7. Грануляційні установки для грануляції феросиліцію й феросилікохрому повинні бути обладнані кантувальними пристроями для зливу металу з ковша через носок.
Кантувальний пристрій повинен мати обмежувач нахилу ковша.
8. Грануляція переробного силікомарганцю та ферохрому, 45 % феросиліцію дозволяється за допомогою електромостового крана через приймач.
Під час переливання ферохрому через носок ковша у приймач слід дотримуватися заходів безпеки.
9. Грануляційні установки повинні бути обладнані світловою сигналізацією за установленими параметрами тиску води. Кантувальні пристрої повинні бути зблоковані з приладом визначення тиску води з автоматичним припиненням грануляції при зниженні тиску води нижче допустимого.
10. Для усунення потрапляння гранул або шлаку у водостічні магістралі біля грануляційного бака повинен бути облаштований відстійник, який необхідно своєчасно очищати.
11. Для зручності та безпеки обслуговування грануляційні установки повинні бути обладнані майданчиками з огородженнями.
12. Пульт керування грануляційною установкою повинен бути розташований у безпечному місці. З пульта керування повинні бути добре видні ковші, приймач, форсунки і струмені води та металу.
13. Грануляційні баки повинні бути максимально закриті та обладнані витяжною вентиляцією, що забезпечує повне видалення пари, яка утворюється під час грануляції.
14. Перед грануляцією металу повинна бути ретельно перевірена справність кантувального пристрою, зливного жолоба й форсунок. Приймач повинен бути заправлений сухим матеріалом — піском, гранульованим металом.
15. Під час процесу грануляції металу забороняється перебування працівників у радіусі не менше 10 м.
16. При зниженні тиску води нижче допустимого або припиненні подачі води грануляція металу повинна бути негайно припинена. У цьому випадку при грануляції переробного ферохрому сплав повинен бути злитий у посуд, який має бути поруч.
17. Очищення грануляційних баків від металу повинно бути механізованим.
18. Ремонтні роботи всередині бака, а також його очищення від залишків металу вручну з відкачуванням води повинні провадитися за нарядом-допуском, виданим згідно з НПАОП 27.0-4.02-90, із складанням проекту організації робіт, з обов’язковим виконанням таких вимог:
спуск у бак повинен провадитися спеціальною драбиною;
для освітлення всередині бака повинні застосовуватися переносні лампи напругою не вище 12 В;
спускати насос або тару для металу в бак і піднімати їх з бака необхідно тільки за відсутності працівників у баку;
роботи в баку повинні виконуватися в гумових чоботах;
на час роботи в баку повинні бути вивішені попереджувальні знаки;
про роботу в баку повинні бути попереджені машиністи мостових кранів;
повинна бути виключена можливість проведення робіт і переміщення вантажів над баком;
біля баку повинен бути спостерігач.
12. Оброблення, складування та відвантаження феросплавів
1. Установки бутобоїв для розбивання зливків феросплавів повинні розташовані й облаштовані так, щоб забезпечувати безпеку працівників на сусідніх дільницях.
У діючих цехах установки бутобоїв повинні бути обладнані захисними огородженнями, що запобігають розлітанню шматків металу.
У цехах, що будуються або реконструюються, установки бутобоїв повинні бути замкнені у звукоізолювальні камери.
2. Механізм пересування бутобоя повинен бути обладнаний кінцевими вимикачами. Рейкові колії установки повинні мати тупикові упори.
3. Пульт керування установкою бутобоя повинен мати сітчасте огородження, що забезпечує безпеку працівника, який працює на установці. При роботі на установці необхідно користуватися захисними окулярами.
4. Повітряні шланги й зубило повинні мати кріплення, що виключає їх зривання під час роботи установки.
5. Настроювання та перевірка роботи бутобоя повинні провадитися на спеціальній підставці для зубила, виготовленій з дерева або кольорового металу.
6. Навантаження металу в короби після розбивання зливків бутобоєм повинно бути механізованим.
7. По закінченні роботи, а також під час ремонту й ревізії установки бутобоя повітряна магістраль повинна бути вимкненою, а повітря випущене.
8. Облаштування й експлуатація копрових установок для дробіння феросплавів повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
9. Усі рухомі частини механізмів щокової дробарки повинні мати огородження. Зів дробарки повинен мати укриття, що запобігає вилітанню шматків металу під час дробіння.
10. Бункер дробарки повинен бути закритий ґратами з розміром чарунок, що не перевищує розмір зіва дробарки.
При розмірі чарунок ґрат більше 300 мм отвір бункера повинен бути огороджений поручнями або обслуговувальні майданчики повинні бути розташовані нижче верху бункера на 1,1 м.
11. Дробильні й сортувальні вузли повинні бути закриті й обладнані аспіраційними установками.
12. Навантаження феросплавів для дробіння повинно бути механізованим.
13. Приямок, що облаштовується біля дробарки для видачі подрібненого матеріалу, повинен бути огороджений поручнями та обладнаний сходами. Опускати у приямок і піднімати з нього короби при перебуванні у приямку працівників не дозволяється.
14. Під час дробіння феросплавів, пил яких має пірофорні властивості, а в суспендованому стані є вибухонебезпечним або пожежонебезпечним (силікокальцій, модифікатори з магнієм, феротитан, кремній кристалічний, феромарганець, марганець металевий, високопроцентний феросиліцій та ін.), повинні бути вжиті заходи щодо максимального видалення пилу від дробильних агрегатів, а також щодо своєчасного та регулярного очищення від нього агрегатів і аспіраційних установок.
Конструкція повітроводів аспіраційних установок повинна виключати можливість відкладення в них пилу.
15. Аспіраційні установки дробильних агрегатів для силікокальцію й модифікаторів з магнієм повинні бути у вибухозахищеному виконанні та оснащені розривними мембранами і вихлопними трубами для відводу вибухових газів, водню, а також датчиками контролю вмісту водню. Скидні устя вихлопних труб повинні бути захищені від проникнення атмосферних опадів. Цілісність захисних насадок необхідно щодня перевіряти. Дробіння цих сплавів повинно провадитися з вживанням заходів, що запобігають утворенню пожежонебезпечного середовища (інертний газ, флегматизація, мікроансулювання тощо).
16. Не дозволяється проводити дробіння карбіду кальцію при наявності вологи на навантажувальному майданчику дробарки, в її лотках та у приймальному конусі.
17. Опалення охолоджувального відділення та відділення упакування, складу готової продукції для карбіду кальцію, а також тамбур-шлюзів, як правило, не передбачається. Опалення може передбачатися для окремих зон у відділенні пакування. Опалення необхідно передбачати тільки повітряне, суміщене з припливною вентиляцією.
Прокладення трубопроводів теплофікації та пари через виробничі приміщення не допускається.
18. Вентиляція при виробництві карбіду кальцію повинна здійснюватися за такими умовами:
а) в охолоджувальному відділенні необхідно передбачати не менше дванадцятиразового, а у відділенні упакування і на складі готової продукції — не менше восьмиразового, постійно діючого повітрообміну протягом години;
б) повітрообмін в охолоджувальному відділенні необхідно перевіряти за умови асиміляції тепловиділень у теплий період року від зливків карбіду кальцію, що остигають, і сонячної радіації, при цьому температура повітря в робочій зоні повинна бути не більше ніж на 5 °С вище температури зовнішнього повітря;
в) на технологічному отворі між відділенням пакування і складом готової продукції необхідно передбачати повітряну завісу, при цьому кількість повітря, що подається повітряною завісою, необхідно враховувати при розрахунку повітрообміну у відділенні пакування;
г) повітря, що подається для опалення зон у відділенні упакування, при розрахунку повітрообміну не враховується;
ґ) при розрахунку повітрообміну приміщень необхідно враховувати повітря, що видаляється через місцеві витяжки при роботі аспіраційної системи у режимі чергової вентиляції.
19. У тамбур-шлюзи необхідно подавати припливне повітря, витрати якого повинні здійснюватися з розрахунку утворення і підтримування в них надлишкового тиску при закритих дверях на 10–20 Па (1–2 мм вод. ст.) вище тиску, ніж у захищеному приміщенні. Повітря, що подається в тамбур-шлюзи, при розрахунку повітрообміну в сусідніх приміщеннях не враховується.
20. Подачу повітря необхідно здійснювати в робочу зону. Максимальна швидкість руху повітря у струмені при вході в обслуговувану зону, не повинна перевищувати 1 м на секунду.
21. Повітрообмін в охолоджувальному відділенні необхідно організовувати з природним спонуканням, при цьому приплив повітря слід здійснювати через аспіраційні поворотні панелі, а витяжку — через аспіраційний ліхтар, обладнаний поворотними на вертикальній осі щитами та вітрозахисними щитами.
При неможливості організації повітрообміну з природною вентиляцією необхідно передбачати подачу припливного повітря зі штучною вентиляцією, а природну витяжку — через аспіраційний ліхтар.
Повітрообмін у відділенні пакування та на складі готової продукції необхідно здійснювати шляхом подачі припливного повітря зі штучною вентиляцією, а природну витяжку — через жалюзійні ґрати, розташовані під дахом.
22. Самостійні припливні системи повинні бути запроектовані для груп приміщень:
а) охолоджувального відділення;
б) відділення пакування і складу готової продукції з урахуванням подачі повітря на повітряну завісу;
в) тамбур-шлюзів.
Устаткування припливних установок повинно розміщуватися в окремих приміщеннях, як правило, у будівлі, що стоїть окремо.
23. Припливні установки повинні бути обладнані двома вентиляторами: робочим і резервним, електропостачання яких здійснюється за першою категорією надійності. При виході з ладу робочого вентилятора резервний повинен вмикатися автоматично.
Повітрозабір у припливних системах повинен бути розміщений на відстані не ближче 10 м по горизонталі від приміщень, що обслуговуються.
Устаткування припливних систем можна експлуатувати у звичайному виконанні за умови установлення в повітроводі на виході з приміщень вибухозахищеного зворотного клапана.
24. У випадку примикання приміщення припливної установки до приміщення, яке обслуговується, необхідне облаштування додаткового вогнезатримувального клапана.
Клапани й заслінки, що установлені всередині обслуговуваних приміщень, повинні бути у вибухозахищеному виконанні.
25. Для визначення об’єму повітря, що відсмоктується від устаткування при виробництві карбіду кальцію, необхідно враховувати швидкість руху повітря через нещільності в технологічному устаткуванні, яка дорівнює 2,6 м/с.
26. Аспіраційна система повинна працювати постійно в одному з двох режимів:
а) режимі робочої вентиляції при працюючому технологічному устаткуванні;
б) режимі чергової вентиляції при непрацюючому технологічному устаткуванні — режимі провітрювання технологічного та аспіраційного устаткування.
Продуктивність чергової вентиляції повинна становити 50 % від продуктивності робочої вентиляції.
До складу аспіраційної системи повинна входити припливна продувна система, продуктивність якої має становити 20–30 % від продуктивності робочої вентиляції.
27. Кожний технологічний вузол мати самостійну аспіраційну систему. Технологічне устаткування має бути зблоковане з аспіраційною системою в режимі робочої вентиляції.
Вмикання в роботу аспіраційної системи в режимі робочої вентиляції повинно здійснюватися за 10 хвилин до вмикання технологічного устаткування, а перехід на режим чергової вентиляції — через 10 хвилин після вимкнення технологічного устаткування.
28. В аспіраційній установці необхідно контролювати такі параметри:
а) вміст ацетилену після тягодуттьових машин;
б) перепад тиску до і після пилоуловлювача.
Експлуатація аспіраційної системи повинна здійснюватися при концентрації ацетилену до 0,46–0,575 % об’ємних (20,5 % від нижньої концентраційної границі займання (далі — НКГЗ) ацетилену).
Аспіраційна установка і технологічне устаткування повинні вимикатися:
а) при підвищенні концентрації ацетилену вище 0,46–0,575 % об’ємних (20,5 % від НКГЗ);
б) при різкому падінні до 500 Па (50 кгс/см2) перепаду тиску перед і після пилоуловлювача.
При підвищенні концентрації ацетилену до значення, що вказано в підпункті «а», повинна вмикатися продувна вентиляція.
29. Вивантаження пилу з бункерів під циклонами необхідно здійснювати щозміни, при цьому аспіраційна система повинна працювати в режимі чергової вентиляції. Електропостачання устаткування повинно здійснюватися за першою категорією надійності.
Усе устаткування необхідно установлювати у вибухозахищеному виконанні.
30. Як вибухозахищені пилоуловлювачі допускаються до установлення циклони типу СКЦН-34 за ОСТ 26-02-759-80 зі сталі 12Х18Н10Т, які необхідно дообладнати розривними мембранами.
При неможливості розміщення на циклоні розрахункової площі розривних мембран допускається зменшення їх площі до 50 % розрахункової за умов підсилення корпусів циклонів на сприйняття надлишкового тиску 0,2 МПа (2 кгс/см2).
Розривні мембрани повинні установлюватися на верхній кришці циклонів та у верхній частині бункерів під циклонами.
31. Для відводу вибухових газів після розривних мембран необхідно установлювати вихлопні труби. Вихлопні труби повинні бути вертикальні або з нахилом під кутом не менше 45 градусів. Довжина вихлопних труб повинна бути не більше 10 діаметрів; перетин вихлопної труби повинен бути не менше перетину розривної мембрани.
Вихлопні труби слід встановлювати таким чином, щоб виключалася можливість потрапляння газів, що викидаються під час вибуху, на робочі місця і в проходи, а також на кабельні лінії.
