Страница 4: ДСТУ ISO 9004-2001. СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НАСТАНОВИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ (29585)

5.5.3 Внутрішнє інформування

Керівництво повинне визначити і впровадити ефективний та результативний процес інформування про політику, вимоги, ціпі та досягнення в сфері якості. Інформування може сприяти поліпшенню показників діяльності організації і безпосередньому залученню її працівників до участі в процесі, спрямованому на досягнення цілей у сфері якості. Керівництво повинне активно заохочувати до зворотного зв’язку та спілкування між працівниками організації як засобу такого залучення.

Діяльність з інформування охоплює, наприклад:

спілкування керівників з працівниками на робочих місцях;

• проведення групових нарад та інших зборів, наприклад, з метою відзначення за визнані результати;
• використання дощок оголошень, власних газет та журналів:
• використання аудіовізуальних та електронних засобів, наприклад, електронної пошти та веб-сайтів:
• опитування працівників і застосування схем подання пропозицій.

5.6 Аналізування з боку керівництва

5.6.1 Загальні положення

Найвище керівництво повинне не обмежувати аналізування перевіркою результативності та ефективності системи управління якістю, а перетворювати його на процес, який може бути поширений на всю організацію і, зокрема, дасть змогу оцінювати ефективність системи. Аналізування з боку керівництва повинне бути платформою для обміну новими ідеями з відкритим обговоренням та оцінюванням входів, стимульованих саме лідерством найвищого керівництва.

Для того. щоб аналізування з боку керівництва сприяло створенню додаткових цінностей для організації, найвище керівництво повинне контролювати показники процесів випуску продукції та допоміжних процесів систематичним аналізуванням, в основу якого покладено принципи управління якістю. Частота аналізування повинна бути визначена залежно від потреб організації. Виходи аналізування, отримані на основі входів, не повинні бути обмежені даними щодо результативності та ефективності системи управління якістю. Виходи аналізування повинні забезпечувати даними, які застосовуватимуть для планування поліпшення показників діяльності організації.

5.6.2 Вхід аналізування

Входи для оцінювання як ефективності, так і результативності системи управління якістю повинні враховувати замовників та інші зацікавлені сторони і охоплювати:

• стан і результати виконання завдань відповідно до цілей у сфері якості та діяльності з поліпшення;
• стан виконання дій за результатами аналізування з боку керівництва;
• результати аудитів і самооцінювання організації;
• інформацію за зворотним зв’язком щодо задоволеності зацікавлених сторін, одержану, за можливості, безпосередньо завдяки їхній участі;
• чинники, пов’язані з ринком, такі, як технологія, проектно-конструкторські роботи, показники діяльності конкурентів;
• результати діяльності, пов’язаної із зіставним оцінюванням (бенчмаркінгом);
• показники діяльності постачальників;
• нові можливості для поліпшення;
• контроль невідповідностей процесів та продукції;
• оцінювання ринку і ринкові стратегії;
• стан стратегічної партнерської діяльності;
• фінансові результати діяльності в сфері якості;
• інші чинники, які можуть впливати на діяльність організації, наприклад, фінансові, соціальні чи екологічні умови, а також регпаментувапьні та законодавчі зміни.

5.6.3 Вихід аналізування

У зв’язку з тим, що аналізування з боку керівництва не обмежене лише перевіркою системи управління якістю, найвище керівництво може застосовувати виходи аналізування як входи процесів поліпшення. Найвище керівництво може застосовувати цей процес аналізування як потужний інструмент для визначення можливостей Із метою поліпшення діяльності організації. Графік проведення аналізування повинен сприяти вчасному поданню даних у контексті стратегічного планування в організації. Спід інформувати про вибрані виходи з тим, щоб довести до відома працівників організації, яким чином аналізування з боку керівництва веде до нових цілей, досягнення яких буде корисним для організації.

Допоміжні виходи, що уможливлюють підвищення ефективності, охоплюють, наприклад:

• цілі щодо показників продукції та процесів;
• цілі щодо поліпшення показників діяльності організації;
• оцінювання придатності структури та ресурсів організації;
• стратегію та ініціативу стосовно маркетингу, випуску продукції, задоволення замовників та інших зацікавлених сторін;
• плани зменшення втрат та запобігання цим втратам, пов’язаним із визначеними ризиками;
• інформацію для стратегічного планування майбутніх потреб організації.

Протоколи повинні бути достатньо повними для уможливлення простежуваності і для спрощення оцінювання процесу аналізування з боку керівництва з тим, щоб гарантувати забезпечення його результативності і створення додаткових цінностей для організації.

6 УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ

6.1 Загальні положення

6.1.1 Вступ

Найвище керівництво повинне визначити та забезпечити ресурси, необхідні для реалізації стратегії та досягнення цілей організації. Серед них ресурси, потрібні для функціонування та поліпшення системи управління якістю, а також для задоволення замовників та інших зацікавлених сторін. Ресурсами можуть бути працівники, інфраструктура, виробниче середовище, інформація, постачальники та партнери, природні та фінансові ресурси.

6.1.2 Питання, які слід враховувати

Спід враховувати питання, пов’язані з ресурсами, що дають змогу поліпшувати показники діяльності організації, а саме:

• результативне, ефективне та своєчасне постачання ресурсів залежно від можливостей та обмежень;
• матеріальні ресурси, наприклад, удосконалене устаткування для процесів випуску продукції та допоміжних процесів;
• нематеріальні ресурси, наприклад, інтелектуальна власність;
• ресурси та механізми, призначені для сприяння інноваційним заходам щодо постійного поліпшення;
• організаційні структури, що враховують потреби проектування та матричного управління;
• управління інформацією та інформаційні технології;
• підвищення компетентності за допомогою загальної та професійної підготовки і стажування;
• розвинення лідерських якостей та умінь, потрібних майбутнім керівникам організації;
• застосування природних ресурсів і їхній вплив на навколишнє середовище, та
• планування майбутніх потреб у ресурсах.

6.2 Працівники

6.2.1 Залучення працівників

Керівництво повинне поліпшувати результативність та ефективність діяльності організації, зокрема системи управління якістю, залучаючи та підтримуючи працівників. Із метою поліпшення показників діяльності за рахунок створення сприятливих умов для залучення працівників та їхнього професійного росту організація повинна:

• забезпечувати регулярну підготовку і планування просування по службі;
• визначати відповідальність та повноваження працівників;
• формулювати індивідуальні та колективні цілі, управляти показниками процесів і оцінювати результати;
• сприяти залученню працівників до визначення цілей і прийняття рішень;
• відзначати досягнення і винагороджувати;
• сприяти відкритому обміну інформацією;
• постійно аналізувати потреби своїх працівників;
• створювати умови, які стимулюють нововведення;
• забезпечувати ефективну колективну працю;
• забезпечувати обмін пропозиціями та думками;
• використовувати вимірювання задоволеності своїх працівників;
• вивчати мотиви влаштування працівників на роботу в організацію і їхнього звільнення.

6.2.2 Компетентність, обізнаність і підготовка

6.2.2.1 Компетентність

Керівництво повинне забезпечувати необхідні рівні компетентності для ефективного та результативного функціонування організації. Воно повинне передбачати аналізування фактичних та очікуваних потреб щодо компетентності порівняно з рівнями компетентності, які вже існують в організації.

Підставою вивчення потреб щодо компетентності е:

• майбутній попит відповідно до стратегічних та оперативних планів та цілей;
• передбачені потреби в заміні керівників і робочої сипи;
• зміни в процесах, технічних засобах та обладнанні організації;
• оцінювання рівня компетентності окремих працівників для здійснення визначених видів діяльності;
• законодавчі та регламентувальні вимоги і стандарти, дія яких поширена на організацію та її зацікавлені сторони.

6.2.2.2 Обізнаність і підготовка

Під час планування потреб у загальній та професійній підготовці слід враховувати зміни, викликані характером процесів, застосовуваних в організації, етапами підвищення кваліфікації працівників, та культури організації.

Це дає змогу забезпечити працівників знаннями та уміннями, які, разом із досвідом, підвищуватимуть їхню компетентність.

У процесі загальної та професійної підготовки слід підкреслювати важливість задоволення вимог, потреб та очікувань замовників та інших зацікавлених сторін. Ця підготовка передбачає також усвідомлення наслідків невиконання вимог для організації та її працівників.

Для сприяння досягненню цілей організації і підвищенню кваліфікації її працівників, під час планування загальної та професійної підготовки слід враховувати:

• досвід працівників,
• передбачувані та наявні знання;
• уміння бути лідером і управляти;
• засоби планування та поліпшення;
• уміння працювати в колективі;
• здатність вирішувати проблеми;
• комунікабельність;
• культуру і поведінку в суспільстві;
• знання ринків і потреб та очікувань замовників та інших зацікавлених сторін;
• творчі та новаторські здібності.

Для сприяння залученню працівників загальна та професійна підготовка повинна охоплювати також:

• бачення майбутнього організації;
• політику та цілі організації;
• організаційні зміни та розвиток організації;
• ініціювання та впровадження процесів поліпшення;
• переваги, забезпечувані творчою та новаторською діяльністю;
• вплив діяльності організації на суспільство;
• програми інтегрування нових працівників;
• програми періодичного підвищення кваліфікації персоналу, який вже проходив підготовку.