15.37.3 Остаточна посадка плит на основу проводиться шляхом укочування покриття навантаженими автомобілями або котками на пневматичних шинах до припинення осідання плит.
15.37.4 Після укочування плита (з рівною опорною поверхнею) повинна мати контакт з основою (вирівнюючим шаром) не менше ніж на 95 % її площі (15.38.2).
15.37.5 Зварювання з'єднань у стиках плит і заповнення швів герметизуючим матеріалом необхідно виконувати відразу після остаточної посадки плит на основу.
Заповнення швів піскоцементним розчином та герметизуючим матеріалом на основі бітуму треба проводити з використанням спеціального обладнання.
15.37.6 Монтаж збірного покриття в зимових умовах необхідно проводити по вирівнюючому шару з сухого піску, дрібного шлаку або інших незмерзаючих матеріалів, які укладаються в основу. При укладанні збірного покриття на жорстку основу вирівнюючий прошарок треба влаштовувати з сухої цементно-піщаної суміші.
ДБН В.2.3-4-2000 c.90
15.37.7 Рух транспорту по збірному покриттю при одностадійному будівництві або завершенні другої стадії при двостадійному будівництві дозволяється відкривати тільки після зварювання стикових з'єднань та заповнення швів.
15.38 При приготуванні цементобетонної суміші контролюють:
- постійне додержання технологічних режимів приготування бетонної суміші;
- не рідше одного разу за зміну - показник зручноукладальності бетонної суміші та об’єм втягненого повітря за ГОСТ 10181.1, ГОСТ 10181.3 концентрацію робочих роз-чинів хімічних добавок, міцність бетону шляхом випробування трьох контрольних зразків-балок, які виготовляються та зберігаються згідно з ГОСТ 10180, вологість заповнювачів за ДСТУ Б.В.2.7-32 та ГОСТ 8735 (перевіряється також у разі опадів);
- при зміні якості суміші (зручноукладальності, об'єму втягненого повітря тощо) -точність дозування компонентів бетонної суміші методом контрольного зважування, якість піску, щебеню або гравію згідно з ДСТУ Б.В.2.7-32, ДСТУ Б.В.2.7-43, ГОСТ 8269.0 та ГОСТ 8735;
- один раз на квартал - морозостійкість бетону згідно з ДСТУ Б.В.2.7-47, ДСТУ Б.В.2.7-48.
Контроль дозування цементу, заповнювачів, добавок та води повинен здійснюватися в установленому порядку.
Оцінку якості бетону належить виконувати згідно з ГОСТ 18105, ГОСТ 10180.
15.38.1 При будівництві покриттів та основ з монолітного бетону слід контролювати:
- постійно - додержання технологічних режимів бетонування, догляду за бетоном, влаштування та герметизації швів, правильність установки арматури та прокладок швів, стійкість крайок бічних граней та суцільність поверхні покриття;
- перед початком бетонування - правильність установки копірних струн та рейко-форм;
- не рідше одного разу за зміну та при зміні якості суміші на місці бетонування -міцність бетону шляхом формування з наступним випробуванням трьох контрольних зразків-балок, зручноукладальність та об'єм втягненого повітря, а також якість робіт по догляду за свіжоукладеним бетоном з використанням плівкоутворюючих матеріалів на ділянках покриття розміром 20х20 см (сформовану на поверхні бетону плівку необхідно промити водою, видалити залишки вологи, розлити 10% розчин соляної кислоти або 1 % розчин фенолфталеїну - спінення або набуття червоного кольору допустиме не більш, як у двох точках на 100 см2 поверхні плівки).
Щільність жорсткої бетонної суміші, яка ущільнюється методом укочування, слід контролювати за трьома замірами на 9000 м2 покриття приладом КП-120 або методом “ямки”.
15.38.2 При будівництві збірних цементобетонних покриттів, додатково до 15.5 контролюють:
- постійно візуально - цілісність плит та стикових елементів, якість зварювання стиків та заповнення швів, дотримання технології будівництва;
- не рідше одного разу за зміну - контакт плит з основою (вирівнюючим шаром) підняттям однієї з 100 укладених плит, перевищенням граней суміжних плит у поздовжніx швах на трьох поперечниках на 1 км, а в поперечних швах - в 10 стиках на 1 км.
ДБН В.2.3-4-2000 c.91
15.38.3 При прийманні закінченого бетонного покриття, додатково до 15.5 необхідно перевіряти:
- якість вихідних матеріалів і їх відповідність проекту, склад суміші, дотримання технологічного режиму приготування суміші (за даними лабораторної документації для ділянок покриття, що приймається);
- стан поверхні покриття - наявність нерівностей, раковин, напливів, тріщин, правильність влаштування та розробки швів, обробку краю покриття (ретельний зовнішній огляд ділянки покриття, що приймається);
- вірність встановлення рейко-форм, копірних струн, арматури і конструкцій швів розширення і стискання (за даними актів проміжного приймання прихованих робіт і журналів технічного контролю в процесі виконання робіт);
- якість бетону (дані лабораторних випробувань зразків, що зберігались в стащці них і в однакових умовах із збудованим бетонним покриттям).
При необхідності для встановлення якості бетону, його структури, міцності і товщини покриття за призначенням приймальної комісії слід також висвердлювати не меньше трьох кернів на кожному кілометрі покриття діаметром не менше 120 мм, на відстані в поперечному перерізі:
- 0,5 м від зовнішнього краю покриття і 0,5 м від поздовжньої осі;
- товщину покриття у зоні крайки на кожному пікеті;
- ширину покриття - один раз на пікет;
- поздовжній профіль - контрольним нівелюванням не менш ніж 10 % ділянки, що приймається;
- рівність в поздовжньому напрямку та поперечні похили - на 10-15 % довжини ділянки дороги захватками завдовжки по 300-400 м, які вибирають при візуальному огляді.
На кожній захватці через рівні відстані слід виконувати 100-130 вимірів просвітів 80-100 вимірів поперечних похилів рейкою з рівнем.
15.38.4 Необхідно оцінювати якість обробки поверхні і швів у бетонних покриттях. Якщо оцінки рівності поверхні, обробки поверхні і швів різні, загальну оцінку якості покриття встановлюють за нижчим показником.
15.38.5 Усі дефекти, які були зафіксовані при прийманні, а також відхилення від проекту, їх кількість і розмір повинні бути занесені в акт з висновком про якість робіт.
Шари зносу та захисні шари дорожнього одягу
15.39 Шари зносу та захисні шари дорожнього одягу влаштовують з метою підвищення шорсткості поверхні покриття та його водонепроникнення, а також для передження руйнування основного шару покриття.
15.39.1 Залежно від виду основного шару покриття та його стану шари зносу та захисні шари влаштовують способом поверхневої обробки або з використанням асфальтобетонних, дьогтебетонних та інших сумішей.
На дорогах IV та V категорій дозволяється влаштовувати шари зносу із сумішей дрібнозернистих місцевих кам'яних матеріалів, оброблених органічними в'яжучими.
15.39.2 Поверхневу обробку влаштовують з використанням органічних в'яжучих і фракційного щебеню, емульсійно-мінеральних сумішей та бітумних шламів.
ДБН В.2.3-4-2000 c.92
15.39.3 Роботи по влаштуванню поверхневої обробки слід виконувати при температурі повітря не нижче 15 °С.
15.40 При влаштуванні поверхневої обробки слід використовувати щебінь вивер-жених та метаморфічних гірських порід марки не нижче 1000, фракцій 2,5-5 мм, 5-10 мм, 10-15 мм переважно кубоподібної форми. Кількість пилуватих та глинистих часток в щебені не повинна перевищувати 0,7 %, кількість глини у грудках -0,15 %.
15.40.1 При влаштуванні поверхневої обробки з застосуванням бітумів, дьогтів та ВДП слід використовувати бітуми марок БНД 90/130, БНД 130/200, СГ 130/200, дьогті марок Д-5, Д-6 та дьогтеполімерні в'яжучі марок ВДП-5, ВДП-6. Температура розливу в’яжучих призначається на підставі даних таблиць 15.3 і 15.4.
Бітум для влаштування поверхневої обробки повинен витримувати випробування зчеплення з щебенем. При незадовільному зчепленні бітуму з щебенем слід підбирати використовувати відповідні поверхнево-активні речовини, а також застосовувати щебінь, попередньо оброблений бітумом або дьогтем.
При влаштуванні поверхневої обробки на дорогах І-ІІІ категорій належить використовувати щебінь, попередньо оброблений в'яжучим в установці, а на дорогах інших категорій дозволяється методом змішування на дорозі.
При влаштуванні поверхневої обробки на ділянках доріг з інтенсивним рухом автотранспорту рекомендується використовувати бітум, модифікований полімерами.
Дьогті дозволяється використовувати тільки на ділянках доріг, що проходять на відстані понад 1,5 км від населеного пункту.
15.40.2 Витрати в'яжучого та щебеню повинні відповідати даним таблиці 15.6.
Таблиця 15.6 - Норма витрати щебеневих матеріалів і в'яжучих при влаштуванні поверхневих обробок
|
Розмір щебеневого
|
Норма витрати матеріалу |
Розташування
|
|
|
матеріалу, мм
|
щебеневий матеріал, м3 (т) / 1000м2 |
бітум, л/м2
|
шару
|
|
Одиночна поверхнева обробка з одним розсипом щебеню |
|||
|
3-5
|
6-7 (8-9)
|
0,5-0,6
|
|
|
5-10
|
9-11(12-14)
|
0,7-0,8
|
|
|
10-15(20)
|
11-13(14-16)
|
0,8-1,0
|
|
|
15-20
|
12-14(17-19)
|
0,9-1,0
|
|
|
15-25
|
13-15(19-22)
|
0,9-1,1
|
|
|
Одиночна поверхнева обробка з двома розсипами щебеню |
|||
|
10-15
|
7-8(9-10)
|
0,8-0,9
|
|
|
5-10
|
3-4 (4-5)
|
-
|
|
|
Подвійна поверхнева обробка на цементобетонних покриттях |
|||
|
10-15
|
16-18(21-23)
|
1,0-1,2
|
нижчий
|
|
5-10 |
12-13(15-17)
|
0,9-1,0
|
верхній
|
|
15-20
|
20-22(28-31)
|
1,2-1,3
|
нижчий
|
|
10-15
|
14-16(19-21)
|
0,9-1,1
|
верхній
|
|
Подвійна поверхнева обробка на покриттях полегшеного та удосконаленого типів |
|||
|
10-15
|
12-13(15-17)
|
1,0-1,1
|
нижчий
|
|
5-10
|
9-11 (12-14)
|
0,8-0,9
|
верхній
|
ДБН В.2.3-4-2000 c.93
Закінчення таблиці 15.6
|
Розмір щебеневого
|
Норма витрати матеріалу
|
Розташування
|
|
|
матеріалу, мм
|
щебеневий матеріал, м3 (т) м/1000м2
|
бітум, л/м
|
шару |
|
15-20
|
13-15(18-21)
|
1,1-1,3
|
нижчий |
|
10-15
|
11-12(14-16)
|
0,8-0,9
|
верхній |
|
Подвійна поверхнева обробка на покритті, влаштованому методом змішування на дорозі або на щебеневих (гравійних) покриттях |
|||
|
20-40 |
28-32 (36-42) |
1,8-2,0 |
нижчий |
|
10-15 (20) |
12-14 (16-19) |
0,9-1,0 |
верхній |
|
Примітка 1. При застосуванні кам'яновугільних в'яжучих норми їх витрат в порівнянні з бітумом збільшуються на 15-20 %. Примітка 2. При застосуванні не обробленого в'яжучим щебеню норми розливу бітуму збільшують на 20-25 %. Примітка 3. В таблиці наведені норми обробки бітумом щебеню з міцних гірських порід; при застосуванні менш міцних вапняків та металургійних шлаків норми витрат в'яжучого збільшують на 10-15 %. Примітка 4. Норми витрат матеріалів на цементобетонному покритті наведені для влаштування подвійної поверхневої обробки, яка виконується вперше. |
15.40.3 Роботи з влаштування поверхневої обробки необхідно виконувати на чистій та сухій поверхні покриття. При використанні бітумних емульсій поверхня може бути зволожена (до 0,5 л/м2).
15.40.4 Щебінь слід розподіляти механізованим способом відразу після розливу бітуму або дьогтю шаром в одну щебінку та укочувати котками на пневматичних шинах або комбінованими.
В період перших двох-трьох діб експлуатації необхідно обмежувати швидкість руху автомобілів до 40 км/год та регулювати його по ширині проїзної частини. Щебінь, який не закріпився на поверхні покриття, слід видалити за межі проїзної частини.
15.40.5 При влаштуванні поверхневої обробки використовують катіонні та аніонні бітумні емульсії.
Катіонні емульсії застосовують в разі використання щебеню кислих порід (граніти, кварцити), при цьому щебінь використовують тільки митий і попередньо не оброблений органічними в'яжучими. При застосуванні аніонних емульсій використовується переважно чорний щебінь.
15.40.6 При температурі повітря нижче 20 °С слід застосовувати емульсію з концентрацією бітуму (60-70) % та температурою - (40-50) °С. При температурі повітря вище 20 °С емульсія не підігрівається.
Розподіл та укочення щебеню слід виконувати відповідно до 15.40.4 до повного розпаду емульсії. При використанні аніонних емульсій рух автомобілів дозволяється відкривати не раніше ніж через добу після завершення робіт.
15.41 Для влаштування поверхневої обробки використовуються емульсійно-мінеральні суміші литої консистенції на основі катіонних бітумних емульсій.
