Прийнятна робоча температура — це параметр, використовуваний для опису скомбінованого впливу температури повітря, його швидкості і середньої випромінюваної температури, та який в основному залежить від рівня активності та одягу суб'єкта, Крім того, тепловий комфорт залежить від асиметрії випромінюваних температур, тобто різниці випромінюваних температур навколишніх поверхонь.
Якщо відеотермінал розміщено всередині офісу, робочу температуру можна підрахувати як середнє арифметичне температури повітря та середньої випромінюваної температури у певній точці. У будинку з добре ізольованими вікнами та стінами можна припустити, що температура повітря та середня випромінювана температура однакові, якщо освітлення та навколишнє устаткування не є локальними джерелами тепла.
Причиною небажаної асиметрії випромінюваних температур можуть бути великі холодні чи нагріті вертикальні поверхні (наприклад, погано ізольовані вікна узимку, прямі сонячні промені, що проникають крізь вікна влітку) та нагріті чи холодні горизонтальні поверхні (наприклад, нагріта чи вихолоджена стеля). Люди особливо чутливі до теплої стелі та холодних вертикальних поверхонь. У будинках із невеликими вікнами чи добре ізольованими вікнами та стінами зазвичай не виникає проблем із асиметрією випромінюваних температур.
У робочих приміщеннях із відеотерміналами різниця вертикальних температур може бути дуже великою через:
нерівномірність розподілення температури повітря по вертикалі, що виникає під час роботи нагрівальних, охолоджувальних або вентиляційних систем;
нерівномірне розподілення температури повітря по вертикалі, що виникає через розсіювання тепла від устаткування;
холодний потік повітря вздовж холодних поверхонь у напрямку до підлоги.
9.2.3 Швидкість повітря
Швидкість повітря впливає на основні теплові відчуття. У більшості випадків її відчувають як протяг. Відчуття протягу виникає як за середньої швидкості повітря, так і під час коливання швидкості повітря (турбулентності) та його температури. Переміщення повітря може бути спричинено системою кондиціювання чи вентиляції або холодними поверхнями (потік повітря в напрямку до підлоги).
Проект системи кондиціювання та вентиляції, за необхідності, повинен враховувати, що люди, які працюють у звичайному одязі, особливо чутливі до протягів у районі щиколоток і шиї.
9.2.4 Температура поверхні підлоги
Температура підлоги, що відрізняється від температури повітря (надто висока або надто низька) може створити тепловий дискомфорт, особливо якщо можливий прямий контакт із нею. Температура поверхні підлоги однак незначно впливає за умови застосовування користувачем відеотермінала відповідного взуття.
9.2.5 Вологість
Вологість повітря також впливає на тепловий дискомфорт; підвищення вологості впливає так само, як І підвищена робоча температура. Однак під час роботи сидячи за помірної температури (тобто від 20 °С до 26 °С) вплив вологості помірний. Наприклад, підвищення відносної вологості на 10 % відповідає зміненню робочої температури менше ніж на 0,3 К.
Якщо відносна вологість надто низька, виникає небезпека пересихання слизових оболонок. Крім того, люди з контактними лінзами можуть відчувати дискомфорт в очах.
Для забезпечення належної якості повітря, може статися необхідним обмежити вологість: за надто високої вологості виникає небезпека конденсації на холодних поверхнях і утворення плісняви.
10 ВИМОГИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ I ПЛАНУВАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ
У кожному з розділів 5, 6, 7, 8 і 9 цього стандарту розглянуто по одному головному аспекту вимог до навколишнього середовища як частини ергономічних вимог до роботи з відеотерміналами в офісі. Планування простору і робочого місця має великий вплив на характеристики кожного аспекту. Наприклад, дія звуку і шуму відносно акустичних характеристик, потрібних для виконання певних завдань передбачуваними користувачами, залежить від розміщення потенційних джерел шуму, людей, конструкції будівлі, устаткування. Подібним чином ефективність природного і штучного освітлення залежить від того, як на робочому місці і на відеотерміналі забезпечено захист від можливого блиску на екрані.
Крім того, зазвичай проблеми щодо робочого місця мають декілька аспектів. Тому їх вирішення вимагає комплексного підходу і розгляду декількох аспектів у їхній взаємодії, а не кожного аспекту окремо (наприклад, розгляд розміщення робочого місця тільки з точки зору керування можливого блиску на екрані дисплея). Для будь-якого конкретного офісного середовища повинні бути розглянуті міркування, наведені в розділах 5, 6, 7, 8 і 9, і прийняті комплексні рішення для досягнення прийнятного компромісу між різними аспектами.
Заходи, вжиті для конкретного автоматизованого робочого місця чи для усього робочого простору, повинні бути пов'язані з основними цілями ергономічного проектування робочих систем відповідно до ISO 6385. На рисунку 2 наведені головні види критеріїв, що повинні бути роз-глянуті. Організація робочого простору і планування робочого місця вимагають урахування всіх критеріїв, показаних на рисунку 2.
Рисунок 2 — Організація простору і компонування робочого місця; основні види критеріїв
ДОДАТОК А (довідковий)
ОСВІТЛЕННЯ
А.1 Освітленість
Освітленість репрезентує фізичну кількість світла, щільність світлового потоку, що падає на поверхню. Вона є часткою від ділення світлового потоку, що падає на поверхню, на площу цієї поверхні (визначення див. 3.11).
Освітленість, необхідна в робочому просторі, може бути забезпечена за допомогою денного світла чи штучного освітлення. Зазвичай під час нормування розглядають освітленість горизонтальних робочих площин, якщо не зазначено інші базові площини розташування основних візуальних об'єктів. Типові діапазони освітленості для виконання певних завдань, певного роду діяльності чи певної зони приміщення наведено в стандартах (див. публікацію СІЕ 29.2 та інформаційний додаток В в ISO 8995).
Окремо від горизонтальної освітленості дуже важливо розглянути вертикальну освітленість, особливо якщо важливе відчуття глибини. Зазвичай відчуття глибини можна збільшити за допомогою збільшення частки вертикально! освітленості. Як альтернативне рішення, можна зменшити співвідношення контрастності основного символу і тла, С, на відеотерміналі.
Примітка. Для забезпечення чіткості зображення найважливішим, крім розміру символу, е співвідношення контрастностей С. Практика показує, що контрастність основного символу і тла на дисплеї не повинна падати нижче мінімуму 1:3 і 3:1 відповідно (див. ISO 9241-3).
А.2 Баланс яскравості
Певну увагу варто приділити балансу яскравості на автоматизованому робочому місці з відеотерміналом, особливо якщо контрастність не дає очікуваного результату. Причиною цього є те, що нахил лінії погляду, спрямованого вниз, на такому робочому місці менше, ніж у звичайному офісі. Велика різниця яскравості в полі зору може спричинити дратувальний вплив, наприклад між:
світильниками і стелею;
стелею і стінами і (або) вікнами;
дисплеєм і меблюванням;
дисплеєм і вікном;
зовнішніми джерелами (наприклад, темний будинок на тлі ясного неба, снігу).
А.З Обмеження блиску
А.3.1 Прямий сліпучий блиск від денного світла
Прямий сліпучий блиск за денного освітлення зазвичай може бути спричинений безпосереднім поглядом на сонце чи хмари та на їх відбиття на сусідньому будинку. За необхідності повинен бути забезпечений захист від прямого сліпучого блиску сонця чи його відбиття від поверхонь, Для цих цілей придатні такі пересувні пристосування, як штори, ролери, піднімальні жалюзі, вертикально жалюзі чи тенти або системи контролювання денного світла.
Верхнє світло повинне бути обмежене настільки, щоб гарантувати відсутність дратувального блиску на автоматизованому робочому місці.
Оброблення стекол використовують, як правило, для обмеження блиску, а не для впливу на колірний клімат на робочому місці чи спостерігання довкілля.
Зазначені штори, жалюзі, тенти тощо повинні бути керовані користувачем.
Світіння штор чи інших вертикально розташованих пристосувань у разі прямого потрапляння на них сонячного світла може створити враження, що в офісі використовують найяскравіші лампи. Тобто у певний час дня це може призвести до сильнішого блиску, ніж штучне освітлення. Отже, прозорість (пропускна спроможність) таких пристосувань повинна бути досить низькою, щоб вони могли слугувати захистом від яскравого світла і не створювати роздратувань прямим чи відбитим сліпучим блиском (пропускна спроможність зазвичай повинна бути нижче ніж 0,3). Яскравість пристроїв, видимих у приміщенні, повинна бути така сама, як і яскравість поверхонь приміщення, якщо пристрій чи його частина можуть спричинити виникнення відображення на дисплеї.
Застосовування екранів знижує дію денного світла і його поширення.
Варто уникати такого встановлення робочих місць, за якого лінія погляду постійно спрямована прямо на поверхні з високою яскравістю (вид неба, навколишніх будівель).
Примітка. Необхідно враховувати тепловий баланс у приміщенні, якщо вибирають пристосування для контролювання блиску на вікнах.
А.3.2 Прямий сліпучий блиск від штучного освітлення
Прямий сліпучий блиск від штучного освітлення може бути спричинений світильниками чи яскравим блиском поверхонь приміщення. Вирішальним чинником стосовно можливого ефекту блиску є яскравість світильників, яскравість їхнього найближчого оточення, розташування світильників у полі зору, їхні просторові розміри і стан адаптації.
За необхідності для світильників, промені яких спрямовані донизу, повинні бути вжиті заходи обмеження блиску.
Примітка. Заходи обмеження блиску, застосовувані в різних країнах, описують у національних стандартах.
Якщо лінія зору спрямована нагору під великим кутом до горизонталі (наприклад, у банках у разі обслуговування клієнтів сидячи за столом), повинні бути вжиті додаткові заходи запобігання блиску (див рисунок А.1).
Світильники індивідуального освітлення не повинні спричиняти блиску ні на цьому робочому місці, ні на робочих місцях, що примикають до нього.
Рисунок А.1 — Ситуація, за якої потрібні спеціальні заходи захисту від блиску
А.3.3 Відблиск
А.3.3.1 Загальні ергономічні положення
Завершена система, що складається з освітлення, робочого місця і відеотермінала, повинна бути оцінена з ергономічної точки зору. Метою оцінювання є зниження відблиску:
на дисплеї;
на інших робочих носіях інформації.
Відблиск може з'явитися у вертикально, горизонтально і проміжній площинах. Він може порушити візуальне сприйняття і (або) створити дискомфорт. Перешкоди, спричинені відблиском на робочих поверхнях і на робочому устаткуванні (наприклад, на відеотерміналі, друкувальному пристрої, клавіатурі), повинні бути усунуті добиранням прийнятного дизайну, розміщенням устаткування та освітленням (див. рисунок А.2).
Рисунок А.2 — Методи, що дозволяють уникнути відблиску
Під час вибирання прийнятних заходів захисту необхідно забезпечити гарантію легкого переміщення робочого устаткування залежно від вимог виконуваного завдання, і того, що візуальний контакт із зовнішнім довкіллям можна порушувати якнайменше (це не стосується, наприклад, тих випадків, коли для уникнення надмірного блиску приміщення необхідно зашторювати на весь день). Крім того, користувач повинен мати максимальну свободу в організації свого робочого місця і розміщенні всіх візуальних носіїв інформації, потрібних для виконання завдання (різні електронні чи друковані зображення, інше устаткування), зберігаючи за цих умов захист від відблиску.
А.3.3.2 Вибирання відповідних заходів
Оброблення поверхні столу і поверхонь робочого устаткування, а також документація, повинні бути матовими, наскільки це можливо. Для уникнення появи відблиску на такому робочому устаткуванні, на яке не повинен впливати блиск чи тільки незначною мірою, може виявитися необхідним вибрати один із таких заходів (див. рисунок А.2):
змінення напрямку падіння світлового променя за допомогою прийнятного переорієнтування чи змінення розміщення устаткування в робочому просторі чи застосовуванням прийнятного переставлення світильників;
використовування відповідних світильників;
переорієнтування робочого місця;
змінення співвідношення вертикальної і горизонтальної освітленості.
Під час вибирання прийнятного варіанта треба враховувати три види носіїв інформації:
електронні відеотермінали та інші оптичні засоби показу зображень з вертикальною чи майже вертикальною орієнтацією;
електронні відеотермінали та інші оптичні засоби показу зображень з горизонтальною чи майже горизонтальною орієнтацією;
робоче устаткування з кривими поверхнями чи елементами поверхні (клавіші, форма деяких відеотєрміналів тощо).
А.3.3.3 Урахування класу монітора
Залежно від потрібного для користувача освітлення навколишнього середовища, в ISO 9241-7 визначено три категорії відеотерміналів. Для досягнення прийнятних візуальних умов:
a) використовують відповідне регулювання візуальних умов навколишнього середовища залежно від категорії дисплея, чи
b) підбирають категорію дисплея відносно наявних візуальних умов навколишнього середовища.
Примітка. Якщо у певній зоні використовують порівняно небагато екранів класу III, ефективнішим буде правильне розміщення екранів, чи змінення середовища навколо них, ніж вибирання освітлення усього приміщення.
Класифікація моніторів зроблена за таких умов випробовування (див. методи випробовування згідно 3 ISO 9241-7):
Клас I LA(REF, ЕХТ) = 200 кд/м2 i LA(REF, SML)= 2 000 кд/м2
Клас II LA(REF, ЕХТ) = 200 кд/м2 чи LA(REF, SML)= 2 000 кд/м2
Клас III LA(REF, ЕХТ) = 125 кд/м2 і LA(REF, SML)= 200 кд/м2.
Для досягнення прийнятних візуальних умов яскравість світильників чи поверхонь приміщення (наприклад, вікон і інших отворів, «ліхтарів», прозорих чи напівпрозорих стін, блискучого пофарбування фурнітури, стін), що можуть відбиватися на екрані і заподіювати користувачу незручності, повинна бути обмежена середньою яскравістю, що становить:
