Таблиця 8.2 - Основні параметри містобудівної моделі зон можливого небезпечного хімічного забруднення у місті від магістралей залізниці
|
№ з/п |
Найменування адміністративних районів з чисельністю населення та перелік узагальнених видів забудови |
Перша зона (0-2,5 км), тис. осіб |
Друга зона (2,5-5,0 км), тис. осіб |
Третя зона (більше 5,0 км), тис. осіб |
|
|
м. (чисельність населення _ _ тис. осіб, чисельність НПЗ тис. осіб) |
|||
|
1 |
Багатоповерхова, тис. осіб |
|
|
|
|
2 |
Садибна, тис. осіб |
|
|
|
|
3 |
Всього за зонами, тис.осіб |
|
|
|
|
4 |
Орієнтовний розподіл НПЗ за зонами, % |
|
|
|
|
5 |
Орієнтовний розподіл НПЗ за зонами, тис. осіб |
|
|
|
|
|
Всього по місту |
|
|
|
|
* За наявності додається графа щодо можливого катастрофічного затоплення. |
||||
До висновків щодо заходів захисту населення та працюючих у сховищах із трьома режимами фільтровентиляції та проведення необхідних екстрених піших евакуаційних заходів, які визначаються при застосуванні зазначеної містобудівної моделі, відносяться:
на частині території зони можливого хімічного забруднення, яка виникає під дією певного напрямку вітру на відстані до 2,5 км, перша зона (в середньому 30-хвилинне переміщення небезпечної хімічної речовини) від небезпечного джерела. Захист населення та працюючих повинен передбачатись за допомогою сховищ з протихімічним захистом у постійній готовності;
на відстані від 2,5 км до 5,0 км - друга зона - передбачаються сховища із протихімічним захистом, які знаходяться у консервації, але стан готовності яких має бути відновлений за 10-15 хв;
на більш віддалених відстанях захист населення і працюючих переважно передбачається за допомогою швидкої евакуації у напрямку під прямим кутом до напрямку переміщення хімічно небезпечної речовини. Для евакуації у цьому випадку повинні використовуватися як магістралі сталого функціонування, так і звичайні вулиці, проїзди та території зелених насаджень за умови забезпечення необхідної швидкості руху. Загальні параметри ємності та режими готовності сховищ, які повинні мати обладнання із трьома режимами фільтровентиляції, представлені у 8.5.
Забезпечення сховищами із трьома режимами фільтровентиляції працюючих та населення малого міста із значним містобудівним об'єктом
Аналіз існуючих захисних споруд міста виконується у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період згідно з 7.3.1 ДСТУ-Н Б Б. 1.1-20. За наявності такого підрозділу у складі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час робиться посилання на цей підрозділ.
Виконується аналіз розміщення існуючих сховищ та ПРУ у зонах можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці та точкових ХНО. Результати аналізу представляються в таблицях по зонах. Для ПРУ надаються пропозиції щодо їх переобладнанна у сховища з трьома режимами фільтровентиляції.
Розрахунок потреб щодо забезпечення сховищами населення та найбільшої працюючої зміни міста виконується у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період згідно з 7.3.1 ДСТУ-Н Б Б. 1.1-20. За наявності такого підрозділу у складі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час робиться посилання на цей підрозділ.
Виконується аналіз розміщення ділянок новобудов багатоквартирного будівництва у відповідних зонах можливого хімічного забруднення. Результати аналізу представляються в таблиці по зонах.
Виконується орієнтовна оцінка потреби у ємності сховищ з трьома режимами фільтровентиляції із зазначенням режиму готовності сховищ у разі виникнення надзвичайної ситуації на ХНО.
Відповідно до зонування за трьома зонами впливу можливого хімічного забруднення режим готовності сховищ, які мають обладнання із трьома режимами фільтровентиляції повинен бути наступним.
на відстані до 2,5 км від джерела можливого хімічного забруднення захист населення та працюючих повинен здійснюватись за допомогою сховищ із протихімічним захистом у постійній готовності;
на відстані від 2,5 км до 5,0 км організовуються сховища із протихімічним захистом, стан готовності яких може бути відновлено за 10-15 хв.
Таким чином, для існуючих сховищ та ПРУ, які реконструюються до сховищ, повинен передбачатися постійний режим готовності.
Для існуючих сховищ та ПРУ, які реконструюються до сховищ з трьома режимами фільтровентиляції, повинен передбачатися законсервований режим готовності, який відновлюється за 10-15 хв.
Для сховищ, які повинні бути побудовані на ділянках нового багатоквартирного житлового будівництва, повинен передбачатися режим готовності відповідно до зонування.
Необхідно визначити потреби по місту (із врахуванням потреб у сховищах як населення, так і працюючих) ємність сховищ із трьома режимами фільтровентиляції, де повинен передбачатися постійний режим готовності та законсервований режим готовності, який відновлюється за 10-15 хв.
Основні пропозиції щодо евакуаційних заходів у межах малого міста із значним містобудівним об'єктом на мирний час
Комплексна містобудівна модель формування надзвичайних ситуацій на мирний час (за відсутності впливу АЕС) складається з декількох рівнів територіальної небезпеки від можливих надзвичайних ситуацій на впливових хімічно небезпечних об'єктах.
В цілому комплексна містобудівна модель щодо можливого хімічного забруднення території міста складається із трьох узагальнених рівнів за масштабом такого хімічного забруднення і можливої загальної кількості потенційно постраждалих:
І узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає на найбільшому точковому ХНО.
II узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових ХНО.
Ill узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових ХНО та на магістралях залізниці.
Найбільш небезпечним є третій рівень.
Основні часові терміни та напрямки проведення евакуаційних заходів на мирний час:
у зоні можливого хімічного забруднення від небезпечного джерела, розташованого на відстані до 2,5 км, час на розміщення людей у сховищах складає від кількох десятків секунд до 20-25 хв;
у зоні можливого хімічного забруднення від небезпечного джерела, розташованого на відстані від 2,5 км до 5,0 км, час на розміщення людей у сховищах складає від 25 хв до 1 год;
у всіх інших випадках необхідно використовувати швидку евакуацію населення в напрямку, перпендикулярному до напрямку розповсюдження хмари із небезпечними для людини речовинами. Максимальний час на прийняття рішення разом із проведенням евакуації 30^45 хв;
під час дії багатьох джерел можливого хімічного забруднення остаточне визначення напрямку швидкої евакуації практично унеможливлюється і тому стає необхідним переважне використання сховищ із протихімічним захистом.
У разі дії можливої надзвичайної ситуації на АЕС необхідно передбачати евакуаційні заходи, що визначені у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК, області (при цьому якщо межа зони можливого небезпечного радіоактивного забруднення проходить по території міста, евакуаційні заходи виконуються для всього міста).
У разі неможливості завчасного проведення евакуаційних заходів передбачається розміщення населення та працюючих міста у сховищах, визначених розділом ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період у складі генплану міста.
Забезпечення сталого функціонування інженерно-транспортної інфраструктури міста на мирний час
Примітка. Виконання пункту 8.7 здійснюється за порядком виконання пункту 7.7.
Гідротехнічні заходи на мирний час
Примітка. Виконання пункту 8.8 здійснюється за порядком виконання пункту 7.8.
Протипожежні заходи на мирний час
Примітка. Виконання пункту 8.9 здійснюється за порядком виконання пункту 7.9.9 ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МАЛОГО МІСТА (ВІДСУТНІ ВПЛИВОВІ НЕБЕЗПЕЧНІ ОБ'ЄКТИ), СЕЛИЩА МІСЬКОГО ТИПУ, СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
Зонування за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) виконується у розділах ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схем планування територій АРК, областей, районів і складається із зони можливого небезпечного радіоактивного забруднення, можливого хімічного забруднення, умовно безпечних районів (це 100-кіпометрова зона можливого сильного радіоактивного забруднення) та безпечних районів (за межею 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення).
В залежності від часу на проведення евакуаційних заходів у цих зонах можливі два варіанти створення системи захисту населення.
За першим варіантом (часу на проведення евакуаційних заходів недостатньо) населення розміщується у ПРУ чи у сховищах з трьома режимами фільтровентиляції.
За другим варіантом (часу на проведення евакуаційних заходів достатньо) населення евакуюється на територію безпечних (тип 1, тип 2) або безпечних районів завчасно.
Перебування у зонах можливого небезпечного або сильного радіоактивного забруднення потребує створення протирадіаційних укриттів, але з різним ступенем захисту. Розміщення евакуйованого населення на території безпечних районів не потребує захисних споруд.
У зв'язку із тим, що масштаби евакуаційних заходів на мирний час менші ніж в особливий період, то можливе розміщення евакуйованого населення без помітного перенавантаження інженерної інфраструктури в безпечних (тип 1, тип 2) та безпечних районах. Тобто сталість інженерної інфраструктури на мирний час зможе забезпечити мешканців додаткового евакуйованого населення або передбачити тимчасове користування інженерною інфраструктурою за нормативами особливого періоду.
Основні техніко-економічні показники розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) представлені у додатку А (таблиця А.З).
Ступінь деталізації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час відповідає деталізації генерального плану населеного пункту згідно з ДБН Б.1.1-15.
Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) виконується згідно з завданням у додатку Б (Б.5).
Вихідна інформація (згідно з додатком В (В.5)), яка одержана від територіальних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту України та структурних підрозділів з питань цивільного захисту Ради міністрів АРК, облдержадміністрації, райдержадміністрацїї та міськради, надається замовником .
Крім того, повинні бути врахованими рішення схеми планування території АРК або відповідної області та району.
В цілому для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) як вихідні дані використовуються графічні та текстові матеріали генерального плану населеного пункту. Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в межах міста (селища міського типу, сільського населеного пункту). Мирний час" виконується на копії основного креслення генерального плану у вдвічі меншому масштабі.
Планувальна організація території малого міста (селища міського типу або сільського населеного пункту) як містобудівний засіб вирішення завдань евакуації населення зазначеного населеного пункту на мирний час
Виконання розділу на мирний час починається з аналізу базового вирішення планувальної структури малого міста (селища міського типу або сільського населеного пункту) відповідно до генерального плану. Аналізується система магістралей загальноміського та районного значення населеного пункту, визначаються найбільш придатні магістралі для проведення евакуаційних заходів.
В аналізі планувальної структури робиться акцент на виявлення її особливостей, що забезпечують розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в межах міста на мирний час", а саме, забезпечення завдань рятування населення на мирний час містобудівними засобами.
Аналізуються зовнішні умови розміщення транспортних коридорів і можливості забезпечення ними відведення транзитних транспортних потоків. Із внутрішніх умов визначаються головні, наприклад, проблеми подолання розчленованості міста і створення цілісної транспортної структури.
В цілому аналізуються планувальні вирішення, що створюють містобудівні умови щодо ефективного функціонування системи магістралей сталого функціонування, зокрема, створення найбільш зручних зв'язків із зовнішніми магістралями, що пов'язують населений пункт з основними напрямками можливої евакуації населення за його межі.
Зображення магістралей сталого функціонування на мирний час
У графічному викладенні система магістралей сталого функціонування на мирний час зображується двома паралельними лініями (необхідного кольору) до осі магістралі на відстані, яка відповідає найбільш оптимальному візуальному виявленню цієї системи на кресленні. Хоча це не виключає, за необхідності, можливості використання інших вулиць та проїздів для переміщення населення від можливої хімічної та іншої небезпеки.
