Страница 12: ДБН B.2.6-6-95. ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДИНКІВ СИСТЕМИ "ПЛАСТБАУ" (29668)

Закінчення таблиці П4

Примітка 1. Значення над рисою - нормативне навантаження, значення під рисою - розрахункове навантаження.

Примітка 2. Навантаження надані з урахуванням коефіцієнтів сполучень (за СНіП 2.01.07-85).

Примітка 3. * - зірочкою позначені навантаження для умов зведення будинків. В навантаження не включена вага монтажних стояків.

Примітка 4. Значення для інших вантажних прольотів визначати з таблиці по інтерполяції.

П2 Дані для проектування елементів конструкцій

Дані, наведені нижче (табл. П5-П7), одержані на основі аналізу та розрахунку одно-, двох-, трьох-прольотних одно-, двох та трьохповерхових плоских рам з прольотами 3,6-7,2 м, висотою поверху 2,8м та з співвідношенням згинних жорсткостей ригелів і стояків ?? = Е??Ір/Е??Іст = 2,02; 4,04; 8,08; при дії вертикальних навантажень на ригелі, наведених в П1: постійного розрахункового - g = 232 кг/м; тимчасового розрахункового - р=162кг/м; g+р = 394 кг/м; p/g = 0,7. Значення ?? відповідають випадкам:

2,02 - на один ригель (ребро перекриття) приходяться два стояки; 4,04 - на один ригель - один стояк; 8,08 - на один ригель - половина стояка.

Одержані результати розрахунку з достатньою для практичних цілей точністю можуть бути застосовані при проектуванні плоских рам з наступними параметрами:

крок рам

максимальна кількість прольотів

максимальна кількість поверхів

прольоти

висота поверху

вертикальне навантаження

- 0,6 м;

- 3;

- 5;

- 3,0-8,0 м;

- 2.8-3.3м;

- g = 232 кг/м,

- р = 150-280 кг/м,

- g+p = 382-484 кг/м,

- p/g =0,65-1,08;

співвідношення жорсткостей ригеля та стояків - ?? = 0????.

При фіксованих розмірах конструкцій коефіцієнт ?? залежить тільки від кількості стояків (колон), що приходяться на один ригель і може бути представлений у вигляді ?? = 4,04/к (к - кількість стояків, що приходяться на один ригель).

При крокові стояків, що враховуються при розрахунку (м): 0,3; 0,6; 0,9; 1,2; 1,5; 1,8; 2,1; 2,4, кількість стояків, що приходиться на один ригель складає відповідно: 2; 1; 2/3; 1/2; 2/5; 1/3; 2/7; 1/4.

Для рам висотою на один поверх, що відрізняються від 2,8 м при визначенні згинних моментів за табл. П5 - П6, значення параметра ?? необхідно визначати з урахуванням коефіцієнта n=h/2,8, де h - реальна висота поверху рами (в метрах), тобто в цьому випадку ?? буде дорівнювати ??=(Е Ір / Е Іст) n=4,04п/к.

При дії на ригелі тимчасових навантажень, що відрізняються від р = 162 кг/м, значення згинних моментів, одержані за табл. П5 - П6 повинні бути помножені на коефіцієнт m = (232+р) / 394, де -реальне значення тимчасового розрахункового навантаження.

Максимальні значення згинних моментів в ригелях одноповерхових рам при різних значеннях співвідношень жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П5 (п.п. 1-4).

Максимальні значення згинних моментів в ригелях двохповерхових рам при різних значеннях співідношень жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П5 (п.п. 5-12).

Максимальні значення моментів в ригелях для рам 3-5 поверхів при різних значеннях співвідношень жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П5 (п.п. 13-24). При цьому значення згинних моментів в ригелях першого поверху багатоповерхових рам відповідають значенням згинних моментів в ригелях першого поверху трьохповерхової рами, значення згинних моментів в ригелях середніх поверхів багатоповерхових рам — значенням згинних моментів в ригелях другого поверху трьохповерхової рами, значення згинних моментів в ригелях останнього поверху багатоповерхових рам - значенням згинних моментів в ригелях третього поверху трьохповерхової рами.

В прольотах багатоповерхових рам, особливо в ригелях малих прольотів, можлива поява від'ємних згинних моментів. Значення цих моментів можна визначити таким чином:

- для ригелів двохпрольотних рам та крайніх ригелів трьохпрольотних рам

; (1)

- для ригелів середніх прольотів трьохпрольотних рам

; (2)

де - визначаються за табл. П5;

l - прольот ригеля.

Відстань від опор до точок перетину епюри моментів в ригелі з віссю ригеля визначається з наступних виразів:

; (3)

ДБН В.2.6-6-95 С.50

- для ригелів однопрольотних рам та ригелів середніх прольотів трьохпрольотних рам

(4)

- для ригелів крайніх прольотів двох- та трьохпрольотних рам

(5)

У виразах (4) та (5) та відповідно, відстань від крайньої та середньої опор до точок перетину епюри згинних моментів з віссю ригеля.

Значення ll , , повинні бути враховані при армуванні при опорних верхніх розтягнутих ділянок ригелів.

Максимальне значення поперечної сили в ригелях при дії вертикального навантаження g = 232 кг/м та р = 162 кг/м не перевищує:

1,4 т - для ригелів прольотом 3,6м

1,7 т - для ригелів прольотом 5,4 м

2,0 т - для ригелів прольотом 7,2 м

та при розрахунку похилих перерізів ригелів можна користуватися приведеними максимальними значеннями поперечних сил для відповідних прольотів. Для проміжних значень прольотів ригелів максимальні значення поперечних сил можна визначити інтерполяцією. При дії на ригель вертикального навантаження, відмінного від вищевказаних, поперечні сили повинні бути визначені із врахуванням коефіцієнта т, шляхом множення наведених вище максимальних значень поперечних сил на коефіцієнт m.

Графіки, формули та значення коефіцієнтів для визначення максимальних значень згинних моментів в стояках наведені в табл. П6.

В табл. П6 наведені значення згинних моментів в стояках, одержані при дії на ригелі рам висотою поверху 2,8 м вертикального навантаження g = 232 кг/м та р = 162 кг/м (g + р = 394 кг/м). При інших значеннях вертикального навантаження та висоти поверху максимальні значення згинних моментів повинні бути визначені з урахуванням коефіцієнтів m та n.

Максимальні значення згинних моментів в стояках одноповерхових рам при різних співідношеннях жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П6 (п.п. 1??5).

Максимальні значення згинних моментів в стояках багатоповерхових рам при різних співвідношеннях жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П6 (п.п. 6??20).

Значення згинного моменту, що діє в одному стояку (колоні), визначається з наступного виразу:

М'в =Мв /к, М'н=Мн /к, (6)

де Мв, Мн - значення згинного моменту в стояках, які визначаються за табл. П6.

При визначенні поздовжніх сил в колоні крім навантажень від перекриттів повинні бути враховані навантаження від покриття та від ваги стінових конструкцій.

Площу перерізу необхідної поздовжньої арматури в ригелях з бетону класу В25 в залежності від значення згинного моменту можна визначити по табл. П7 (п.1).

Площу перерізу необхідної поздовжньої арматури класу А-ІІІ на приопорних ділянках в верхній розрахунковій частині перерізів ригелів з бетону класу В25 в залежності від значення згинного моменту можна визначити за табл. П7 (п.2).

Площу перерізу поздовжньої арматури класу А-ІІІ позацентрово стиснутої колони з бетону класу В25 в залежності від згинного моменту можна підібрати за табл. П7 (п.3).

Таблиця П5 - МАКСИМАЛЬНІ ЗГИННІ МОМЕНТИ В РИГЕЛЯХ РАМ