1. Конкретні цілі та основні вимоги до проведення інженерно-геодезичних вишуку-вань повинні бути визначені технічним завданням замовника (див. дод. В) і уточнені при виз-наченні складу та обсягів робіт у програмі вишукувань.
  2. Технічне завдання на виконання інженерно-геодезичних вишукувань складає замов-ник за участі виконавця і генпроектувальника та містить обов'язкову інформацію щодо:

  • цільового призначення роботи;
  • характеристики об'єкта;
  • необхідної детальності та повноти відображення ситуації об'єкта;
  • точності визначення просторового положення об'єкта (масштаб);
  • меж ділянки вишукувань;
  • спеціальних вимог;
  • переліку звітних матеріалів, зразків форм їх подання у випадку виконання спеціальнихвидів робіт;
  • відомостей про наявність матеріалів вишукувань минулих років.

2.1.7Програму виконання інженерно-геодезичних вишукувань розробляють відповіднодо вимог технічного завдання, положень нормативних документів, результатів вивченняфондових матеріалів і детального польового рекогносцирування.

Програмою передбачають:

  • обґрунтування можливості використання матеріалів вишукувань минулих років;
  • обґрунтування видів та обсягів робіт;
  • технології виконання робіт і, у випадку нестандартних рішень, попередній розрахунокточності отримуваних результатів;
  • форму та склад звітних матеріалів, що випускаються;
  • склад і адресацію передачі матеріалів вишукувань замовнику та до територіальнихфондів.

До програми виконання робіт додають графічні матеріали, що відображають і деталізують її зміст.

ДБН А.2.1-1-2008 С.5

Програма робіт, до початку їх виконання, погоджується з замовником, а при виконанні спеціальних видів робіт - і з генпроектувальником.

Будь-які відступи від програми робіт, що виникають у процесі виконання інженерно-геодезичних вишукувань, погоджують із замовником та обґрунтовують у звіті.

  1. На ділянках І категорії складності інженерно-геодезичних умов (див. дод. Г) площеюдо 5 га замість програми виконання робіт допускається складання технічного припису.
  2. Виконуючи інженерно-геодезичні вишукування, необхідно використовувати геоде-зичні прилади та інструменти, що повірені й атестовані відповідно до вимог чинного законо-давства і нормативних документів.

2.1.10Вартість робіт з інженерно-геодезичних вишукувань визначають відповідно доДБН Д. 1.1-7 із урахуванням уніфікованих категорій складності умов під час виконання інже-нерно-геодезичних вишукувань, наведених у дод. Г.

2.2Склад інженерно-геодезичних вишукувань

  1. Інженерно-геодезичні та топографічні зйомки з точністю масштабів 1:5000; 1:2000;1:1000; 1:500; 1:200 та точніше; інженерно-гідрографічні, трасувальні роботи, геодезичністаціонарні спостереження, кадастрові та інші спеціальні роботи, а також комплексні інже-нерно-геодезичні вишукування, які включають усі види робіт, що дозволяють отримати про-сторову модель розташування елементів існуючої ситуації у заданій формі її відображення,зберігання та використання.
  2. Створення опорної геодезичної мережі, яка включає геодезичні мережі спеціальногопризначення для будівництва та експлуатації будівель і споруд.

2.2.3Створення топографічних планів, профілів, інших топографо-геодезичних ма-теріалів і даних у графічній та цифровій формах, призначених для розроблення проектів, ро-бочої документації та будівництва об'єктів, для оцінювання техногенного навантаження,розроблення заходів з інженерної підготовки та захисту територій.

  1. Створення та ведення геоінформаційних систем населених пунктів і проммайдан-чиків, державного містобудівного та земельного кадастрів; створення й оновлення тематич-них карт, планів і атласів спеціального призначення у графічній або цифровій формах.
  2. Створення інженерно-топографічної основи і отримання геодезичних даних для ви-конання інших видів інженерних вишукувань, у тому числі геотехнічного контролю, обсте-ження ґрунтів основ та фундаментів будівель і споруд, розроблення заходів з інженерноїпідготовки, захисту й локального моніторингу територій, а також авторського нагляду в про-цесі будівництва.
  3. Оновлення інженерно-топографічних планів вишукувань минулих років за виявле-ними у результаті польового обстеження змінами ситуації та рельєфу. За загального обсягузмін більше 35 відсотків знімальні роботи виконують у повному обсязі.
  4. Інженерно-геодезичні роботи з контролю за деформаціями будівель, споруд та еле-ментів їх конструкцій у період будівництва та експлуатації.

2.3Загальні технічні вимоги

2.3.1 Склад, обсяги, методи та технології, а також типи й конструкції застосовуваних інструментів і пристосувань при проведенні інженерно-геодезичних робіт на конкретному об'єкті (залежно від цілей робіт, їх точності відповідно до технічного завдання замовника) визначають відповідно до вимог відповідних нормативних документів, спеціальних інструкцій або обґрунтовують у програмі виконання робіт.

С. 6 ДБН А.2.1-1:2008

  1. Розвиток та відновлення державних опорних геодезичних мереж і топографічнузйомку у масштабі 1:5000,1:2000 і дрібніше виконують за умови дотримання вимог норматив-но-правових актів, нормативних документів, з дозволу спеціально уповноваженого цен-трального органу виконавчої влади у сфері топографо-геодезичної, картографічної такадастрової діяльності, а звітні матеріали передають до державного картографо-геодезичногофонду.
  2. Розвиток опорних геодезичних мереж на конкретному об'єкті виконують на базіпунктів державної геодезичної мережі.

Допускається прокладання локальних мереж без прив'язки до державної геодезичної мережі за відповідного обґрунтування у програмі робіт.

Схеми опорних геодезичних мереж, методики вимірювань і підбір необхідних інструментів визначають при складанні програми виконання робіт із урахуванням можливості використання пунктів геодезичної мережі у періоди будівництва та експлуатації об'єкта.

Щільність і точність положення геодезичних пунктів, вибір типу центрів і методів закріплення пунктів визначають згідно з їх цільовим призначенням відповідно до вимог технічного завдання замовника.

Вибір прийнятої системи координат і висот обґрунтовують у програмі виконання робіт.

  1. Після завершення робіт зі створення геодезичних мереж згущення каталоги коорди-нат і висот зі схемами в місцевій та державній системах координат і звіти передають до дер-жавного картографічно-геодезичного фонду.
  2. Планово-висотну знімальну геодезичну мережу прокладають у розвиток опорної ге-одезичної мережі або як самостійну геодезичну основу.

Щільність та точність розташування геодезичних пунктів визначають за їх цільовим призначенням.

З метою створення постійного знімального обґрунтування на забудованих територіях координати передають на ріг капітальних будівель і споруд, люки колодязів підземних комунікацій, опори надземних інженерних мереж і інші чітко означувані предмети ситуації.

На незабудованій території не менше ніж 1/5 частина точок знімальної геодезичної мережі повинна закріплюватись постійними знаками.

  1. Під час виконання знімальних робіт методику зйомки, детальність, точність поло-ження точок ситуації та рельєфу визначають цільовим призначенням робіт і обґрунтовують упрограмі виконання робіт.
  2. Зйомку підземних і надземних інженерних комунікацій виконують за відсутностідостовірної інформації про їх положення на ділянці зйомки (виконавчі креслення, топог-рафічні плани та інші креслення) або її недостовірності.

Положення елементів мереж, що не мають зовнішніх ознак, визначають за допомогою приладів пошуку або шурфуванням за обов'язкової присутності представника експлуатаційної організації.

Забороняється складати плани інженерних комунікацій шляхом збільшення з планів більш дрібних масштабів.

2.3.8Відповідальність за точність та якість зйомки, а також за достовірність складанняплану інженерних комунікацій несе вишукувальна організація.

Відповідальність за повноту планів підземних і надземних інженерних комунікацій несуть організації, що експлуатують ці мережі і погоджують їх відтворення на планах.

2.3.9Під час виконання спеціальних видів робіт допускається розроблення нових техно-логій, методик, пристосувань та інструментів з відповідним обґрунтуванням у програмі вико-нання робіт і обов'язковим попереднім розрахунком отримання потрібної точності.

ДБН А.2.1-1-2008 С. 7

Нестандартні прилади та пристосування повинні пройти метрологічний контроль та процедури підтвердження відповідності.

2.3.10Камеральне опрацювання даних інженерно-геодезичних вишукувань проводятьавтоматизованими методами.

Програми, використані за таких методів, повинні передбачати видачу вихідних даних, результатів розрахунку і оцінки точності вимірювань.

Результати автоматизованої обробки даних повинні забезпечувати можливість передачі інформації до бази даних за мінімальних перетворень. Створювані локальні бази даних повинні забезпечувати надійне зберігання і видачу інформації у формі, зручній для використання.

Результатом виконання камеральних робіт є звіт із додатками відповідно до технічного завдання замовника та погодженої програми виконання робіт.

2.3.11Повнота, достовірність та якість матеріалів, що випускаються, повинні задовольня-ти вимогам технічного завдання замовника і програми вишукувань, системі управлінняякістю на основі міжнародних стандартів ISO та стандартів організації.

Критеріями якості продукції та готовності її до передачі замовнику є:

  • відповідність складу звіту (текстової частини з додатками; див. дод. Д), отриманої пов-ноти та точності інформації вимогам нормативних документів і технічному завданню;
  • обґрунтованість відступів від вимог нормативних документів;
  • наявність у звіті відомостей про позитивні результати проведення технічного контро-лю й приймання робіт;
  • оформлення і передавання на зберігання первинної документації;
  • наявність підписів відповідальних виконавців;
  • передавання на зберігання до державного та територіального картографічно-геодезич-ного фондів примірників звітних матеріалів у встановленому порядку.

2.3.12Юридичні та фізичні особи (закордонні в тому числі) незалежно від форм влас-ності, котрі виконують на території України інженерно-геодезичні вишукування, зобов'язаніздавати примірники звітів з інженерно-геодезичних вишукувань:

  • до державного картографічно-геодезичного фонду (плани масштабу 1:5000 та 1:2000площею більше 50 га);
  • до територіального фонду (плани масштабу 1:1000 і крупніше незалежно від площізйомки).

3 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

3.1 Загальні положення

3.1.1 Інженерно-геологічні вишукування виконують з метою вивчення та оцінки інженерно-геологічних умов території (ділянки) будівництва для:

  • визначення характеристик інженерно-геологічних умов території та отриманнявихідних даних для проектів будівництва відповідно до СНиП 2.02.01, ДСТУ Б В.2.1-4тощо;
  • прогнозування змін інженерно-геологічних умов під дією природних і техногеннихфакторів, визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища таспособів досягнення потрібного стану цього середовища;
  • оцінювання ризику життєдіяльності людини на конкретних територіях;
  • розроблення проектів захисту територій та окремих об'єктів від несприятливих і небез-печних процесів.

С. 8 ДБН А.2.1-1:2008

  1. Підставою для складання програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишу-кувань є технічне завдання (див. дод. Е), що додається до замовлення на інженерно-геологічнівишукування.
  2. Технічне завдання на виконання інженерно-геологічних вишукувань для будівниц-тва повинно містити:

  • найменування об'єкта;
  • дані по місце розташування та межі ділянки будівництва;
  • цілі та види вишукувань;
  • вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення) або видробіт на існуючому об'єкті (консервація, ліквідація тощо);
  • інформацію про стадійність проектування і будівництва;
  • характеристику проектованих об'єктів: дані про конструктивні рішення надземної частини, типи фундаментів, глибини їх закладання, орієнтовні навантаження на основи;
  • відомості про необхідні заходи інженерного захисту об'єктів і території;
  • відомості про раніше виконані інженерні вишукування та дослідження на територіїпроектованого будівництва; ,
  • відомості про необхідність проведення вишукувань у процесі будівництва;
  • додаткові вимоги, обумовлені галузевою специфікою проектованого об'єкта.

3.1.4Програму виконання інженерно-геологічних вишукувань складають на основівідповідного технічного завдання, оцінки категорії складності інженерно-геологічних умов(див. дод. Ж), складності геотехнічного будівництва (див. дод. И), ступеня вивченості ділянки(території) і порядку розроблення проектної документації.

У випадку, коли будівництво передбачають на достатньо вивченій території чи планують будівництво будівель і споруд II й III рівнів відповідальності (див. ГОСТ 27751), замість програми робіт допускається складати технічний припис.

3.1.5За складом інженерно-геологічні вишукування є комплексними і включають видиробіт, які направлені на вивчення геологічної будови, стану та властивостей ґрунтів, гідрогео-логічних умов, інженерно-геологічних процесів і явищ, а також на розроблення основнихвидів прогнозів - пошукового і нормативного.

Види та обсяги інженерно-геологічних робіт визначають залежно від:

  • ступеня інженерно-геологічної вивченості території;
  • цільового призначення вишукувань;
  • складності геологічних умов;
  • наявності ґрунтів із особливими властивостями;
  • глибини залягання та режиму підземних вод;
  • зони активної взаємодії з геологічним середовищем;
  • рівня відповідальності будівель і споруд згідно з ГОСТ 27751.