Страница 3: НАПБ 01.038-2003. Правила проектування, монтажу та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння (2575)

7.6. До роботи з АУАП повинні допускатись особи не молодше 18 років, які вивчили будову, принцип дії та інструкцію з експлуатації АУАП, пройшли спеціальний інструктаж, перевірку знань правил безпеки та інструкції з експлуатації АУАП відповідно до займаної посади.

7.7. Під час проектування, монтажу та експлуатації АУАП слід передбачати заходи, що обмежують поширення вогнегасного аерозолю з приміщення, яке захищується АУАП, до інших приміщень об’єкта.

____________________________________

Додаток 1

до Правил проектування, монтажу та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння

Обов’язковий

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ СИСТЕМ АЕРОЗОЛЬНОГО

ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

1. Під час розрахунку АУАП визначаються необхідна маса АУС в установці, режим подачі аерозолю, кількість та типи ГВА, складається схема розміщення цих засобів, обгрунтовується вибір виду установки пожежної сигналізації, блоку управління та з’єднувальних мереж.

2. Маса АУС, що необхідна для ефективного захисту потрібного об’єму, визначається за формулою:

М = К1 К2 К3 V q ,

де М - маса АУС, що необхідна для ефективного захисту потрібного об’єму, кг;

V - об’єм захищуваного приміщення, м3;

q - нормативна вогнегасна здатність (вогнегасна концентрація) АУС, яка вказується у нормативній документації на ГВА або визначається експериментально для кожного типу генераторів, але не менш 0,05 кг·м-3;

К1 - коефіцієнт, який залежить від об’єму приміщення;

К1=1.1 при об’ємі до 50 м3;

К1=1.2 при об’ємі від 50 м3 до 250 м3;

К1=1.3 при об’ємі від 250 м3 до 5000 м3;

К2 - коефіцієнт, який враховує клас пожежі;

К2=1.1 для пожежі класу В;

К2=1.3 для пожежі класу А;

К3 - коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення;

К3=1.1 при негерметичності від 0,1 до 0,2%;

К3=1.3 при негерметичності від 0,2 до 0,4%;

К3=1.6 при негерметичності від 0,4 до 0,5%.

При комбінованому класі пожежі коефіцієнт К2 беруть максимальний.

3. Під час визначення розрахункового об’єму захищуваного приміщення об’єм обладнання, що розташоване у цьому приміщенні, з загального об’єму не вираховується.

4. За наявності даних повномасштабних випробувань з гасіння матеріалів аерозольутворюючими сполуками маса аерозольутворюючої сполуки для захисту заданого об’єму приміщення визначається за результатами цих випробувань з урахуванням лише одного коефіцієнта запасу, який дорівнює 1.2.

5. Необхідна кількість генераторів вогнегасного аерозолю в системі аерозольного гасіння пожежі визначається за формулою:

,

де N - кількість генераторів, шт (при дробовому значенні N, воно округляється до більшого цілого значення);

m - маса одного заряду в одному генераторі, кг.

Додаток 2

до Правил проектування, монтажу та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння

Рекомендований

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ПРИ ПОДАВАННІ ВОГНЕГАСНОГО АЕРОЗОЛЮ В ПРИМІЩЕННЯ

1. Розрахунок величини надлишкового тиску під час подавання аерозолю до герметичного приміщення визначається за формулою:

,

де S - сума площ поверхні стін, підлоги та стелі захищуваного приміщення, м2;

- тривалість роботи ГВА від моменту видачі сигналу на запуск до закінчення роботи останнього генератора, с;

Q - питоме тепловиділення під час роботи генератора (вказується в технічній документації), Дж кг-1;

Maус - сума мас АУС усіх генераторів, що входять до складу установки пожежогасіння, кг;

V - об’єм захищуваного приміщення, м3.

2. Надлишковий тиск у негерметичних приміщеннях визначається за формулою:

Р = 20А1,7, кПА при 0,01А1,2

Р = 32А0,2, кПА при А1,2

Безрозмірний параметр А визначається за виразом:

,

де J - інтенсивність подавання аерозолю - відношення суми мас АУС одночасно працюючих генераторів до часу подачі ними аерозолю в захищуваний об’єм, кгм-3с-1;

 - параметр негерметичності захищуваного приміщення - відношення сумарної площі постійно відкритих прорізів до об’єму захищуваного приміщення, м-1.

Якщо параметр А<0,01, розрахунок тиску не проводиться і вважається, що установка аерозольного пожежогасіння задовольняє вимогу Р<Ргран , тобто коли величина надлишкового тиску Р менша за величину граничного тиску Ргран для конструкцій, обладнання або матеріалів.