзяних, ячних — Т-2 токсину |
0,1 |
в МУ 5177 [4] Згідно з методичними вказівками, зазначеними |
— дезоксиніваленолу для: |
|
в МУ 3184 [5] Згідно з методичними вказівками, зазначеними |
пшеничних |
0,7 |
в МУ 5177 [4] |
ячних |
1,0 |
|
За мікробіологічними показниками крупи повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 4.
Таблиця 4 — Мікробіологічні показники крупів
Назва показника |
Норма |
Метод контролювання |
Кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше ніж |
5^103 |
Згідно з ГОСТ 10444.15 |
Бактерії груп кишкових паличок (коліформи) в 0,01 г продукту |
Не дозволено |
Згідно з ГОСТ 26972 |
Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella, в 25 г продукту |
Не дозволено |
Згідно з ДСТУ ISO 12824 |
B. cereus, в 0,1 г продукту |
Не дозволено |
Згідно з ГОСТ 10444.8 |
Плісеневі гриби, КУО в 1 г, не більше ніж |
50 |
Згідно з ГОСТ 10444.12 |
Вимоги до сировини
Для готування блюд із крупів треба застосовувати такі основні види сировини:
горох лущений не нижче першого сорту згідно з ГОСТ 6201;
крупи гречані першого сорту згідно з ГОСТ 5550;
крупи кукурудзяні шліфовані № 1-3 згідно з ГОСТ 6002;
крупи вівсяні пропарені недроблені вищого сорту згідно з ГОСТ 3034;
крупи перлові № 1-2 згідно з ГОСТ 5784;
крупи пшеничні «Полтавські» № 1-3, «Артек» згідно з ГОСТ 276;
крупи пшоняні шліфовані вищого сорту згідно з ГОСТ 572;
крупи рисові шліфовані не нижче першого сорту згідно з ГОСТ 6292;
крупи ячні № 1 згідно з ГОСТ 5784;
воду питну згідно з ГОСТ 2874.
Можна використовувати інші види сировини, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України, згідно з чинними нормативними документами.
Сировина, яка надходить для виробництва крупів, за вмістом токсичних елементів, мікоток- синів повинна відповідати вимогам згідно з МБВ № 5061 [1], пестицидів — вимогам згідно з ДСанПиН 8.8.1.2.3.4-000 [6].
Сировина, яка надходить для виробництва крупів, повинна мати гігієнічний висновок центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України і (або) документ про якість із зазначенням показників безпеки.
Вміст радіонуклідів у сировині не повинен перевищувати рівні, які встановлені в ДР [7].
ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
Під час виробництва крупів треба керуватися вимогами, які передбачені санітарними правилами [8].
Технологічні процеси виробництва повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002.
Вимоги безпеки до технологічного устатковання встановлюють згідно з ГОСТ 12.2.003.
Повітря робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005. Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 [9].
Освітлення приміщень повинно відповідати вимогам СниП П-4 [10].
Еквівалентний рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати 80 дБ, і його визначають згідно з ДСН 3.3.6.037 [11] не менше ніж раз на рік.
Загальні вимоги щодо пожежної безпеки — згідно з ГОСТ 12.1.004.
ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
Стічні води, які утворюються під час виробництва крупів, треба очищати, і вони повинні відповідати вимогам СанПиН 4630 [12].
Атмосферне повітря населених місць необхідно охороняти згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201 [13].
Ґрунт від забруднення побутовими та промисловими відходами охороняють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [14].
МАРКУВАННЯ
На кожній одиниці спожиткової тари з крупами повинно бути нанесене державною мовою мар- ковання, яке містить:
назву харчового продукту;
назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів — назву, повну адресу і телефон імпортера;
кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм або поштучно);
склад харчового продукту у порядку переваги складників, зокрема харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;
калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях вимірювання на 100 г харчового продукту;
кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та термін придатності;
номер партії виробництва;
умови зберігання та використовування, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання, та використовування для забезпечення його безпечності та якості.
Маркування виконують нанесенням літографованого або офсетного друку, або тисненням, або будь-яким іншим способом, який забезпечує чітке зчитування, на бокову поверхню пачки, пакета, або наклеюванням художньо-оформленої кольорової етикетки.
Фарби, які застосовують для маркування, повинні бути тривкі, не змиватися, не мати стороннього запаху і бути дозволеними центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для використовування під час маркування харчових продуктів.
Транспортне маркування необхідно здійснювати згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуля- ційних знаків: «Бережіть від вологи», «Бережіть від нагрівання».
На кожну одиницю транспортної тари наносять марковання, яке характеризує продукцію:
назву продукту;
назву та адресу виробника і місце виготовлення;
масу нетто і брутто в кілограмах;
кількість пакувальних одиниць і масу нетто пакувальної одиниці (для фасованої продукції);
кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання;
умови зберігання;
позначення цього стандарту.
7.5 Транспортне марковання наносять наклеюванням ярлика або нанесенням виразного відбитка трафаретом або штампом-фарбою, яка не змивається і не має запаху.
ПАКУВАННЯ
Крупи випускають фасованими.
Фасовані згідно з ГОСТ 24508 крупи масою нетто від 0,300 кг до 1,000 кг випускають у:
пачках згідно з ГОСТ 12303 з паперу згідно з ГОСТ 7247 або з паперу для автоматичного пакування бакалійних продуктів масою 1 м2 не менше ніж 220 г із внутрішнім пакетом з пергаменту згідно з ГОСТ 1341 або підпергаменту згідно з ГОСТ 1760;
пачках згідно з ГОСТ 12303 з паперу згідно з ГОСТ 7247 або з паперу для автоматичного пакування бакалійних продуктів масою 1 м2 не менше ніж 220 г із внутрішнім пакетом з термозварних полімерних матеріалів згідно з чинними нормативними документами;
пакетах згідно з ГОСТ 24370 із плівки поліетиленової харчової згідно з ГОСТ 10354;
пакетах згідно з ГОСТ 24370 з паперу мішкового згідно з ГОСТ 2228 із внутрішнім пакетом з підпергаменту згідно з ГОСТ 1760;
пакетах згідно з ГОСТ 24370 з паперу мішкового згідно з ГОСТ 2228 із внутрішнім пакетом з паперу парафінованого згідно з ГОСТ 9569;
пакетах згідно з ГОСТ 24370 з паперу етикетувального масою 1 м2 не менше ніж 80 г згідно з ГОСТ 7625 із внутрішнім пакетом з пергаменту згідно з ГОСТ 1341 або підпергаменту згідно з ГОСТ 1760;
пакетах згідно з ГОСТ 24370 з паперу етикетувального масою 1 м2 не менше ніж 80 г згідно з ГОСТ 7625 із внутрішнім пакетом з паперу парафінованого згідно з ГОСТ 9569;
пакетах згідно з ГОСТ 24370 з паперу масою 1 м2 не менше ніж 90 г згідно з ГОСТ 7247 з полімерним покриттям згідно з ГОСТ 16337;
пакетах згідно з ГОСТ 24370 з комбінованих термозварних полімерних матеріалів на основі алюмінієвої фольги згідно з ДСТУ ГОСТ 745;
пакетах згідно з ГОСТ 24370 з багатошарових полімерних матеріалів згідно з чинними нормативними документами;
пакетах згідно з ГОСТ 24370 з комбінованих матеріалів на основі паперу, термозварних матеріалів згідно з чинними нормативними документами або з інших матеріалів, дозволених для використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
Крупи, фасовані в пачки, пакети, упаковують в ящики з деревини та деревних матеріалів згідно з ГОСТ 10131, багатооборотні згідно з ГОСТ 11354 сумарною масою нетто не більше ніж 25 кг, ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 13511, ГОСТ 13512, ГОСТ 13516 сумарною масою нетто не більше ніж 20 кг, ящики з картону згідно з ГОСТ 13515 сумарною масою нетто не більше ніж 20 кг.
Ящики перед пакуванням у них фасованих крупів вистеляють обгортковим папером згідно з ГОСТ 8273 або пергаментом згідно з ГОСТ 1341, підпергаментом згідно з ГОСТ 1760, целофаном згідно з ГОСТ 7730, парафінованим папером згідно з ГОСТ 9569. Вільні місця в ящиках мають бути заповнені папером або паперовою стружкою.
Для підприємств ресторанного господарства дозволено пакувати пачки крупів у ящики без вистилання обгортковим папером.
У кожну транспорту пакувальну одиницю повинні бути упаковані крупи одного виду.
Для внутрішньоміських перевезень дозволено пакувати пачки і пакети з крупами у зворотні ящики з гофрованого картону.
Крупи, призначені для промислового використовування, упаковують у:
пакети згідно з ГОСТ 24370 з поліетиленової плівки марки «М» згідно з ГОСТ 10354, з нестабі- лізованого поліетилену базових марок, допущених до контактування з харчовими продуктами, згідно з ГОСТ 16337 масою нетто від 5 кг до 10 кг;
пакети згідно з ГОСТ 24370 з паперу мішкового згідно з ГОСТ 2228 із внутрішнім пакетом з пергаменту згідно з ГОСТ 1341 або підпергаменту згідно з ГОСТ 1760 масою нетто від 5 кг до 10 кг;
мішки паперові чотирьохшарові марки «НМ»,«ВМ», «ВМП» або «ПМ» згідно з ГОСТ 2226 масою нетто не більше ніж 20 кг;
мішки з тканини згідно з ДСТУ 3748 із внутрішнім поліетиленовим мішком-вкладкою згідно з ГОСТ 19360 масою нетто не більше ніж 30 кг;
мішки поліпропіленові згідно з ДСТУ 3748 або інші, рівноцінні за показниками якості поліпропіленові мішки вітчизняного або закордонного виробництва, які дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я Укр аїни для пакування харчових продуктів, масою нетто не більше ніж 30 кг.
Пакети з крупами термозварюють або заклеюють клейовою стрічкою згідно з чинними нормативними документами.
Мішки з крупами зашивають машинним способом лляними нитками згідно з ГОСТ 14961, бавовняними — згідно з ГОСТ 6309, синтетичними або іншими нитками — згідно з чинними нормативними документами, які забезпечують механічну міцність зашивання.
Відстань від шва до краю горловини мішка повинна бути не менше ніж 20 мм.