10. Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 Закону , зобов'язані зареєструватися як платники податку в податковому органі в порядку, визначеному статтею 9 Закону та цим Положенням.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку в разі:

коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно із Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону;

особа, що вповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України;

особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України;

особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.


( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА

№ 117

від 20.03.2001,

в редакції Наказу Державної податкової адміністрації

№ 17 від 16.01.2006 )


11. Якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 Закону , як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Особа, що не надсилає таку заяву в таких випадках та в такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.


( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Наказами ДПА

№ 117 від 20.03.2001,

№ 72 від 14.02.2002,

В редакції Наказу Державної податкової адміністрації

№ 17 від 16.01.2006 )


12. У разі відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності чи інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом , особа реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному Законом та цим Положенням.

Особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує суму, визначену в підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону , може вибрати касовий метод податкового обліку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету при наданні послуг нерезидентом, є його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.


( Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА

№ 117 від 20.03.2001,

в редакції Наказу Державної податкової адміністрації

№ 17 від 16.01.2006)


13. Реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону.

Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (додаток 1) направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу:

а) особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним підпунктом Закону;

б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій, визначених у підпунктах 2.3.2-2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 статті 2 Закону , - не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій;

в) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, - не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

До заяви додається оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво. Якщо такий додаток відсутній, то податковий орган не приймає до розгляду заяви про реєстрацію та повертає її заявникові з відповідними відмітками в розділі 11 реєстраційної заяви не пізніш як через десять календарних днів від дня її надходження.

У заяві про реєстрацію зазначається причина (причини) реєстрації платником податку, а також указується один із способів отримання свідоцтва про податкову реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі. Реєстраційну заяву обов'язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.

Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).

З метою підтвердження достовірності відомостей про особу, указаних у реєстраційній заяві, до реєстраційної заяви можуть бути додані копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника, виданого державним реєстратором, або оригінал чи копія виписки із Єдиного державного реєстру.

Починаючи з 1 червня 2006 року, реєстрація та перереєстрація представництв нерезидентів як платників податку на додану вартість, а також заміна їм Свідоцтв здійснюються після включення таких відокремлених підрозділів до ЄДРПОУ. З метою підтвердження включення представництва нерезидента до ЄДРПОУ до реєстраційної заяви може бути додана копія довідки з ЄДРПОУ.


{Пункт 13 доповнено абазцом десятим згідно з Наказом ДПА

№ 216 від 25.04.2006 }

( Пункт 13 в редакції Наказів ДПА № 117 від 20.03.2001,

№ 17 від 16.01.2006 )


14. Протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки. При цьому перебіг десятиденного строку, установленого для податкової реєстрації, розпочинається з першого календарного дня, наступного за днем отримання податковим органом заяви про реєстрацію платника податку. Якщо останній день десятиденного строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день у податковому органі, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Датою податкової реєстрації платником податку на додану вартість є дата включення особи до Реєстру. При визначенні дати реєстрації особи, яка повторно реєструється платником податку на додану вартість, не враховуються періоди попередніх податкових реєстрацій, які були анульовані, та датою податкової реєстрації такого платника податку на додану вартість є дата його нової реєстрації незалежно від строку, що пройшов від дня анулювання попередньої податкової реєстрації такої особи до дня подання заяви про її повторну податкову реєстрацію.

Під час реєстрації датою видачі Свідоцтва, яка зазначається у Свідоцтві, є дата податкової реєстрації.

У Свідоцтві найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) платника податку вказуються повністю, усі поля Свідоцтва заповнюються способом машинодруку або комп'ютерного друку та виконуються українською мовою прописними літерами.

14.1. Податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 1 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення.

З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано самим платником податку (для фізичних осіб), відповідальною особою платника податку (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису реєстраційної заяви, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

14.2. Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва поштою, воно надсилається за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, указаним у Свідоцтві, з повідомленням про вручення за рахунок одержувача. Оплату вартості поштових послуг щодо відправлення Свідоцтва платник податку має здійснити до отримання Свідоцтва шляхом подання до податкового органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва безпосередньо в податковому органі та протягом десяти календарних днів від дня отримання податковим органом заяви про реєстрацію не отримала Свідоцтво з будь-яких причин, податковий орган у другій половині останнього календарного дня десятиденного строку направляє за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку на додану вартість Свідоцтво поштою з повідомленням про вручення за рахунок одержувача.

Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податку Свідоцтво у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти таке Свідоцтво, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось Свідоцтво, на підставі інформації структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення Свідоцтва. Така довідка разом із Свідоцтвом зберігаються у реєстраційній частині облікової справи платника податків. У цьому разі платник податку чи його представник може отримати Свідоцтво в податковому органі у будь-який час до дати анулювання реєстрації згідно з цим Положенням. При цьому органи державної податкової служби здійснюють заходи щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку згідно з пунктом 4.19 Порядку обліку.


{Абзац третій підпункту 14.2 пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної податкової адміністрації

№ 427 від 24.07.2006}


14.3. У податковому органі Свідоцтво може одержати сам платник податку на додану вартість - фізична особа або відповідальна особа платника податку - юридичної особи, указана в його реєстраційній заяві, чи будь-яка особа за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податку (далі - Представник платника). Особа, яка отримує Свідоцтво, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Відомості про отримання Свідоцтва платником чи Представником платника указуються у корінці Свідоцтва. До корінця Свідоцтва долучаються довіреність у разі одержання Свідоцтва особою за довіреністю або повідомлення про вручення - у разі направлення Свідоцтва платнику податку поштою.


14.4. Копії Свідоцтва, засвідчені податковим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.

Для засвідчення копій Свідоцтва платник податку на додану вартість подає до податкового органу заяву про засвідчення копій Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою № 2-РК (додаток 10), додає відповідну кількість копій Свідоцтва та при поданні заяви пред'являє оригінал Свідоцтва.

Податковий орган може відмовити в засвідченні копій Свідоцтва, якщо дані про платника податку на додану вартість, що вказуються у Свідоцтві, змінилися, не відповідають даним Реєстру або якщо Свідоцтво підлягає заміні згідно з цим Положенням.

Засвідчені копії Свідоцтва видаються платнику податку або Представнику платника податковим органом протягом трьох робочих днів від дня отримання відповідної заяви за умови пред'явлення оригіналу Свідоцтва. Податковим органом на кожній копії Свідоцтва у лівій верхній частині робиться спеціальний запис "Копія (підлягає поверненню до податкового органу)". У нижній частині копії Свідоцтва мають міститися найменування податкового органу, дата засвідчення копії Свідоцтва, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи податкового органу, яка засвідчує копію Свідоцтва, підпис цієї особи, скріплений печаткою податкового органу.