– визначити напругу порога спрацьовування, – яка повинна відповідати вимогам пункту 8.2.8 цих Правил;

– провести вимірювання струму, що протікає через покажчик за найбільшої робочої напруги, – який повинен відповідати вимогам пункту 8.2.5 цих Правил;

– перевірити схему підвищеною напругою, – яка (напруга) повинна відповідати вимогам пункту 8.2.4 цих Правил;

– випробувати ізоляцію підвищеною напругою, а саме: для однополюсних покажчиків напруги – ізолювальний корпус покажчика по всій довжині до обмежувального упора необхідно загорнути у фольгу, залишивши між фольгою та контактом на торцевій частині корпусу розрив до 10 мм; один провід від випробної установки необхідно приєднати до контакту-наконечника, а другий, заземлений, – до фольги; для двополюсних покажчиків напруги – обидва ізолювальні корпуси покажчика необхідно обгорнути фольгою, а з'єднувальний провід занурити у посудину з водою так, щоб вода закривала провід, не доходячи до рукояток на 9 – 10 мм; один провід від випробної установки необхідно приєднати до контактів-наконечників, а другий, заземлений, – до фольги і занурити його у воду, як показано на рисунку 2.

1 – покажчик, що підлягає випробовуванню;

2 – випробний трансформатор;

3 – ванна з водою;

4 – електрод

Рисунок 2. Принципова схема електричних випробувань ізоляції
рукояток і проводу покажчиків напруги

Струм необхідно вимірювати за допомогою міліамперметра, увімкненого послідовно з покажчиком напруги.

Випробування покажчиків напруги рекомендується проводити на установці для випробування діелектричних рукавичок, ботів і калош згідно з вимогами пункту 27.1.2 цих Правил.

23.1.2. Під час проведення експлуатаційних випробувань покажчиків напруги до 1000 В з метою визначення напруги порога спрацьовування, перевірки електричної схеми підвищеною напругою, вимірювання струму напругу від випробної установки необхідно прикладати:

– до контактів-наконечників – для двополюсних покажчиків напруги;

– до контакту-наконечника і контакту на торцевій (боковій) частині корпуса – для однополюсних покажчиків напруги.


23.2. Випробування покажчиків напруги понад 1000 В з газорозрядною

лампою

23.2.1. Механічні випробування покажчиків напруги понад 1000 В з газорозрядною лампою в процесі експлуатації не проводяться.

23.2.2. Електричні експлуатаційні випробування покажчиків напруги понад 1000 В необхідно проводити в такому обсязі і з дотриманням таких вимог:

– визначити напругу порога спрацьовування покажчика, – яка повинна відповідати вимогам пункту 8.3.4 цих Правил;

– визначити час спрацьовування покажчика, – який повинен відповідати вимогам пункту 8.1.12 цих Правил;

– провести випробування робочої частини покажчика підвищеною напругою, – яка (робоча частина) повинна відповідати вимогам пункту 8.3.5 цих Правил;

– провести випробування ізолювальної частини покажчика підвищеною напругою, – яка (ізолювальна частина) повинна відповідати вимогам пункту 8.3.6 цих Правил.

23.2.3. Під час проведення електричних випробувань покажчиків напруги понад 1000 В для визначення порога спрацьовування, часу спрацьовування, випробування робочої та ізолювальної частин покажчика підвищеною напругою напругу від випробної установки необхідно прикладати:

– до контакту-наконечника і елемента з'єднання робочої та ізолювальної частин – у разі рознімного покажчика напруги контактного типу;

– до контакту-наконечника і тимчасового електрода (електропровідного бандажа), накладеного на межі робочої та ізолювальної частин, – у разі нерознімного покажчика напруги.

23.2.4. В процесі експлуатації покажчиків напруги понад 1000 В не проводять:

– механічні випробування;

– електричні випробування поперечної ізоляції;

– випробування робочої частини покажчиків напруги від 35 до 220 кВ.


23.3. Випробування покажчиків напруги для фазування

23.3.1. Електричні експлуатаційні випробування покажчиків напруги для фазування необхідно проводити в такому обсязі:

– виконати перевірку покажчиків за схемами збігу та зустрічного ввімкнення фаз;

– випробувати підвищеною напругою робочі, ізолювальні частини, а також з'єднувальний провід.

23.3.2. Електричні експлуатаційні випробування покажчиків напруги для фазування повинні проводитись за такими схемами:

– збігу фаз, – коли обидва контактні електроди покажчика приєднують до високовольтного трансформатора згідно з рисунком 3, а;

– зустрічного увімкнення фаз, – коли кожний з контактних електродів покажчика приєднують до виводів трансформатора згідно з рисунком 3, б.

1 – випробний трансформатор; 2 – покажчик напруги

Рисунок 3. Принципова схема випробування покажчика напруги для фазування за схемою збігу (а) та зустрічного (б) увімкнення фаз

Під час проведення перевірки покажчиків необхідно фіксувати значення напруги порога спрацьовування, які повинні відповідати вимогам пункту 9.2.3 цих Правил.

23.3.3. Під час проведення електричних випробувань робочої та ізолювальної частин покажчика напруги для фазування значення випробної напруги необхідно вибирати згідно з вимогами пунктів 9.2.4 і 9.2.5 цих Правил і прикладати її:

– до контактного електрода і до елемента з'єднання робочої та ізолювальної частин – у разі випробування поздовжньої ізоляції робочих частин покажчика;

– до металевого з'єднання і електропровідного бандажа, накладеного біля обмежувального кільця, – у разі випробування поздовжньої ізоляції ізолювальних частин покажчика.

23.3.4. Перевірку ізоляції гнучкого з'єднувального провода покажчиків напруги для фазування необхідно проводити за такою методикою:

– для покажчиків до 20 кВ – з'єднувальний провід необхідно занурити у ванну з водою так, щоб відстань між металевими наконечниками з'єднання з полюсом і рівнем води у ванні становила від 60 до 70 мм, і прикласти випробну напругу до контактного електрода і до корпусу металевої ванни;

– для покажчиків від 35 до 110 кВ – з'єднувальний провід необхідно, окремо від покажчика, занурити у ванну з водою так, щоб рівень води був на 50 мм нижче металевих наконечників, і один з виводів трансформатора приєднати до металевих наконечників гнучкого провода, а другий – до корпусу металевої ванни або до електрода, зануреного у воду. Значення випробної напруги та тривалість випробувань з'єднувального проводу повинні відповідати вимогам пункту 9.2.6 цих Правил.


24. Сигналізатори напруги. Випробування


24.1. Експлуатаційні випробування

24.1.1. Випробування сигналізаторів напруги повинні проводитись згідно з інструкцією з експлуатації цих виробів.


25. Електровимірювальні кліщі. Випробування


25.1. Електричні випробування

25.1.1. В процесі експлуатації електровимірювальні кліщі 1 раз на 24 міс. протягом 300 с повинні підлягати випробуванню:

– напругою 2 кВ – кліщі для електроустановок до 1000 В;

– 3-кратною лінійною напругою, але не нижче 40 кВ – кліщі для електроустановок напругою понад 1000 В.


25.2. Методика випробувань

25.2.1. Під час проведення випробувань електровимірювальних кліщів випробну напругу необхідно прикладати:

– біля основи рукоятки – для кліщів до 1000 В включно;

– до магнітопроводу і електродів з фольги або до бандажів з неізольованого проводу, накладених біля обмежувального кільця з боку ізолювальної частини, – для кліщів до 10 кВ включно.


26. Світлосигнальні покажчики пошкодження кабелів.

Випробування


26.1. Експлуатаційні випробування

26.1.1. Механічні випробування світлосигнальних покажчиків пошкодження кабелів не проводяться.

26.1.2. В процесі експлуатації для перевірки працездатності світлосигнальних покажчиків пошкодження кабелів необхідно проводити електричні випробування в такому обсязі:

– випробувати робочі, ізолювальні частини, а також з'єднувальний провід покажчика, – які повинні відповідати вимогам пункту 12.2.2 цих Правил;

– перевірити значення струму, що протікає через покажчик, – яке повинно відповідати вимогам пункту 12.2.3 цих Правил.

26.1.3. Електричні випробування покажчиків пошкодження кабелів необхідно проводити за схемою, показаною на рисунку 4.

1 – регулятор напруги;

2 – випробний трансформатор ВОМ 100/20;

3 – покажчик, що випробовують;

4 – шунт для випробовувань;

5 – ванна з водою;

6 – електрод;

7 – провід, що випробовують;

P – розрядник;

R – захисний опір;

mА – міліамперметр до 30 мА класу 0,5; 

кV – кіловольтметр до 100 кВ класу 1,5;

С – конденсатор 10 кВ, 1 – 3 мкФ

Рисунок 4. Схема електричних випробувань робочої (а), ізолювальної (б) частин світлосигнального покажчика пошкодження кабелів, ізоляції з'єднувального проводу (в); перевірка чіткості індикації пошкодженого (г) та непошкодженого (д) кабелів

Електричні випробування світлосигнальних покажчиків пошкодження кабелів з метою перевірки чіткості індикації необхідно проводити за такою методикою:

– у разі визначення непошкодженого кабелю – приєднати покажчик до випробного трансформатора через конденсатор (рисунок 4, д), який імітує кабельну лінію, з параметрами: номінальна напруга – до 10 кВ, ємність – від 1 до 3 мкФ; у разі заряджання конденсатора світловий стовп індикаторної лампи необхідно зменшити до повного зникнення;

– у разі визначення пошкодженого кабелю – приєднати покажчик до випробного трансформатора безпосередньо.

26.1.4. Під час перевірки струму індикації покажчик необхідно приєднати до випробного трансформатора через міліамперметр, що має захист від перенапруги (наприклад, розрядник) і провести випробування за напруги 6  або 10 кВ (рисунок 4, г).

26.1.5. Під час проведення електричних випробувань робочих і ізолювальних частин світлосигнальних покажчиків пошкодження кабелів напругу від випробного трансформатора необхідно прикладати:

– до контакту-наконечника і до елемента з'єднання робочої та ізолювальної частин – у разі проведення випробування кожної з робочих частин покажчика. У цьому разі для запобігання можливості перевантаження покажчика сигнальну лампу необхідно шунтувати, як показано на рисунку 4, а;

– до елемента з'єднання робочої та ізолювальної частин і тимчасового електрода, накладеного біля обмежувального кільця, – у разі проведення випробування ізолювальних частин покажчика.

26.1.6. Під час проведення електричних випробувань з'єднувального проводу його необхідно занурити у ванну з водою, рівень якої повинен бути на 50 мм нижче металевих наконечників, і один з виводів випробного трансформатора з'єднати з металевим наконечником з'єднувального проводу, а другий, заземлений, – занурити у воду (рисунок 4, в).


27. Діелектричні засоби захисту. Випробування


27.1. Діелектричні рукавички. Випробування

27.1.1. В процесі експлуатації необхідно проводити електричні випробування діелектричних рукавичок, що не мають механічних пошкоджень.

27.1.2. Діелектричні рукавички необхідно 1 раз на 6 міс. випробовувати протягом 60 с підвищеною напругою 6 кВ за такою методикою: рукавички необхідно занурити у металеву посудину з водою, що має температуру плюс (25 ± 10) ºС, налити також всередину рукавичок воду, рівень якої як ззовні, так і всередині рукавичок повинен бути на 50 мм нижче їхнього верхнього краю. При цьому краї рукавичок, що виступають, повинні бути сухими. Один вивід випробного трансформатора необхідно з'єднати з посудиною і заземлити, а всередину рукавичок занурити електрод, з'єднаний з другим виводом трансформатора через міліамперметр. Струм, що у цьому разі протікатиме через рукавичку, не повинен перевищувати 6 мА.

Схема випробної установки показана на рисунку 5.

1 – випробний трансформатор;

2 – контакти перемикача П;

3 – шунтуючий опір;

4 – газорозрядна лампа;

5 – дросель;

6 – міліамперметр;

7 – розрядник;

8 – ванна з водою

Рисунок 5. Принципова схема випробування діелектричних рукавичок, ботів і калош

Під час проведення випробувань перемикач П спочатку повинен бути у положенні А – для того, щоб за сигнальними лампами визначити, чи є пробій. У разі відсутності пробою перемикач П для вимірювання струму, що протікає через рукавичку, встановлюють у положення Б.

Рукавичку відбраковують, якщо струм, що протікає через неї, перевищує 6 мА, або у разі різких коливань стрілки міліамперметра.

У разі пробою вимикають коло дефектної рукавички або всю установку.

Після закінчення випробувань діелектричні рукавички необхідно просушити.


27.2. Спеціальне діелектричне взуття. Випробування

27.2.1. В процесі експлуатації діелектричні калоші повинні випробовуватись протягом 60 с напругою:

– 3,5 кВ – калоші з маркуванням Ен – для захисту від напруги до 1000 В;

– 15 кВ – калоші з маркуванням Ев та боти – для захисту від напруги понад 1000 В.

Струми, що у цьому разі протікають через вироби, не повинні перевищувати:

– 2 мА – для калош до 1000 В;

– 7,5 мА – для калош та ботів понад 1000 В.

Випробування спеціального діелектричного взуття повинно проводитись за методикою, наведеною в пункті 27.1.2 цих Правил.

Під час проведення випробувань рівень води як ззовні, так і всередині горизонтально установлених виробів повинен бути нижче борту калош на 20 мм і нижче краю закоту ботів на 50 мм.


27.3. Діелектричні килими та ізолювальні підставки. Випробування

27.3.1. В процесі експлуатації діелектричні килими та ізолювальні підставки не випробовують: їх бракують під час огляду.

Діелектричні килими необхідно очищати від забруднень і оглядати не рідше 1 разу на 6 міс., а у разі виявлення дефектів у вигляді проколів, надривів, тріщин тощо – замінити на нові.

Ізолювальні підставки необхідно оглядати 1 раз на 3 роки на відсутність порушень цілісності опорних ізоляторів, зломів, послаблення зв'язку між окремими частинами настилу і у разі виявлення зазначених дефектів – бракувати, а після їх усунення – випробовувати за нормами приймально-здавальних випробувань.