ДСН 239-96. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань


Гранично допустимі рівні ГПЕ, що створюють двоканальні метеорологічні РЛС (комбіноване випромінювання)

Характеристика режиму

Довжина хвиль в каналах, см

ГДР, мкВт/см2 на хвилі, см

Швидкість обертання антени, об/хв

Коефіцієнт перерив час тості

0,8

3

10

17

Співпадаючи діаграми спрямованості антени q3./10=0.4

3 +- 0.45 і10.0 +- 1.50

-

10

25

-

6

240 +- 15%

Неспівпадаючи діаграми спрямованості антени, q0.8/10=0.4 (в максимумі випромінювання)

0.8 +- 0.12 і 10.0 +- 1.50

50

-

25

-

6

2000 +- 15% на хвилі0.8 см

240 +- 15% на хвилі 10 см














* - контролюється за ГДР, встановленим для ГПЕ, яка створюється трьохсантиметровим каналом.

1.4.6. Санітарно-захисна зона встановлюється з урахуванням перспектив розвитку РТО. Віддалення меж відраховується від основи антени. Використання санітарно-захисних зон регламентується "Санітарними нормами проектування промислових підприємств", (СНіП 2.07.01-89).

При цьому в межах санітарно-захисної зони РТО, засоби випромінювання яких працюють на частотах 30 МГц, не допускається розміщення підприємств і споруд підвищеної пожежної небезпеки, які пов'язані з використанням легкозаймистих рідин або газів (бензосховища, газосховища, гаражі, бензо- і газозаправні станції і т.п.).

1.4.7. Заходи щодо організації і благоустрою санітарно-захисної зони у встановленому порядку передбачаються розділом "Заходи по охороні навколишнього середовища" проекту РТО.

1.4.8. Зоною обмеження забудови вважається територія, де на висоті понад 2 м від поверхні Землі перевищуються ГДР, наведені в п.1.3. Зовнішня межа даної зони визначається відносно максимальної висоти будинків перспективної забудови, на висоті верхнього поверху, де рівні ЕМП не перевищують значень, наведених в п.1.3, і задовольняють вимоги п.1.6.5.

На різко пересіченій місцевості можуть зустрічатися ділянки, що не прилягають до території РТО, на яких рівень ЕМП перевищує ГДР, і, отже, на них встановлюються санітарно-захисні зони і зони обмеження забудови.

1.4.9. Санітарно-захисна зона і зона обмеження забудови встановлюються відповідно до методик, затверджених МОЗ України (або МОЗ СРСР до їх перевидання). Межі санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови при їх встановленні уточнюються на підставі інструментальних вимірів.

1.4.10. Санітарно-захисні зони і зони обмеження для передавальних радіостанцій, обладнаних антенами неспрямованого випромінювання в горизонтальній площині, для телевізійних станцій, а також для радіолокаційних станцій кругового огляду встановлюються навколо РТО.

1.4.11. Для передавальних радіостанцій, обладнаних антенами спрямованої дії, а також для радіолокаційних станцій, антени яких сканують у визначеному секторі або фіксовані в одному напрямку, санітарно-захисні зони і зони обмеження забудови встановлюються у напрямку випромінювання електромагнітної енергії, з урахуванням бокових і задніх пелюсток діаграми спрямованості антен.

1.4.12. Для передавальних радіо-, телевізійних і радіолокаційних станцій, антени яких випромінюють електромагнітну енергію під визначеним кутом до горизонту і рівень ЕМП змінюється в залежності від висоти, зона обмеження забудови встановлюється диференційовано по вертикалі в межах висоти житлової забудови.

1.4.13. Для зниження ступеня опромінення територій, призначених для забудови, і зменшення розмірів санітарно-захисних зон антени радіолокаційних станцій рекомендується встановлювати на природних узвишшях, насипах, естакадах тощо, збільшуючи мінімальне значення робочого кута нахилу антени.

1.4.14. Планування і забудова в місцях розміщення діючих РТО повинні здійснюватись з урахуванням меж санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови, а в районі проектованих РТО, та таких РТО, що реконструюються з урахуванням меж цих зон, встановлених у затвердженому проекті будівництва або реконструкції РТО.

1.5. Розміщення будинків і споруд в зоні обмеження забудови

1.5.1. Територію зони обмеження забудови дозволяється використовувати для розміщення забудови різного функціонального призначення при умові дотримання в місцях перебування населення ГДР відповідно до вимог, визначених Правилами.

З цією метою в існуючій чи проектованій забудові необхідно вжити захисні заходи, які забезпечують зниження рівня ЕМП до нормативних значень з урахуванням можливих перевипромінювань.

1.5.2. У зоні обмеження забудови будівлі лікувально-профілактичних установ зі стаціонарами, оздоровчих, дитячих дошкільних і шкільних закладів, будинків інвалідів і престарілих потрібно розміщувати на ділянках території, де створюється радіотінь.

1.5.3. При розробці проекту планування і забудови в зоні обмеження забудови проектна організація повинна передбачити заходи щодо зниження в житлових, громадських та інших будинках рівнів ЕМП, створюваного за рахунок перевипромінювачів, якими є металеві конструкції. Рівень ЕМП при цьому не повинен перевищувати нормативні значення, встановлені визначеними Правилами.

1.5.4. При розміщенні об'єктів громадського будівництва в зоні обмеження забудови слід враховувати можливість зниження рівня ЕМП на майданчиках відпочинку та спорту за рахунок екрануючого ефекту будинків і споруд, а в приміщеннях - за рахунок розташування житлових, громадських і промислових будинків торцем або фасадом з якнайменшою площею засклення до джерела ЕМП. При необхідності розташування будинків фасадом до джерела можна використовувати будинки галерейного типу, орієнтовані житловими приміщеннями у бік, протилежний від джерела випромінювання.

1.5.5. При проектуванні забудови в зоні обмеження забудови необхідно передбачати густоту житлового фонду за нижньою межею будівничих норм і правил.

1.5.6. У зоні обмеження забудови рекомендується передбачати спорудження огороджувальних конструкцій і покрівель житлових, громадських і промислових будинків із матеріалів з високими радіоекрануючими властивостями (наприклад, із залізобетону), або з покриттям заземленою металевою сіткою. Крім того, слід враховувати можливість застосування захисних стінок, піддашшя, глибоких лоджій тощо.

1.5.7. Територія зони обмеження забудови повинна бути озеленена, площа твердого покриття проїздів, тротуарів і пішохідних доріжок - мінімальною. Перевагу слід надавати піщаним, грунтовим або гравійно-щебеневим покриттям.

1.6. Методи контролю рівнів електромагнітних полів в навколишньому середовищі

1.6.1. Контроль за дотриманням гранично допустимих рівнів ЕМП здійснюється спеціалістами установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України на стадії проектування, реконструкції і експлуатації РТО. Контролю підлягають території, приміщення і місця, вказані в п.1.3.4.

1.6.2. Державний облік і реєстрацію РТО, які є джерелами електромагнітних випромінювань, здійснюють санітарно-епідеміологічні станції.

Обліку і реєстрації підлягають всі РТО, які випромінюють електромагнітну енергію в навколишнє середовище.

1.6.3. Розділ проекту РТО "Заходи по охороні навколишнього середовища" повинен містити результати розрахунку меж санітарно-захисної зони, зони обмеження забудови, а також вихідні дані, використані при виконанні цих розрахунків.

1.6.4. Розрахунок рівнів ЕМП слід проводити в межах, які охоплюють висоти існуючої і проектованої забудови з урахуванням рельєфу місцевості.

1.6.5. При наявності кількох джерел випромінювання, в тому числі тих, що працюють в різних радіочастотних діапазонах, рівень ЕМП, створюваний всіма джерелами на межі санітарно-захисної зони, повинен відповідати такій вимозі:

де:

Е№ - напруженість ЕМП, створюваного 1-м, 2-м, ... №-м джерелом;

Е ГДР - гранично допустимі рівні напруженості ЕМП для 1-го, 2-го, ... №-го джерела;

ГПЕ ГДР - гранично допустимі рівні густини потоку енергії для 1-го, 2-го ... №-го джерела.

На території, призначеній для забудови, значення повинні бути менші, а в межах санітарно-захисної зони - більші за одиницю.

1.6.6. При проектуванні житлової забудови або окремих житлових будинків у місцях розташування РТО контроль за дотриманням нормативних величин на території проектованого будівництва здійснюється за допомогою розрахункового та інструментального методів визначення рівнів ЕМП, за методиками, затвердженими МОЗ України (або МОЗ СРСР, тимчасово, до їх перевидання).

1.6.7. Вимірювання рівнів ЕМП повинні проводитись:

- при прийманні в експлуатацію нових або реконструйованих РТО, власниками цих об'єктів за участю представників органів і установ санітарно-епідеміологічної служби;

- при прийманні в експлуатацію громадських будинків, розташованих на території, яка прилягає до РТО, представниками органів і установ санітарно-епідеміологічної служби за участю представників власника РТО;

- в порядку поточного санітарного нагляду вимірювання проводять представники органів і установ санітарно-епідеміологічної служби за участю представників власника РТО.

1.6.8. Кожен РТО, який випромінює в навколишнє середовище електромагнітну енергію, повинен мати санітарний паспорт, що містить такі дані:

- найменування;

- адресу;

- рік введення в експлуатацію;

- відомості про реконструкцію;

- ситуаційний план з позначенням меж санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови;

- потужність кожного передавача і їх кількість;

- місця розміщення антен і напрямки їх випромінювання;

- тип кожної антени;

- коефіцієнт підсилення антени;

- висоту розташування фазового центру кожної антени;

- кут напрямку максимального випромінювання кожної антени (нижнього променя);

- робочі частоти (діапазон частот);

- тип модуляції;

- коефіцієнт втрат в антено-фідерному тракті на передачу;

- діаграми спрямованості антен в горизонтальній та вертикальній площинах;

- час і режим роботи на випромінювання;

- матеріали розрахунків розподілу рівнів ЕМП на території, яка прилягає до РТО;

- результати вимірювань рівнів ЕМП із зазначенням використаних вимірювальних приладів (тип, номер приладу, дата держперевірки);

- висновки спеціаліста санітарно-епідеміологічної служби за результатами обстеження об'єкта;

- рекомендації щодо нормалізації електромагнітної обстановки (при необхідності);

- результати використання приписів санітарно-епідеміологічної служби;

- дата обстеження.

1.6.9. Для реєстрації результатів поточного санітарного нагляду можна використовувати журнал-додаток до санітарного паспорта, в якому слід вказувати:

- назву об'єкта і його адресу;

- дату державного обліку об'єкта;

- ситуаційний план з позначенням меж санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови;

- результати контролю рівнів ЕМП і висновки спеціаліста санітарно-епідеміологічної служби;

- результати виконання приписів;

- дату проведення контролю та інші необхідні відомості.

1.6.10. Санітарний паспорт складається по замовленню адміністрації радіотехнічного об'єкта (далі - РТО) закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, у складі яких відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 № 33 ( v0033282-00 ) "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" створені лабораторії електромагнітних полів та інших фізичних факторів, підписується адміністрацією РТО та головним державним санітарним лікарем відповідної адміністративної території або відповідного виду транспорту. Паспорт зберігається на об'єкті і пред'являється посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду. { Абзац перший пункту 1.6.10 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 828 ( z1315-06 ) від 13.12.2006 }

Термін дії паспорту встановлюється 5 років. При реконструкції РТО, та при інших змінах, що можуть впливати на зміну електромагнітної обстановки санітарний паспорт переоформлюється достроково.

1.6.11. Адміністрація РТО у встановленому порядку на стадії проектування нового об'єкта або його реконструкції повинна надавати архітектурно-планувальному управлінню області або міста погоджений з санітарно-епідеміологічною службою області або міста витяг із санітарного паспорта у вигляді ситуаційного плану з позначенням меж санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови з відповідною пояснювальною запискою.

1.6.12. Вимірювання рівнів ЕМП, розрахунок санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови повинні провадитись за методиками, затвердженими МОЗ України (або МОЗ СРСР до їх перевидання в Україні):

1) "Методичні вказівки щодо визначення і нормалізації електромагнітної обстановки в місцях розміщення метеорологічних радіолокаторів", №o. 3913-85.- М.: МОЗ СРСР, 1985.- 47 с.;

2) "Методичні вказівки. Контроль і нормалізація електромагнітної обстановки, яку створюють метеорологічні радіолокатори".- Л.: Гідрометвидав, 1990. - 60 с.;

3) "Методичні вказівки щодо нормалізації електромагнітної обстановки в місцях розміщення двоканальних метеорологічних РЛС", №o. 4562-88.- М.: МОЗ СРСР, 1988.- 29 с.;

4) "Методичні вказівки щодо визначення рівнів електромагнітного поля засобів управління повітряним рухом цивільної авіації ВЧ, ДВЧ, УВЧ та НВЧ діапазонів", №o. 4550-88.- М.: МОЗ СРСР, 1988.- 43 с.;

5) "Методичні вказівки щодо визначення і гігієнічної регламентації електромагнітних полів, які створюють берегові та судові радіолокаційні станції", 4258-87.- М.: МОЗ СРСР, 1987.- 31 с.;

6) "Методичні вказівки щодо визначення рівнів електромагнітного поля і меж санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови в місцях розміщення засобів телебачення та ЧМ-радіомовлення", №o. 3860-85.- М.: МОЗ СРСР, 1985. - 36 с.