Страница 7: ДСТУ ISO 16069:2012. Пожежна безпека. Графічні символи. Знаки безпеки. Системи позначення безпечного евакування (62903)

Точки, у яких вимірюють освітленість, має бути розташовано в центрі освітлюваної поверхні зразка для випробування, а також у кожній з чотирьох точок зовнішнього кільця поверхні зразка для випробування, розташованих через кожні 90° довжини кола Середнє значення освітленості для п’ятьох точок має дорівнювати 1000 лк Співвідношення між максимальним і мінімальним зна­ченнями точкової освітленості не має перевищувати 1,1.

Вимірювати яскравість потрібно яскравоміром, описаним у В.4 2, телефотометричним ме­тодом згідно з В 6 2 або контактним методом згідно з В 6.3.

Відстань між яскравоміром і зразком для випробування, а також отвір яскравоміра потрібно вибирати з таким розрахунком, щоб поверхня зразка для випробування, параметри якого оціню­ють, була достатньою для того, щоб яскравомір видав показ яскравості за низьких її значень.

Примітка. За можливості потрібно оцінювати площу зразка для випробування діаметром не менше ніж 30 мм

Вимірювальна головка яскравоміра має торкатися поверхні зразка для випробування. По­трібно уникати впливу фонового освітлення, покриваючи поверхню зразка для випробування, що виходить за межі тієї, яку покриває головка яскравоміра/поверхню навколо головки світлозахис­ним матеріалом. Площа поверхні зразка для випробування, який підлягає оцінюванню, має бути достатньою для того, щоб яскравомір видав показ яскравості за низьких її значень.

Примітка. За можливості потрібно оцінювати площу зразка для випробування діаметром не менше ніж ЗО мм

Яскравість/!у канделах на квадратний метр потрібно визначати вимірюванням освітленості, перераховуючи її на яскравість за таким рівнянням'

L = E/Q_p, (^в-²)

де L — середня яскравість випробного зразка, виражена в канделах на квадратний метр (кд/м²);

Е — освітленість у місці, вибраному на поверхні, куди падає світло від головки використо­вуваного фотометра, виражена в люксах (лк);

Q_p — проекція тілесного кута, який займає випробувана поверхня об'єкта, стосовно якого проводять вимірювання, вираженого у стерадіанах (ср), видимого з центральної точки поверхні, куди падає світло від головки використовуваного фотометра.

Проекцію тілесного кута Q_p у стерадіанах потрібно обчислювати за рівнянням

Г 2Т¹

Ор=7Г- 1 + (r//?) -Qq,

де Q_o —одиничний тілесний кут, Qq = 1 ср;

г — відстань від поверхні, куди падає світло від головки використовуваного фотометра, до об’єкта, який використовують під час вимірювання, виражена в міліметрах (мм);

R — радіус площини поверхні об’єкта вимірювання, яку випробовують, виражений у мілімет­рах (мм).

Перед початком вимірювання яскравомір потрібно вивести на нуль, а потім перевірити одразу після останнього вимірювання. Результат вимірювання потрібно відкинути, якщо нуль змістився більше ніж на 5 % від виміряного значення.

Яскравість потрібно вимірювати щонайменше через кожні 2 хв після того, як видалено освіт­лювальний прилад, яким користувалися для накачки. В усіх випадках вимірювання повинні охоплю­вати проміжок часу до 60 хв включно від моменту, коли видалено освітлювальний прилад, яким користувалися для накачки. Вимірювання треба проводити (із реєструванням результатів у мкд/м^{І 345}) у моменти часу 2 хв ± 10 с, 10 хв ± 10 с, ЗО хв ± 10 с і 60 хв ± 10 с для кожного з трьох зразків для випробування.

Показник яскравості потрібно визначати із середніх значень для трьох зразків для випробування.

Проміжок часу, необхідний для досягнення значення яскравості 0,3 мкд/м², потрібно визна­чати, продовжуючи вимірювання до моменту досягнення яскравості 0,3 мкд/м² з реєструванням значення проміжку часу у хвилинах. Замість цього дозволено визначати проміжок часу, необхід­ний для досягнення значення яскравості 0,3 мкд/м², користуючись однією з наведених нижче про­цедур залежно від того, яка з них найпридатніша.

1. Якщо проміжок часу до досягнення значення яскравості 3 мкд/м² менше ніж 80 хв, то по­трібно продовжувати її вимірювання до моменту, доки значення яскравості досягне значення не більше ніж 2 мкд/м². Значення проміжку часу (f) та яскравості (L) потрібно перевести в логариф­мічну форму (за основою 10). Потрібно побудувати графік залежності IgL від Ід/. Результати ви­мірювань, проведених у проміжок часу від 20 хв до останнього зареєстрованого моменту вимі­рювання, потрібно описати поліномом першого порядку, користуючись методом найменших квад­ратів. Поліноміальне рівняння першого порядку має такий вигляд:

IgL = p-lgf + к, (В.2)

де р і к — коефіцієнти, визначені під час опису результатів за допомогою кривої за методом най­менших квадратів.

Логарифм часу, який відповідає значенню 0,3 мкд/м², потрібно визначити за рівнянням:

, _х lg(0,3)-k

lg/ = ——. (В.З)

Р

Потрібно зареєструвати оцінене значення проміжку часу, необхідного для досягнення 0,3 мкд/м².

Оцінене значення проміжку часу, необхідного для досягнення 0,3 мкд/м², потрібно визначати як середнє значення для трьох зразків.

2. Якщо проміжок часу до досягнення значення яскравості 3 мкд/м² не менше ніж 80 хв, то потрібно продовжувати її вимірювання до моменту, доки значення яскравості досягне значення не більше ніж 2 мкд/м². Значення проміжку часу (f) та яскравості (L) потрібно перевести в лога­рифмічну форму (за основою 10). Потрібно побудувати графік залежності IgL від IgL Результати вимірювань, проведених у проміжок часу від 20 хв до останнього зареєстрованого моменту ви­мірювання, потрібно описати поліномом другого порядку, користуючись методом найменших квадратів. Поліноміальне рівняння другого порядку має такий вигляд:

IgL = m-(lgf)² +n-lgf + c, (В.4)

де т, п і с — коефіцієнти, визначені під час опису результатів за допомогою кривої за методом найменших квадратів.

Логарифм часу, який відповідає значенню 0,3 мкд/м², потрібно визначити за рівнянням:

В.8 Звіт про випробування

Звіт про випробування має містити такі відомості:

1. посилання на цей стандарт;

2. інформацію про виробника випробуваних фосфоресцентних виробів (назву, адресу, теле­фон, факс);

3. опис зразка (чітка ідентифікація виробів для забезпечення можливості визначення вироб­ником їхньої належності до певної серійної партії);

4. координати кольору, виміряні відповідно до вимог ISO 3864-1;

5. початок і кінець кондиціювання (дата й час);

6. дату вимірювання;

д) технічні характеристики приладів, серійний номер фотометра та термін чинності свідоцтва про калібрування (повірку);

8. параметри накачки (тривалість у хвилинах, тип джерела освітлення, використаного для накачки, освітленість у люксах);

9. температуру навколишнього середовища, температуру поверхні зразка та відносну вологість;

10. результати фотометричного вимірювання яскравості. Потрібно вказати значення яскравості у мкд/м² через 10 хв після завершення накачки, через ЗО хв після її завершення та через 60 хв після завершення накачки, а також виміряний або оцінений проміжок часу, необхідний для досяг­нення нею величини 0,3 мкд/м²; потрібно подати окремі переліки для всіх зразків для випробу­вання та перелік середніх значень;

11. інформацію про особу, яка провела випробування (її ім’я та посаду);

І) підпис;

гп) місце проведення випробування;

п) компанію, яка проводить випробування (повну назву, адресу, телефон, факс).

В.9 Маркування фосфоресцентних матеріалів

Фосфоресцентні матеріали повинні мати марковання із зазначенням таких параметрів.

1. яскравість у мікроканделах на квадратний метр через 10 хв і через 60 хв після завершення накачки;

2. виміряне або оцінене значення проміжку часу, необхідного для досягнення 0,3 мкд/м².

Приклад

Марковання, яке містить номер цього стандарту (ДСТУ ISO 16069), до якого входять зна­чення яскравості через 10 хв (20), 60 хв (2,8), а також виміряне або оцінене значення проміжку часу, необхідного для досягнення 0,3 мкд/м² (340):

ДСТУ ISO 16069 — 20 — 2,8 — 340.

ДОДАТОК С
(обов’язковий)

ВИМІРЮВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯСКРАВОСТІ
ФОСФОРЕСЦЕНТНИХ СКЛАДНИКІВ СПШБЕ
В МІСЦІ ВСТАНОВЛЕННЯ

С.1 Загальні положення

Цей додаток стосується вимірювання в місцях встановлення люмінесцентних і фосфоресцен­тних виробів.

Під час накачки фосфоресцентних виробів потрібно вимірювати освітленість, а також зміню­вання яскравості протягом часу, коли відбувається затухання.

С.2 Місце проведення вимірювання

Місця проведення вимірювання має бути узгоджено між сторонами, які беруть участь у про­цедурі приймання. Вибрані місця мають бути представницькими з точки зору освітлення й ма­ють містити різні типи фосфоресцентних виробів, використаних у системі.

Вимірювання потрібно проводити принаймні у двох точках одного фосфоресцентного виробу Ці дві точки має бути розташовано в місцях, освітлюваних одним джерелом освітлення одного й того самого типу Для всіх фосфоресцентних виробів, використаних у системі, а також у місцях, де світло для накачки надходить від джерела освітлення іншого типу, потрібно проводити одна­кову кількість вимірювань

Примітка До освітлювальних приладів належать наприклад лампи розжарювання галогенові лампи а також лампи люмінесцентного світла У разі наявності ламп люмінесцентного світла різних температур чи кольору можуть знадобитися вимірювання для кожного типу встановленої температури чи кольору

У місцях вимірювання яскравості освітлення має бути виміряно також ширину напрямної лінії напрямку руху

С.З Умови проведення вимірювання

Вимірювання потрібно проводити за звичайних умов, які є в місці проведення вимірювання, особливо за відповідних температурних умов та освітленості Перед зняттям результатів вимірю­вання потрібно ввімкнути джерело освітлення принаймні на 15 хв

Вимірювальний прилад потрібно вивести на нуль безпосередньо перед початком вимірю­вання, а також перевірити одразу після завершення останнього вимірювання

С.4 Прилади для вимірювання освітленості та яскравості

С 4.1 Прилади для вимірювання освітленості

Освітленість та Гі рівномірність потрібно визначати за допомогою люксметра з поправкою на косинус освітленості V (X), покаліброваного для вимірювання освітленості в люксах (лк), з таки­ми параметрами

• спектральна похибка < 5 % (f/ визначають відповідно до СІЕ 69),

• чутливість до ультрафіолетового випромінення и < 0,5 % (u визначають відповідно до СІЕ 69),

• розрішення 1,0 лк,

• лінійна похибка f₃ s 0,5 % (f₃ визначають відповідно до СІЕ 69),

• діапазон вимірювання 10 лк < діапазон < 10 клк,

• діаметр головки фотометра для входу світла < 1 см

• .4.2 Прилади для вимірювання яскравості

Яскравість потрібно визначати за допомогою яскравоміра, покаліброваного для вимірювання видимої яскравості який має принаймні такі параметри

• спектральна похибка < 5 % (ff визначають відповідно до СІЕ 69),

• чутливість до ультрафіолетового випромінення и < 0,5 % (u визначають відповідно до СІЕ 69),

• розрішення не менше ніж 0,01 мкд/м²,

• лінійна похибка f₃ < 0,5 % (f₃ визначають відповідно до СІЕ 69),

• співвідношення між рівнями сигналу та шуму не менше ніж 10 1 під час усіх вимірювань, — діапазон вимірювання 10“⁵ кд/м² < діапазон <10 кд/м²,

• дисплей > 3,5 розряди, діапазон < 0,001 х 1СГ² кд/м² діапазон < 19,99 кд/м²

С.4.3 Калібрування вимірювальних приладів

Прилади для вимірювання освітленості та яскравості мають бути покаліброваними

С.5 Джерело світла для накачки та вимірювання освітленості

Накачувати фосфоресцентні зразки потрібно за допомогою джерела світла, встановленого в місці перебування цих зразків Накачування має тривати 15 хв або дорівнювати значенню, яке вважають таким, що придатне для конкретного типу будинку, умов перебування людей у ньому, а також нормальних умов освітлення

Для вимірювання освітленості від фосфоресцентного виробу, ділянку для приймання світла головки фотометра потрібно розмістити перед фосфоресцентним виробом паралельно до його поверхні в місці, де потім будуть вимірювати яскравість Люксметр має відповідати вимогам, на­веденим у С 4 1

С.6 Вимірювання яскравості

С.6.1 Загальні положення

Після завершення вимірювання освітленості до початку вимірювання яскравості потрібно витримати 5 хв Протягом цього проміжку часу фосфоресцентний виріб потрібно повторно підда­ти впливу наявних умов освітлення для накачки

Для складання звіту рекомендовано користуватися аналоговим входом комп’ютера та/або інтерфейсом. Якщо температура навколишнього середовища нижче ніж 15 °С, то рекомендова­но користуватися фотометром із термостатованою головкою.

С.6.2 Вимірювання яскравості

Вимірювати яскравість потрібно, користуючись яскравоміром, описаним у С.4 2, телефото­метричним методом згідно з С.6.2.1 або контактним методом згідно з С.6 2.2.

С.6.2.1 Телефотометричний метод

Відстань між яскравоміром і зразком для випробування, вимірювання з використанням якого проводять, а також отвір яскравоміра потрібно вибирати так, щоб поверхня зразка для випробу­вання, параметри якого оцінюють, була достатньою для того, щоб яскравомір міг показати яскравість за її низьких значень.