Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ-Н Б В.2.6-205:2015
/ 5

  1. Розрахунок несучої здатності колон виконують за нормальними перерізами на дію зги­нальних моментів і поздовжніх сил і по похилих перерізах на дію поперечних і поздовжніх сил, отриманих з розрахунку конструктивної системи (рисунок 8.1).

Розрахунок за несучою здатністю колон за нормальними перерізами рекомендується прово­дити за граничним зусиллям або з використанням деформаційної моделі згідно з ДСТУ Б В.2.6-156.

Вплив поздовжнього вигину враховують множенням згинальних моментів, отриманих з роз­рахунку конструктивної системи за недеформованою схемою.

Рисунок 8.1 - Схема зусиль, що діють на виділений стержневий елемент

  1. Розрахунок конструкції плити має враховувати додаткові зусилля, які виникають в результаті різниці вертикальних деформацій в стінах і колонах (пілястрах) при їх розміщенні в безпосередній близькості, і зусилля, які можуть виникнути у разі аварійної ситуації.

Міцність бетону плити на стиск призначають з урахуванням вимог опору на продавлювання в місцях обпирання, як правило, без використання поперечного армування.

Деформативність (прогини) плит слід обмежувати згідно з ДСТУ Б В.1.2-3 з урахуванням конструктивних, фізіологічних та естетико-психологічних вимог.

Для забезпечення опору місць обпирання плит на крайні вертикальні несучі конструкції при крутінні каркаса висотного будинку рекомендується в створі вертикальних несучих конструкцій по зовнішньому периметру влаштовувати ребра.

  1. Розрахунок за несучою здатністю плоских плит перекриттів, покриттів і фундаментних плит рекомендується виконувати як плоских виділених елементів на спільну дію згинальних моментів в напрямку взаємно перпендикулярних осей і крутних моментів, прикладених по бічних сторонах плоского виділеного елемента, а також на дію поздовжніх і поперечних та зсувних сил, прикладених по бічних сторонах плоского елемента, отриманих з статичного розрахунку конструктивної системи методом кінцевих елементів (рисунок 8.2).

Крім того, при закріпленні плоских плит на колони виконують розрахунок плит на продавлю­вання на дію зосереджених нормальних сил і моментів згідно з ДСТУ Б В.2.6-156.

Рисунок 8.2 - Схема зусиль, що діють на виділений плоский елемент одиничної ширини

  1. Розрахунок за несучою здатністю плоских плит в загальному випадку можна виконувати шляхом поділу плоского елемента на окремі шари стиснутого бетону, розтягнутої і стиснутої арматури і розрахунку кожного шару окремо на дію нормальних і зсувних сил в цьому шарі, отриманих від дії згинальних і крутних моментів і нормальних сил (рисунок 8.3).

Рисунок 8.3 - Схема зусиль, що діють у бетонному і арматурному шарах виділеного плоского елемента плити (зусилля на протилежних сторонах умовно не показані)

  1. Розрахунок за несучою здатністю стін в загальному випадку рекомендується виконувати як плоских виділених елементів на спільну дію нормальних і зсувних сил, згинальних моментів, крутних моментів, поперечних сил, прикладених по бічних сторонах плоского виділеного елемента і отриманих з розрахунку конструктивної системи методом скінченних елементів (рисунок 8.4).

Рисунок 8.4 - Схема зусиль, що діють на виділений плоский елемент одиничної ширини стіни (зусилля на протилежних сторонах умовно не показані)

  1. Розрахунок стін в загальному випадку рекомендується проводити шляхом поділу плоского елемента на окремі шари стиснутого бетону і розтягнутої і стиснутої арматури та розрахунку кожного шару окремо на дію нормальних і зсувних сил в цьому шарі, отриманих від дії згинальних і крутних моментів, спільних нормальних і зсувних сил.

Допускається проводити розрахунок без поділу на шари бетону і розтягнутої арматури окремо з площини стіни на спільну дію згинальних моментів, крутних моментів і нормальних сил і в площині стіни на спільну дію нормальних і зсувних сил.

Розрахунок з площини стіни виконують аналогічно розрахунку плоских плит перекриттів, визна­чаючи значення граничних згинальних моментів з урахуванням впливу нормальних сил.

Допускається застосовувати і інші методи розрахунку за несучою здатністю плоского виді­леного елемента, отримані на основі рівноваги зовнішніх зусиль, що діють по бічних сторонах виділеного елемента, і внутрішніх зусиль в головному діагональному перерізі виділеного елемента.

    1. Розрахунок за несучою здатністю плоских виділених елементів стін на дію поперечних сил виконують аналогічно розрахунку плит, але з урахуванням впливу поздовжніх сил.

    2. Розрахунок за тріщиностійкістю плит (за виникненням та розкриттям тріщин, нормальних до поздовжньої осі елемента) слід виконувати на дію згинальних моментів (без урахування крутних моментів) згідно з ДСТУ Б В.2.6-156.

  2. При використанні в розрахунках об’ємних скінченних елементів (наприклад, в товстих фундаментних плитах) розтягувальні зусилля повинні бути сприйняті поздовжньою, поперечною або фібровою арматурою, а стискальні зусилля - бетоном.РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО КОНСТРУЮВАННЯ МОНОЛІТНИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ БУДІВЕЛЬ

    1. При конструюванні несучих елементів конструктивної системи (колон, стін, плит перекриттів і покриттів, фундаментних плит, паль) слід дотримуватися загальних вимог щодо конструювання залізобетонних конструкцій ДСТУ Б В.2.6-156, а також вимог розділу 7.

    2. Мінімальні розміри перерізів конструкцій приймають з урахуванням їх вогнестійкості та протипожежних вимог.

    3. Колони армують поздовжньою, як правило, симетричною арматурою, розташованою по контуру поперечного перерізу і, у разі необхідності, всередині поперечного перерізу, і поперечною арматурою по висоті колони, що охоплює всі поздовжні стрижні, що розташовані по контуру і всередині поперечного перерізу. Конструкцію поперечної арматури в межах поперечного перерізу та максимальні відстані між хомутами і зв’язками по висоті колони приймають такими, щоб запо­бігти випинанню стиснутих поздовжніх стрижнів і забезпечити рівномірне сприйняття поперечних сил по висоті колони.

    4. Підвищення несучої здатності вертикальних конструкцій з урахуванням поступового зро­стання навантаження від верхніх до нижніх поверхів забезпечують:

  1. збільшенням вмісту поздовжнього армування;

  2. підвищенням міцності бетону на стиск;

  3. збільшенням геометричних розмірів перерізу елементів з урахуванням планувальних обме­жень;

  4. використанням "жорсткої" арматури. В якості "жорсткої" арматури рекомендується вико­ристовувати прокатні сталеві профілі (двотаври, вт.ч. широкополичкові, кутові елементи, швелери, листову сталь та труби).

  1. Стіни рекомендується армувати, як правило, вертикальною та горизонтальною арматурою, розташованою симетрично біля бічних сторін стіни, і поперечними в’язями, що з’єднують вер­тикальну і горизонтальну арматуру, розташовану біля протилежних бічних сторін стіни.

Максимальна відстань між вертикальними і горизонтальними стрижнями, а також максимальна відстань між поперечними зв’язками приймають такими, щоб запобігти випинанню вертикальних стиснутих стрижнів і забезпечити рівномірне сприйняття зусиль, що діють в стіні.

  1. Товщина стін ядер жорсткості, а також несучих простінків, діафрагм жорсткості може прийматися змінною по висоті. Гнучкість колон та стін (відношення /0/і, де 10- розрахункова довжина, і - радіус інерції поперечного перерізу) приймають не більше ніж 60.

  2. В несучих залізобетонних конструкціях - ростверках, колонах, стінах та ядрах жорсткості - як правило, застосовують важкі бетони, а в перекриттях - важкі і легкі бетони класів за міцністю на стиск не менше ніж С20/25.

  3. На торцевих ділянках стіни по її висоті встановлюють поперечну арматуру у вигляді П-подібних або замкнутих хомутів, що створюють необхідне анкерування кінцевих ділянок гори­зонтальних стрижнів і забезпечують від випинання торцевих стиснутих вертикальних стрижнів стін.

  4. З’єднання стін в місцях їх перетину армують по всій висоті стін П-подібними або гнутими хомутами, які забезпечують сприйняття концентрованих горизонтальних зусиль у з’єднаннях стін, а також забезпечують вертикальні стиснуті стрижні в з’єднаннях від випучування і забезпечують анкерування кінцевих ділянок горизонтальних стрижнів.

  5. Армування пілонів, що займають за своїми геометричними характеристиками проміжне положення між стінами і колонами, виконують, як для колон або як для стін в залежності від співвідношення довжини і ширини поперечного перерізу пілонів.

  6. Кількість вертикальної і горизонтальної арматури в стіні призначають відповідно до діючих в стіні зусиль, але не менше ніж мінімальна величина армування згідно з ДСТУ Б В.2.6-156 та ДБН В.1.1-12. При цьому рекомендується передбачати рівномірне армування по площі стіни зі збільшенням армування біля торців стіни й у прорізів.

  7. Перекриття виконують у вигляді нерозрізної монолітної залізобетонної плити. При роз­мірах комірок плити більше ніж 6 м х 6 м товщину плити рекомендується приймати не менше ніж 200 мм. При відстанях між опорами плити понад 7,2 м плиту перекриття рекомендується підси­лювати балками (ребрами). Не слід влаштовувати вентиляційні шахти та інші отвори у зонах умовних (арматурних) балок плоских перекриттів.

  8. Армування плоских плит здійснюють поздовжньою арматурою в двох напрямках, що розташовується на нижній і верхній гранях плити, а у разі необхідності (згідно з розрахунком) і поперечною арматурою, що розташовується біля колон, стін і по площі плити з урахуванням вимог та заходів щодо її анкерування.

  9. На кінцевих ділянках плоских плит встановлюють поперечну арматуру у вигляді П-по- дібних хомутів, розташованих по краю плити, які забезпечують сприйняття крутних моментів біля краю плити і необхідне анкерування кінцевих ділянок поздовжньої арматури.

  10. Кількість верхньої та нижньої поздовжньої арматури в плиті перекриття (покриття) вста­новлюють відповідно до діючих зусиль. При цьому рекомендується для нерегулярних конструк­тивних систем з метою спрощення армування використовувати нижню арматуру однаковою по всій площі розглянутої конструкції відповідно до максимальних значень зусиль у прольоті плити; основну верхню арматуру приймати такою ж, як і нижню, а у колонах і стінах встановлювати додаткову верхню арматуру, яка в сумі з основною повинна сприймати опорні зусилля в плиті. Для регулярних конструктивних систем поздовжню арматуру рекомендується встановлювати по над- колонних і міжколонних смугах у двох взаємно перпендикулярних напрямках відповідно до діючих в цих смугах зусиллям.

Для зменшення армування можна також рекомендувати укладання по всій площі плити нижньої і верхньої арматури, що відповідає мінімальному відсотку армування, а на ділянках, де діючі зусилля, що перевищують зусилля, які сприймаються цієї арматурою, і встановлювати додаткову арматуру, що в сумі з вищевказаною арматурою сприймає діючі на цих ділянках зусилля. Такий підхід приводить до більш складного армування перекриттів, що вимагає більш ретельного контролю арматурних робіт.

Армування фундаментних плит виконують аналогічно.

  1. У масивних фундаментних плитах, крім поздовжньої арматури, яку встановлюють на верхній і нижній гранях плити, передбачають поздовжню арматуру, розташовану в середній зоні по товщині плити, та хомути, які об’єднують верхню і нижню сітки.

  2. Для сталезалізобетонних конструкцій в якості жорсткої арматури рекомендується застосовувати прокатні сталеві профілі та інші елементи, марки сталі яких приймають відповідно до чинних нормативних документів.

  3. Для зниження витрати сталі і полегшення бетонування в колонах, балках і фундаментних плитах замість з’єднання стрижневої арматури діаметром 20 мм і більше шляхом перепуску рекомендується її зв’язувати відповідно до вимог 4.20.

  4. В монолітних залізобетонних будівлях у зовнішніх стінах для огороджувальних конструкцій використовують важкий або легкий конструкційний бетон.

ДОДАТОК А
(довідковий)

ОРІЄНТОВНИЙ АЛГОРИТМ СКЛАДАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ СХЕМИ

Код УКНД 91.080.40

Ключові слова: монолітні залізобетонні конструкції; конструктивна система, розрахунок несучих конструктивних систем, розрахунок несучих залізобетонних конструкцій, конструю­вання основних несучих залізобетонних конструкцій; вимоги до арматури; розрахунок бетон­них та залізобетонних елементів за несучою здатністю, утворенням тріщин та деформаціями; захист конструкцій від несприятливих дій навколишнього середовища.

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →