Рисунок А.2 - Температурні криві балки h х b - 150 мм к 30 мм - R30. °С
Рисунок А.З- Температурні криві балки hxb = 300 мм х 160 мм, °С:
а - R30; б - R60
Рисунок А.4 - Температурні криві балки hxb = 300 мм х 160 мм - R90, °С
Рисунок А.5 - Ізотерми 500 °С для балки h х b =300 мм х 160 мм, °С
а
Р
б
исунок А.6 - Температурні криві балки h* Ь = 600 мм х 300 мм, °С:Рисунол А.7 - Температурні криві балки h х й = 600 мм х 300 мм - R120, ‘С
Рисунок А,8 - Температурні криві балки h х b = 600 мм к 500 мм, иС;
a-R90; S-R120
Рисунок А.9 - Температурні криві балки hxb = 800 мм х 500 мм, °С:
а - R180; б - R240ДОДАТОК Б
(довідковий)
ВЛАСТИВОСТІ МАТЕРІАЛІВ
Таблиця Б.1 - Значення параметрів діаграми "напруження-деформація" для звичайного бетону за підвищених температур
|
Температура бетону, 0, °С |
Силікатний заповнювач |
Карбонатний заповнювач |
||||
|
^с, 0 /?ск |
ЄС 1,9 |
Єси1,0 |
^с,0 І^ск |
ЄС 1 ,0 |
єси1,0 |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
100 |
1,00 |
0,0040 |
0,0225 |
1,00 |
0,0040 |
0,0225 |
|
200 |
0,95 |
0,0055 |
0,0250 |
0,97 |
0,0055 |
0,0250 |
|
300 |
0,85 |
0,0070 |
0,0275 |
0,91 |
0,0070 |
0,0275 |
|
400 |
0,75 |
0,0100 |
0,0300 |
0,85 |
0,0100 |
0,0300 |
|
500 |
0,60 |
0,0150 |
0,0325 |
0,74 |
0,0150 |
0,0325 |
|
600 |
0,45 |
0,0250 |
0,0350 |
0,60 |
0,0250 |
0,0350 |
|
700 |
0,30 |
0,0250 |
0,0375 |
0,43 |
0,0250 |
0,0375 |
|
800 |
0,15 |
0,0250 |
0,0400 |
0,27 |
0,0250 |
0,0400 |
|
900 |
0,08 |
0,0250 |
0,0425 |
0,15 |
0,0250 |
0,0425 |
|
1000 |
0,04 |
0,0250 |
0,0450 |
0,06 |
0,0250 |
0,0450 |
|
1100 |
0,01 |
0,0250 |
0,0475 |
0,02 |
0,0250 |
0,0475 |
|
1200 |
0,00 |
|
|
0,00 |
|
— |
Таблиця Б.2 - Значення параметрів діаграми "напруження-деформація" гарячекатаної і холоднодеформованої арматури за підвищених температур
|
Температура сталі, 0, °С |
hy.Q^yk |
4р,0 /їук |
ES.Q/Е3 |
||||
|
гарячекатана |
холодно- деформована |
гарячекатана |
холодно- деформована |
гарячекатана |
холодно- деформована |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
100 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
0,96 |
1,00 |
1,00 |
|
|
200 |
1,00 |
1,00 |
0,81 |
0,92 |
0,90 |
0,87 |
|
|
300 |
1,00 |
1,00 |
0,61 |
0,81 |
0,80 |
0,72 |
|
|
400 |
1,00 |
0,94 |
0,42 |
0,63 |
0,70 |
0,56 |
|
|
500 |
0,78 |
0,67 |
0,36 |
0,44 |
0,60 |
0,40 |
|
|
600 |
0,47 |
0,40 |
0,18 |
0,26 |
0,31 |
0,24 |
|
|
700 |
0,23 |
0,12 |
0,07 |
0,08 |
0,13 |
0,08 |
|
|
800 |
0,11 |
0,11 |
0,05 |
0,06 |
0,09 |
0,06 |
|
|
900 |
0,06 |
0,08 |
0,04 |
0,05 |
0,07 |
0,05 |
|
|
1000 |
0,04 |
0,05 |
0,02 |
0,03 |
0,04 |
0,03 |
|
|
1100 |
0,02 |
0,03 |
0,01 |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
|
|
1200 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
Таблиця Б.З - Значення параметрів діаграми "напруження-деформація" для холоднодеформо- ваної (хд) (дріт та канати) і термомеханічно зміцненої (тз) попередньо напруженої (стрижні) арматури за підвищених температур
|
Температура сталі, 0, °С |
fpy,6 /(ftfpk) |
fpp, 9 /(Р fpk ) |
m ■О ф "ти ■О |
єрГ,0 |
єри,0 |
|||||
|
хд |
тз |
хд |
тз |
хд |
тз |
ХД, тз |
хд, ТЗ |
|||
|
Клас А |
Клас В |
|||||||||
|
1 |
2а |
26 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
100 |
1,00 |
0,99 |
0,98 |
0,68 |
0,72 |
0,98 |
0,76 |
0,050 |
0,100 |
|
|
200 |
0,87 |
0,87 |
0,92 |
0,51 |
0,62 |
0,95 |
0,51 |
0,050 |
0,100 |
|
|
300 |
0,70 |
0,72 |
0,86 |
0,32 |
0,58 |
0,88 |
0,62 |
0,055 |
0,105 |
|
|
400 |
0,50 |
0,46 |
0,69 |
0,13 |
0,52 |
0,81 |
0,41 |
0,060 |
0,110 |
|
|
500 |
0,30 |
0,22 |
0,26 |
0,07 |
0,14 |
0,54 |
0,20 |
0,065 |
0,115 |
|
|
600 |
0,14 |
0,10 |
0,21 |
0,05 |
0,11 |
0,41 |
0,15 |
0,070 |
0,120 |
|
|
700 |
0,06 |
0,08 |
0,15 |
0,03 |
0,09 |
0,10 |
0,10 |
0,075 |
0,125 |
|
|
800 |
0,04 |
0,05 |
0,09 |
0,02 |
0,06 |
0,07 |
0,06 |
0,080 |
0,130 |
|
|
900 |
0,02 |
0,03 |
0,04 |
0,01 |
0,03 |
0,03 |
0,03 |
0,085 |
0,135 |
|
|
1000 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,090 |
0,140 |
|
|
1100 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,095 |
0,145 |
|
|
1200 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,100 |
0,150 |
|
Примітка. Для проміжних значень температури застосовують лінійну інтерполяцію.ДОДАТОК В
(довідковий)
СПРОЩЕНІ МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ
Зональний метод
Метод поділу поперечного перерізу на декілька зон наведено нижче. Цей метод застосовують тільки для стандартного температурного режиму.
Поперечний переріз ділять на декілька (л > 3) паралельних зон однакової товщини (прямокутні елементи), де враховують середню температуру, відповідну середню міцність на стиск fcd(0) і модуль пружності (у разі потреби) кожної зони.
Пошкоджений під час пожежі поперечний переріз представлений приведеним поперечним перерізом, що не включає пошкоджену зону обігріваних поверхонь товщиною az (рисунок В.1). Точка М є довільною точкою на центральній осі еквівалентної стіни, яку використовують для визначення зменшеного опору на стиск всього приведеного поперечного перерізу. Якщо дві протилежні сторони зазнають вогневого впливу, ширина дорівнює 2w. Для прямокутного поперечного перерізу тільки під час одностороннього вогневого впливу шириною вважається w.
w-i
Рисунок В.1 - Зниження міцності і приведення поперечного перерізу балки, що зазнає вогневого
впливу
Для нижньої частини і країв прямокутних елементів під час вогневого впливу, якщо ширина менше за висоту, значення az вважають таким, як розрахункові значення для сторін (рисунок В.1). Приведення поперечного перерізу базується на визначенні товщини az пошкодженої зони обігріваної поверхні.
Пошкоджену зону az розраховують для еквівалентної стіни під час двостороннього вогневого впливу так:
половину товщини стіни ділять на п паралельних зон однакової товщини, де п > 3 (рисунок В.2);
температуру розраховують для середини кожної зони;
визначають відповідний коефіцієнт зниження міцності бетону на стиск кс (0,) (рисунок В.З).
Р
Me)
|
кМ |
М»2) |
м кМ |
кс(ем) |
|
|
|
|
I W |
W |
|||||
w визначають як:
товщина плити;
п
оловина товщини стінки балки а - зниження міцності на стиск бетону на силікатному заповнювачі для приведеного поперечного перерізу;
б - приведення поперечного перерізу az балки з бетону на силікатному заповнювачі
Примітка. Значення для бетону на силікатному заповнювачі застосовують для більшості інших заповнювачів.
Рисунок В.З - Приведення поперечного перерізу і зниження міцності бетону за стандартним
температурним режимом
Середній коефіцієнт зниження міцності бетону в точці М для визначеної частини, включаючи коефіцієнт (1 - 0,2/л), що враховує при розрахунку зміну температури кожної зони, визначають за формулою:
к
(В.1)
с.т =(1°л2/Л)Х^(Є,).к
де п
W
т
ількість паралельних зон в ширині w;половина повної ширини;
кількість зон.
Ш
(В.2)
ирину пошкодженої зони балок розраховують за формулою:kc(QM)
де kc(QM) - коефіцієнт зниження міцності бетону на стиск в точці М.
Якщо приведений поперечний переріз, міцність і модуль пружності бетону під час пожежі визначено, розрахунок на вогнестійкість виконують за методикою розрахунку за нормальних температур з використанням значень ум // подібно до рисунка В.4.
П fcd.fi (20)
Хх
Xxbfjfcd.fi (20)
Fs = A'sfscd.fi (Єт)
Z' Ми2
Дз1 fsd.fi (8m)
Fs — AS2fsd,fi (8m)
bfj ширина робочого поперечного перерізу
dri розрахункова висота робочого поперечного перерізу
z відстань між розтягнутою арматурою та бетоном
z' відстань між розтягнутою арматурою та стиснутою арматурою
Д3 площа розтягнутої арматури
Дз1 частина розтягнутої арматури у рівновазі зі стиснутим бетонним масивом
As2 частина розтягнутої арматури у рівновазі зі стиснутою арматурою
Д3 площа стиснутої арматури
fcd fj (20) розрахункове значення міцності бетону на стиск під час пожежі за нормальної температури = fck /у cff
fsd.fi (0т) розрахункове значення міцності арматури на розтяг під час пожежі за середньої температури Qm в цьому ряді
fscd.fi (0т) розрахункове значення міцності арматури на стиск під час пожежі за середньої температури 0т в цьому ряді
Примітка. fsc.fWm)™ fscd,fi(Qm) може мати різні значення (див. 7.2.4.3)
