ДБН 360-92**. Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень


7.39 При виборі видів пасажирського громадського транспорту треба керуватися орієнтовною провізною спроможністю і швидкістю сполучення різних видів транспорту, дані яких наведені у таблиці 7.4.

Таблиця 7.4

------------------------------------------------------------------

| Транспорт | Середня швидкість |Провізна здатність|

| |сполучення, км/год.|лінії транспорту в|

| | | одному напрямку, |

| | | тис.пас./год. |

|-------------------------+-------------------+------------------|

|Автобус | 17 - 20 | 3 - 5 |

|-------------------------+-------------------+------------------|

|Тролейбус | 16 - 18 | 4 - 7 |

|-------------------------+-------------------+------------------|

|Трамвай | 15 - 17 | 6 - 12 |

|-------------------------+-------------------+------------------|

|Експрес-автобус | 20 - 25 | До 10 |

|-------------------------+-------------------+------------------|

|Швидкісний трамвай | 25 - 30 | 10 - 20 |

|-------------------------+-------------------+------------------|

|Метрополітен | 40 - 45 | 20 - 45 |

|-------------------------+-------------------+------------------|

|Електрифікована залізниця| 50 - 60 | 30 - 50 |

|-------------------------+-------------------+------------------|

|Монорейкова дорога | 60 - 70 | 10 - 30 |

------------------------------------------------------------------

7.40 Щільність мережі ліній наземного громадського пасажирського транспорту на забудованих територіях слід приймати залежно від їх функціонального використання та інтенсивності пасажиропотоків, як правило, 1,5-2,5 км/кв.км. При цьому треба забезпечувати нормативні відстані підходу до зупинок громадського транспорту.

У центральних районах значних і найзначніших міст щільність мережі допускається збільшувати до 4 - 4,5 км/кв.км.

7.41 Дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту треба приймати не більше 500 м.

У загальноміському центрі дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту від об'єктів масового відвідування повинна бути не більшою 250 м; у виробничих і комунально-складських зонах - не більше 400 м від прохідних підприємств; у зонах масового відпочинку й спорту - не більше 800 м від головного входу.

В умовах складного рельєфу за відсутності спеціального підйомного транспорту відстані пішохідних підходів до зупинок міського транспорту (радіуси пішохідної доступності зупинок) слід зменшувати залежно від величин схилів місцевості за аналогією з радіусами, які наведені в додатку 6.3, таблиця 2.

У районах індивідуальної садибної забудови дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту може бути збільшена у великих, значних і найзначніших містах до 600 м, у малих і середніх - до 800 м.

7.41а* Пішохідні переходи через магістральні дороги і вулиці загальноміського значення регульованого руху, які влаштовуються в одному рівні з проїжджою частиною, необхідно розміщувати не менше 300 м один від одного, а через магістральні вулиці районного значення - не менше 250 м. Найменшу ширину переходів для цих категорій доріг і вулиць приймати відповідно 6 і 4 м.

7.42 Відстані між пунктами зупинок на лініях громадського пасажирського транспорту у межах територій населених пунктів слід приймати, м: для автобусів, тролейбусів і трамваїв 400-600, експрес-автобусів і швидкісних трамваїв 800-1200, метрополітену 1000-1500, електрифікованих залізниць 1500-2000.

Споруди і підприємства для зберігання і обслуговування транспортних засобів

7.43 Зберігання легкових автомобілів у містах (населених пунктах) слід передбачати відповідно до функціонального зонування їх територій. У житлових районах повинне бути забезпечене постійне зберігання усіх автомобілів (100%), які належать жителям цих районів, тимчасове зберігання автомобілів відвідувачів.

Кількість місць постійного зберігання легкових автомобілів у житлових районах визначається, виходячи із кількості населення даного району на розрахунковий термін і розрахункового рівня автомобілізації, а тимчасового зберігання, - виходячи з умов забезпечення цими місцями як мінімум 10% розрахункового парку автомобілів, які належать жителям даного району.

При розробленні проектної документації на будівництво житлових комплексів та окремих житлових будинків, залежно від передбачуваної їх категорії за рівнем комфорту та соціальної спрямованості, конкретизується прийнята в містобудівній документації потреба в машино-місцях для цих будинків та тип гаража чи відкритої автостоянки з використанням даних таблиці 7.4 а.

Таблиця 7.4 а

з/п

Тип житлового будинку і квартир за рівнем комфорту та соціальної спрямованості

Кількість машино-місць на двох- або більшекімнатну квартиру

для постійного зберігання автомобілів

для тимчасового зберігання автомобілів (гостьові стоянки)

1

Житлові будинки, що розміщуються у зонах міста:

центральній

серединній

периферійній

1,0

0,8

0,5

0,1

0,1

0,1

2

Доступне житло, що будується за державної підтримки

0,4

0,1

3

Житловий фонд соціального призначення (соціальне житло)

0,1

0,1

Примітка 1. Кількість машино-місць для однокімнатних квартир визначається з використанням коефіцієнта 0,5.

Примітка 2. В умовах реконструкції кількість машино-місць на квартиру при відповідному обґрунтуванні допускається зменшувати, але не більше ніж на 20 %.

7.44 Гаражі та автостоянки індивідуальних автомобілів слід розміщувати, в основному, на периферії житлових районів і міжмагістральних територіях або у їхніх межах на ділянках, віддалених від місць, призначених для ігор дітей і відпочинку населення при дотриманні санітарно-гігієнічних вимог щодо планування придомової території та площі озеленення.

7.45 У житлових районах із новою багатоповерховою забудовою пріоритетним типом гаражів для постійного зберігання індивідуальних легкових автомобілів повинні бути окремо розташовані багатоповерхові наземні (до 9 поверхів), підземні (до 5 поверхів) та комбіновані наземно-підземні, в тому числі і механізовані (автоматизовані) гаражі. Допускається влаштування гаражів, вбудованих у перші, цокольні й підвальні поверхи багатоповерхових житлових будинків, а також відкритих автостоянок із наступним їх перевлаштуванням у гаражі різного типу.

В умовах житлової забудови до 5 поверхів постійне зберігання легкових автомобілів має здійснюватись у малоповерхових (до 3 поверхів) окремо розташованих наземних, підземних та наземно-підземних, у тому числі й механізованих (автоматизованих) гаражах найпростіших типів, а також на відкритих автостоянках, розміщуваних на непридатних під іншу забудову ділянках.

При розміщенні об’єктів у центральних історично-сформованих районах крупніших, крупних та великих міст будівництво житлових будинків необхідно передбачати лише з підземними гаражами».

Примітка. Під житловими будинками підземні гаражі допускається розміщувати тільки для легкових автомобілів, які належать громадянам.

7.46* Довжина пішохідного підходу до гаражів і автостоянок постійного зберігання легкових автомобілів від місця проживання володаря не повинна перевищувати 800 м, а в умовах реконструкції - 1000 м.

Віддаленість автостоянок, призначених для тимчасового зберігання від входів у житлові будинки, не повинна перевищувати 150 м.

Примітка*. Відстань автостоянок і гаражів для інвалідів від житлових будинків, а також розміщення автостоянок для інвалідів біля громадських будинків і споруд, біля входів на територію підприємств, на яких використовується їх праця, не повинна перевищувати 50 м.

7.47* При розрахункових рівнях автомобілізації, які перевищують умовно усереднені (п.7.2), а також в умовах реконструкції допускається постійне зберігання частини парку легкових автомобілів, які належать громадянам даного житлового району, за його межами - на "незручних" для інших видів будівництва територіях, у зонах і санітарних розривів промислових підприємств, у смугах відведення залізничних і автомобільних доріг безперервного руху.

При цьому повинна бути забезпечена пішохідно-транспортна доступність місць постійного зберігання легкових автомобілів у межах 15 хв.

Збільшення кількості машино-місць на існуючих боксових гаражах та на відкритих автостоянках може здійснюватися шляхом поступової надбудови над ними двох-трьох поверхів при дотриманні санітарно-гігієничних вимог до їх облаштування (умови захисту від шуму, розсіювання атмосферного повітря, дотримання санітарних розривів).

7.48 Необхідну для влаштування гаражів і відкритих автостоянок площу земельних ділянок приймати згідно з ДБН В.2.3-15.

Примітка. Для механізованих (автоматизованих) гаражів розмір земельної ділянки визначається залежно від типу передбачуваного механізованого (автоматизованого) пристрою.

7.49* Кількість в’їздів і виїздів та найменшу відстань до в’їздів на ділянки гаражів і відкритих автостоянок та виїздів із них слід приймати згідно з ДБН В.2.3-15, а проїзди до них - згідно з п. 5.29 ДСП 173-96.

7.50 Відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків слід приймати не менше тих, що наведені у таблиці 7.5.

Таблиця 7.5

--------------------------------------------------------------------

| Будинки, до яких | Відстані, м, від гаражів і відкритих |

| визначаються | автостоянок при кількості легкових |

| відстані | автомобілів |

| |----------------------------------------------|

| | 10 і |11 - 50| 51 - | 101 - 300 | понад |

| | менше | | 100 | | 300 |

|-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------|

|Житлові будинки, у | 10 | 15 | 25 15 | 35 25 | 50 35 |

|т.ч. торці | 10 | 10 | | | |

|житлових будинків | | | | | |

|без вікон | | | | | |

|-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------|

|Громадські будинки | 10 | 10*) | 15 | 25 | 25 |

|-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------|

|Загальноосвітні | 15 | 25 | 25 | 50 | *) |

|школи і дитячі | | | | | |

|установи | | | | | |

|(дошкільні) | | | | | |

|-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------|

|Лікувальні установи| 25 | 50 | *) | *) | *) |

|із стаціонаром | | | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| |

| *) Визначається за погодженням з органами Державного|

|санітарного нагляду. |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Відстані слід визначати від вікон житлових і|

|громадських будинків і від меж земельних ділянок загальноосвітніх|

|шкіл, дитячих дошкільних установ і лікувальних установ із|

|стаціонаром до стін гаража або меж відкритої стоянки. |

| Примітка 2. Відстань від секційних житлових будинків до|

|відкритих майданчиків місткістю 101-300 машин, які розміщуються|

|уздовж поздовжніх фасадів, слід приймати не менше 50 м. |

Примітка 3. Протипожежні відстані від гаражів до житлових і громадських будинків та між гаражами слід приймати за Додатком 3.1.

| Примітка 4. Для гаражів місткістю більше 10 машин зазначені у|

|таблиці 7.5 відстані допускається приймати за інтерполяцією. |

| Примітка 5*. Проектування і розміщення приміщень для|

|зберігання автомобілів з газопаливною системою під житловими,|

|громадськими і адміністративними будинками, а також в окремо розташованих підземних гаражах та в наземних гаражах закритого типу забороняється.

--------------------------------------------------------------------

Таблиця 7.5а*

--------------------------------------------------------------------

| Об'єкти, до стін яких |Відстань, м, не менше від станцій |

| визначається відстань | технічного обслуговування при |

| | кількості постів: |

| |-----------------------------------|

| | 10 та | 11 - 30 | більше 30 |

| | менше | | |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Житлові будинки, у т.ч. торці | 15**) | 25 25 | 50 50 |

|житлових будинків без вікон | 15**) | | |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Громадські будинки | 15**) | 20 | 20 |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Загальноосвітні школи і дитячі| 50 | *) | *) |

|установи (дошкільні) | | | |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Лікувальні установи із | 50 | *) | *) |

|стаціонаром | | | |

|------------------------------------------------------------------|

|--------------- |

| *) Визначаються за погодженням з органами Державного|

|санітарного нагляду. |

| **) Приймається не менше протипожежних відстаней згідно з|

|таблицею 1 додатка 3.1. |

--------------------------------------------------------------------

7.51 Основним типом споруд для тимчасового зберігання легкових автомобілів працівників і відвідувачів загальноміського центру, громадських комплексів та окремих будинків і споруд, розміщуваних у різних функціональних зонах міст, включаючи й перехоплюючі стоянки, що розміщуються з метою розвантаження центральної частини в периферійній та серединній зонах міст у вузлах пересадки на швидкісні види внутрішньоміського пасажирського транспорту (метро, трамвай, залізниця), повинні бути окремо розташовані наземні, підземні, наземно-підземні, вбудовано/прибудовані в перші, цокольні й підземні поверхи в/до громадських будинків (за винятком будинків закладів охорони здоров’я, фізичної культури, дитячих дошкільних установ, дитячих будинків, установ культури, мистецтва та громадського харчування), в тому числі й мало- та середньоярусні механізовані (автоматизовані) гаражі, а також тимчасові відкриті автостоянки. У межах територій, що мають особливу історико-культурну цінність та в районах історичної забудови міст необхідно передбачати розміщення лише підземних гаражів.

Розрахункову кількість машино-місць на автостоянках і в гаражах біля громадських комплексів, закладів, окремих будинків і споруд масового відвідування необхідно приймати за даними таблиці 7.6.

Таблиця 7.6

з/п

Громадські будинки і споруди масового відвідування

Розрахункова одиниця

Кількість машино-місць

1

Установи управління,

громадські, наукові, проектні, фінансові та юридичні організації:державного та загальноміського значення

районні

На 100 працюючих

15-20

10-15

2

Одно- та багатофункціональні окремі будинки, комплекси (центри) комерційно-ділової діяльності (адміністративно-ділові та бізнес-центри, офісні комплекси), площею більше 100 м2

На 100 працюючих та одночасних відвідувачів

5-10

3

Вищі та середні навчальні заклади

На 100 викладачів та співробітників

На 100 студентів

10-15

3-5

Підприємства торгівлі та громадського харчування:

4

Ресторани і кафе

На 100 місць у залі

8-10

Торгові центри, універмаги, універсами (супермаркети), магазини з площею торгових залів, м2: 100- 500

500 -2000

2000-5000

понад 5000

Спеціалізовані магазини з виставковими залами

На 100 м2 торгової площі

На 100 м2 торгової площі

1-2

2-3

3-5

5-8

1-2

Ринки

На 50 торгових місць

20-25

Заклади відпочинку, культури та мистецтва:

5

Театри, цирки, кінотеатри, концертні зали, будинки творчості, бібліотеки, музеї

Розважальні та виставкові центри і приміщення, культові споруди

На 100 місць у залах чи одночасних відвідувачів

На 100 відвідувачів

15-20

15-20

Парки культури та відпочинку

На 100 відвідувачів

5-7

Лікувально-профілактичні заклади:

6

Лікарні, диспансери, пологові будинки

На 100 ліжок

10-15

Поліклініки

На 100 відвідувачів

10-15

Готелі

7

Готелі вищих категорій

(*****, **** )

На 100 номерів

15-20

Готелі нижчих категорій

(***, ** та *)

На 100 номерів

10-15

Мотелі

На 100 номерів

100

8

Підприємства побутового обслуговування населення (будинки побуту, хімчистки, лазні)

На 100 працюючих та одночасних відвідувачів

5-8

9

Спортивні будівлі і споруди, стадіони, зали і басейни

На 100 відвідувачів та обслуговуючого персоналу

6-10

10

Вокзали залізничного, річкового, морського, автомобільного і повітряного транспорту

На 100 пасажирів, які прибувають у годину „пік” та обслуговуючого персоналу

15-20