ДОДАТОК Ж
(довідковий)
ОЦІНКА СТАНУ СКЕЛЬНИХ СХИЛІВ (УКОСІВ)
Оцінку стану обвальних скельних схилів (укосів) заввишки від 30 м до 40 м слід проводити залежно від їх морфометричних і інженерно-геологічних характеристик відповідно до таблиці Ж.1. Оцінка в балах за морфометричними характеристиками схилів (укосів) наведена в таблиці Ж.2, за інженерно-геологічними характеристиками – в таблиці Ж.3.
Таблиця Ж.1 – Морфометричні та інженерно-геологічні характеристики схилів (укосів)
|
Характеристика |
Ступінь небезпеки стану скельних схилів (укосів) |
||
|
|
Особливо небезпечний |
Небезпечний |
Безпечний |
|
Сума балів, що оцінюють ступінь порушення стійкості скельних схилів (укосів) за таблицями Ж.2 і Ж.3 |
45-37 |
36-8 |
7-0 |
Таблиця Ж.2 – Оцінка морфометричних характеристик схилів (укосів)
|
Характеристика |
Оцінка стану схилів (укосів) за морфометричними характеристиками, балів |
|||
|
|
0 |
2 |
4 |
6 |
|
Висота, м |
3 |
3-6 |
6-12 |
12 |
|
Крутизна, град. |
<30 |
30-45 |
45-60 |
>60 |
|
Форма поверхні |
Рівна |
Нерівна |
3 виступами |
3 нависаючими виступами |
|
Відстань від підошви укосу до об'єкта, що захищається, м |
>4 |
4-3 |
3-2 |
<2 |
Таблиця Ж.3 – Оцінка інженерно-геологічних характеристик схилів (укосів)
|
Характеристика |
Оцінка стану схилів (укосів) за інженерно-геологічними характеристиками, балів |
|||
|
|
0 |
1 |
2 |
3 |
|
Середнє число тріщин на1м |
1 |
210 |
11-20 |
>21 |
|
Ширина розкриття тріщин, см |
0 |
0,5 |
0,5-1 |
>1,0 |
|
Глибина тріщин, м |
<0,1 |
0,1-1,0 |
1,0-10 |
>10 |
|
Напрям кута падіння тріщин по відношенню до майданчика розміщення об'єкта, що захищається, град. |
<20 |
20-30 |
30-40 |
>40 |
|
Міцність скельних ґрунтів на одноосне стиснення, МПа |
150-200 |
100-150 |
50-100 |
|
|
Ступінь вивітрювання скельного масиву |
Не вивітрювальні |
Слабкови-вітрювальні |
Вивітрюва-льні |
Сильнови-вітрювальні |
|
Сейсмічність, балів |
6 |
7 |
8 |
9 |
ДОДАТОК И
(рекомендований)
ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ ВЕЛИЧИНИ УЛАМКІВ СКЕЛЬНИХ ГРУНТІВ ЗА ЇХ ПОТЕНЦІЙНОЮ БЛОЧНІСТЮ
И.1 Розрахункову величину уламків скельних ґрунтів щодо їх блочності визначають на основі інженерно-геологічного обстеження тріщинуватості скельних укосів щодо їх потенційної блочності.
И.2 Для визначення потенційної блочності слід враховувати тріщини завширшки понад 10 см. Допускається об'єднувати тріщини в одну систему, якщо вони мають однакову або близьку орієнтацію. Тріщини, повністю заповнені слабковивітрювальними мінералами, такими як кварц, міцний кальцит тощо, при визначенні блочності не враховують.
И.3 Обстеження тріщин проводять рівномірно за всією площею укосу при числі вимірів не менше 50. У разі однорідності геологічної будови відстань між ділянками вимірів слід приймати від 150 м до 300 м, при неоднорідності елементів залягання скельних ґрунтів його слід скоротити від 25 м до 50 м.
И.4 Тріщини необхідно обстежувати залежно від складності на різних горизонтах через 10-20 м по висоті укосу. За наявності літологічних різниць тріщини доцільно вимірювати в кожній з них.
И.5 Відстань між тріщинами обчислюють за методом якнайменших квадратів із довірчою вірогідністю 0,85.
И.6 На підставі одержаних даних визначають розмір потенційного блока (що приймається за ребро куба або діаметр кулі) за формулою
де п – кількість систем тріщин;
l1, l2...li – значення відстаней між тріщинами першої, другої i-ї систем, м.
ДОДАТОК К
(довідковий)
ХАРАКТЕР ЗАБУДОВИ І ПРОТИКАРСТОВІ ЗАХОДИ ЗАЛЕЖНО ВІД КАТЕГОРІЇ СТІЙКОСТІ ТЕРИТОРІЙ ЗА ІНТЕНСИВНІСТЮ УТВОРЕННЯ КАРСТОВИХ ПРОВАЛІВ І ЇХ СЕРЕДНІХ ДІАМЕТРІВ*
Таблиця К.1 – Характер забудови і протикарстові заходи залежно від категорії стійкості територій за інтенсивністю утворення карстових провалів і їх середніх діаметрів
|
Категорія стійкості території |
Показник інтенсивності карстових провалів λ, випадки рік × км2 |
Умовна характери-стика стійкості території |
Характер забудови і протикарстові заходи, що рекомендуються (для категорій Б і В за середнім діаметром провалів) |
|
I |
Від 1,0 |
Дуже нестійка |
Будівництво будівель і споруд не рекомендується* |
|
II |
Від 0,1 до 1,0 |
Нестійка |
Будівлі і споруди класу наслідків (відповідальності) СС1 із застосуванням протикарстових заходів за наявності спеціального обґрунтування доцільності будівництва. Будівництво будівель і споруд класів наслідків (відповідальності) СС3 і СС2 не рекомендується* |
|
III |
Від 0,05 до 0,1 |
Недостатньо стійка |
Будівлі і споруди класу наслідків (відповідальності) СС1 із застосуванням протикарстових заходів. Будівлі і споруди класу наслідків (відповідальності) СС2 із застосуванням протикарстових заходів, у тому числі геотехнічних і (або) конструктивних за наявності спеціального обґрунтування доцільності будівництва. Будівництво будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС3 не рекомендується* |
|
IV |
Від 0,01 до 0,05 |
Дещо зниженої стійкості |
Будівлі і споруди класу наслідків (відповідальності) СС1 із застосуванням профілактичних протикарстових заходів. Будівлі і споруди класу наслідків (відповідальності) СС2 із застосуванням протикарстових заходів, у тому числі геотехнічних і (або) конструктивних. Будівлі і споруди класу наслідків (відповідальності) СС3 – те саме, за наявності спеціального обґрунтування доцільності будівництва |
|
V |
До 0,01 |
Відносно стійка
|
Будівлі і споруди класу наслідків (відповідальності) СС1 із застосуванням профілактичних протикарстових заходів.** Будівлі і споруди класу наслідків (відповідальності) СС2 із застосуванням профілактичних і мінімально необхідних конструктивних і (або) інших протикарстових заходів залежно від результатів інженерних досліджень. Будівлі і споруди класу наслідків (відповідальності) СС3 із застосуванням протикарстових заходів, у тому числі геотехнічних і (або) конструктивних |
*Додаток не розповсюджується на проектування лінійних, гідротехнічних і підземних споруд.
Кінець таблиці К.1
|
Категорія стійкості території |
Показник інтенсивності карстових провалів λ, випадки рік × км2 |
Умовна характери-стика стійкості території |
Характер забудови і протикарстові заходи, що рекомендуються (для категорій Б і В за середнім діаметром провалів) |
|
VI |
Можливість провалів виключається |
Стійка |
Будь-які будівлі і споруди без вжиття протикарстових заходів |
|
*Будівництво допускається як виняток за наявності спеціального обґрунтування можливості надійного захисту будівель і (або) споруд від карстових явищ і доцільності їх будівництва з урахуванням витрат на протикарстові заходи. **До профілактичних відносяться водорегулюючі заходи, спрямовані на запобігання техногенній активізації карсту і пов'язаних з ним явищ, а також інші протикарстові заходи, що не вимагають витрат, що істотно здорожчують будівництво. |
Таблиця К.2 – Категорії стійкості територій залежно від середніх діаметрів карстових провалів і локальних осідань
|
Категорія стійкості території |
Середній діаметр карстових провалів і локальних осідань, м |
|
А |
Від 20 |
|
Б |
Від 10 до 20 |
|
В |
Від 3 до 10 |
|
Г |
До 3 |
ДОДАТОК Л
(довідковий)
ЙМОВІРНІСНИЙ СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ЛОКАЛЬНИХ ДЕФОРМАЦІЙ (ПРОВАЛІВ)
Л.1 Зміна карстових провалів, що є одним з основних параметрів карстових деформацій, підлягає певним імовірнісно-статистичним закономірностям, які необхідно використовувати при прогнозі.
Л.2 Імовірнісно-статистичний метод прогнозу значень діаметрів карстових провалів полягає в побудові кривої їх розподілу і оцінці статистичних параметрів, необхідних надалі для визначення розрахункового розміру карстових провалів: середнього діаметра d, дисперсії σ2, емпіричного середньоквадратичного відхилу у, максимального значення dmax.
Л.3 Підбір теоретичних кривих розподілу необхідно виконувати за емпіричними графіками розподілу діаметрів карстових провалів, що дозволяє більш обґрунтовано визначити початкові дані для розрахунку захисних конструкцій і оцінки їх ефективності.
Л.4 У більшості випадків криві розподілу діаметрів провалів підлягають логарифмічно нормальному розподілу.
Л.5 На ділянках, однорідних із погляду постійності чинників, що впливають на значення діаметра карстових провалів, криві їх розподілу близькі до нормальних. При цьому, чим більше враховано природних чинників, тим крива розподілу діаметрів стає ближче до нормальної.
Л.6 Закон розподілу карстових провалів у часі близький до закону Пуассона (закону рідкісних подій).
Вірогідність походження їх провалів за даний проміжок часу визначається за формулою:
При цьому враховуються провали, утворення яких незалежні один від одного (утворення провалу в одному місці не змінює вірогідності його появи в іншому).
Первинні провали (вторинні і подальші в одній точці вважаються за один провал – прояв однієї порожнини).
Л.7 Вірогідність того, що на даній території в заданий час не відбудеться жодного провалу (х = 0), дорівнює:
Вірогідність прояву хоча б одного провалу на даній території у визначений час дорівнює:
Закон розподілу провалів у часі справедливий як для всієї території в цілому, так і окремих її ділянок. Стосовно одиниці площі території і одиниці часу формула (Л.1) матиме вигляд:
Л.8 Під надійністю майданчика площею F щодо карстових провалів, що утворюються з інтенсивністю λ, розуміється вірогідність Р0 того, що вона протягом розрахункового періоду служби споруди Г не буде пошкоджена карстовими провалами з діаметрами, що перевищують деякий розмір d, або:
Л.9 Імовірнісно-статистичні методи при оцінці карстонебезпечності окремого будівельного майданчика застосовні за умов:
ДОДАТОК Р
(довідковий)
УМОВИ УТВОРЕННЯ ЛАВИН ТА ПРОТИЛАВИННІ ЗАХОДИ
Р.1 Умови утворення снігових лавин
Р.1.1 Сніговий покрив – один з лавиноутворюючих чинників. При тісній взаємодії з рельєфом, рослинністю і, головне, гідрометеорологічними умовами, він створює передумови для сходження снігових лавин. Основною причиною виникнення лавин є скупчення значних мас снігу за рахунок вітрового снігоперенесення й утворення потужних снігових карнизів. За таких умов найкраще запобігти сходженню лавин або зменшити її об'єм і дальність викиду, обмежуючи нагромадження снігу та попереджаючи утворення снігових карнизів та лавин різного генезису за допомогою різних споруд. Найважливішими характеристиками рельєфу, що визначають можливість відриву снігового пласта від подальшого пересування його по схилу, є крутизна схилів і розчленованість поверхні. Крутизна схилів Українських Карпат у зоні утворення лавин складає 20-40°, що сприяє накопиченню значних мас снігу на схилах гір. За відповідних умов це призводить до формування лавин великого об'єму. За результатами багаторічних спостережень і експедиційних робіт встановлено, що лавинонебезпечними є схили з крутизною 20° і більше, а схили крутизною від 15° із потужністю снігу 30 см – потенційно лавинонебезпечними.
Р.1.2 Територія Українських Карпат відноситься до районів значної лавинної небезпеки з альпінотипним рельєфом із гляціальними, нівально-ерозійними і денудаційними формами рельєфу із глибиною розчленування 500–1000 м, потужністю снігу 150–300 см. Лавини туг зароджуються на полонинах (пригребеневих безлісних ділянках). Особливо лавинонебезпечні північно-східні схили хребтів. Лавини виникають у безвітряну погоду зі свіжого снігу, найчастіше – з хуртовинного снігу і адвекційні (мокрі) лавини. Режим сходу – зимово-весняний. Лавини спостерігаються щорічно, іноді неодноразово впродовж зими. Об'єми лавин, як правило, перевищують 100 тис. м3 снігу (наприклад, в бас. р. Шопурка в урочищі Ганя 14.02.58 р. зійшла лавина завдовжки 3,5 км, об'ємом 1,5 млн. м3 снігу). Лавини Українських Карпат формуються найчастіше в грудні-березні (інколи – в листопаді-грудні і квітні-травні). Найбільші за об'ємом лавини виникають звичайно після снігопадів із хуртовиною, менш крупні – після відлиги, найменші – після поземків. Багаторічні характеристики сніголавинного режиму Українських Карпат наведені в таблиці Р.1.
