У звітність про введення в дію захисних споруд цивільної оборони включаються тільки об'єкти, по яких затверджені акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію та за наявності гарантійного паспорта-сертифіката на об'єкт, який видається генеральним підрядником.
2.36 Документацію, перелічену в пунктах 2.7 і 2.34, після прийняття об'єкта в експлуатацію необхідно зберігати у замовника (забудовника) або в експлуатаційній організації протягом всього терміну експлуатації.
З ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБ'ЄКТІВ, ЯКІ НЕ Є ДЕРЖАВНОЮ ВЛАСНІСТЮ
3.1 Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони, які не є державною власністю, встановлюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністраціями, Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями за погодженням з МНС та з Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України.
Ці об'єкти рекомендується вводити в експлуатацію за рішенням, що приймається державною технічною комісією.
3.2 Державні технічні комісії призначаються розпорядженням районних та міських держадміністрацій.
В окремих випадках за дорученням держадміністрацій державні технічні комісії можуть призначатися місцевими органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Державні технічні комісії приступають до роботи не пізніше як за 15 днів після подання замовником (забудовником) заяви про готовність об'єкта за формою додатка В.
ДБН А.3.1-9-2000 С. 9
3.3 До складу державних технічних комісій включаються представники замовника, експлуатуючої організації, проектувальника, державного архітектурно-будівельного контролю, органу, спеціально уповноваженого органом виконавчої влади розв'язувати задачі цивільної оборони та попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, державної екологічної інспекції, державного нагляду за охороною праці та організації, яка здійснила будівництво.
3.4 Державні технічні комісії, які призначаються районними та міськими держадміністраціями, приймають рішення про введення в експлуатацію всіх сховищ, а також протирадіаційних укриттів з кількістю переховуваних більше 300 осіб.
3.5 Державні технічні комісії, які призначаються за дорученням районних та міських держадміністрацій органами державного архітектурно-будівельного контролю, приймають рішення про введення в експлуатацію протирадіаційних укриттів з кількістю переховуваних до 300 осіб включно.
3.6 Головою державної технічної комісії призначається представник органу, який призначив комісію.
3.7 Державна технічна комісія зобов'язана перевірити:
- відповідність об'єкта затвердженій (погодженій) технічній документації;
- відповідність виконаних будівельно-монтажних робіт заходам з охорони праці, забезпеченню пожежо-, вибухобезпеки, радіаційної безпеки, вимогам захисту навколишнього природного середовища, будівельним нормам;
~ відповідальні конструкції і вузли споруди (приміщення);
- наявність виконавчої технічної документації;
- наявність дозволів відповідних служб на підключення об'єкта до мереж водопроводу, гарячого водопостачання, каналізації, енергопостачання, зв'язку, теплової мережі.
3.6 Рішення про введення в експлуатацію видається на закінчені будівництвом захисні споруди цивільної оборони, які підготовлені до експлуатації, та по яких повністю виконані будівельно-монтажні роботи в обсязі, передбаченому проектом.
3.9 Результатом роботи державної технічної комісії є складання і підписання акта державної технічної комісії (додаток Г), в якому приймається рішення про готовність об'єкта до експлуатації.
3.10 Акт державної технічної комісії затверджується органом, який призначив цю комісію.
3.11 Підписаний та затверджений акт державної технічної комісії є рішенням про готовність до експлуатації захисної споруди цивільної оборони, підставою для включення даних про його введення в державну статистичну звітність, а також для оформлення права власності на збудований об'єкт.
3.12 У випадку, якщо державна технічна комісія дійшла висновку про неготовність споруди (приміщення) до експлуатації, вона оформляє відмову в рішенні про введення об'єкта в експлуатацію і подає її органу, який призначив комісію, і замовнику (забудовнику).
3.13 Голови та члени державних технічних комісій несуть відповідальність за свої дії при прийнятті об'єктів в експлуатацію згідно з чинним законодавством.
4 УТРИМАННЯ ЗАХИСНИХ СПОРУД Загальні вказівки
4.1 Захисні споруди в мирний час повинні використовуватись для потреб господарювання і обслуговування населення у відповідності з вимогами ДБН В.2.2-5, при цьому:
-захисні споруди АЕС і в 30-кілометровій зоні від АЕС, а також на хімічно небезпечних об'єктах в мирний час повинні утримуватись у постійній готовності до прийняття переховуваних;
- відповідальність за підтримання захисних споруд в готовності несуть керівники об'єктів промислового, сільськогосподарського виробництв, організацій і установ, незалежно від форм власності і господарювання.
4.2 При експлуатації захисних споруд у мирний час повинні бути збережені:
ДБН А.3.1-9-2000 С.10
- захисні властивості як споруди в цілому, так і окремих її елементів: входів і аварійних виходів, захисно-герметичних і герметичних дверей і ставень, противибухових пристроїв;
- герметизація і гідроізоляція всієї захисної споруди;
- роботоздатність інженерно-технічного обладнання і можливість переводу його в будь-який час на експлуатацію в режимі воєнного часу.
В захисних спорудах забороняється перепланування приміщень, улаштування отворів або прорізів в огороджувальних конструкціях і не передбачений проектом демонтаж обладнання.
4.3 Підприємства, організації і установи, які експлуатують захисні споруди в мирний час, незалежно від форм власності призначають після прийняття об'єкта в експлуатацію відповідальних осіб, в обов'язки яких входить здійснення систематичного контролю за правильним утриманням приміщень, збереженням захисних пристроїв та інженерно-технічного обладнання захисних споруд, а також працюючих, які здійснюють утримання, експлуатацію, поточний і плановий ремонти інженерно-технічного обладнання, створюють відповідні умови праці, санітарно-побутове та медичне забезпечення, поточні і періодичні медогляди, гігієнічне навчання, забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту.
4.4 У захисній споруді, що експлуатується, має бути така документація:
- правила утримання і опис обладнання та майна захисної споруди;
- плани зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж з вказівками вимикаючих пристроїв;
- паспорт сховища (протирадіаційного укриття), складений за формою додатка Д, журнал перевірки стану захисної споруди, складений за формою додатка Е;
- план захисної споруди з зазначенням пристосувань для сидіння і лежання та шляхів евакуації;
- план приведення захисної споруди в готовність;
- інструкція щодо заходів безпеки при експлуатації ДЕС;
- інструкція з експлуатації фільтровентиляційного та іншого інженерного обладнання, правила користування приладами;
- журнал експлуатації фільтровентиляційного обладнання;
- інструкція з обслуговування і журнал обліку роботи ДЕС;
- журнал результатів огляду і контрольних перевірок фільтрів-поглиначів, фільтрів ФГ-70, пристроїв регенерації і підпору повітря;
- формуляр фільтровентиляційного агрегату;
- вказівки про порядок провітрювання захисної споруди;
- інструкція з протипожежної безпеки;
- щорічний акт освідчення санітарно-епідеміологічними органами ємкостей для питної води;
- експлуатаційні схеми систем життєзабезпечення;
- список сигналів оповіщення цивільної оборони;
- список телефонів.
4.5 Стан захисних споруд перевіряється при комплексних перевірках (один раз на рік) і спеціальних (позачергових) оглядах.
Комплексні перевірки і спеціальні огляди проводяться в порядку, що встановлюється керівниками підприємств, організацій і установ, які експлуатують захисні споруди в мирний час.
Спеціальні огляди проводяться після пожеж, землетрусів, ураганів, злив, повеней тощо.
До складу комісій при комплексній перевірці захисних споруд входять представники органу, спеціально уповноваженого органом виконавчої влади розв'язувати задачі цивільної оборони та попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Результати комплексної перевірки і спеціальних оглядів оформляються актами.
При позачергових оглядах захисних споруд слід перевіряти:
- загальний стан споруди і стан входів, аварійних виходів, повітрозабірних і випускних клапанів;
- стан обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих спорудах, стан покрівлі і бокових поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок;
- справність дверей (воріт, ставень) і механізмів задраювання;
- справність захисних пристроїв, систем вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв'язку, автоматики та іншого інженерного обладнання;
- використання площі приміщень для потреб господарювання і обслуговування населення;
ДБН А.3.1-9-2000 С. 11
- наявність і стан засобів пожежогасіння;
- відсутність протікання і просочування ґрунтових і поверхневих вод;
- температуру і відносну вологість повітря в приміщеннях.
Результати систематичного огляду записуються в журнал перевірки стану споруди за формою додатка Е.
4.6 При комплексній перевірці захисної споруди слід перевіряти:
- герметичність сховища у відповідності з вимогами 2.14;
- роботоздатність усіх систем інженерно-технічного обладнання і захисних пристроїв;
- можливість приведення захисної споруди в готовність у відповідності з планом;
- експлуатацію в режимі захисної споруди протягом 6 год з перевіркою роботи за режимами чистої вентиляції і фільтровентиляції.
4.7 Входи в захисні споруди захаращувати не допускається.
Забудова ділянок поблизу входів, аварійних виходів і зовнішніх повітрозабірних і витяжних пристроїв без узгодження з органом, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади розв'язувати задачі цивільної оборони та попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій області (міста, району) не допускається.
Захисно-герметичні і герметичні двері в період використання споруди в мирний час повинні знаходитися у відкритому стані на підставках і прикриватися легкими знімними екранами. Для зачинення дверних прорізів улаштовуються звичайні двері.
4.8 Приміщення захисних споруд мають бути сухими. Температура в цих приміщеннях у зимовий і літній періоди повинна підтримуватися у відповідності з вимогами щодо експлуатації споруди в мирний час. Підтримання приміщень захисних споруд і їх ремонт проводяться у відповідності з діючими положеннями про проведення планово-попереджувальних ремонтів будинків і споруд залежно від їх призначення в мирний час.
Захисні споруди повинні бути обладнані пожежною сигналізацією та технічними засобами пожежогасіння у відповідності з діючими нормативами і проектом.
Утримання інженерно-технічного обладнання
4.9 Інженерно-технічне обладнання захисних споруд повинно утримуватися у справності і готовності до використання за призначенням.
Утримання, експлуатація, поточний і плановий ремонти інженерно-технічного обладнання здійснюються у відповідності з інструкціями заводів-виробників з урахуванням особливостей експлуатації захисних споруд.
4.10 Системи і елементи інженерно-технічного обладнання сховищ, крім вентиляційних систем ДЕС, фільтрів-поглиначів, передфільтрів, фільтрів для очищення повітря від окису вуглецю, засобів регенерації, гравійних повітроохолоджувачів слід експлуатувати в мирний час.
Масляні протипилові фільтри у випадку невикористання їх у мирний час рекомендується демонтувати і зберігати у фільтровентиляційному приміщенні зануреними у масляну ванну.
Герметичні клапани до і після фільтрів-поглиначів, пристроїв регенерації і фільтрів для очищення повітря від окису вуглецю повинні бути закриті, за винятком періоду роботи системи фільтровентиляції при перевірках.
Системи і елементи інженерно-технічного обладнання протирадіаційних укриттів повинні експлуатуватися в мирний час у необхідних для експлуатації обсягах.
4.11 Справність систем вентиляції слід перевіряти не рідше одного разу на рік шляхом перевірки справності вентиляторів припливних і витяжних систем, фільтрів-поглиначів, регенеративних установок, герметичних клапанів, герметичних з'єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів та противибухових пристроїв.
При використанні системи чистої вентиляції в мирний час допускається збільшення опору протипилових фільтрів (ФЯР) не більше ніж у 2 рази (запилення 50 %). Опір фільтру визначається за різницею статистичних тисків до і після фільтру.
Малогабаритні та уніфіковані захисні секції слід перевіряти не рідше одного разу на рік, при цьому контролюються нахил лопатей до площини та пружність лопатевих пружин.
4.12 Приміщення захисних споруд, у яких у мирний час не передбачається постійна робота вентиляційних систем, слід периодично провітрювати зовнішнім повітрям.
ДБНА.3.1-9-2000 C.12
Періодичність провітрювання визначається службою експлуатації з урахуванням місцевих умов.
При провітрюванні необхідно враховувати стан зовнішнього повітря залежно від пори року і погодних умов: не можна провітрювати приміщення вологим повітрям, тобто під час дощу або зразу ж після нього, а також у сиру туманну погоду. Нормальною в захисній споруді (в мирний час) вважається відносна вологість не вище 65-70 %.
Відносна вологість повітря в споруді вимірюється психрометром.
