Страница 20: ДБН B.2.6-6-95. ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДИНКІВ СИСТЕМИ "ПЛАСТБАУ" (29668)

Таблиця П9 - Маси продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу марки ПСВ-СВ (об'ємна вага - 40 кг/м3) з 1-го м2 поверхні конструкції (стіни, перекриття), захищеної цементно-піщаною штукатуркою завтовшки 30 мм, при стандартному тепловому режимі вогневого впливу

Таблиця П 10 - Поправочні коефіцієнти, що враховують суцільність пінополістиролу по товщині конструкцій (стін, перекриття, перегородок)

П3.1.2.3 Поправочні коефіцієнти, які враховують суцільність полістиролу за товщиною конструкції (табл. П10):

Тсл = 100°С; Кст = 1,0; Кпер = 0,76; К = 1,0

Тсл = 200°С; Кст = 1,0; Кпер = 1,0; К = 1,0

Тсл = 300°С; Кст = 1,0; Кпер = 1,0; К = 1,0.

П3.1.2.4 За таблицею П8 з урахуванням часу 30 хв вогневого впливу, поверхонь конструкції та поправочних коефіцієнтів К визначаєм маси продуктів термоокислювальної деструкції (табл. П11) з розділенням за конструкціями (стіни, перекриття, перегородка).

П3.1.2.5 Підсумовуючи маси продуктів термоокислювальної деструкції за окремими конструкціями (стіни, перекриття, перегородка), одержуємо загальну масу продуктів деструкції, яка виникла при стандартній пожежі в приміщенні (47,04 м3) на 30-й хвилині (М30):

М30 = 66,080 кг + 28,946 кг + 22,335 кг = 117,361 кг = 117361 г.

П3.1.2.6 Знаходимо фактичну відносну масу дестругованого полістиролу, вважаючи що розповсюдження газоповітряної суміші з вогнища пожежі здійснюється без перешкод по всьому будинку (будівельний об'єм - 2978,29 м3):

; Маду = 25,6 г/м3 ,

тобто при цементно-піщаній штукатурці завтовшки 30 мм кількість термодестругованого пінополістиролу перевищує нормативне значення АДУ. Вимагається збільшення товщини штукатурки, або скорочення часу евакуації до 15 хв, або знизити об'ємну вагу пінополістиролу до 20 кг/м3.

П3.2 Проектування будинку в складних умовах будівництва

Розроблено проект 3-х поверхового будинку, надземна частина якого вирішена в конструкціях системи "Пластбау", а підземна - у вигляді системи перехресних стін, виконаних з монолітного залізобетону. В розрахунках згинними та зсувними жорсткостями надземної частини будинку знехтуємо.

План стін, поперечний переріз будинку та розрахункові навантаження на рівні низу фундаментів наведені на рисунку П2.

Вибір варіанту підземної частини для будинку на підроблюваній території. Характеристики ґрунтової частини основи: очікуваний максимальний нахил земної поверхні ін = 0,0035; крен будинку внаслідок неоднорідності грунту іс = 0; розрахункова висота уступу в основі h = 8 см; лінії уступів проходять перпендикулярно несучим стінам підземної частини будинку; відносні горизонтальні деформації ?? = 0,005; середнє осідання будинку s = 2,6 см; граничний опір грунтової основи Rпp = 0,415 МПа; коефіцієнт тертя по шву ковзання f = 0,15; об'ємна маса ґрунтової основи ?? = 1,7 т/м3; кут внутрішнього тертя ?? = 15°; питоме зчеплення с = 0,02 МПа; модуль деформації Е = 15 МПа.

Проектом передбачено три варіанти фундаментів (табл. П12), для яких середній тиск під підошвою фундаменту р = 0,21 МПа.

Таблиця П11

Рисунок П2 - План стін підвалу. Розрахункові навантаження (кн/м).

Таблиця П12

Крім того при виборі варіанту користуємось наведеними в складі проекту графіками залежності відносного нахилу будинку та зусиль від відносної висоти уступу (i/s - f(h/s) (рисунок П3), (рисунок П4) та (рисунок П5), та відстанню між рівнодійними сил, викликаних горизонтальними деформаціями основи е = 2,55 м.

Обчислюємо параметри:

Далі з графіка П3 iy/s = 0,23, звідки іу = 0,23 ?? 0,026 = 0,006.

Для випадку ін+ іс = 0,0035 (0,0035 ?? 0,25 ?? 0,006) маємо:

і = 0,8 ( 0,0035 + 0 + 0,006) = 0,0076 < 0,008.

Отже, застосування вирівнюючих пристроїв не вимагається.

За графіками рисунків П4, П5 визначаємо:

;

; (графік не наведений).

У відповідності з п.2.4.2.22 даних норм, визначаємо Т = 3413,4 кН. При одночасному досягненні максимальних значень вертикальних (h = 8 см) та горизонтальних (?? = 5 мм/м) деформацій підроблюваної основи, підземна частина будинку повинна сприймати узагальнений згинний момент:

.

У відповідності з п. 2.4.2.33 даних норм та табл. П12 виконуємо порівняння несучої здатності запроектованих варіантів з одержаними значеннями узагальнених зусиль. Для умов будівництва, що розглядаються, підземну частину будинку слід приймати за варіантом №2 з допустимими узагальненими зусиллями:

[Моп] = [Мов] = 15500 кН м > 15232 кН м

[Qоп] = [Qов] = 4383 кН > 3428 кН.

Приклад розрахунку будинку на вплив вертикальних та горизонтальних деформацій основи на просадних грунтах. Розміри, конфігурація будинку в плані, навантаження на фундаменти, прийняті як в попередньому прикладі. Жорсткісні характеристики залізобетонних стін підземної частини визначиться наступним чином.