ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДИНКІВ СИСТЕМИ "ПЛАСТБАУ"

д) стержньову арматуру класів A-V, A-VI, а також гарячекатану класу A-IV - тільки для поздовжньої робочої арматури в'язаних каркасів та сіток. При цьому арматура класів A-V та A-VI може використо­вуватися тільки як стиснута.

2.1.2.9 Нормативні та розрахункові опори арматури та значення модуля пружності арматури E_s приймаються у відповідності зі СНіП 2.03.01-84.

2.1.2.10 Для армування штукатурних шарів слід використовувати дрібночарункову (NN 15-20) сітку за ГОСТ 5336-86 або відповідну за розмірами чарунки та площі поперечного перерізу сталі просічно-витяжну сітку, яка виготовляється з листової неоцинкованої дахової сталі за ГОСТ 17715-72*.

2.1.2.11 Сумарна питома активність природних радіонуклідів у будівельних матеріалах не повинна перевищувати за РСН 356-91, 370 Бккг ^-1.

2.1.3 Конструкції підземної частини будинків 2.1.3.1 Конструкції підземної частини будинків, що зводяться на грунтах з характеристиками се­редньої величини модуля деформації Е > 100 кг/см² та коефіцієнта мінливості стиску _Е<1,5, повинні відповідати вимогам розділу СНіП 2.02.01-83 по проектуванню основ будинків та споруд у звичайних умовах будівництва. При значеннях Е<100 кг/см² або (_Е>1,5 слід враховувати особливості ґрунтових основ, в тому числі розглянуті в п.п. 2.4 та 2.5.

2.1.3.2 Вибір типу фундаменту виконується при розробці індивідуального або прив'язці типового проекту на основі ТЕО (ТЕР). При цьому співставляються варіанти, виконані з урахуванням конкретних інженерно-геологічних умов майданчика будівництва та необхідності попередження нерівномірних деформацій основи, які можуть викликати появу та розкриття тріщин в огороджувальних шарах штука­турки в надземній частині будинку.

2.1.3.3 Допускається використання фундаментів наступних типів:

- стрічкові монолітні типу конструкцій "Пластбау" та збірні (рисунок 2);

- плитні (при слабких грунтах, а також при значеннях (_Е > 1,2);

- пальові (при насипних грунтах, намивних основах, наявності зон пливунів, зсувних схилів).

2.1.3.4 Збірні стрічкові фундаменти слід проектувати з використанням типових фундаментних плит, блоків та панелей. Влаштування збірних фундаментів слід передбачати з порядовою перев'язкою кон­струкцій.

У верхньому ряду фундаментних блоків слід передбачати колодязі завглибшки не менше висоти ряду, які використовуються для анкерування монолітних стояків надземної частини будинку.

2.1.3.5 Допускається влаштування східчастих збірних фундаментів з перепадом висот. В цьому випадку, якщо по довжині фундаментів 3 та більше сходів, по верху фундаментів слід влаштовувати монолітний пояс з бетону класу за міцністю на стиск В15 з армуванням за розрахунком, але не менше 0,2% площі поперечного перерізу поясу. Монолітний пояс може влаштовуватися також і в збірних стрічкових фундаментах без перепаду висот. В цих випадках анкерування стояків здійснюється в моно­літному поясі.

1 - стрічковий фундамент; 2 - стіна зовнішня; 3 - стіна внутрішня; 4 - перекриття.

Рисунок 2 - Вузли конструкцій будинків системи "Пластбау".

2.1.3.6 Під час проектування пальової основи слід передбачати монолітний ростверк, в якому анкерується арматура стояків.

2.1.3.7 Під час проектування будинку з підпіллям допускається цоколь з конструкцій "Пластбау". В цьому випадку показник опору теплопередачі для конструкцій цоколю призначається як для зовнішніх стін.

2.1.3.8 Загальні вимоги щодо гідроізоляції конструкцій підземної частини будинку:

- горизонтальна гідроізоляція необхідна у всіх вертикальних елементах на рівні перекриття над технічним підпіллям або над підвалом та на рівні низу цокольних панелей, або стін підвалу;

- вертикальна гідроізоляція - з зовнішньої сторони цокольних панелей або блоків зовнішніх стін підвалу від низу згаданих конструкцій до вимощення та по обидві сторони внутрішніх стін підвалу від верху фундаментної подушки до відмітки підлоги підвалу.

2.1.3.9 Під час утворення колодязів для анкерування стояків каркасу надземної частини будинку, слід передбачати обклейну гідроізоляцію не тільки горизонтальних поверхонь, але і всередині всього колодязя.

2.1.3.10. Допускається після перевірки в експерименті або обгрунтування відповідних розрахунків заміна обклейної гідроізоляції всередині колодязя гідроізоляцією цементно-піщаною пастою.

2.1.3.11 У випадку влаштування поверх збірних фундаментів монолітного поясу гідроізоляція влаш­товується під монолітним поясом.

Під час влаштування гідроізоляції для складних умов будівництва слід керуватися СН 301-65.

2.1.3.12 Підлоги підвалів та технічних підпіль слід розташовувати, як правило, вище рівня ґрунтових вод.

2.1.4 Зовнішні стіни 2.1.4.1 Конструкція зовнішніх стін за системою "Пластбау" повинна відповідати наведеній на рисунку 2.

2.1.4.2 Заповнення віконних та дверних прорізів дерев'яними столярними виробами слід проектувати таким чином, щоб виконувались наступні вимоги:

- між коробками віконних та дверних блоків та внутрішнім шаром з полістиролу повинен бути шар набетонки (штукатурки) на вертикальних поверхнях не менше 7 см;

- штукатурка вертикальних відкосів повинна армуватися тими самими сітками та за таким самим принципом, що і на поверхнях стін, для чого сітки стін належить завести на бокові поверхні з напуском не менше 10 см;

- коробки дверних та віконних блоків повинні бути покриті одним шаром толю для пароізоляції;

- основне кріплення коробок здійснюється до бетонного (залізобетонного) елемента завтовшки не менше 10 см, в який закладаються спеціальні дерев'яні пробки;

- додаткові кріплення коробок здійснюються до поверхонь штукатурки, для чого в ній також закладаються дерев'яні пробки.

Водонепроникність стику віконного заповнення та стіни повинна бути забезпечена конфігурацією нижньої частини отвору, звідки відводиться вода з-під віконного блока.

2.1.4.3 Для стін, що призначені для роботи в особливо несприятливих умовах (різкі коливання добових температур в зимовий час, тривала дія косих дощів, експлуатація в умовах вологих субтропіків та ін.), слід передбачати спеціальні заходи захисту зовнішніх стін:

- влаштування облицювання з водонепроникних негорючих листових матеріалів (склопластик, базальтоцемент, керамічна плитка та ін.);

- влаштування фарбувальної гідроізоляції кількома (не менше двох) шарами кремнійорганічної фарби.

2.1.5 Внутрішні стіни та перегородки 2.1.5.1 Товщина міжквартирних, міжкімнатних стін та перегородок, а також стін сходових кліток повинна визначатися вимогами міцності, звукоізолюючої здатності та вогнестійкості. Конструкція стін повинна відповідати наведеній на рисунку 2.

2.1.5.2 Під час проектування внутрішніх стін слід в необхідних місцях передбачати вентиляційні канали.

2.1.5.3 В конструкціях внутрішніх стін та перегородок між сітками армування слід передбачати спеціальні пристрої для схованої електропроводки - трубки із незгораючих та важкозгораючих ма­теріалів, які замонолічуються в стінах при зведенні разом з роздільними коробками. Не рекомендується для схованої електропроводки передбачати в огороджувальних шарах штукатурки канали та борозни.

2.1.6 Перекриття 2.1.6.1 Міжповерхові перекриття системи "Пластбау", багатошарові, акустичне неоднорідні, повинні задовольняти вимоги міцності, жорсткості, звукоізолюючої здатності від повітряного та удар­ного шуму і вогнестійкості. Конструкція перекриттів повинна відповідати наведеній на рисунку 2.

2.1.6.2 Армування несучих конструкцій перекриттів призначається за розрахунком на дію силових та вогневих впливів, при цьому розрахунковим сполученням є сума нормативного статичного наванта­ження при одночасній вогневій дії 1 годину.

2.2 Основні розрахункові вимоги
2.2.1 Разрахункові вимоги розроблено з урахуванням розділу СНіП 2.03.01-84 щодо розрахунку конструкцій системи "Пластбау" на дію статичних навантажень.

2.2.2 Конструкції будинків системи "Пластбау" повинні задовольняти вимоги розрахунку за двома групами граничних станів під час всього строку експлуатації, а також під час їх зведення:

- перша група - за втратою несучої здатності;

- друга група - за непридатністю до нормальної експлуатації.

2.2.3 Розрахунком за граничними станами першої групи слід перевіряти:

- всі конструкції будинків та їх з'єднання для попередження руйнувань під час дії силових впливів в процесі будівництва та розрахункового строку експлуатації будинку;

- основу будинку для попередження втрати її несучої здатності при спільній дії вертикальних та горизонтальних навантажень.

2.2.4 Розрахунком за граничними станами другої групи слід перевіряти:

- будинки в цілому для обмеження: прогину верхівки будинку при дії горизонтальних навантажень;

деформацій основи;

- перекриття, покриття, сходові майданчики, марші та інші елементи, що згинаються, для обмеження їх прогинів та розкриття тріщин від вертикальних навантажень;

- стіни будинку (колони та огороджувальні шари) для обмеження розкриття тріщин від верти­кальних та вітрових навантажень, нерівномірних осідань основ та температурно-вологісних впливів.

2.2.5 В складі монолітних конструкцій стін та перекриттів статичні навантаження сприймають монолітні бетонні та залізобетонні елементи.

Шари армувань штукатурки є самонесучими і до складу розрахункових бетонних та залізобетонних перерізів не включаються.

2.2.6 Для будинків, що розраховуються на спільну дію вертикальних та горизонтальних навантажень за недеформованою схемою, величина прогину верхівки будинку в звичайних грунтових умовах не повинна перевищувати 0,001 його висоти. Прогин будинку підраховується з урахуванням піддатливості основи.

2.2.7 Граничне значення середньої осадки будинку за умови забезпечення зберігання інженерних комунікацій, вимощень та входів в будинок не повинне перевищувати 10 см.

2.2.8 Гранично допустимі значення спільних нерівномірних деформацій основи та будинку за ви­могами міцності, стійкості та тріщиностійкості конструкцій встановлюються розрахунком з урахуван­ням конструктивно-планувальних рішень будинку.

2.2.9 Граничні прогини перекриттів та покриттів будинків системи "Пластбау" не повинні перевищувати:

при L < 6м - (1/200)L;

при 6м ≤ L ≤ 7,5м -3 см;

при L > 7,5M- (l/250)L,

де L - проліт елемента.

2.2.10 Розкриття тріщин, які перетинають робочу арматуру несучих конструкцій, що визначається розрахунком, за умови захисту арматури від корозії не повинно перевищувати: при тривалому розкритті 0,3 мм, при короткочасному 0,4 мм.

2.2.11 Розкриття тріщин в шарах армованої штукатурки не допускається. При розрахунку тріщи­ностійкості шарів штукатурки слід враховувати нормативні силові та вогневі впливи.

2.2.12 3 перерахованих в СНіП 2.01.07-85 навантажень в розрахунках будинків системи "Пластбау" необхідно враховувати наступні:

постійні:

- вага конструкцій будинку;

- боковий тиск грунту на стіни підземної частини будинку;

тривалі.

- навантаження на перекриття приміщень горища, нормативні значення яких дорівнюють 0,7 кПа (70 кгс/м²);

- навантаження на перекриття від ваги людей та меблів з пониженим нормативним значенням та перегородок. Навантаження від перегородок допускається враховувати як рівномірно-розподілені, приймаючи їх значення на основі розрахунку для схем розміщення перегородок, що припускаються, але не менше 0,5 кПа (50 кгс/м²);

- снігове навантаження з пониженим нормативним значенням;

- температурні кліматичні впливи з пониженими нормативними значеннями;

- вологісні впливи, обумовлені зменшенням початкової вологості виготовлення до рівноважного стану та які супроводжуються деформаціями усадки;

- впливи нерівномірних деформацій основи, що виникають при обтисканні грунту навантаженнями від будинку та не супроводжуються зміною структури та властивостей грунту;

- впливи, обумовлені повзучістю матеріалів;

короткочасні:

- навантаження на перекриття житлових будинків з повним нормативним значенням;

- снігове навантаження з повним нормативним значенням;

- температурні кліматичні впливи з повним нормативним значенням;

- вітрові навантаження;

особливі:

- впливи просадних основ, які виникають під час замочування просадних грунтів;

- впливи осідань земної поверхні в районах гірських виробок;

- навантаження, викликані різкими порушеннями нормальних умов експлуатації (пожежа та ін.).

2.2.13 Сполучення навантажень при розрахунку будинку та основ слід визначати у відповідності з розділами СНіП 2.01.07-85 та СНіП 2.02.01-83.

2.2.14 Зусилля, які діють в стінових конструкціях та в перекриттях, в залежності від характеру прикладення зовнішніх навантажень, особливостей системи, що розраховується, та потрібної точності розрахунку слід визначати на основі просторових або плоских розрахункових схем. Просторові розра­хункові схеми дозволяють визначати зусилля в конструкціях та їх переміщення від зовнішніх наванта­жень довільного напрямку. При використанні плоских розрахункових схем зовнішні навантаження вважають діючими в одній визначеній площині, яка співпадає з площиною ідеалізованої схеми будинку.

2.2.15 Просторові розрахункові схеми можуть застосовуватися у вигляді:

- систем пластин,

- просторових рам;

- рамно-в'язевих систем.

Розрахункові схеми у вигляді рамно-в'язевих систем з плоскими рамами та в'язями найбільш доцільні при визначенні зусиль та переміщень при дії вертикальних навантажень.

В додатку наведені методика та результати статичних розрахунків багатоповерхових та багатопро-гонових плоских рам будинків за системою "Пластбау" для звичайних умов будівництва при дії верти­кальних навантажень. Наведені дані охоплюють практично увесь клас плоских рам, можливих у бу­дівництві за системою "Пластбау".

2.3 Визначення показників вогнестійкості конструкцій та токсичності при пожежі

2.3.1 Показники вогнестійкості та токсичності, а саме: межі вогнестійкості конструкцій, межі роз­повсюдження вогню по них, група займистості утеплювача (залишеної опалубки), потенціальна ток­сична небезпека деструкції (ПТНД, г/м³), токсикометричний показник Н_сл50 , г/м³, які визначаються у відповідності з даними нормами, слід вносити в проекти конструкцій за умови, що їх виконання повністю відповідає описанню, даному в нормах.

2.3.2 Межа вогнестійкості будівельних конструкцій дорівнює часові _u (в годинах або хвилинах) від початку вогневого впливу до початку одного з граничних станів за вогнестійкістю:

- втрати несучої здатності;

- втрати теплоізолюючої здатності (за підвищенням температури на поверхні, яка не обігрівається);

- втрати суцільності.

2.3.3 Втрата несучої здатності характеризується обваленням або прогином конструкцій, значення якого виключає можливість її подальшої експлуатації.

2.3.4 Граничний стан за теплоізолюючою здатністю визначається підвищенням температури на поверхні конструкції, яка не обігрівається, в середньому більше ніж на 190°С або в будь-якій точці цієї поверхні більше ніж на 220°С в порівнянні з температурою конструкції до випробування.

2.3.5 Втрата суцільності (щільності) характеризується виникненням в конструкціях або стиках наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум'я.

Займистість матеріалів, з яких виконана конструкція, не визначає межі її вогнестійкості. В той же час слід враховувати, що застосування займистого матеріалу може понизити межу вогнестійкості конст­рукції, якщо швидкість його вигоряння буде вище швидкості прогрівання.

2.3.6 Межа вогнестійкості може бути визначена під час вогневого стандартного випробування конструкцій або розрахунком. Щоб одержати середній результат, в розрахунках слід використовувати середні дослідні значення теплотехнічних та механічних характеристик матеріалів.

2.3.7 Для оцінки вогнестійкості конструкцій на підставі розрахунків необхідно мати достатні відо­мості про межі вогнестійкості конструкцій, аналогічних тим, що розглядаються, за формою, матеріалами та конструктивному виконанню, а також відомості про основні закономірності їх поведінки під час пожежі.

2.3.8 В розрахунках при дії стандартного температурного режиму та нормативного навантаження встановлюються граничні стани за втратою несучої та теплоізолюючої здатності, при цьому величина r_u підраховується від початку вогневого впливу до моменту, коли несуча або теплоізоляційна здатність конструкції стає недостатньою.

2.3.9 Для визначення несучої здатності конструкції спочатку знаходять розподіл температури по перерізу в контрольний момент часу і потім підраховують несучу здатність конструкції в той же момент часу з урахуванням змінених механічних властивостей прогрітих бетону та арматури.

2.3.10 Оцінка теплоізолюючої здатності конструкції, тобто температури на її ненагріваній поверхні в контрольний момент часу від початку вогневого впливу, виконується шляхом розв'язання нелінійного рівняння теплопровідності перерізу конструкції з врахуванням умов конвективного теплообміну на її нагріваних та ненагріваних поверхнях. Знайдені значення температури ненагріваної поверхні співстав-ляються з гранично допустимими.

2.3.11 Допускається не визначати точне розрахункове значення межі вогнестійкості конструкції, обмежуючись перевіркою зберігання конструкцією теплоізолюючої та несучої здатності в момент часу, що дорівнює потрібній межі вогнестійкості.

2.3.12 Розрахунок межі вогнестійкості конкретної конструкції допускається виконувати за одно­мірними або багатомірними розрахунковими моделями з урахуванням стандартної температурної кри­вої та залежності коефіцієнта теплопровідності від температури.

2.3.13 Межа вогнестійкості шаруватих огороджувальних конструкцій за теплоізолюючою здатністю може дорівнювати або, як правило, бути більшою суми меж вогнестійкості окремо взятих шарів.

2.3.14 Якщо в проекті вказано розрахункове значення межі вогнестійкості несучої конструкції, слід навести також значення статичних навантажень, для яких вона визначена.

2.3.15 Межа розповсюдження вогню по стінових огородженнях та перекриттях визначається за методикою, викладеною в СНіП 2.01.02-85.

2.3.16 ПТНД слід визначати за сукупністю показників, що характеризують процес термодеструкції пінополістиролу, який проходить при температурі 280-700°С, і які включають показники втрати маси, кількісного та якісного складу продуктів при термодеструкції.

2.3.17. Для пінополістиролу марки ПСВ-СВ показники для визначення та якісний склад ПТНД повинні відповідати даним, наведеним в табл. 3-6. Кількісний склад ПТНД визначається при найбільш небезпечній температурі 450°С, при якій спостерігається найвища токсичність термодеструктивної газо­вої суміші.

Таблиця 3 - Показник втрати маси пінополістиролу (ППС) марки ПСВ - СВ, визначений за результа­тами термодериватографічного аналізу, маса зразка 50 мг

№№

пп

Температура в

°С

Втрата маси ППС в мг при швидкості нагрівання печі в °С/хв 20

10

5

2,5

1

100

0,5

0,5

5,0

3,0

2

200

1,5

1,0

20,5

3,5

3

300

3,0

2,0

24,0

6,5

4

400

20,0

45,0

50,0

47,0

5

450

50,0

47,0

50,0

48,0

6

500

50,0

47,5

50,0

50,0

Таблиця 4 - Якісний склад продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу марки ПСВ - СВ в %

№№

пп.

Найменування компонентів

Температура деструкції в °С

100

200

300

400

500

600

700

1

Бензол

сліди

0,46

0,9

0,3

1,0

сліди

12

2

Толуол

сліди

6,9

8,3

3,3

-

-

-

3

Ксилол

-

25,4

26,7

6,0

7,3

4,2

-

4

Пропилбензол та його полімери

-

4,2

5,4

-

-

-

-

5

Стирол

2,6

12,7

13,6

43,6

60,9

82,6

88,0

6

Метилстирол

-

2,8

4,9

0,2

0,9

1,9

-

7

Первинні спирти

-

1,0