Стаття 126. Жиле приміщення, що надається в зв'язку з

виселенням з службового жилого приміщення

Надаване громадянам у зв'язку з виселенням з службового

жилого приміщення інше жиле приміщення має відповідати вимогам,

передбаченим частиною другою статті 114 цього Кодексу.

У разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого

приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення)

загрожує обвалом, наймачеві службового жилого приміщення може бути

надано інше службове жиле приміщення. Надання іншого службового

жилого приміщення допускається також у випадках, передбачених

статтею 102 цього Кодексу.

Стаття 126-1. Надання народним депутатам України службових

жилих приміщень і користування ними

Порядок надання народним депутатам України службових жилих

приміщень і користування ними визначається окремим Положенням,

затвердженим Верховною Радою України.

( Кодекс доповнено статтею 126-1 згідно із Законом N 287/95-ВР від

11.07.95 )

Г л а в а 4

КОРИСТУВАННЯ ГУРТОЖИТКАМИ

Стаття 127. Гуртожитки

Для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а

також інших громадян у період роботи або навчання можуть

використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які

відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на

певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа

яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення

немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у

зв'язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються

спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально

споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому

комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних

депутатів.

( Стаття 127 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3167-IV

( 3167-15 ) від 01.12.2005 )

Стаття 128. Порядок надання жилої площі в гуртожитках

Порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається

законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами

законодавства Української РСР.

Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням

адміністрації підприємства, установи, організації чи органу

кооперативної або іншої громадської організації та відповідного

профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Жила площа у спеціальних гуртожитках для тимчасового

проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або

позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових

умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути

колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які

потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на

туберкульоз, надається в порядку, що визначається відповідними

органами місцевого самоврядування.

( Стаття 128 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3167-IV

( 3167-15 ) від 01.12.2005 )

Стаття 129. Ордер на жилу площу в гуртожитку

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку

адміністрація підприємства, установи, організації видає

громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для

вселення на надану жилу площу.

Стаття 130. Порядок користування жилою площею в гуртожитках

Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається

законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Стаття 131. Примірне положення про гуртожитки

Відповідно до законодавства Союзу РСР Примірне положення про

гуртожитки затверджується Радою Міністрів Української РСР,

міністерствами, державними комітетами і відомствами СРСР за

погодженням з відповідними профспілковими і комсомольськими

органами.

Стаття 132. Виселення з гуртожитків

Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за

строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи,

що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають

виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який

їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які

поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено

без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним

бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або

вчинення злочину.

Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що

зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених

у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм

іншого жилого приміщення.

Надаване громадянам у зв'язку з виселенням з гуртожитку інше

жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною

другою статті 114 цього Кодексу.

Осіб, які проживають у гуртожитках, виселяються також у разі

знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в

нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом.

При цьому виселюваним надається інша жила площа в гуртожитку або

інше жиле приміщення.

Особи, які відбували покарання у виді обмеження волі або

позбавлення волі на певний строк, виселяються із спеціальних

гуртожитків після поліпшення їх житлових умов у порядку,

передбаченому законодавством, або після звільнення їх жилої площі,

тимчасово заселеної іншими особами, чи після проходження

відповідного курсу лікування. Особам, які пройшли курс лікування і

не мають іншої жилої площі, житло надається в порядку,

передбаченому цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

( Стаття 132 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3167-IV

( 3167-15 ) від 01.12.2005 )

Глава 4-1

КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ

З ФОНДІВ ЖИТЛА ДЛЯ ТИМЧАСОВОГО ПРОЖИВАННЯ

Стаття 132-1. Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового

проживання

До жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання

відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового

проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце

проживання.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання

надаються громадянам, які втратили житло внаслідок звернення

стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок

кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого

забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, у порядку,

встановленому цим Кодексом.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання

також надаються біженцям та громадянам, які вимушені залишити жиле

приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з

інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого

приміщення, у порядку, встановленому законом.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання

відносяться до спеціалізованих жилих приміщень, які повинні

відповідати санітарним та технічним вимогам. Жила площа в жилих

приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання надається за

нормами, встановленими для проживання громадян у гуртожитках.

Стаття 132-2. Порядок надання і користування жилими

приміщеннями з фондів житла для тимчасового

проживання

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання

надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним

місцем проживання і їх сукупний доход недостатній для придбання

або найму іншого жилого приміщення. Першочергове право на

забезпечення жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового

проживання мають сім'ї з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки,

особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку.

Формування фондів житла для тимчасового проживання

здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Громадяни, яким надане жиле приміщення з фондів житла для

тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати

та здійснювати поділ цього жилого приміщення, здавати його в

піднайм або вселяти в нього інших мешканців.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання

надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього

строку у разі неспроможності мешканця цього приміщення набути

альтернативне місце проживання. Підставами для дострокового

припинення права громадянина на користування жилими приміщеннями з

фондів житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або

придбання ним іншого жилого приміщення; підвищення доходів

громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму

іншого жилого приміщення; порушення громадянином правил

користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового

проживання; приведення мешканцем жилого приміщення з фондів житла

для тимчасового проживання у непридатність для його використання;

інші підстави, встановлені законом.

Порядок надання та користування жилою площею в жилих

приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

( Розділ III доповнено главою 4-1 згідно із Законом N 898-IV

( 898-15 ) від 05.06.2003 )

Г л а в а 5

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ В БУДИНКАХ

ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИХ КООПЕРАТИВІВ І КОРИСТУВАННЯ НИМИ

Стаття 133. Право громадян на вступ до житлово-будівельного

кооперативу і одержання в ньому жилого приміщення

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі

вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому

квартиру.

Стаття 134. Облік громадян, які бажають вступити до

житлово-будівельного кооперативу

На облік бажаючих вступити до житлово-будівельного

кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному

населеному пункті (якщо інше не встановлене законодавством Союзу

РСР і Української РСР) і потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни,

які мають право бути взятими на облік для одержання жилих

приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду

(стаття 34), а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за

рівень, що визначається Радою Міністрів Української РСР і

Українською республіканською радою професійних спілок.

Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути

встановлено й інші підстави для взяття громадян на облік бажаючих

вступити до житлово-будівельного кооперативу.

Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного

кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної,

міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних

депутатів. Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного

кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах,

організаціях, при яких організуються кооперативи, здійснюється за

місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті

Ради народних депутатів. Нарівні з ними беруться на облік

громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах,

організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи,

зазначені в частині другій статті 37 цього Кодексу.

Порядок обліку громадян, які бажають вступити до

житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством

Союзу РСР і Української РСР.

Правила обліку громадян, які бажають вступити до

житлово-будівельного кооперативу, затверджуються Радою Міністрів

Української РСР і Українською республіканською радою професійних

спілок.

Стаття 135. Умови прийому громадян до членів

житлово-будівельного кооперативу

Умови прийому громадян до членів житлово-будівельного

кооперативу встановлюються законодавством Союзу РСР, цим Кодексом

та іншими актами законодавства Української РСР.

До членів житлово-будівельного кооперативу приймаються

громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті

(якщо інше не встановлене законодавством Союзу РСР і Української

РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до

житлово-будівельного кооперативу або користуються правом

позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни,

зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і

частині першій статті 146 цього Кодексу.

Стаття 136. Черговість прийому до членів

житлово-будівельного кооперативу

Громадяни, які перебувають на обліку бажаючих вступити до

житлово-будівельного кооперативу, приймаються до членів

організовуваного кооперативу в порядку черговості.

Черговість прийому до членів кооперативу визначається за

часом взяття на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного

кооперативу (включення до списків осіб, які користуються правом

першочергового вступу до кооперативу).

У першу чергу до членів житлово-будівельного кооперативу

приймаються громадяни, які перебувають на обліку для одержання

жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового

фонду, а також громадяни, зазначені в статті 45 цього Кодексу.