ДСТУ Б А.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93) С.10

д) відмітки дна у місцях переломів поздовжнього профілю, напрямок та величину ухилів водовідвідних споруд;

е) дощоприймальні грати у знижених точках проектного рельєфу з відмітками верху ґрат;

ж) проектні відмітки планування та фактичні відмітки рельєфу місцевості по зовнішньому контуру вимощення у кутах будівель та споруд або при відсутності вимощення відмітки у місцях перетину зовнішніх граней стін з рельєфом у кутах будівель та споруд - у вигляді дробу з проектною відміткою у чисельнику та фактичною - у знаменнику;

й) проектні відмітки планування та фактичні відмітки рельєфу місцевості (при необхідності) по верху майданчиків різного призначення у місцях перетину їх країв з рельєфом по кутах та у характерних точках;

к) лінії перелому проектного рельєфу - при виконанні плану у проектних відмітках опорних точок планування;

л) напрямок ухилу проектного рельєфу бергштрихами - при виконанні плану у проектних горизонталях та стрілками при виконанні плану у проектних відмітках.

6.3 На плані організації рельєфу, що стосується автомобільних шляхів, наносять та вказують:

а) проектні горизонталі - при виконанні плану у проектних горизонталях;

б) контури поперечного профілю автомобільних шляхів - при виконанні плану у проектних відмітках;

в) точки перелому поздовжнього профілю з проектними відмітками;

г) ухилопокажчики по осі проїжджої частини автомобільних шляхів;

д) водовідвідні споруди - кювети, потоки з відмітками дна у місцях переломів поздовжнього профілю та величиною ухилів дна споруд;

е) дощоприймальні грати у знижених точках поздовжнього профілю з відмітками верха ґрат.

6.4 На плані організації рельєфу, що стосується залізничних шляхів, наносять та вказують:

а) ухилопокажчики;

б) відмітки дна водовідвідних споруд у місцях переломів поздовжнього профілю та величину ухилів дна споруд.

6.5 План організації рельєфу слід, як правило, виконувати у проектних горизонталях.

д) отметки дна в местах переломов продольного профиля, направление и величину уклонов водоотводных сооружений;

е) дождеприемные решетки в пониженных точках проектного рельефа с отметками верха решеток;

ж) проектные отметки планировки и фактические отметки рельефа местности по внешнему контуру отмостки в углах зданий и сооружений или при отсутствии отмостки отметки в местах пересечения наружных граней стен с рельефом в углах зданий и сооружений - в виде дроби с проектной отметкой в числителе и фактической - в знаменателе;

и) проектные отметки планировки и фактические отметки рельефа местности (при необходимости) по верху площадок различного назначения в местах пересечения их краев с рельефом по углам и в характерных точках;

к) линии перелома проектного рельефа - при выполнении плана в проектных отметках опорных точек планировки;

л) направление уклона проектного рельефа бергштрихами - при выполнении плана в проектных горизонталях и стрелками при выполнении плана в проектных отметках.

6.3 На плане организации рельефа в части автомобильных дорог наносят и указывают:

а) проектные горизонтали - при выполнении плана в проектных горизонталях;

б) контуры поперечного профиля автомобильных дорог - при выполнении плана в проектных отметках;

в) точки перелома продольного профиля с проектными отметками;

г) уклоноуказатели по оси проезжей части автомобильных дорог;

д) водоотводные сооружения - кюветы, лотки с отметками дна в местах переломов продольного профиля и величиной уклонов дна сооружений;

е) дождеприемные решетки в пониженных точках продольного профиля с отметками верха решеток.

6.4 На плане организации рельефа в части железнодорожных путей наносят и указывают:

а) уклоноуказатели;

б) отметки дна водоотводных сооружений в местах переломов продольного профиля и величину уклонов дна сооружений.

6.5 План организации рельефа следует, как правило, выполнять в проектных горизонталях.

ДСТУ Б А.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93) С.11

6.6 При виконанні плану організації рельєфу у проектних горизонталях їх проводять з перерізом рельєфу через 0,10 або 0,20 м по всій території, що підлягає плануванню (земляній поверхні, автомобільних шляхах, майданчиках). Допускається на ділянках з одноманітним ухилом рельєфу наносити проектні горизонталі з перерізом рельєфу через 0,50 м.

Відмітки проектних горизонталей надписують зі сторони підвищення рельєфу. Відмітки проектних горизонталей, що кратні 1,00 м, вказують повністю, проміжні - у вигляді цілого числа, що відповідає двом знакам після коми.

6.7 При виконанні плану організації рельєфу у проектних відмітках опорних точок планування, за опорні точки, як правило, приймають:

а) кути будівель, споруд та майданчиків;

б) підвищені та знижені точки проектного рельєфу;

в) перетин осей автомобільних шляхів;

г) точки перелому поздовжнього профілю автомобільних шляхів та залізничних колій.

6.8 На плані організації рельєфу вказують проектні відмітки входу та виходу по дну труб та міжшпальних потоків, а також відмітки переломних точок по дну водовідвідних канав та потоків. На полиці лінії-виноски водовідвідних канав та потоків наводять їх скорочене найменування.

Приклади

1 Д.л. - дно потока;

2 Д.к. - дно канави.

6.9 Приклади оформлення планів організації рельєфу у проектних горизонталях та проектних відмітках опорних точок планування наведені відповідно у додатках Ж та И.

7 ПЛАН ЗЕМЛЯНИХ МАС

7.1 Підрахунок об'ємів земляних мас виконують, як правило, методом квадратів.

Допускається виконувати план земляних мас з використанням інших методів. Зміст та форму плану визначають методом підрахунку об'ємів земляних мас та умовами виконання робіт.

7.2 На плані земляних мас наносять та вказують:

а) будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, що її замінює;

6.6 При выполнении плана организации рельефа в проектных горизонталях их проводят с сечением рельефа через 0,10 или 0,20 м по всей планируемой территории (земляной поверхности, автомобильным дорогам, площадкам). Допускается на участках с однообразным уклоном рельефа наносить проектные горизонтали с сечением рельефа через 0,50 м.

Отметки проектных горизонталей надписывают со стороны повышения рельефа. Отметки проектных горизонталей, кратные 1,00 м, указывают полностью, промежуточные - в виде целого числа, соответствующего двум знакам после запятой.

6.7 При выполнении плана организации рельефа в проектных отметках опорных точек планировки в качестве опорных точек, как правило, принимают:

а) углы зданий, сооружений и площадок;

б) повышенные и пониженные точки проектного рельефа;

в) пересечение осей автомобильных дорог;

г) точки перелома продольного профиля автомобильных дорог и железнодорожных путей.

6.8 На плане организации рельефа указывают проектные отметки входа и выхода по дну труб и междушпальных лотков, а также отметки переломных точек по дну водоотводных канав и лотков. На полке линии-выноски водоотводных канав и лотков приводят их сокращенное наименование.

Примеры

1 Д.л. - дно лотка;

2 Д.к. - дно канавы.

6.9 Примеры оформления планов организации рельефа в проектных горизонталях и проектных отметках опорных точек планировки приведены соответственно в приложениях Ж и И.

7 ПЛАН ЗЕМЛЯНЫХ МАСС

7.1 Подсчет объемов земляных масс выполняют, как правило, методом квадратов.

Допускается выполнять план земляных масс с использованием других методов. Содержание и форму плана определяют методом подсчета объемов земляных масс и условиями производства работ.

7.2 На плане земляных масс наносят и указывают:

а) строительную геодезическую сетку или заменяющий ее разбивочный базис;

ДСТУ Б А.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93) С.12

б) сітку квадратів для підрахунку об'ємів земляних мас з проектними, фактичними та робочими відмітками у кутах квадратів, лінію «нульових» робіт з виділенням площі виїмок штриховкою під кутом 45° до основи сітки та зазначенням об'єму земляних мас у межах кожного квадрата чи іншої фігури, що створена контуром планування;

в) будівлі та споруди;

г) огорожу або умовну межу території;

д) укоси, підпірні стінки.

7.3 Сітку квадратів, як правило, вписують у будівельну геодезичну сітку, приймаючи сторону квадрата рівною 20 м. Допускається прив'язка сітки квадратів до «червоної» лінії або до базису розпланування, а також застосування сітки квадратів зі сторонами, що дорівнюють 10, 25, 40 або 50 м, в залежності від характеру рельєфу та забезпечення потрібної точності підрахунку об'єму земляних мас.

Допускається, в залежності від конфігурації планованої території, для підрахунку об'єму земляних мас застосовувати фігури, що відрізняються від квадрата. У цих випадках розміри фігур вказують на кресленні.

7.4 Під кожною колонкою квадратів плану земляних мас наводять таблицю за формою 6, у відповідних графах якої вказують сумарні об'єми насипу та виїмки по колонці квадратів, а у рядках сумарних об'ємів справа - загальні об'єми насипу та виїмки по всій планованій території.

7.5 У випадку залягання у межах планованої території ґрунтів, що підлягають видаленню (родючий шар ґрунту, торф, ґрунт, який непридатний як основа для будівель, споруд), до розробки плану земляних мас для всієї території виконують план видалення ґрунтів у межах контуру залягання ґрунтів, що підлягають видаленню, оформлюючи його аналогічно плану земляних мас.

На плані видалення ґрунтів за проектні відмітки приймають відмітки низу ґрунту, що підлягає зрізуванню, які при наступному виконанні плану земляних мас розглядають як фактичні відмітки.

При наявності на території будівництва різнорідних ґрунтів допускається виконувати плани для кожного виду ґрунту, присвоюючи кресленню відповідне найменування.

б) сетку квадратов для подсчета объема земляных масс с проектными, фактическими и рабочими отметками в углах квадратов, линию «нулевых» работ с выделением площади выемок штриховкой под углом 45° к основанию сетки и указанием объема земляных масс в пределах каждого квадрата или иной фигуры, образуемой контуром планировки;

в) здания и сооружения;

г) ограждение или условную границу территории;

д) откосы, подпорные стенки.

7.3 Сетку квадратов, как правило, вписывают в строительную геодезическую сетку, принимая сторону квадрата равной 20 м. Допускается привязка сетки квадратов к «красной» линии или к разбивочному базису, а также применение сетки квадратов со сторонами, равными 10, 25, 40 или 50 м, в зависимости от характера рельефа и обеспечения требуемой точности подсчета объема земляных масс.

Допускается, в зависимости от конфигурации планируемой территории, для подсчета объема земляных масс применять фигуры, отличные от квадрата, В этих случаях размеры фигур указывают на чертеже.

7.4 Под каждой колонкой квадратов плана земляных масс приводят таблицу по форме 6, в соответствующих графах которой указывают суммарные объемы насыпи и выемки по колонке квадратов, а в строках суммарных объемов справа - общие объемы насыпи и выемки по всей планируемой территории.

7.5 В случае залегания в пределах планируемой территории грунтов, подлежащих удалению (плодородный почвенный слой, торф, грунт, непригодный в качестве основания зданий, сооружений), до разработки плана земляных масс для всей территории выполняют план удаления грунтов в пределах контура залегания грунтов, подлежащих удалению, оформляя его аналогично плану земляных масс.

На плане удаления грунтов за проектные отметки принимают отметки низа подлежащего снятию грунта, которые при последующем выполнении плана земляных масс рассматривают как фактические отметки.

При наличии на территории строительства разнородных грунтов допускается выполнять планы для каждого вида грунта, присваивая чертежу соответствующее наименование.

ДСТУ Б А.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93) С.13

Приклади

1 «План земляних мас. Зрізування будівельного сміття»;

2 «План земляних мас. Розробка скельних ґрунтів».

У випадку залягання ґрунтів, що підлягають видаленню, шаром однієї потужності, план видалення ґрунтів може не виконуватись.

При цьому за фактичні відмітки для плану земляних мас приймають відмітки низу ґрунтів, що підлягають видаленню, а обчислений об'єм ґрунтів, що видаляються, вносять у відповідні рядки та графи відомості за формою 7.

7.6 На плані земляних мас наводять:

а) відомість об'ємів земляних мас за формою 7;

б) текстові вказівки про необхідність коригування робочих відміток у місцях улаштування газонів, корита під покриття доріг, майданчиків та верхньої будови залізничних колій.

7.7 Приклади оформлення плану земляних мас та відомості об'ємів земляних мас наведені відповідно у додатках К та Л. Приклади розроблені для випадку виконання вертикального планування до початку зведення будівель та споруд.

8 ЗВЕДЕНИЙ ПЛАН ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ

8.1 Зведений план інженерних мереж виконують на основі креслення розпланування, але без абсолютних відміток будівель, споруд, прив'язки воріт та позначки координаційних осей будівель, споруд.

При необхідності на плані наносять зовнішні контури підошви фундаментів проектованих та існуючих будівель, споруд.

На зображеннях автомобільних шляхів та залізничних колій вказують тільки координати або прив'язки їх осей.

Інженерні мережі виконують умовними графічними позначками за ГОСТ 21.204.

8.2 На зведеному плані інженерних мереж наносять та вказують:

а) комунікаційні споруди для прокладання мереж;

б) підземні, наземні та надземні мережі;