система магістралей сталого функціонування на основі магістралей загальноміського та районного значення;
забезпечення населення та найбільшої працюючої зміни міста сховищами (загальна ємність сховищ більше ємності сховищ для населення міста на кількість зайнятих у сумарній найбільшій працюючій зміні міста);
потенціал ємності сховищ у підвальних приміщеннях нового багатоквартирного житлового будівництва та можливе його використання для укриття населення прилеглих житлових районів;
спрощене зонування території міста за впливом від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів (лінійні об'єкти - аміакопровід і інші магістральні транспортні лінії);
забезпечення населення сховищами з трьома режимами фільтровентиляції в залежності від розміщення в тій або іншій зоні, що повинні знаходитись у постійній готовності або у готовності протягом (10-15) хв;
якісна характеристика ефективності прийнятих інфраструктурних рішень щодо підвищення сталого функціонування інженерної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу.
На основі матеріалів розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі схеми планування території АРК або відповідної області, де передбачено розміщення евакуйованого населення з відповідних міст до заміської зони, виконується копія відповідної заміської зони міста (частини області, або області повністю) в залежності від місць розміщення евакуйованих з зазначеного міста та копія відповідних розрахунків з пояснювальної записки до розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) за наявності потреби в евакуаційних заходах.
ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ СХЕМ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ АРК, ОБЛАСТІ
Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) виконується згідно з завданням у додатку Б (Б.1).
Вихідна інформаційна база розроблення розділу, в першу чергу, складається з даних, що необхідні для виконання зонування території області за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час. Це чисельність населення та житловий фонд за всіма населеними пунктами області (від міст до сільських населених пунктів). Це додаткові дані, які за рівнем розроблення схеми планування території області не включаються до інформаційної бази розроблення схеми планування території АРК, області.
Інша вихідна інформація надається замовником (згідно з додатком В (В.1)), яка одержана від територіальних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, та структурних підрозділів з питань цивільного захисту Ради міністрів АРК або облдержадміністрацій.
В цілому для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у якості вихідних даних використовуються графічні та текстові матеріали схеми планування території АРК, області. Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час" виконується на основі проектного плану (основного креслення) у масштабі, вдвічі меншому ніж проектний план.
Основні техніко-економічні показники розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) представлені у додатку А (таблиця А.1).
Ступінь деталізації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час відповідає деталізації схеми планування території АРК, області згідно з ДБН Б. 1.1-13.
Зонування території АРК, області на мирний час
Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час починається з визначення зон за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) від найбільш небезпечних об'єктів, розташованих як на території АРК, області, так і тих об'єктів, що впливають на територію АРК або області за їх межами.
При виконанні зонування території області за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час пропонується концепція зонування від одночасної дії надзвичайних ситуацій всіх хімічно небезпечних об'єктів, від АЕС, від гідроелектростанцій (зони можливого катастрофічного затоплення).
Всі інші зони розглядаються як зони локального впливу на деякі локальні території АРК, області (зони від можливих аварій на складах боєприпасів тощо).
За наявності впливу АЕС загальна зона можливого хімічного забруднення від впливових хімічно небезпечних об'єктів розподіляється на дві зони:
перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки.
Відповідно до ДБН В. 1.2-4 від АЕС визначається ЗО- або 50-кілометрова зона можливого небезпечного радіоактивного забруднення та 100-кілометрова зона можливого сильного радіоактивного забруднення.
У відповідності із розміщенням зазначених зон визначаються території безпечних та безпечних районів (тип 1 та тип 2).
Безпечні райони (тип 1) знаходяться у 100-кілометровій зоні можливого сильного радіоактивного забруднення, але за межами першої та другої зон впливу можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці і аміакопроводу, а також зони можливого катастрофічного затоплення.
Безпечні райони знаходяться за межами 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення, а також за межами першої та другої зон впливу можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці і аміакопроводу та зони можливого катастрофічного затоплення (також враховуються інші небезпечні локальні зони).
За відсутності впливу АЕС (або незначному її впливі) загальна зона можливого хімічного забруднення розподіляється на три зони:
перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки;
третя зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані більше 5,0 км від джерела хімічної небезпеки (і в тому числі і за межами зони можливого катастрофічного затоплення), відноситься до безпечних районів (тип 2).
Територія за межами впливу зони можливого хімічного забруднення та за межами зони можливого катастрофічного затоплення (також враховуються інші небезпечні локальні зони) відноситься до безпечних районів.
Визначені на графічному матеріалі зони характеризуються чисельністю населення, що розміщується в цих межах, у тисячах осіб.
Одним із головних завдань виконання зонування є визначення безпечних та безпечних районів (тип 1 та тип 2) за параметрами чисельності місцевого населення та параметрами житлового фонду, який розміщено в межах зазначених районів.
Наступним кроком виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час є розрахунки щодо визначення потенціалу безпечних та умовно безпечних районів, який визначається за ємністю їх житлового фонду, для забезпечення завдань розміщення евакуйованого населення у безпечних та умовно безпечних районах.
Для розрахунків щодо оцінки ємності безпечних та безпечних районів (тип 1 та тип 2) за потенціалом житлового фонду в цих районах на початковому етапі приймається норматив забезпеченості евакуйованих та місцевого населення у 10 м2 на особу.
За наявності АЕС у містобудівних розрахунках виконуються два варіанти розміщення евакуйованого населення. При цьому для забезпечення двох територіальних незалежних варіантів розміщення евакуйованого населення показники забезпеченості евакуйованого та місцевого населення можуть знижуватись до 2,5 м2 на особу.
За недостатності ємності територій безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів за межами можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці проводяться розрахунки ємності цих районів без врахування зазначеного можливого хімічного забруднення.
Евакуації підлягає населення, що проживає у ЗО- або 50-кілометровій зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення. При цьому часткове перекриття території населеного пункту зазначеними зонами потребує евакуації населення всього населеного пункту.
Для обслуговування евакуйованого населення в межах територій його розміщення визначаються спеціалізовані центри. Ці спеціалізовані центри можуть бути розташованими в адміністративних центрах районів або містах обласного значення, що знаходяться на території розміщення евакуйованого населення. У цих центрах розміщуються:
основні приймальні пункти населення;
об'єкти міжселищного забезпечення життєдіяльності евакуйованого населення (медичні, торгово-побутові, громадського харчування);
склади і бази для забезпечення міжселищного забезпечення життєдіяльності евакуйованого населення.
На території безпечних районів, де відсутні адміністративні центри, відповідні заклади можуть бути розміщені у найбільш забезпечених магістрально-транспортною інфраструктурою селищах міського типу або великих селах.
Нормативна містобудівна база розрахунків об'єктів міжселищного медичного та торгово-побутового обслуговування та обслуговування постраждалого населення закладами громадського харчування, а також складів і баз на мирний час відсутня.
Забезпечення захисними спорудами населення області із врахуванням чисельності працюючих на мирний час
Розрахунок ємності захисних споруд базується на забезпеченні сховищами населення області з трьома режимами фільтровентиляції у першій та другій зонах загальної зони можливого хімічного забруднення, що розраховані у відповідності із зонуванням території області за вимогами цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час.
Крім того, розрахунок ємності захисних споруд виконується з урахуванням забезпечення ПРУ населення області у ЗО- або 50-кілометровій зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення, а також у 100-кілометровій зоні можливого сильного радіоактивного забруднення (безпечні райони (тип 1)) із врахуванням забезпечення евакуйованих у цю зону необхідною ємністю протирадіаційних укриттів.
Наявність потреби у сховищах з трьома режимами фільтровентиляції у відповідних зонах зменшує потребу у ПРУ.
Запропонований розрахунок ємності захисних споруд враховує все населення області, але загальна потреба у ємності захисних споруд у кожному населеному пункті повинна бути додатково збільшена на кількість працюючих. Зазначене питання вирішується у подальшому при розробленні генерального плану кожного населеного пункту.У складі схеми планування території АРК, області виконується розрахунок чисельності працюючих в області. Орієнтовно загальна потреба у ємності зазначених захисних споруд по області може бути більшою (оціночно на (10-30)%).
Захисні споруди, що знаходяться у зонах впливу можливого катастрофічного затоплення, повинні бути запропоновані під інше функціональне використання.
Загальні потреби у ємності захисних споруд у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення містять також потреби населення, що перебуває у зонах можливого катастрофічного затоплення. Уточнення додаткової ємності захисних споруд для розміщення евакуйованого населення за межами зони можливого катастрофічного затоплення виконується при розробленні генеральних планів відповідних населених пунктів.
Загальний розрахунок ємності захисних споруд області містить також потреби населення, що перебуває у зонах впливу від можливих надзвичайних ситуацій на складах боєприпасів. Тому, окрім евакуації населення з цих населених пунктів, слід передбачати підвищення ступеня захисту захисних споруд, які входять до загального розрахунку у цих населених пунктах, для захисту місцевого населення у разі-неможливості швидкої евакуації.
Містобудівні характеристики найбільш важливих потенційних джерел небезпеки, що можуть впливати локально на шляхи евакуації та проміжне або кінцеве розміщення евакуйованих на мирний час
Виконується узагальнений містобудівний аналіз наявності потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки, які розташовані на території безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів, у межах яких розміщується евакуйоване населення за варіантами.
Більший ступінь деталізації розміщення ПНО та ОПН у зазначених безпечних та умовно безпечних районах визначається при розробленні розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схем планування території відповідних районів.
Містобудівні фактори ефективного проведення евакуації до безпечних районів та забезпечення життєдіяльності евакуйованих на їх території на мирний час
До містобудівних факторів забезпечення життєдіяльності населення на території області, виконання аварійно-рятувальних робіт та необхідних евакуаційних заходів відносяться: інженерно-транспортна інфраструктура, гідротехнічні заходи, забезпечення захищеного автономного водопостачання та енергопостачання.
3 використанням матеріалів схеми планування території АРК або відповідної області визначаються пріоритетні напрями створення сучасної транспортної інфраструктури, яка може ефективно забезпечувати вирішення завдань евакуації з населених пунктів, що знаходяться у зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення на мирний час. Зокрема, виконанню цих завдань сприятиме створення національної мережі міжнародних транспортних комунікацій, що передбачаються через територію АРК, області поблизу зазначених населених пунктів.
Наступним кроком необхідно окреслити можливості розвитку інфраструктури транспортного комплексу АРК, області, до якого відносяться споруди та обладнання зовнішнього транспорту (залізничного, автомобільного), мережі зовнішніх транспортних зв'язків для забезпечення ефективного вирішення завдань евакуації до безпечних (тип 1 та тип 2) та безпечних районів.
