Страница 9: ДБН В.1.2-2:2006. НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ Норми проектування (29646)

Додаток Ж (обов'язковий)

СХЕМИ СНІГОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ І КОЕФІЦІЄНТИ

Схема 1. Будинки з односхилими та двосхилими покриттями

Варіанти 2 і 3 слід враховувати для будинків із двосхилими покриттями (профіль б), при цьому варіант 2 – при , а варіант 3 – при тільки при наявності ходових містків або аераційних пристроїв по гребеню покрівлі.

Схема 2. Будинки зі склепінчастими та близькими до них за обрисом покриттями

де  – кут нахилу покриття, град

Схема 2'. Покриття у вигляді стрільчастих арок

Варіант 1 застосовується для будівель без ходового містка. Варіант 2 застосовується для будівель з ходовим містком.

При холодній покрівлі і холодному режимі всередині будівлі (–t °С):

=1,35; =1,75.

При холодній покрівлі і теплому режимі в будівлі (+t °С):

=2,1; =2,2.

При 20° необхідно використовувати схему 1б, приймаючи L = L1.

Схема 3. Будівлі з поздовжніми ліхтарями, закритими зверху

=0,8

але не більш як

4,0 – для ферм і балок при нормативному значенні ваги покриття 1,5 кПа і менше;

2,5 – для ферм і балок при нормативному значенні ваги покриття понад 1,5 кПа;

2,0 – для залізобетонних плит покриття прольотом і менше і для сталевого профільованого настилу;

2,5 – для залізобетонних плит прольотом більш як , а також для прогонів незалежно від прольоту;

b1 = h1 але не більш як b.

При визначенні навантаження біля торця ліхтаря для зони В значення коефіцієнта в обох варіантах слід приймати таким, що дорівнює 1,0.

Примітки:

1. Схеми варіантів 1 і 2 слід застосовувати також для двосхилих і склепінчастих покриттів дво-трипролітних будівель з ліхтарями в середній частині будівель.
2. Вплив вітровідбійних щитів на розподіл снігового навантаження біля ліхтарів не враховувати.
3. Для плоских схилів при b> слід враховувати місцеве підвищене навантаження біля ліхтаря, як біля перепадів (див. схему 8).

Схема 3'. Будівлі з поздовжніми ліхтарями, відкритими зверху

Значення b (b1, b2) і т слід визначати згідно з вказівками до схеми 8; проліт L приймається таким, що дорівнює відстані між верхніми кромками ліхтарів.

Схема 4. Шедові покриття

Схеми слід застосовувати для шедових покриттів, у тому числі з похилим заскленням і склепінчастим обрисом покрівлі.

Схема 5. Дво- і багатопролітні будівлі з двосхилими покриттями

Варіант 2 слід враховувати при .

Схема 6. Дво- і багатопролітні будівлі зі склепінчастими і близькими до них за обрисами покриттями

Варіант 2 слід враховувати при f/L > 0,1.

Для залізобетонних плит покриттів значення коефіцієнтів слід приймати не більш як 1,4

Схема 7. Дво- і багатопролітні будівлі з двосхилими і склепінчастими покриттями з поздовжнім ліхтарем

Коефіцієнт слід приймати для прольотів з ліхтарем відповідно до варіантів 1 і 2 схеми 3, для прольотів без ліхтаря – з варіантами 1 і 2 схем 5 і 6.

Для плоских двосхилих () і склепінчастих (f/L<0,1) покриттів при L1> слід враховувати місцеве підвищене навантаження, як біля перепадів (див. схему 8).

Схема 8. Будівлі з перепадом висоти

Снігове навантаження на верхнє покриття слід приймати у відповідності зі схемами 1-7, а на нижнє – у двох варіантах: за схемами 1-7 і схемою 8 (для будівель – профіль "а", для навісів – профіль "б").

Коефіцієнт слід приймати таким, що дорівнює

,

де h – висота перепаду, м, яка відлічується від карниза верхнього покриття до покрівлі нижнього і при значенні більш як приймається при визначенні такою, що дорівнює ;

,  – довжини верхньої () і нижньої () ділянок покриття, з яких переноситься сніг у зону перепаду висот, м; їх слід приймати:

для покриттів без поздовжніх ліхтарів чи з поперечними ліхтарями – =L2 ,=L2 ;

для покриттів з поздовжніми ліхтарями – ; (при цьому і слід приймати не менш ніж 0);

т1, т2 – частки снігу, що переносяться вітром до перепаду висот; їхні значення для верхнього (т1) і нижнього (m2) покриттів слід приймати залежно від їхнього профілю: 0,4 – для плоского покриття з , склепінчастого з f/L 1/8; 0,3 – для плоского покриття з , склепінчастого f/L>l/8 і покрівель з поперечними ліхтарями. Для понижених покриттів завширшки a < значення т2 слід приймати: m2=0,5 k1 k2 k3, але не менш ніж 0,1, де ; (при зворотному ухилі, показаному на рисунку пунктиром, k2 = 1); , але не менш ніж 0,3 (а – в м; ,  – в град).

Довжину зони підвищених сніговідкладень b слід приймати такою, що дорівнює:

при але не більш як ;

при, але не більш ніж 5h і не більш як .

Коефіцієнти , прийняті для розрахунків (показані на схемах для двох варіантів), не повинні перевищувати:

(де h – в м; S0 – в кПа);

4 – якщо нижнє покриття є покриттям будівлі;

6 – якщо нижня покрівля є навісом.

Коефіцієнт слід приймати: = 1 – .

Примітки:

1. При d1 (d2) > значення для ділянки перепаду довжиною d1 (d2) слід визначати без урахування впливу ліхтарів на підвищеному (пониженому) покритті.

1. Якщо прольоти верхнього (нижнього) покриття мають різний профіль, то при визначенні необхідно приймати відповідне значення т1(т2) для кожного прольоту в межах ().
2. Місцеве навантаження біля перепаду не слід враховувати, якщо висота перепаду, м, між двома суміжними покриттями менш як (де – в кПа).

Схема 9. Будівлі з двома перепадами висоти

Снігове навантаження на верхнє і нижнє покриття слід приймати за схемою 8. Значення , b1, , b2 слід визначати для кожного перепаду незалежно, приймаючи: т1 і т2 у схемі 9 (при визначенні навантажень біля перепадів h1 і h2) відповідними m1 у схемі 8 і m3 (частка снігу, що переноситься вітром по пониженому покриттю) відповідним m2 у схемі 8.

При цьому

b3 = b1 + b2 – L3;

Схема 10. Покриття з парапетами

Схему слід застосовувати при

(h – в м; – в кПа)

але не більш як 3.

Схема 11. Ділянки покриттів, що примикають до вентиляційних шахт, які вивищуються над покрівлею, та інші надбудови

Схема стосується ділянок з надбудовами з діагоналлю основи не більш як . Залежно від конструкції, що розраховується (плит покриття, підкроквяних і кроквяних конструкцій), необхідно враховувати найбільш несприятливе розташування зони підвищеного навантаження (при довільному куті ).

Коефіцієнт , постійний у межах зазначеної зони, слід приймати таким, що дорівнює: 1,0 при d 1,5 м;

при d >, але не менш як 1,0 і не більш як:

1,5 при 1,5 < d ;

2,0 при 5 < d ;

2,5 при 10< d ;

b1 = 2h, але не більш як 2d.

Схема 12. Висячі покриття циліндричної форми

Додаток І(обов'язковий)

СХЕМИ ВІТРОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ І АЕРОДИНАМІЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ Саеr

Схема 1. Окремо розташовані плоскі суцільні конструкції

Вертикальні поверхні та такі, що відхиляються від вертикальних не більш як на 15°.

Схема 2. Будівлі с двосхилими покриттями

Примітка. При вітрі, перпендикулярному до торця будівлі, для всієї покрівлі Се= – 0,7.

Схема 3. Будівлі зі склепінчастими та близькими до них за обрисом покриттями

Значення Се3 приймається за схемою 2.

Примітка. При вітрі, перпендикулярному до торця будівлі, для всієї покрівлі Се= – 0,7.

Схема 4. Будівлі з поздовжнім ліхтарем

Коефіцієнти Се1, Се2, Се3 слід визначати згідно з вказівками до схеми 2.

Примітка. При розрахунку поперечних рам будівель з ліхтарем та вітровідбійними щитами значення сумарного коефіцієнта лобового опору системи «ліхтар-щити» приймається таким, що дорівнює 1,4.

Схема 5. Будівля з поздовжніми ліхтарями

Для покриття будівлі на ділянці АВ коефіцієнти Сe слід приймати за схемою 4.

Для ліхтарів ділянки ВС при Сx=0,2; при для кожного ліхтаря Сx=; при >8 Сх=0,8, тут . Для решти ділянок покриття Сх= –0,5.

Примітка. Для підвітряної, завітряної та бічних стін будівель коефіцієнти тиску слід визначати відповідно до вказівок до схеми 2.

Схема 6. Будівлі з поздовжніми ліхтарями різної висоти

Коефіцієнти слід визначати згідно з вказівками до схеми 2, де при визначенні Се1 за h1 треба приймати висоту підвітряної стіни будівлі.

Для ділянки АВ Се слід визначати так само, як для ділянки ВС схеми 5, де за h1-h2 треба приймати висоту ліхтаря.

Примітка. Для підвітряної, завітряної та бічних стін будівель коефіцієнти тиску слід визначати згідно з вказівками до схеми 2.

Схема 7. Будівлі з шедовими покриттями

Для ділянки АВ Се слід визначати згідно з вказівками до схеми 2.

Для ділянки ВС Се= – 0,5.

Примітки.

1. Силу тертя необхідно враховувати при довільному напрямку вітру, при цьому Сf=0,04.
2. Для підвітряної, завітряної та бічних стін будівель коефіцієнти тиску слід визначати згідно з вказівками до схеми 2.

Схема 8. Будівлі з зенітними ліхтарями

Для підвітряного ліхтаря коефіцієнт Се слід визначати згідно з вказівками до схеми 2, для іншої частини покриття – як для ділянки ВС схеми 5.

Примітка. Для підвітряної, завітряної та бічних стін будівель коефіцієнти тиску слід визначати згідно з вказівками до схеми 2.

Схема 9. Будівлі, постійно відкриті з одного боку

При 5% ; при слід приймати таким, що дорівнює Сi3, визначеним згідно з вказівками до схеми 2; Сi2=+0,8.

Примітки.

1. Коефіцієнти Се на зовнішній поверхні слід приймати згідно з вказівками до схеми 2.
2. Проникність огородження слід визначати як відношення сумарної площі наявних у ньому прорізів до повної площі огородження. Для герметичної будівлі слід приймати Сi=0. В будівлях, вказаних у 9.3в, характеристичне значення внутрішнього тиску на легкі перегородки (при їхній поверхневій щільності менш як 100 кг/м2) слід приймати 0,2w0, але не менш ніж 0,1 кПа (10 кгс/м2).
3. Для кожної стіни будівлі знак "плюс" або "мінус" для коефіцієнта Сi1 при слід визначати виходячи з умови реалізації найбільш несприятливого варіанта навантаження.

Схема 10. Уступи будівель при <15°

Для ділянки CD Ce=0,7. Для ділянки ВС Се слід визначати лінійною інтерполяцією значень, що приймаються в точках В і С. Коефіцієнти Се1 і Се3 на ділянці АВ слід приймати згідно з вказівками до схеми 2 (де b і l – розміри в плані всієї будівлі).

Для вертикальних поверхонь коефіцієнт Се треба визначати згідно з вказівками до схем 1 і 2.

Схема 11. Навіси