Примітка. При розрахунку стін, що сприймають навантаження від одного перекриття, значення навантажень слід знижувати залежно від вантажної площі А елементів, що розраховуються (плит, балок), які спираються на стіни.

6.9 При визначенні поздовжніх зусиль для розрахунку колон, стін і фундаментів, що сприймають навантаження від двох і більше перекриттів, характеристичні значення навантажень, наведені в табл. 6.2, слід знижувати множенням на коефіцієнт сполучень :

а) для приміщень, наведених у поз. 1,2,12,а,

;(6.3)

б) для приміщень, наведених у поз. 4,11,12,б,

.(6.4)

де , визначаються відповідно до 6.8;

п – загальне число перекриттів (для приміщень, наведених у табл. 6.2, поз. 1, 2, 4, 11, 12,а, 12,б), навантаження від яких враховуються при розрахунку розглядуваного перерізу колони, стіни, фундаменту.

Примітка. При визначенні згинальних моментів у колонах і стінах слід враховувати зниження навантажень для прилеглих до них балок і ригелів згідно з вказівками, наведеними у 6.8.

Таблиця 6.2

Будівлі та приміщення

Характеристичні значення навантажень, кПа (кгс/м2)

Квазіпостійні значення навантажень, кПа (кгс/м2)

1 Квартири житлових будинків; спальні приміщення дитячих дошкільних закладів і шкіл-інтернатів; житлові приміщення будинків відпочинку і пансіонатів, гуртожитків і готелів; палати лікарень і санаторіїв; тераси

1,5 (150)

0,35 (35)

2 Службові приміщення адміністративного, інженерно-технічного, наукового персоналу організацій і установ; класні приміщення установ освіти; побутові приміщення (гардеробні, душові, умивальні, вбиральні) промислових підприємств і громадських будівель і споруд

2,0 (200)

0,85 (85)

3 Кабінети і лабораторії установ охорони здоров'я; лабораторії установ освіти, науки; приміщення електронно-обчислювальних машин; кухні громадських будівель; технічні поверхи; підвальні приміщення

Не менш 2,0 (200)

Не менш 1,2 (120)

4 Зали:

а) читальні

2,0 (200)

0,85 (85)

б) обідні (у кафе, ресторанах, їдальнях)

3,0 (300)

1,2 (120)

в) зборів і нарад, чекання, видовищні і концертні, спортивні

4,0 (400)

1,7 (170)

г) торгові, виставкові та експозиційні

Не менш 4,0 (400)

Не менш 1,7 (170)

5 Книгосховища, архіви

Не менш 5,0 (500)

Не менш 5,0 (500)

6 Сцени видовищних установ

Не менш 5,0 (500)

Не менш 2,1 (210)

7 Трибуни:

а) із закріпленими сидіннями

4,0 (400)

1,7 (170)

б) для глядачів, що стоять

5,0 (500)

1,8 (180)

8 Горищні приміщення

0,7 (70)

-

9 Покриття на ділянках:

а) з можливим скупченням людей (що виходять з виробничих приміщень, залів, аудиторій тощо)

4,0 (400)

1,7 (170)

б) що використовуються для відпочинку

1,5 (150)

0,6 (60)

в) інших

0,5 (50)

-

10 Балкони (лоджії) з урахуванням навантаження:

а) смугового рівномірного на ділянці завширшки уздовж огородження балкона (лоджії)

4,0 (400)

1,7 (170)

б) суцільного рівномірного на площі балкона (лоджії), вплив якого більш несприятливий, ніж обумовлений у поз.10,а

2,0 (200)

0,85 (85)

11 Ділянки обслуговування і ремонту устаткування у виробничих приміщеннях

Не менш 1,5 (150)

-

12 Вестибулі, фойє, коридори, сходи (з проходами до них), що прилягають до приміщень, зазначених у позиціях:

а) 1, 2 і 3

3,0 (300)

1,0 (100)

б) 4, 5, 6 і 11

4,0 (400)

1,7 (170)

в) 7

5,0 (500)

2,1 (210)

13 Перони вокзалів

4,0 (400)

1,7 (170)

14 Приміщення для худоби:

дрібної

Не менш 2,0 (200)

Не менш 0,85 (85)

великої

Не менш 5,0 (500)

Не менш 2,1 (210)

Примітка 1. Навантаження, наведені в поз. 8, слід враховувати на площі, не зайнятій устаткуванням і матеріалами.

Примітка 2. Навантаження, наведені в поз. 9, слід враховувати без снігового навантаження.

Примітка 3. Навантаження, наведені в поз. 10, слід враховувати при розрахунку несучих конструкцій балконів (лоджій) і ділянок стін у місцях защемлення цих конструкцій. При розрахунку нижніх ділянок стін, фундаментів і основ навантаження на балкони (лоджії) слід приймати такими, що дорівнюють навантаженням прилеглих головних приміщень будівель, і зменшувати їх з урахуванням вказівок 6.8 і 6.9.

Примітка 4. Характеристичні і квазіпостійні значення навантажень для будівель і приміщень, наведених у поз. 3, 4,г, 5, 6, 11 і 14, слід приймати за будівельним завданням на підставі технологічних рішень.

Зосереджені навантаження та навантаження на поручні

6.10Несучі елементи перекриттів, покриттів, східців і балконів (лоджій) мають бути перевірені на зосереджене вертикальне навантаження, прикладене до елемента, у несприятливому положенні на квадратній площадці із стороною не більш як (при відсутності інших тимчасових навантажень). Якщо в будівельному завданні на підставі технологічних рішень не передбачені вищі характеристичні значення зосереджених навантажень, їх слід приймати такими, що дорівнюють:

а)для перекриттів і східців – 1,5 кН (150 кгс);

б)для горищних перекриттів, покриттів, терас і балконів – 1,0 кН (100 кгс);

в)для покриттів, по яких можна пересуватися тільки за допомогою трапів і містків, – 0,5 кН (50 кгс).

Елементи, розраховані на можливі при зведенні та експлуатації місцеві навантаження від устаткування і транспортних засобів, допускається не перевіряти на зазначене зосереджене навантаження.

6.11Характеристичні значення горизонтальних навантажень на поручні перил східців і балконів слід приймати такими, що дорівнюють:

а)для житлових будинків, дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв, лікарень та інших лікувальних закладів – 0,3 кН/м (30 кгс/м);

б)для трибун і спортивних залів – 1,5 кН/м (150 кгс/м);

в)для інших будівель і приміщень при відсутності спеціальних вимог – 0,8 кН/м (80 кгс/м). Для обслужних площадок, містків, огороджень дахів, призначених для нетривалого

перебування людей, характеристичне значення горизонтального зосередженого навантаження на поручні перил слід приймати 0,3 кН (30 кгс) (у будь-якому місці по довжині поручня), якщо за будівельним завданням на підставі технологічних рішень не потрібне більше значення навантаження.

Для навантажень, наведених у 6.10 і 6.11, слід приймати коефіцієнт надійності за навантаженням =l,2 при визначенні граничних значень і коефіцієнт надійності за навантаженням =1,0 при визначенні експлуатаційних значень.

7 КРАНОВІ НАВАНТАЖЕННЯ

  1. Навантаження від мостових і підвісних кранів слід визначати залежно від груп режимів їхньої роботи, що встановлюються згідно з ГОСТ 25546, від виду приводу і від способу підвісу вантажу. Приблизний перелік мостових і підвісних кранів різних груп режимів роботи наведений у додатку Г.
  2. Навантаження від мостових і підвісних кранів – це змінні навантаження, для яких встановлено чотири види розрахункових значень:

- граничні розрахункові значення:

для вертикального навантаження мостових і підвісних кранів,

;(7.1)

для горизонтального навантаження мостових і підвісних кранів, спрямованого вздовж кранової колії,

(7.2)

для горизонтального навантаження чотириколісних мостових кранів, спрямованого поперек кранової колії,

;(7.3)

для горизонтального навантаження інших мостових кранів, спрямованого поперек кранової колії,

(7.4)

для горизонтального навантаження підвісних кранів, спрямованого поперек кранової колії,

(7.5)

-експлуатаційні розрахункові значення:

; ; ; ;(7.6)

-циклічні розрахункові значення:

; (7.7)

-квазіпостійні розрахункові значення:

; (7.8)

де , , ,  – коефіцієнти надійності за крановим навантаженням, прийняті за 7.9 – 7.11;

F01, F0 – характеристичні значення вертикального навантаження відповідно від одного або двох найбільш несприятливих за впливом кранів, прийняті за 7.3;

Р01 – характеристичне значення горизонтального навантаження від одного крана, спрямованого вздовж кранової колії, прийняте за 7.4;

Н01 – характеристичне значення бічної сили від одного крана, найбільш несприятливого за впливом із кранів, розташованих на одній крановій колії або в одному створі, визначене за 7.5, 7.6;

Н0 – характеристичне значення бічної сили від двох найбільш несприятливих за впливом кранів, розташованих на одній крановій колії або на різних коліях в одному створі, визначене за 7.6;

R01, R0 – характеристичні значення поперечних горизонтальних навантажень відповідно від одного або двох найбільш несприятливих за впливом підвісних кранів, прийняті за 7.7;

 – коефіцієнт сполучень кранових навантажень, прийнятий за 7.22.

7.3Характеристичні значення вертикальних навантажень F01, F0, що передаються колесами кранів на балки кранової колії, та інші необхідні для розрахунку дані слід приймати відповідно до вимог державних стандартів на крани, а для нестандартних кранів – відповідно до даних, наведених у паспортах заводів-виробників.

Примітка. Під крановою колією розуміють обидві балки, що несуть один мостовий кран, і всі балки, що несуть один підвісний кран (дві балки – при однопрогінному, три – при двопрогінному підвісному крані тощо).

7.4Характеристичне значення горизонтального навантаження Р01, спрямованого уздовж кранового шляху, що спричиняється гальмуванням моста електричного крана, слід приймати таким, що дорівнює 0,1 від характеристичного значення вертикального навантаження на гальмівні колеса розглядуваної сторони крана.

7.5 Характеристичне значення горизонтального навантаження чотириколісних мостових кранів, спрямованого поперек кранового шляху, яке спричиняється перекосами мостових електричних кранів і непаралельністю кранових колій (бічну силу), для колеса крана слід визначати за формулою:

(7.9)

де Fnmax, Fnmin – характеристичне значення вертикального тиску на колесо, відповідно на більш або на менш навантаженій стороні крана;

В, L – відповідно база і проліт крана;

 – коефіцієнт, прийнятий таким, що дорівнює 0,03 при центральному приводі механізму руху моста і 0,01 – при роздільному приводі.

Бічні сили , обчислені за формулою (7.9), можуть бути прикладені:

  • до коліс однієї сторони крана і спрямовані в різні сторони (рис. 7.1,а);
  • до коліс по діагоналі крана і спрямовані в різні сторони (рис. 7.1,б).

Рисунок 7.1. Варіанти прикладення бічних сил для чотириколісних кранів

При цьому до інших коліс прикладаються сили, що дорівнюють або (приймається невигідний варіант), кожна з яких може бути спрямована як назовні, так і всередину прольоту.

7.6. Характеристичне значення бічної сили, прикладеної до колеса багатоколісних (вісім коліс і більше) кранів з гнучким підвісом , приймається таким, що дорівнює 0,1 від вертикального навантаження на колесо, підрахованого при розташуванні візка з вантажем, що дорівнює паспортній вантажопідйомності крана, посередині моста. Характеристичне значення для багатоколісних (вісім коліс і більше) кранів з жорстким підвісом приймається таким, що дорівнює 0,1 від максимального вертикального навантаження на колесо. При цьому приймається, що бічні сили всіх коліс кожної із сторін крана мають один напрямок – усередину або назовні розглядуваного прогону будівлі (рис. 7.2, а, б).

Рисунок 7.2. Варіанти прикладення бічних сил для багатоколісних кранів

При визначенні характеристичних значень навантажень слід враховувати, що бічні сили багатоколісних кранів передаються на обидві сторони кранової колії. На кожній стороні крана бічні сили мають один напрямок – назовні або всередину прольоту, на різних коліях вони спрямовані у протилежні боки (обидві всередину прольоту або обидві назовні). На одній із колій приймається повна бічна сила, на іншій колії приймається половина від бічної сили.

7.7Характеристичне значення горизонтального навантаження, що спричиняється гальмуванням візка підвісних кранів, спрямованого поперек кранової колії, слід приймати таким, що дорівнює 0,5 суми вантажопідйомності крана і ваги візка.

При визначенні характеристичних значень навантажень Т01, Т0 приймається, що гальмівна сила передається на одну сторону (балку) кранової колії, розподіляється порівну між усіма колесами підвісного крана, що спираються на неї, і може бути спрямована як усередину, так і назовні розглядуваного прогону.

7.8Горизонтальні навантаження від гальмування моста і візка крана і бічні сили вважаються прикладеними в місцях контакту коліс крана з рейкою.

7.9 Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням кранового навантаження визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 7.1.