9 МАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ
Границі поляризації
|
Клас точності гир |
Е, |
е2 |
F, |
f2 |
|
т < 1 г |
0,25 |
0,9 |
10 |
— |
|
2г<т<10г |
0,06 |
0,18 |
0,7 |
4 |
|
20г<т |
0,02 |
0,07 |
0,2 |
0,8 |
Н
Таблиця 3 — Найбільше значення поляризації ц0А4 (мкТ)
Таблиця 4 — Найбільше значення сприйнятливості %
|
Клас точності гир |
Е, |
е2 |
F, |
f2 |
м, |
М,.2 |
м2 |
М2.3 |
М3 |
|
Найбільше значення поляризації у.0М (цТ) |
2,5 |
8 |
25 |
80 |
250 |
500 |
800 |
1600 |
2500 |
9.2 Границі магнітної сприйнятливості
Сприйнятливість гирі не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 4.
амагніченість М, виражена в одиницях поляризації цоМ, не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 3.Якщо значення всіх локальних вимірювань намагніченості та сприйнятливості менше від цих границь, то можна припустити, що невизначеністю внесків, зумовлених магнітними властивостями гирі, можна знехтувати. Найбільші значення постійної намагніченості та магнітної сприйнятливості, наведені в таблицях 3 і 4, є такими, що магнітні поля і градієнти магнітного поля, наймовірніше, присутні на чашках ваг і можуть призводити до змінювання умовного значення маси менше ніж на 1/10 від границь допустимої похибки для випробної гирі [8], [9].
10 ГУСТИНА
10.1 Загальні вимоги
Густина матеріалу, використовуваного для гир, нормована в таблиці 4, повинна бути такою, щоб відхил на 10 % від умовної густини повітря (1,2 кг/м3) не призводив до похибки, що перевищує 1/4 від абсолютного значення границь допустимої похибки, наведених у таблиці 1.
Таблиця 5— Найменша та найбільша границі значень густини (ртіп, ртах)
|
Номінальне значення маси |
Ртіпі Ртах (10 КГ/М ) |
||||||||
|
Клас точності гирі (для класу точності М3 значення не нормовано) |
|||||||||
|
Е, |
е2 |
F, |
f2 |
М, |
М,.2 |
м2 |
М2-3 |
||
|
> 100 г |
7,934—8,067 |
7,81—8,21 |
7,39—8,73 |
6,4—10,7 |
>4,4 |
>3,0 |
>2,3 |
>1,5 |
|
|
50 г |
7,92—8,08 |
7,74—8,28 |
7,27—8,89 |
6,0—12,0 |
>4,0 |
|
|
|
|
|
20 г |
7,84—8,17 |
7,50—8,57 |
6,6—10,1 |
4,8—24,0 |
>2,6 |
|
|
|
|
|
10 г |
7,74—8,28 |
7,27—8,89 |
6,0—12,0 |
>4,0 |
>2,0 |
|
|
|
|
|
5 г |
7,62—8,42 |
6,9—9,6 |
5,3—16,0 |
>3,0 |
|
|
|
|
|
|
2г |
7,27—8,89 |
6,0—12,0 |
>4,0 |
>2,0 |
|
|
|
|
|
|
1 г |
6,9—9,6 |
5,3—16,0 |
>3,0 |
|
|
|
|
|
|
|
500 мг |
6,3—10,9 |
>4,4 |
>2,2 |
|
|
|
|
|
|
|
200 мг |
5,3—16,0 |
>3,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
100 мг |
>4,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
50 мг |
>3,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 мг |
>2,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка 1. Правило, що стосується густини гир. Нехай 8m/m0 буде значенням границь допустимої відносної похибки. Густина гирі повинна задовольняти таким умовам:
8000 кг/м3 ■
< р < 8000 кг/м3
1-Ю5
, якщо 5m/m0 < 6-Ю’5,
(10.1-1)
1 + 105
< р, якщо 8т/т0 >6-10’
(10.1-2)
8000 кг/м3 •
Примітка 2. Незалежно від вимог до густини гир бажано одержати, особливо для еталонних гир або гир більшого номінального значення, густину 8000 кг/м3. Наприклад, може бути використано чавунне тіло, що містить спеціальну порожнину, у якій може бути відлито свинцевий стрижень, і маса якої дорівнює приблизно ЗО % від загальної номінальної маси еталонної гирі.
2 Поправка на відхил густини повітря
1 Якщо густина повітря ра відхиляється від р0 = 1,2 кг/м3 більше ніж на ± 10 %, і густина випробної гирі р, відхиляється від густини еталонної гирі рг, то умовне значення маси може бути ско- риговано членом Стак:
т
(10.2-1)
а= mcr(1 + С)дтспри цьому
С = (ра-ро) — LP‘
_1_
Рг
(10.2-2)
де Дтс — середнє значення різниці показів, отриманої під час зважування, між випробною й еталонною гирями;
рг — густина еталонної гирі;
mct і гПс—умовні значення маси випробної та еталонної гир, відповідно.
2 Гирі, які застосовують під час калібрування/повірки ваг
Висота над рівнем моря й відповідні зміни густини повітря можуть збільшити похибку вимірювання за використання умовного значення маси гир; тому потрібно використовувати поправку на ви- штовхувальну силу з 10.2.1, для якої потрібно, щоб густина гирі була відомою. Якщо гирі класу точності Є, застосовують на висоті, що перевищує 330 м, то густину гир має бути забезпечено разом з їх співвіднесеною невизначеністю. Для гир класу точності F, те саме справедливо для висоти, що перевищує 800 м. В іншому разі виробник повинен брати до уваги зменшену дію виштовхувальної сили на більшій висоті під час нормування класу точності еталонної гирі з умовним значенням маси.
СТАН ПОВЕРХНІ
Загальні вимоги
За робочих умов застосування якість поверхні повинна бути такою, щоб будь-якими змінами маси гирі можна було знехтувати відносно границь допустимої похибки.
Поверхня гир (охоплюючи основу та кути) повинна бути гладкою, і кромки повинні бути закругленими.
Поверхня гир класів точності Е і F не повинна бути пористою і повинна виглядати блискучою під час візуального огляду. Візуального огляду може бути достатньо, за винятком спірних випадків або сумнівів. У цьому разі використовують значення, наведені в таблиці 6. Максимальна шорсткість поверхні, допустима для гир номінальною масою більше ніж 50 кг, повинна дорівнювати подвоєним значенням, нормованим у таблиці 6.
Таблиця 6 — Максимальні значення шорсткості поверхні
|
Клас точності |
Е, |
е2 |
F, |
Б |
11.1.3 Поверхня циліндричних гир класів точності Мъ М2 і М3 номінальною ма- сою від 1 г до 50 кг повинна бути гладкою і не повинна бути пористою під час візуального огляду. Полірування чавунних гир |
|
Rz(mkm) |
0,5 |
1 |
2 |
5 |
|
|
Яа(МКМ) |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
1 |
класів точності М2 і М3 номінальною масою від 100 г до 50 кг і всіх гир класів точності М номінальною масою більше 50 кг повинно бути подібним поліруванню для ливарних чавунних гир, відлитих у формі з дрібного піску. Це може бути одержано за допомогою відповідних методів захисту поверхні.
ПІДГОНКА
Гирю заданої номінальної маси має бути підігнано так, щоб умовне значення маси результату зважування цієї гирі в повітрі дорівнювало заданому номінальному значенню маси з урахуванням границь допустимої похибки, призначених для того класу точності, до якого належить гиря. Потрібно застосовувати вимоги до невизначеності за 5.3.1.
Гирі класів точності Е
Гирі має бути підігнано за допомогою шліфування, полірування або будь-яких інших придатних методів. Вимоги до поверхні повинні бути задоволені наприкінці процесу. Гирі номінальною масою більше ніж 50 кг із підгінною порожниною може бути підігнано за допомогою того самого матеріалу, з якого їх виготовлено.
Гирі класів точності F
Цілісні гирі має бути підігнано за допомогою шліфування, полірування або будь-яких інших придатних методів, які не видозмінюють поверхню. Гирі з підгінною порожниною може бути підігнано за допомогою того самого матеріалу, з якого їх виготовлено, чи з нержавіючої сталі, латуні, олова, молібдену або вольфраму.
Гирі класів точності М
Г и pi у формі тонкої пластини або дроту номінальною масою від 1 мг до 1 г повинно бути підігнано відрізанням, шліфуванням або поліруванням.
Циліндричні гирі, що не мають порожнин, повинно бути підігнано за допомогою полірування.
Гирі, що мають можливість підгонки, повинно бути підігнано додаванням або зменшенням щільного металевого матеріалу, такого як свинцевий дріб.
Нормальні умови
Нормальні умови, прийнятні для підгонки еталонних гир, такі:
умовна густина еталонної гирі: 8000 кг/м3;
густина навколишнього повітря: 1,2 кг/м3; і
рівновага в повітрі за 20 °С без урахування поправки на виштовхувальну силу.
МАРКУВАННЯ
Загальні вимоги
За винятком гир класів точності Е та гир номінальною масою 1 г, описаних у 6.2.2, гирі номінальною масою 1 г і кратні їм повинні мати чітке марковання, що відображає їхнє номінальне значення маси, за умови, що якість поверхні та стабільність гирі не пошкодиться внаслідок марковання або процесу маркування гирі.
Цифри, що відображають номінальні значення маси гир, повинні представляти:
кілограм для номінальних значень маси 1 кг і вище; або
грам для номінальних значень маси від 1 г до 500 г.
Другі чи треті екземпляри гир у наборі повинно бути очевидно вімічено за допомогою однієї чи двох зірочок або крапок у центрі поверхні, за винятком дротових гир, що повинні розрізнятися за допомогою одного чи двох гачків.
Гирі класів точності Е
Клас точності має бути відображено на кришці футляра (див. 13.1) для гир класів точності Е. Гирю класу точності Е не потрібно маркувати, за винятком, якщо марковання повинно відрізняти Ті від іншої гирі класу точності Е, і за умови, що якість поверхні та стабільність гирі не пошкодиться внаслідок марковання або процесу маркування гирі. Максимальне число марковань користувача наведено в таблиці 7.
Гирі класу точності Е2 можуть мати крапку поза центром верхньої поверхні, щоб розрізняти їх від гир класів точності Е,.
Гирі класів точності F
Гирі номінальною масою 1 г або більше повинні мати позначки їхнього номінального значення маси, вираженого відповідно до 13.1, шляхом полірування та гравіювання (не супроводжуване назвою або символом одиниці).
Гирі класу точності Ft не повинні мати посилання на клас точності.
Гирі класу точності F2 номінальною масою 1 г або більше повинні мати посилання на клас точності у вигляді «F» разом із позначками їхніх номінальних значень.
Гирі класів точності М2 і М3
Прямокутні гирі номінальною масою від 5 кг до 5000 кг повинні мати номінальне значення маси гирі, супроводжуване позначкою «кг» у поглибленні або рельєфно на тілі гирі, як показано на рисунках А.2 та А.З.
Циліндричні гирі номінальною масою від 1 гдо 5000 кг повинні мати позначки номінального значення маси гирі, супроводжувані позначкою «г» або «кг» у поглибленні або рельєфно на голівці, як показано на рисунку А. 1. На циліндричних гирях номінальною масою від 500 гдо 5000 кг цю позначку може бути відтворено на циліндричній поверхні тіла гирі.
Гирі класу точності М, повинні мати позначки «Мр> або «М» у поглибленні або рельєфно разом із позначенням номінального значення маси на місці, показаному на рисунках А.2 та А.З. Гирі класу точності М, прямокутної форми можуть мати позначку виробника в поглибленні або рельєфно на центральній частині гир, як показано на рисунках А.2 та А.З.
Прямокутні гирі класу точності М2 повинні мати позначку номінального значення і можуть також мати позначку «М2» у поглибленні або рельєфно, як показано на рисунках А.2 та А.З.
Прямокутні гирі класу точності М3 повинні мати позначки «М3» чи «X» у поглибленні або рельєфно разом із позначенням номінального значення в місці, показаному на рисунках А.2 та А.З.
Гирі класу точності М2 і М3 (за винятком дротових гир) можуть мати позначку виробника в поглибленні або рельєфно:
