ДСТУ-Н Б В.2.6-196:2014 сторінка 7 з 7
F повне зусилля в стиснутій арматурі під час пожежі, і дорівнює частині зусилля в розтягнутій арматурі
к, г] і х визначені в ДБН В.2.6-98.
Рисунок В.4 - Розподіл напружень у граничному стані для прямокутного залізобетонного
перерізу з армуванням у стиснутій зоні
-
Спрощений метод розрахунку балок
-
Спрощений метод застосовують, якщо навантаження рівномірно розподілене та розрахунок за температури навколишнього середовища базується на лінійному аналізі або на лінійному аналізі з обмеженим перерозподілом згідно з ДБН В.2.6-98.
-
Примітка. Метод застосовують для нерозрізних балок, якщо перерозподіл моменту вище 15 % за наявності достатньої здатності повороту на опорах в умовах визначеного вогневого впливу.
-
Спрощений метод розрахунку розширює можливості використання табличного методу для балок, що зазнають вогневого впливу з трьох сторін. Він визначає вплив на згинальну міцність, якщо відстань до осі нижньої арматури а менша за табличні значення.
Мінімальні розміри поперечного перерізу (bmin, bw, hs), що наведені в таблицях Д.1 - Д.З, не можна зменшувати.
Цей метод використовує коефіцієнти зниження міцності, що наведені на графіку (рисунок 8.1).
-
-
Спрощений метод використовують, щоб обґрунтувати зменшення відстані до осі арматури а. В іншому разі виконують правила, що наведені в 8.6 і 8.7. Цей метод не використовують для нерозрізних балок, якщо в площинах дії негативного згинального моменту ширина bmin або bw менша за 200 мм, а висота hs менша за 2b, де значення bmin наведені в колонці 5 таблиці Д.1.
-
-
Вільно обперті балки
-
Перевіряють умову:
-
MEd,fi MRd,n ■ (В-3)
-
Навантаження підчас пожежі визначають згідно з ДБН В.1.2-2, ДБН В.1.1-7 (додаток В).
-
Максимальний розрахунковий момент під час пожежі MEd f! від рівномірно розподіленого навантаження визначають за формулою:
MEd,fi = ^Ed,fi^ff/B’ <В-4)
де WEdfj- рівномірне розподілене навантаження під час пожежі, кН/м;
leff - розрахункова довжина балки.
-
Згинальний момент перерізу MRdfj для розрахунку на вогнестійкість обчислюють за формулою:
Rd.fi = (їs /їs.fi) ' (®) ‘ ^Ed(As,prov /As,req') > (В-5)
де ys - коефіцієнт надійності для арматури згідно з ДБН В.2.6-98;
ys fi - коефіцієнт надійності для арматури під час пожежі;
fcs(0) - коефіцієнт зниження міцності арматури для температури 0 за нормованої вогнестійкості. Значення 0 для відповідної відстані до осі арматури наведено в додатку А;
MEd- розрахункове значення згинального моменту за нормальної температури
(ДБН В.2.6-98);
Asprav - передбачена площа розтягнутої арматури;
As req - необхідна площа розтягнутої арматури для розрахунку за нормальної температури
’ (ДБН В.2.6-98);
As.prov /As,req НЄ 6ІЛЬШЄ 1,3.
-
Нерозрізні балки
-
Статичну рівновагу згинальних моментів та поперечних сил забезпечують по всій довжині нерозрізних балок в умовах пожежі.
-
Для забезпечення рівноваги зусиль при розрахунку на вогнестійкість дозволяється перерозподіл моменту з прольоту на опори, якщо площі армування на опорах достатньо для сприйняття розрахункового навантаження під час пожежі. Це армування продовжують на достатню відстань до прольоту для гарантування надійної обвідної згинального моменту.
-
Несучу здатність на згин MRdfjspan перерізу в місці виникнення максимального про- льотного згинального моменту за умов пожежі обчислюють за В.3.4. Максимальний згинальний момент вільно обпертої балки від рівномірно розподіленого навантаження під час пожежі MEd,n = wEd.fi /й відповідає несучій здатності перерізу так, щоб опорні моменти MRdtfj і MRd2fj забезпечували рівновагу, як показано на рисунку В.5. Цього досягають шляхом підбирання значення моменту на одному кінці однаковим або меншим за значення несучої здатності опорного перерізу (розраховане за формулою (В.6)), а потім визначають необхідний момент на іншій опорі.
-
1 - епюра моменту вільно обпертої балки від рівномірно розподіленого навантаження під час пожежі
Рисунок В.5 - Позиціонування епюри згинального моменту вільно обпертої балки MEdfj
для досягнення рівноваги
-
За відсутності ретельніших розрахунків несучу здатність опорного перерізу в умовах пожежі обчислюють за формулою:
МRd,fi =(Ys/Ys,/7 )^Ed (As.prov /As,req)(d-a)/d, (B.6)
Де Ys > Ys.ff • ^Ed ■ Asprov' As,req визначені в B.2,
a - необхідна середня відстань до осі арматури наведена в таблиці Д.1, колонка 5;
d - робоча висота перерізу;
nmv/А. ГРП становить не більше 1,3.
-
Формулу (В.6) використовують, якщо температура верхньої арматури на опорі не перевищує 350 °С для ненапруженої і 100 °С для попередньо напруженої арматури.
Для вищих температур значення MRd fj знижують з урахуванням ks(Qcr) або кр (9СГ) відповідно до рисунка 8.1.
-
Довжину анкерування ІМГі в умовах пожежі розраховують за формулою:
lbd,fi =(4s/7s,fi')(''fc,fi /lc)lbd > (В‘7)
де lbd- розрахункова довжина анкерування за нормальної температури згідно з ДБН В.2.6-98.
Необхідну довжину стрижня збільшують за межі опори до відповідної точки нульового моменту, як розраховано в В.4.3, плюс відстань, що дорівнює lbdfl
.
ДОДАТОКД
(довідковий)
ТАБЛИЧНІ ДАНІ
Таблиця Д.1 - Мінімальні розміри і відстані до осі арматури вільно обпертих балок із ненапруже- ного і попередньо напруженого залізобетону
|
Нормований клас вогнестійкості |
Мінімальні розміри, мм |
||||
|
Можливі сполучення а і ЬтіП> де а - середня відстань до осі арматури, Ьтіп - ширина балки |
Товщина стінки балки, bw |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
R30 |
^тіп = 80 |
120 |
160 |
200 |
80 |
|
а = 25 |
20 |
1512 |
15* |
||
|
R60 |
^тіп = 120 |
160 |
200 |
300 |
100 |
|
а = 40 |
35 |
ЗО |
25 |
||
|
R90 |
Ьщіп ~ 150 |
200 |
300 |
400 |
110 |
|
а = 55 |
45 |
40 |
35 |
||
|
R120 |
^тіп = 200 |
240 |
300 |
500 |
130 |
|
а = 65 |
60 |
55 |
50 |
||
|
R180 |
5щіп — 240 |
300 |
400 |
600 |
150 |
|
а = 80 |
70 |
65 |
60 |
||
|
R240 |
5тіп = 280 |
350 |
500 |
700 |
170 |
|
а = 90 |
80 |
75 |
70 |
||
asty = а +10 мм (див. примітку нижче)
Таблиця Д.2 - Мінімальні розміри та відстані до осі арматури нерозрізних балок із ненапруже ного та попередньо напруженого залізобетону
|
Нормований клас вогнестійкості |
Мінімальні розміри, мм |
||||
|
Можливі сполучення а і bmjn, де а - середня відстань до осі арматури, Ьт,п - ширина балки |
Товщина стінки балки, bw |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
R30 |
5тіп = 80 |
160 |
80 |
||
|
а= 15* |
12 |
||||
|
R60 |
^тіп - 120 |
200 |
100 |
||
|
а = 25 |
12* |
||||
|
R90 |
5тіп -150 |
250 |
110 |
||
|
а = 35 |
25 |
||||
|
R120 |
Ьтіп = 200 |
300 |
450 |
500 |
130 |
|
а = 45 |
35 |
35 |
ЗО |
||
|
R180 |
5тіп = 240 |
400 |
550 |
600 |
150 |
|
а = 60 |
50 |
50 |
40 |
||
|
R240 |
5тіп = 280 |
500 |
650 |
700 |
170 |
|
а = 75 |
60 |
60 |
50 |
||
asd= а +10 мм (див. примітку нижче)
Примітка. Для попередньо напружених балок збільшують відстані до осі арматури згідно з 8.2.4. asd - відстань до сторони балки від осі кутових стрижнів (попередньо напружених арматурних елементів або дротів) балок тільки з одним рядом армування. Для значень Ьтіп, що є більшими за наведенні в колонці 4, значення a$d не збільшують.
*) Захисний шар бетону має бути не менше визначеного згідно з ДБН В.2.6-98.
Таблиця Д.З - Збільшені ширина й товщина стінки ненапружених і попередньо напружених нерозрізних двотаврових залізобетонних балок за умови 8.3.3.6
|
Нормований клас вогнестійкості |
Мінімальна ширина балки bmjn. мм, та товщина стінки балки bw, мм |
|
1 |
2 |
|
R120 |
220 |
|
R180 |
380 |
|
R240 |
480 |
Код УКНД 91.010.30; 91.080.40; 91.120.01
Ключові слова: вогнестійкість, температура нагрівання бетону і арматури, залізобетонні балки, температурні деформації, конструктивна система, стандартний температурний режим.
1Примітка. Для попередньо напружених балок збільшують відстані до осі арматури згідно з 8.2.4. а^ - відстань до сторони балки від осі кутових стрижнів (попередньо напружених арматурних елементів або дроту) балок тільки з одним рядом армування. Для значень Ьтіп, що є більшими за наведенні в колонці 4, значення а^ не збільшують.
2 Захисний шар бетону має бути не менше визначеного згідно з ДБН В.2.6-98.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів