Страница 7: ДБН В.1.1-5-2000. Захист від небезпечних геологічних процесів будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах (29841)

7.19 Стикові з'єднання секційних трубопроводів та колодязів водопровідних, каналізаційних мереж і аналогічних систем слід проектувати з призначенням необхідної компенсаційної здатності і герметичності з урахуванням вимог 7.18 даних норм.

ДБН В..1.1-5-2000 Ч.1 С.31

7.20 Труби залізобетонні напірні та безнапірні повинні застосовуватись з бов'язковою умовою їх випробувань на міцність, жорсткість та тріщиностійкість при сполученні основних і додаткових навантажень, викликаних підробкою.

7.21 Умовою збереження експлуатаційного режиму безнапірних секційних трубопроводів є достатність запроектованих ухилів з урахуванням ухилів земної поверхні при підробці. При оцінці імовірності розподілення деформацій на територіях шахтних полів слід проектувати труби лоткового типу з висотою стінок, збільшеною з урахуванням очікуваного осідання земної поверхні. Конструкція лотків повинна бути пристосована для додаткового нарощування висоти.

При техніко-економічному обгрунтуванні допускається влаштування перед підробкою тимчасових напірних ліній із пересувними чи тимчасовими станціями перекачування.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.32

ДОДАТОК 1

(обов'язковий)

ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ

Імовірні зсування і деформації - величини зсування і деформацій, які визначаються за умов, коли відсутні календарні плани розвитку гірничих робіт.

Вертикальні деформації земної поверхні (нахили, кривизна) -деформації земної поверхні у вертикальній площині, викликані нерівномірністю вертикальних зсувань.

Горизонтальне зсування - горизонтальна складова вектора зсування точки земної поверхні у мульді зсування.

Кривизна мульди зсування - відношення різниці нахилів двох сусідніх інтервалів мульди до напівсуми довжин цих інтервалів. У точках мульди розрізняють кривизну:

у напрямку простягання рх ;

у напрямку навхрест простягання у напівмульді за падінням ;

у напрямку навхрест простягання у напівмульді за підійманням ;

у заданому напрямку р??

Мульда зсування земної поверхні - ділянка земної поверхні, яка зазнає зсування під впливом підземних виробок.

Нахили інтервалів у мульді зсування - відношення різниці осідань двох сусідніх точок мульди до відстані між ними.

У точках мульди розрізняються нахили:

у напрямку простягання пластів і х;

у напрямку навхрест простягання пластів у напівмульді за падінням ;

у напрямку навхрест простягання пластів у напівмульді за підійманням ;

у заданому напрямку i?? .

Очікувані зсування і деформації - величини зсувань і деформацій, які визначають за умов, коли є календарні плани розвитку гірничих робіт і відомі необхідні для розрахунків вихідні дані.

Осідання - вертикальна складова вектора зсування точки земної поверхні у мульді зсування.

Відносні горизонтальні деформації розтягу або стиску - деформації земної поверхні у горизонтальній площині, викликані нерівномірністю горизонтальних зсувань у мульді зсування.

У точках мульди зсування розрізняють горизонтальні деформації:

у напрямку простягання пластів єх;

у напрямку навхрест простягання пластів у напівмульді за падінням єу1 ',

у напрямку навхрест простягання пластів у напівмульді за підійманням єу2 ',

у заданому напрямку є ??.

Підробка будинків, споруд і трубопроводів - виймання корисної копалини, яка впливає на об'єкт.

Підроблювана територія - територія, яка знаходиться під впливом підземних гірничих виробок. Межі зони впливу гірничих розробок визначаються граничними кутами.

Запобіжний цілик - частина покладу корисних копалин, яку залишають у надрах

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.33

(метою запобігання небезпеці впливу гірничих розробок на об'єкти.

Провал - ділянка земної поверхні, яка зазнала обвалення під впливом підземних гірничих виробок.

Тектонічні диз'юнктивні порушення - порушення суцільності масиву гірських порід, які проявляються у переміщенні блоків порід відносно один одного по площині розриву зміщувача.

Уступи - зосереджені деформації земної поверхні, які проявляються в утворенні тріщин із зсуванням порід. Уступи виникають як наслідок відносних розривних переміщень суміжних ділянок по напластуванню, поверхнях розривних порушень, осьовим поверхням складок тощо.

Розрізняють прямі та зворотні уступи. У прямого уступу ділянка біля краю тріщини, що розташована ближче до точки максимального осідання, осідає більше ніж ділянка, розташована далі від цієї точки; у зворотного уступу - навпаки.

Граничні деформації будинків і споруд (відносна різниця осадок суміжних фундаментів, крен, середня або максимальна осадка) - максимально допустимі для об'єкта даної конструктивної схеми величини деформацій сумісно з основою, перевищення яких може привести до порушення нормальної експлуатації, зниження комфортності мешкання або умов роботи людей, що в ньому знаходяться, порушення роботи технологічного обладнання, а також до зниження міцності та стійкості основних несучих конструкцій або переходу їх (або об'єкта в цілому) до аварійного стану.

Безпечні ділянки виділення метану - площі земної поверхні гірничих відводів газових вугільних шахт, в межах яких немає і не очікується виділення метану.

Загрожуючі ділянки виділення метану - площі земної поверхні гірничих відводів газових вугільних шахт, де не спостерігається виділення метану на поверхню, але є джерела газу, потенційні шляхи для його виділення на поверхню ділянки і проведені, проводяться або передбачається проводити гірничі роботи, які можуть викликати рух метану до поверхні.

Небезпечні ділянки виділення метану - площі земної поверхні гірничих відводів газових вугільних шахт, в межах яких виявлено виділення метану.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ,

НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ТЕКСТІ

СНиП 2.02.01-83 Основания зданий и сооружений.

СНиП 2.06.15-85 Инженерная защита территорий от затопления и подтопления.

ДБН 3 60-92 * Містобудування. Планування і забудова міських і сільських

поселень.

ГОСТ 27751-88 Надежность строительных конструкций и оснований.

Инструкция по защите зданий от проникновения метана / Минуглепром СССР, 1986г.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.34

ДОДАТОК 2

(рекомендований)

ГРАНИЧНІ ДЕФОРМАЦІЇ БУДИНКІВ ТА СПОРУД СУМІСНО 3 ОСНОВОЮ

1 При проектуванні і розрахунку будинків та споруд згідно з 2.8 рекомендується враховувати граничні значення їх сумісних деформацій з основою, що наведені у таблиці 2.1, які відповідають випадкам, коли конструкції конкретних будинків і споруд, що проектуються, не розраховані (Su) або розраховані (Su) на зусилля, що виникають в них при взаємодії з основою.

2 Не рекомендуються перевищення величин граничних деформацій будинків і споруд сумісно з основою, у тому числі розрахованих на зусилля взаємодії з основою, виходячи з умов виключення можливого порушення технологічних або архітектурних вимог до забезпечення їх нормальної експлуатації, змін проектних рівнів та положень об'єктів в цілому, порушення роботи технологічного обладнання, а також вимог до міцності, стійкості і тріщиностійкості конструкцій, включаючи загальну стійкість об'єкта.

Таблиця 2.1

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.35

Продовження таблиці 2.1