НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Радіаційна безпека

ЗАКРИТІ РАДІОАКТИВНІ
ДЖЕРЕЛА

Методи випробовування на витік

(

БЗ № 1-5-2014/17

ISO 9978:1992, IDT)

ДСТУ ISO 9978:2014

Видання офіційне

Київ

МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ

2014

ПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО: Державне підприємство «Державний центр регулювання якості поставок та послуг» (ДП «Держцентрякості»)

ПЕРЕКЛАД ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: О. Кутовий, О. Пономарьов, І. Гуцол

  1. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 20 травня 2014 р. № 573 з 2014-10-01

З Національний стандарт відповідає ISO 9978:1992 Radiation protection — Sealed radioactive sources — Leakage test methods (Радіаційна безпека. Закриті радіоактивні джерела. Методи випробовування на витік)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України

Мінекономрозвитку України, 2014

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 9978:1992 Radiation protection — Sealed radioactive sources — Leakage test methods (Радіаційна безпека. Закриті радіоактивні джерела. Методи випробовування на витік), який було розроблено Технічним комітетом ISO/TC 85 «Атомна енергія», підкомітетом SC2 «Радіаційна безпека».

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 79 «Атомна енергія».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

  • словосполуку «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

  • вилучено попередній довідковий матеріал «Передмова» згідно з вимогами національної системи стандартизації;

  • долучено структурні елементи «Національний вступ», «Зміст» та «Бібліографічні дані» (код УКНД та складова «Ключові слова»);

  • структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш» та «Вступ» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації;

  • познаки одиниць вимірювання фізичних величин приведено у відповідність до комплексу стандартів ДСТУ 3651-97 «Метрологія. Одиниці фізичних величин»;

  • до розділу 2 «Нормативні посилання» та Додатку В долучено «Національне пояснення», виділене рамкою.

ВСТУП до ISO 9978:1992

Використання закритих радіоактивних джерел стало настільки поширеним, що стали необхід­ними стандарти для керівництва користувачів, виробників і регулювальних органів. Під час розроб­ляння цих стандартів радіаційному захисту було приділено особливої уваги під час розглядання.

Методи випробовування на витік закритих радіоактивних джерел було опубліковано в ISO/TR 48261 і досвід, набутий з дати надання чинності стандарту ISO/TR 4826, дозволив роз­робити цей стандарт

.ДСТУ ISO 9978:2014

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА
ЗАКРИТІ РАДІОАКТИВНІ ДЖЕРЕЛА
Методи випробовування на витік

РАДИАЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ
ЗАКРЫТЫЕ РАДИОАКТИВНЫЕ ИСТОЧНИКИ
Испытания на утечку

RADIATION PROTECTION

SEALED RADIOACTIVE SOURCES

Leakage test methods

Чинний від 2014-10-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

У цьому стандарті встановлено різні методи випробовування на витік для закритих радіоактивних джерел. У ньому зазначено перелік процедур із використанням радіоактивних та нерадіоактивних засобів.

Цей стандарт поширюється на такі види контролю:

  • контроль якості необхідних випробовувань для визначення класифікації дослідного зразка закритого радіоактивного джерела згідно з ISO 2919;

  • виробничий контроль закритих радіоактивних джерел;

  • періодичний контроль закритих радіоактивних джерел через певні інтервали часу впродовж періоду експлуатування.

У додатку А цього стандарту приведено рекомендації для користувача щодо вибору найвідпо- віднішого методу(-ів) залежно від виду контролю і типу джерела.

Визнано, що можуть існувати особливі обставини, де можуть знадобитися спеціальні випро­бовування, не описані в цьому стандарті.

Наголошуємо на тому, що, оскільки це стосується виробництва, використання, зберігання і транспортування закритих радіоактивних джерел, відповідність вимогам цього стандарту не є заміною відповідності вимогам відповідних правил МАГАТЕ та інших відповідних національних правил.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наступний стандарт містить положення, які, через посилання в цьому тексті, складають по­ложення цього стандарту. На момент публікації позначене видання було дійсним. Усі стандарти підлягають перегляду, і сторони, що укладають угоди, ґрунтовані на цьому стандарті, мають вивчити можливість застосування нового видання стандарту, вказаного нижче. Члени ІЕС та ISO ведуть реєстри Міжнародних стандартів, що діють на даний момент.

ISO 2919:1980 Sealed radioactive sources — Classification.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

  1. ISO 2919:1980 Закриті радіоактивні джерела. Класифікація.ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано такі терміни і визначення позначених ними понять.

  1. закрите радіоактивне джерело (sealed radioactive source)

Радіоактивний матеріал, герметично закритий в одній або кількох капсулах і (або) пов’язаний з матеріалом, в який він закритий. Ця (ці), капсула(-и) і (або) матеріал мають бути досить міцними, щоб зберігати герметичність закритого джерела в умовах використання і зносу, для яких її (його) було розроблено.

Примітка 1. У тексті цього стандарту, термін «закрите джерело» використаний замість «закритого радіоактивного джерела» для стислості

  1. герметичний (leaktight)

Термін, що поширюється на закриті джерела, які, після проведення випробовування на витік, відповідають граничним значенням, указаним у таблиці 1

  1. капсула (capsule)

Захисна оболонка, зазвичай зроблена з металу, що її використовують щоб унеможливлювати витік радіоактивного матеріалу

  1. макет закритого джерела (dummy sealed source)

Точна копія закритого джерела, капсула якого має ту саму конструкцію і виготовлена з тих са­мих матеріалів, що і закрите джерело, яке він представляє, але замість радіоактивного матеріалу містить речовину, найближчу до нього за фізичними і хімічними властивостями

  1. імітатор закритого джерела (simulated sealed source)

Точна копія закритого джерела, капсула якого має ту саму конструкцію і виготовлена з тих самих матеріалів, що і закрите джерело, яке він представляє. Проте, замість радіоактивного матеріалу він містить речовину, найближчу до радіоактивного матеріалу за фізичними і хімічними властивостями і радіоактивний матеріал лише в кількості індикатора.

Примітка 2. Ізотопний індикатор повинен розчинятися в розчиннику, що не впливає на капсулу, а також мати максимальну активність, достатню для його використання в захисній оболонці

  1. позначення моделі (model designation)

Описовий термін або номер посилання, що ідентифікує конкретну конструкцію закритого джерела

  1. прототип закритого джерела (prototype sealed source)

Оригінал закритого джерела, яке є зразком для виготовлення усіх закритих джерел, іденти­фікованих однією і тією самою познакою моделі

  1. контроль якості (quality control)

Контроль відповідності прототипу закритого джерела вимогам до закритих джерел, установ­леним ISO 2919, а також визначення класифікації

  1. виробничий контроль (production control)

Випробовування експлуатаційних характеристик нового закритого джерела, перед направлен­ням закритих джерел такої самої познаки моделі у фактичне виробництво та використання

  1. періодичні інспекції (recurrent inspections)

Специфічне контролювання, що проводять через певні інтервали часу для встановлення (під час зберігання і під час використовування) герметичності закритого джерела

  1. витік (leakage)

Перенесення радіоактивного матеріалу із закритого джерела в довкілля

  1. невилуговний (non - leachable)

  2. Термін, використовуваний для позначення того, що радіоактивний матеріал у формі, що міститься в закритому джерелі, є фактично нерозчинним у воді і не перетворюється на дисперсні продукти (див. ISO 2919)стандартна швидкість витоку гелію (standard helium leakage rate)

Швидкість витоку гелію за тиску у верхній частині потоку 105 Па ± 5-Ю3 Па і тиску в нижній частини потоку 103 Па або менше за температури 296 К ± 7 К (23 °С ± 7 °С); у цьому стандарті, зважаючи на діапазон граничних значень, за одиницю швидкості витоку прийнято 1 мкПа • м3 ■ с-1 » » 1СГ5 атм • см3 • с-1 «7,5x10-3 люсек.

4 ВИМОГИ

Випробовування, описані в цьому стандарті, повинні проводити компетентні та кваліфіковані фахівці, що пройшли відповідне навчання з радіаційного захисту.

Відповідно до виду контролю і типу закритого джерела, повинно бути проведено не менше ніж одне випробовування, описане у розділах 5 і 6 [див. додаток А для вибору випробовування(-нь)].

Проте, у разі проведення спеціальних випробовувань, які не описані в цьому стандарті (див. розділ 1), користувач повинен бути в змозі продемонструвати, що використаний метод не менш ефективний ніж відповідний метод цього стандарту.

На практиці проводять більше ніж один вид випробовування на витік, а також для контрольної перевірки ступеня забруднення поверхні джерела проводять випробовування методом мазка.

У результаті проведеного випробовування закрите джерело вважають герметичним, якщо результати випробовувань не перевищують граничних значень, вказаних у таблиці 1.

Якщо немає прямої відповідності між рівнями вимірювань різних методів, то результати за­лежатимуть від вимірювального устатковання та процедур.

Швидкість витоку 10 мкПа • м3 • с-1 для невилуговної твердої речовини і швидкість витоку 0,1 мкПа ■ м3 • с"1 для вилуговних твердих, рідких і газоподібних речовин, у більшості випадків, повинна розглядатися як еквівалентна граничному витоку активності 2 кБк (» 50 нКі) згідно з [12].

Подальше підтвердження об’ємного порогу приймання вказане в [2]. Швидкість витоку 10-7атм • см3 ■ с"1 або менше з використанням сухого повітря за температури 298 К (25 °С) та різниці тисків від 1 атм до вакууму 1СГ2атм, або менше, є доказом втрати герметичності неза­лежно від фізичної природи вмісту.

Метод випробовування

Підрозділ

Порогова величина виявлення

Граничні значення

для невилуговної радіоактивної речовини

для вилуговної або газоподібної радіоактивної речовини



Активність, Бк

кБк

Випробовування із зануренням у рідину (гаряча рідина)

5.1.1

10 до 1

0,2

0,2

Випробовування із зануренням у рідину (кипляча рідина)

5.1.2

10 до 1

0,2

0,2

Випробовування із зануренням у рідкий сцинтилятор

5.1.3

10 до 1

0,2

0,2

Випробовування на виділення еманації

5.2.1

4 до 0,4

_ Л

0,2 (222Rn/12 год)

Випробовування на виділення еманації зануренням у рідкий сцинтилятор

5.2.2

0,4 до 0,004

_ і)

0,2 (222Rn/12 год)

Випробовування методом вологого мазка

5.3.1

10 до 1

0,2

0,2

Випробовування методом сухого мазка

5.3.2

10 до 1

0,2

0,2

Таблиця 1 — Порогові величини виявлення і граничні значення вимірюваної активності для різних методів


випробовувань


Кінець таблиці 1

Метод випробовування

Підрозділ

Порогова величина виявлення

Граничні значення

для невилуговної радіоактивної речовини

для вилуговної або газоподібної радіоактивної речовини



Стандартна швидкість витоку гелію, мкПа м3 с 1

Випробовування із застосуванням гелію

6.1.1

1(Г2 до 10й

1

IO’2

Випробовування витісненням стислим гелієм

6.1.2

1 до 10-2

1

IO'2

Випробовування на утворення бульбашок у вакуумі

6.2.1

12>

1

_ 3)

Випробовування на утворення бульбашок у гарячій рідині

6.2.2

12>

1

3)

Випробовування на утворення бульбашок за підвищеного тиску газу

6.2.3

12>

1

_ 3)

Випробовування на утворення бульбашок у рідкому азоті

6.2.4

10"22)

1

IO’2



Надлишок маси води, мкг

Випробовування витісненням водою

6.3

10

50

_ 3)

1) Не застосовують.

Ці межі виявлення застосовні лише до одиничної течі за сприятливих умов.

31 Метод недостатньо чутливий. ■