ДОДАТОК Д
(довідковий)
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ Й РОЗМІРІВ ЗВАРНИХ З'ЄДНАНЬ
Зовнішній вигляд зварних з'єднань визначають візуально без застосування збільшувальних приладів шляхом порівняння оцінюваного з'єднання з контрольним зразком, а також шляхом виміру зовнішнього зварювального ґрата з точністю (±0,1) мм.
Вимірювання швів проводять як мінімум у двох протилежних зонах по периметру шва.
Контроль ширини й висоти зовнішнього ґрата здійснюють штангенциркулем згідно з ГОСТ 166. Допускається використання шаблонів із прохідним і непрохідним розмірами.
Для контролю симетричності валиків зовнішнього ґрата по ширині вимірюють за допомогою вимірювальної лупи. Потім розраховують відношення заміряних розмірів з округленням до цілого значення відсотка. Розрахунок симетричності валиків зовнішнього ґрата по висоті роблять аналогічно.
Для вимірювання зсуву кромок може використовуватися спеціальний шаблон. Схема вимірювання зсуву кромок показана на рисунку Д.1. Шаблон встановлюють по утворюючій однієї із труб, притискаючи його до труби в шовній зоні. Через зсув кромок при цьому на іншому кінці опорного майданчика шаблона спостерігається його підйом над поверхнею труби. За допомогою щупа вимірюють зазор між поверхнею заготівлі й п'ятою шаблона. Далі розраховують відношення (у відсотках) обмірюваного абсолютного значення зсуву кромок до номінальної товщини стінки труби. Розрахунок роблять із округленням до цілого значення відсотка.
Рисунок Д.1 - Вимірювання зсуву кромок за допомогою шаблона
ДОДАТОК Е
(довідковий)
МЕТОДИКА ВИПРОБУВАНЬ ЗВАРНИХ З'ЄДНАНЬ НА ОСЬОВИЙ РОЗТЯГ
Випробування виконують на зразках-лопатках типу 2 за ГОСТ 11262.
Зразки-лопатки виготовляють механічною обробкою з відрізків зварних з'єднань довжиною не менше 160 мм. Допускається для труб з номінальною товщиною до 10 мм включно вирубувати зразки штампом-просічкою.
З кожного контрольованого стику вирізають (вирубують) рівномірно по периметру шва не менше п'яти зразків.
При виготовленні вісь зразка повинна бути паралельна осі труби. Товщина зразка повинна дорівнювати товщині стінки труби. Зварний шов повинен бути розташований посередині зразка з точністю ±1 мм. Зразки не повинні мати раковин, тріщин і інших дефектів. Схема виготовлення зразків-лопаток для випробування на осьовий розтяг наведена на рисунку Е.1.
1 - патрубок зі зварним з'єднанням; 2 - розташування зразків
Рисунок Е.1 - Схема вирізування зразків зі зварного з'єднання для випробування на осьовий розтяг
Перед випробуванням зразки кондиціонують за ГОСТ 12423 при температурі (23±2) °С не менше 2 год.
Випробування проводять при швидкості розсування затискачів випробувальної машини, рівній (100±10) мм/хв для зразків труб з номінальною товщиною стінки менше 6 мм і (25±2,0) мм/хв для зразків труб з номінальною товщиною стінки 6 мм і більше.
Випробування на розтяг проводиться на будь-якій розривній машині, що забезпечує точність виміру навантаження з погрішністю не більше 1 % вимірюваного значення, потужність якої дозволяє розірвати зразки (зусилля від 5000 до 10000 Н) і яка має регульовану швидкість.
При випробуванні визначають характер (тип) руйнування зразка, а також відносне подовження при розриві й границю текучості при розтягу.
Випробування на розтяг проводять не раніше ніж через 24 год після зварювання.
ДОДАТОК Ж
(довідковий)
МЕТОДИКА ВИПРОБУВАНЬ ЗВАРНИХ МУФТОВИХ З'ЄДНАНЬ НА СПЛЮЩУВАННЯ
Для визначення стійкості муфтових з'єднань до сплющування виготовляються патрубки з розташованими по центру муфтами, зображені на рисунку Ж.1. Довжина патрубка й кількість зразків, що виготовляються з кожного патрубка, повинні відповідати таблиці Ж.1.
Рисунок Ж.1 - Загальний вид зразків-сегментів
Таблиця Ж.1
|
Номінальний діаметр труб dH , мм |
Довжина вільної частини зразка L, мм, не менше |
Кількість зразків з одного патрубка, шт |
Кут сегмента, град |
|
20-75 |
3dH |
2 |
180 |
|
90-125 |
2dH |
4 |
90 |
|
140-225 |
dH |
8 |
45 |
Не раніше ніж через 24 год після зварювання проводять розрізання зварного муфтового з'єднання уздовж осі на випробувальні зразки-сегменти в діаметральному перерізі.
Випробування проводять при температурі (23±5) °С. При зазначеній температурі зразки витримують не менше 2 год.
Для випробувань застосовують механізований процес, що забезпечує зближення плит зі швидкістю (100±10) мм/хв; допускається використання преса зі швидкістю зближення плит (20±2) мм/хв.
Підготовлений до випробування зразок встановлюють між обтискними плитами преса так, як показано на рисунку Ж.2. Потім зближують обтискні плити доти, поки відстань між ними не скоротиться до подвоєної товщини стінки труби.
Допускається проведення випробувань із використанням обтискних плит без округлення кромок. У цьому випадку на початку випробування відстань від торця з'єднувальної деталі до торця губок повинна бути (20±3) мм.
1 - обтискні плити; 2 - випробовуваний зразок
Рисунок Ж.2 - Схема випробування зразків-сегментів на сплющування
При узгодженні із замовником допускається випробування зразків з'єднань труб діаметром до 63 мм включно виконувати в слюсарних лещатах за ГОСТ 4045 плавним деформуванням зразка.
Після зняття навантаження зразок витягають із преса або лещат і візуально оглядають, визначаючи наявність відриву труби від муфти або з'єднувальної деталі.
У випадку якщо на частині довжини шва виявлений відрив труби або з'єднувальної деталі від муфти, штангенциркулем згідно з ГОСТ 166 вимірюють довжину частини шва, не підданої відриву, і відстань між крайніми витками закладного нагрівального елемента в зоні зварювання в межах однієї труби, що приймають за довжину шва.
Довжина шва, не піддана відриву при сплющуванні Сс, %, визначається за формулою:
Для зручності виміру допускається додаткове розрізання зразка будь-яким різальним інструментом у поздовжньому й поперечному напрямках.
ДОДАТОК И
(довідковий)
МЕТОДИКА ВИПРОБУВАНЬ СІДЕЛЬНИХ ВІДВОДІВ НА ВІДРИВАННЯ
Випробування на відривання проводять на зразках сідельних відводів, зварених з поліетиленовими трубами з номінальним зовнішнім діаметром від 63 мм до 225 мм, залежно від типорозміру сідельного відводу. Довжина поліетиленової труби (патрубка) приймається рівною довжині сіделка. Перед випробуванням зразки кондиціонують при температурі (23±2) °С не менше 2 год.
Допускається для спрощення фіксації зразка у випробувальній машині зрізання хвостика сідельного відводу, а також укорочення горловини (відвідного патрубка).
Випробування виконують за температури (23±2) °С.
Для здійснення випробувань можливе використання машин для випробування на стиск типу ІП 6010-100-1 з найбільшим граничним навантаженням 100 кН. Випробувальна машина повинна бути оснащена деталями, виготовленими за кресленнями, затвердженими у встановленому порядку, з забезпеченням навантаження, за однією із двох схем випробування, наведених на рисунку И. 1.
а - відрив при розтягу; б - відрив при стиску
Рисунок И.1 - Схеми випробування сідельного відводу на відривання
Усередину поліетиленового патрубка зразка для передачі зусилля вводять металеве осердя, зовнішній діаметр якого визначається за таблицею И.1.
Таблиця И.1
У міліметрах
|
Діаметр труби |
Діаметр осердя |
|
63 SDR 11 |
49,5 - 0,1 |
|
75 SDR 17,6 |
64,7 - 0,2 |
|
75 SDR 11 |
59,3 - 0,2 |
|
90 SDR 17,6 |
77,7 - 0,2 |
|
90 SDR 11 |
70,7 - 0,2 |
|
110 SDR 17,6 |
95,5 - 0,2 |
|
110 SDR 11 |
87,5 - 0,2 |
|
125 SDR 17,6 |
108,7 - 0,2 |
|
125 SDR 11 |
99,3 - 0,2 |
|
140 SDR 17,6 |
121,9 - 0,2 |
|
140 SDR 11 |
111,5 - 0,2 |
|
160 SDR 17,6 |
139,0 - 0,2 |
|
160 SDR 11 |
127,0 - 0,2 |
|
180 SDR 17,6 |
156,4 - 0,2 |
|
180 SDR 11 |
143,0 - 0,2 |
|
200 SDR 17,6 |
174,0 - 0,2 |
|
200 SDR 11 |
159,0 - 0,2 |
|
225 SDR 17,6 |
196,0 - 0,2 |
|
225 SDR 11 |
179,0 - 0,2 |
Навантаження зразка проводять зі швидкістю (100±10) мм/хв до повного відривання корпуса сіделка від поліетиленової труби або до деформації деталей вузла з'єднання, внаслідок чого випробувальне навантаження знижується до нуля.
Допускається проведення випробування зі швидкістю (20±2) мм/хв.
ДОДАТОК К
(довідковий)
МЕТОДИКА ВИПРОБУВАНЬ СТИКОВИХ З'ЄДНАНЬ НА СТАТИЧНИЙ ВИГИН
Випробування на статичний вигин виконують на зразках-смужках, розміри яких наведені в таблиці К.1.
Таблиця К.1
У міліметрах
|
Розмір зразка |
Довжина прольоту між роликовими опорами |
Товщина траверси |
||
|
товщина |
ширина |
довжина |
|
|
|
3 < h < 5 |
20 |
150 |
80 |
4 |
|
5 < h < 10 |
20 |
200 |
90 |
8 |
|
10 < h < 15 |
30 |
200 |
100 |
12,5 |
|
15 < h < 20 |
40 |
250 |
120 |
16 |
|
20 < h < 30 |
50 |
300 |
160 |
25 |
Зразки-смужки вирізають (вирубують) з контрольних стиків рівномірно по периметру в кількості не менше 5 штук.
Випробування виконують за схемою, наведеною на рисунку К.1.
Рисунок К.1 - Схема випробування на статичний вигин
Навантаження передається на зразок через траверсу, що встановлюється на середині зразка напроти зварного шва. Місцеве стовщення ґрата зразка з боку опорної траверси знімається.
Випробувані зразки встановлюються таким чином, щоб внутрішня сторона труби перебувала в зоні розтягу.
Швидкість навантаження повинна становити 50 мм/хв.
Випробування тривають до досягнення кута вигину 160°.
ДОДАТОК Л
(довідковий)
МЕТОДИКА ВИПРОБУВАНЬ ЗВАРНИХ З'ЄДНАНЬ НА СТІЙКІСТЬ ДО ПОСТІЙНОГО ВНУТРІШНЬОГО ТИСКУ
Випробування зварних з'єднань, виконаних зварюванням нагрітим інструментом встик і з використанням з'єднувальних деталей із закладними нагрівальними елементами, проводять на зразках, вільна довжина яких, включаючи довжину з'єднувальної деталі, зазначена в таблиці Л.1.
Таблиця Л.1
|
Діаметр труби D, мм |
Вільна довжина зразка L, мм |
|
< 200 |
3D +250 |
|
225-400 |
1000 |
Для проведення випробувань на кожний рівень початкового напруження відбирають не менше трьох зразків.
Умови проведення випробувань для зварних з'єднань, виконаних зварюванням нагрітим інструментом встик і за допомогою деталей із закладними нагрівальними елементами, наведені в таблиці Л.2.
Таблиця Л.2
|
Найменування показника |
Значення показника для труб із |
Метод контролювання |
|
|
|
ПЕ80 |
ПЕ100 |
|
|
Стійкість при постійному внутрішньому тиску при 20°С, год, не менше для: |
|
|
Згідно з ГОСТ 24157 |
|
труб із SDR 11 |
100 (при тиску 2,0 МПа) |
100 (при тиску 2,48 МПа) |
|
|
труб із SDR 17,6 |
100 (при тиску 1,2 МПа) |
100 (при тиску 1,49 МПа) |
|
|
Стійкість при постійному внутрішньому тиску при 80°С, год, не менше для: |
|
|
|
|
труб із SDR 11 |
165 (при тиску 0,92 МПа) |
165 (при тиску 1,1 МПа) |
|
|
труб із SDR 11 |
1000 (при тиску 0,80 МПа) |
1000 (при тиску 1,0 МПа) |
|
|
труб з SDR 17,6 |
165 (при тиску 0,55 МПа) |
165 (при тиску 0,66 МПа) |
|
|
труб із SDR 17,6 |
1000 (при тиску 0,48 МПа) |
1000 (при тиску 0,60 МПа) |
|
ДОДАТОК М
(довідковий)
МЕТОДИКА ВИПРОБУВАНЬ ЗВАРНИХ З'ЄДНАНЬ НА ТРИВАЛИЙ РОЗТЯГ
Випробування проводяться на зразках типу 2 за ГОСТ 11262. Зразки для випробування повинні виготовлятися, як правило, штампом-просічкою, при цьому зовнішній і внутрішній ґрат не віддаляються. Зразки не повинні мати надрізів, тріщин, раковин і т.д.
Випробуванню повинні піддаватися не менше шести зразків з кожного оцінюваного зварного з'єднання й не менше шести контрольних зразків інших зварних з'єднань, виконаних при оптимальних параметрах зварювання. Результати випробувань порівнюються.
