1. ;визначити відповідні вимірювання, проведені під час енергетичного аудиту, і надати такі відомості:

  1. частоту, послідовність, точність, повторюваність і репрезентативність даних;

  2. обґрунтування вимірювань і того, як вони сприяють аналізу;

  3. щодо труднощів, що виникали під час збирання даних, візитів на об’єкт та аналізування отриманих даних;

  4. похибки (відхилення) у вимірюваннях і вибіркових обстеженнях та їх вплив на звітні дані;

  1. визначити, що є підставою для аналізу: розрахунки, моделювання чи оцінки;

  2. узагальнити аналіз, що містить детальну інформацію про будь-які оцінки, припущення і не­визначеність (похибки);

  3. коли це доречно, зазначити межі точності щодо заощаджень (економії) і витрат;

  4. надати список (за пріоритетами) можливостей підвищення рівня досягнутої/досяжної енер- гоефективності;

д) запропонувати рекомендації щодо реалізації цих можливостей.

Примітка. Залежно від узгодженого рівня деталізації для енергоаудиту, звіт також може охоплювати можливість прак­тичної реалізації, кроки дій тощо.

5.8.2 Зміст звіту за результатами енергоаудиту

Зміст звіту має відповідати визначеним характеру та обсягу робіт, межам та цілі(-ям) енерге­тичного аудиту.

Звіт за результатами енергоаудиту має містити такі розділи, як:

  1. стисла характеристика результатів роботи:

  1. короткий опис використання та споживання енергії;

  2. ранжування можливостей для підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності;

  3. запропонована програма з реалізації заходів щодо підвищення рівня енергетичної ефек­тивності;

  1. передумови:

  1. загальна інформація про організацію, енергетичного аудитора та методи енергоаудиту;

  2. відповідні законодавчі та інші вимоги, що стосуються енергоаудиту;

  3. заява про конфіденційність;

  4. передумови проведення енергетичного аудиту;

  5. опис процесу енергетичного аудиту, визначені характер та обсяг робіт і межі, мета (цілі) аудиту та часові рамки;

  1. детальна інформація енергоаудиту:

  1. інформація про збирання даних:

  1. план вимірювань (див. 5.5):

  2. тип даних, що використовують (частота збирання даних, період вимірювання, об’єкт

  1. параметри вимірювання та оцінювання);

  1. копія або посилання на ключові дані, що використовують, зокрема: протоколи випро­бувань, сертифікати калібрування, паспортизація обладнання — відповідно до 5.2 (планування енергетичного аудиту);

  1. аналіз рівня досягнутої енергоефективності і будь-якого(-их) показника(-ів) рівня досяг­нутої/досяжної енергоефективності;

  2. підстава для розрахунків, оцінок і припущень та зумовлена цим точність;

  3. критерії ранжування можливостей для підвищення рівня досягнутої/досяжної енерго­ефективності;

  1. можливості для підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності:

  1. рекомендації та пропозиції щодо програми з реалізації запропонованих можливостей;

  2. припущення і методи, які використовують під час розрахунку економії енергії, і зумов­лена ними точність розрахунків економії енергії та коштів;

  3. припущення, що використовують під час розрахунку витрат на реалізацію, і зумовлена ними точність;

  4. відповідний економічний аналіз, зокрема відомих фінансових стимулів і будь-яких пози­тивних ефектів, не пов’язаних з енергією;

  5. потенційні взаємодії з іншими запропонованими рекомендаціями;

  6. методи вимірювання та верифікації, що їх рекомендовано використовувати під час оці­нювання рекомендованих можливостей після їх впровадження;

  1. висновки та рекомендації.

5.9 Заключна нарада

Перед заключною нарадою організації необхідно надати звіт за результатами проведення енергоаудиту. Під час заключної наради енергетичний аудитор повинен:

  1. представити результати проведення енергоаудиту так, щоб полегшити процес прийняття рішень в організації;

  2. бути в змозі пояснити результати та відповісти на запитання;

  3. якщо це доречно, визначити пункти, що вимагають від енергетичного аудитора подальшо­го аналізу або наступних дій.

ДОДАТОКА
(довідковий)

НАСТАНОВА

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ЦЬОГО СТАНДАРТУ

А.1 Можливість застосування цього стандарту

Цей стандарт базується на передовій практиці щодо енергетичного менеджменту та енерге­тичного аудиту. Він охоплює мінімальний набір вимог до етапів розроблення технічного завдання, виконання робіт, затвердження результатів та завершення робіт з енергоаудиту з метою їх по­ліпшення. Оскільки інновації та диференціація відіграють важливу роль, додаючи вартості енер­гетичному аудиту, цей стандарт фокусується тільки на комплексних процесах і результатах, які мож­на очікувати від енергоаудиту. Організаціям та зовнішнім енергетичним аудиторам рекомендовано використовувати додаткові методи, підходи, технології або програмне забезпечення.

Застосовність і використання цього стандарту і конкретні вимоги залежатимуть від низки та­ких чинників: ₽иди та обсяг енергії, що споживається, профіль організації і специфіка об’єкта, що перевіряють, тип аудитора та мета аудиту. У деяких випадках не всі стандартні вимоги будуть обо­в’язково застосовані. Деякі з вимог можуть виявитися занадто дорогими і не матимуть відношен­ня до мети аудиту. Коли вартість енергії і можливості її зменшення для об’єкта, що проходить аудит, пропорційно невеликі, вартість енергоаудиту має бути відповідною його застосуванню.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

Енергоаудитор може бути зовнішній чи внутрішній.

Для того щоб отримати вигоду від енергетичного аудиту, організації повинні надати ресурси для оцінювання аудиторських рекомендацій у післяперевірковий період для прийняття рішень про те, чи є необхідність здійснювати рекомендовані можливості з підвищення рівня досяжної енерге­тичної ефективності і будь-які дії з енергетичного менеджменту.

А.2 Застосування цього стандарту до енергетичного аналізу ISO 50001

ISO 50001 вимагає проведення енергетичного аналізу і, з часом, підвищення рівня досягну­тої/досяжної енергоефективності. Енергетичний аналіз, що здійснюють відповідно до ISO 50001, складається з аналізу минулого і сьогоднішнього використання та споживання енергії на основі вимірів та інших даних, визначає області значного споживання енергії, виявляє і визначає пріори­тети та фіксує можливості щодо підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності, а та­кож оцінює майбутнє використання та споживання енергії.

Використання енергетичного аудиту не є обов’язковою вимогою для ISO 50001; можна вико­ристовувати й інші процедури для проведення енергетичного аналізу або демонстрації підвищен­ня рівня досягнутої/досяжної енергоефективності, наприклад, процедури внутрішнього енергетич­ного аналізу енергетичними менеджерами організації, що використовує методи ISO 50004, аналіз потоку енергії в організації з подальшим аналізом потенціалу поліпшення або інші інструменти. Проте організація може захотіти провести енергетичний аудит, щоб у подальшому використати отримані результати для енергетичного аналізу згідно з ISO 50001 або продемонструвати підви­щення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності в конкретні моменти часу для об’єктів, що проходять аудит.

Якщо організація вирішує провести енергоаудит, щоб у подальшому використати отримані ре­зультати для енергетичного аналізу згідно з ISO 50001 або продемонструвати підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності, то необов’язково, щоб енергетичний аудит проводили відповідно до цього стандарту, крім випадків, коли це спеціально визначено організацією. Разом з тим ISO 50001 не вимагає проведення енергоаудиту відповідно до цього стандарту, але якщо організація робить саме так, то це може допомогти їй провести порівнювальні аудиторські пере­вірки на різних об’єктах, парках транспортних засобів або різних видах діяльності і, отже, оцінити дії щодо підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності за пріоритетами. Крім того, енергетичний аудит можна проводити і не заради того, щоб у подальшому використати отримані результати для енергетичного аналізу згідно з ISO 50001.

А.З Оцінка типів аудиту

А.3.1 Загальні вимоги

Залежно від потреб організації, можна обрати один або більше з наступних типів оцінювання (коротко сформульованих у таблиці А.1) як настанову для визначення застосування характеру й обсягу робіт та рівня деталізації аудиту.

Типи аудиту, наведені в таблиці А.1, не є абсолютними вимогами. Організації можуть регулю­вати рівень деталізації енергоаудиту між типом 1 і типом 3 відповідно до потреб самої організації. Тип 1 представляє мінімальний рівень деталізації, яка може бути відповідним чином названа енер- гоаудитом.

Відповідний рівень деталізації, необхідної для проведення аудиту, залежить від об’єкта аудиту, видів використання енергії та споживання енергії, а також від ресурсів, доступних для аудиту. На етапі попередньої підготовки до проведення аудиту організації та енергетичному аудитору потрібно встановити наявність даних для енергоаудиту та визначити, чи достатньо цих даних для прове­дення аудиту більш детального типу. Якщо потрібно провести додаткове вимірювання, організації і аудитору слід, як правило, узгодити ступінь необхідних вимірювань, перш ніж приступати до ауди­ту. Під час проведення аудитів 2-го типу або вище організації та аудитору доцільно узгодити по­точний або базовий тариф, який буде використано для фінансового аналізу.

Деякі частини цього стандарту можуть виявитися незастосовними для внутрішніх аудиторів, виходячи з рівня деталізації, необхідної для аудиту, і знайомства аудитора з об’єктом аудиту (на­приклад, попередня нарада). Виходячи з рівня деталізації, організація може обрати зовнішній аудит відповідно до вимог цього стандарту.

Можливі окремі випадки, коли організація обирає проведення аудиту, використовуючи поєднан­ня внутрішніх і зовнішніх аудиторів.

Енергетичні обстеження високого рівня, такі як короткий наскрізний аналіз об’єкта або простий аналіз щомісячних рахунків за енергію — це ті попередні кроки, які можна зробити заздалегідь, до ауди­ту, але їх не потрібно відносити до енергоаудиту. У таких випадках організації можуть звернутися до стандартних вимог як до кращої практики, але необов’язково виконувати ці стандартні вимоги.

А.3.2 Чинники, які необхідно враховувати під час проведення енергетичного аудиту

Організації повинні усвідомлювати, що характер та обсяг робіт з енергетичного аудиту та ви­моги для аналізу можуть мати помітний вплив на вартість аудиту. До числа чинників, які можуть вплинути на вартість аудиту, входять:

  1. рівень невизначеності/точності;

  2. якою мірою досліджують можливості довшого періоду окупності;

  3. характер та обсяг робіт/межі аудиту;

  4. наявність даних: даних щодо рівня досягнутої/досяжної енергоефективності та даних сто­совно обладнання;

  5. наявність звітів про результати попередніх енергоаудитів/досліджень;

  6. складність об’єкта і той факт, чи процеси та обладнання є нестандартними або спеціально створеними.

Організаціям потрібно обговорити характер та обсяг робіт з енергоаудиту з енергетичним ауди­тором, щоб забезпечити баланс між складністю та рівнем аналітичної строгості енергетичного аудиту та витратами на його проведення.

Таблиця А.1 — Узагальнені відомості щодо типів енергетичного аудиту

Тип

1

2

3

Типове застосу­вання

Виробничі об’єкти/процеси або парки транспортних засобів. Підходить як:

— енергетичний аудит для не­великих організацій або об’єк­тів, або

— попередній аудит для вели­ких організацій або об’єктів

Один виробничий об’єкт/процес або парк транспортних засобів. Детальний енергоаудит.

Як правило, нерентабельний для організацій з невеликим паливно- енергетичним балансом

Цілий виробничий об’єкт, процес, система або парк транспортних засобів.

Комплексний енергоаудит зі значною участю з боку організації.

Як правило, економічно ефективний тільки для організацій з високими енергетичними затратами або для установ з цільовими інвестиційними грантами.

Також застосовують на системному рівні (наприклад, стисненого повітря)

Бізнес- потреба, що її роз­глядають

Визначення потенційних зао­щаджень і прибутку, які можуть виникнути в результаті прове­дення більш детальних дослі­джень, таких як енергоаудит 2-го типу або 3-го типу.

Ідентифікація пріоритетних об­ластей для ресурсів енерге­тичного менеджменту.

Підвищення інформованості про енергетичні витрати і по­тенційні вигоди від енергетич­ного менеджменту

Виявлення та оцінювання низки послідовних і конкретних можливо­стей з кількісно вираженими ви­тратами та вигодами.

Виявлення можливостей для по­дальшого і більш детального ви­вчення.

Аудиторам потрібно володіти від­повідним технічним, управлін­ським і професійним досвідом та на­вичками, розрізняти види вико­ристання енергії, що перевіряють під час аудиту.

Аудитори з відповідними профе­сійними навичками і досвідом аналізують енергетичні й техно­логічні дані для виявлення та оці­нювання можливостей

Виявлення та оцінювання низки послідовних і конкретних можливостей щодо підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективно- сті з використанням визначених витрат і ви­год, зокрема кількісно виражених «неенерге- тичних» переваг.

Аудиторам потрібно володіти відповідним технічним, управлінським та професійним досвідом і навичками, розрізняти види ви­користання енергії, що перевіряють під час аудиту, щоб аналізувати докладні енергетич­ні та технологічні дані та виявляти й оцінюва­ти можливості (з енергозбереження).

Більш детальне вивчення можливостей (з енергозбереження).

Розгляд бізнес-стратегій під час аудиту

Збирання даних

Базова інженерна або техніч­на підготовка, із загальним ро­зумінням енергоносіїв та енер­госистем.

Енергетичні дані об’єкта, охо­плюючи додаткові лічильники і профілі щоденного наванта­ження (за наявності).

Відповідні дані за значними змінними параметрами (на­приклад, технологічні дані, дані зайнятості) для встанов­лення загальних показників енергетичної ефективності (ПЕЕ).

Перелік устатковання на об’єк­ті має охоплювати енергетичні паспортні дані, опис обладнан­ня, графік роботи, коефіцієнт використання обладнання та оцінкові показники коефіцієн­тів заповнення графіка наван­таження

Зведені доступні енергетичні да­ні, зокрема профілі щоденних на­вантажень.

Відповідні значні змінні дані (наприк­лад, дані виробництва, дані зайня­тості) з метою встановлення ПЕЕ для значного використання енергі' Дані додаткових лічильників.

Наявні дані щодо об’єкта потрібно максимально використовувати.

Аудитору необов’язково проводи­ти додаткові виміри в рамках ау­диту, крім ситуації, коли є потре­ба в додаткових даних для задо­волення вимог щодо сфери засто­сування аудиту.

Енергетичні дані та інформація, отримані під час аудиту, можуть охоплювати:

  • докладні дані про енергоємні системи, процеси та обладнання, зокрема відомі відповідні змінні;

  • конфігурацію моніторингу об­ладнання та аналізу інформації; — документи — проектні, експ­луатаційні та з технічного обслу­говування;

  • енергоаудити або попередні дослідження, пов’язані з енерге-

Робочий профіль/профіль навантаження об’єкта або парку транспортних засобів. Відповідні значні змінні дані (наприклад, да­ні виробництва, зайнятості) з метою визна­чення ПЕЕ для значного використання енергії. Дані додаткових лічильників, що їх оціню­. ють у напрямку до нижнього рівня профілю навантаження (для важливих вузлів обліку/ лічильників).

Дані про споживання енергії ключовими про­цесами, системами та обладнанням об’єкта. Наявні дані щодо об’єкта мають бути макси­мально використані, зокрема, треба врахува­ти виміряні дані за інтервалами, встановлен­ня додаткових лічильників для моніторингу або проведення спеціальних реєстрацій­них заходів.

Дані потрібно збирати протягом достатнього періоду, що обумовлює очікуваний діапазон значень для відповідних змінних і вимог системи.

Енергетичні дані та інформація, які мають бути проаналізовані в ході аудиторської пе­ревірки, можуть охоплювати:

  • докладні дані про енергоємні системи, процеси і обладнання, зокрема відомі від­повідні змінні;

  • конфігурацію моніторингу обладнання та аналізу інформації;