• приміщення керування;

  • зал для проведення засідань;

  • приміщення для навчання;

  • апаратна;

  • офісне приміщення;

  • приміщення технічного обслуговування;

  • кімната відпочинку/релаксацїї;

  • зона приймання їжі;

  • кухня;

  • роздягальня і туалети;

  • бібліотека для зберігання інструкцій і робочих креслень;

  • приміщення для контрольно-вимірювальних приладів;

  • галерея для відвідувачів.

Запропоновані проектні технічні умови мають сприяти чіткому виконанню всіх робіт, які тре­ба здійснювати у блоці керування. Необхідно визначити вимоги до площі для інших додаткових функцій, наприклад апаратної, адміністративних приміщень і приміщення для проведення засідань.

Примітка. ISO 11064-2 визначає конкретні вимоги і настанови щодо проектування розміщення блоку приміщень керування.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 11064-2 Ергономічне проектування центрів керування. Частина 2. Принципи розташу­вання блоків керування.

  1. Крок 9В. Планування приміщення керування

Під час планування приміщення керування потрібно визначити:

  • необхідну площу використання;

  • устатковання і меблі для облаштування приміщення керування;

  • операційні зв’язки, які треба враховувати під час розміщення об’єктів у диспетчерській, у тому числі персоналу;

  • вимоги до потоків руху персоналу і відвідувачів;

  • вимоги для доступу під час технічного обслуговування.

Основою планування приміщень мають бути вимоги до завдань і розподілу робіт, визначені на ранніх стадіях, а також характеристики групи користувачів. Об’єкти, які необхідно враховувати під час планування, такі:

  • автоматизовані робочі місця;

  • стійки для приладів;

  • місця складування на автоматизованих робочих місцях і поза ними;

  • дошка оголошень;

  • входи і виходи;

  • засоби відображення інформації загального користування;

  • столи, шафи для зберігання документів, книжкові шафи тощо;

  • підставки для принтерів, фотокопіювальні машини тощо.

Запропоноване планування має враховувати раніше визначені операційні зв’язки, у тому числі спілкування віч-на-віч, спільне користування устаткованням, роботу в команді.

Примітка. ISO 11064-3 визначає конкретні вимоги і настанови щодо проектування планування приміщень керування.

  1. Крок 9С. Планування і визначення розмірів автоматизованого робочого місця

Щоб розробити проектні технічні умови до планування і розмірів автоматизованого робочого місця, потрібно виконати такі інженерні завдання:

  • аналізують і з’ясовують завдання, які виконуватимуть на автоматизованому робочому місці (робота і технічне обслуговування);

  • визначають необхідні функційні елементи робочої станції;

  • розробляють планування і визначають розміри автоматизованого робочого місця.

Необхідно враховувати усі ергономічні вимоги до таких елемнтів автоматизованого робочого місця:

  • органів відображення інформації;

  • органів керування;

  • робочого простору;

  • приладів зв’язку;

  • сидінь, підлокітників і опор для ніг.

Рекомендовано, щоб усі автоматизовані робочі місця мали елементи настроювання, якщо ними часто користуються різні оператори.

  1. Крок 9D. Проектування органів відображення інформації і органів керування

На цьому кроці необхідно розробити технічні умови до проектування органів відображення інформації і органів керування, які необхідно використовувати в межах приміщення керування. Необхідно забезпечити відповідність проектних технічних умов функційним технічним вимогам і вимогам до завдань, визначених кроком 3.

Органи відображення інформації і органи керування можуть охоплювати низку програмних і технічних засобів, у тому числі:

  • традиційні інструменти, наприклад вимірювальні прилади, записувальні прилади, сигна­лізатори, кнопки;

  • дисплейні пристрої, наприклад, монітори, програмне забезпечення, сенсорні екрани і відповідне програмне забезпечення.

Крім основних ергономічних вимог (оптимальний кут зору тощо), важливо приділити спеціаль­ну увагу когнітивним характеристикам (оптимальному робочому навантаженню тощо) користувача. Насиченість, зміст, якість інформації та її вчасне подання є важливими питаннями проектування. Важливо також вибрати прилад, який найкраще сприятиме виконанню керівних дій.

  1. Крок 9Е. Проектування навколишнього середовища

Запропоновані проектні технічні умови мають відповідати ергономічним критеріям, особливо щодо безпеки і комфортності робочого середовища. У центрі керування необхідно враховувати такі чинники навколишнього середовища, як :

  • температурне середовище;

  • розподіл повітря;

  • склад повітря;

  • вимоги до освітлення;

  • акустичне середовище;

  • вібрації.

  1. Крок 9F. Проектування систем експлуатації і керування

На цьому кроці необхідно детально пояснити вимоги до систем експлуатації і керування. При­кладами тем для обговорення можуть бути:

  • організація навчання;

  • організація матеріально-технічного обслуговування;

  • організація робочих змін;

  • методи навчання і відбору персоналу;

  • вимоги користувачів, у тому числі стратегія компанії і культурні чинники, належно відобра­жені у проекті;

  • урахування стосунків з іншими групами поза приміщенням керування;

  • вимоги до спілкування, що мають відповідати експлуатаційним вимогам, наприклад спілку­вання між операторами в блоці керування і операторами на окремих постах керування;

  • вимоги і особливості вторинних користувачів у разі необхідності.

  1. Крок 10. Перевіряння і підтвердження пропозицій робочого проекту

Робочий проект, розроблений на кроці 9, потрібно перевірити за спеціальною формою на відповідність використаним на цьому кроці проектним технічним вимогам.

Крім того, робочий проект, розроблений на кроці 9, необхідно підтвердити за спеціальною формою на відповідність потребам користувачів.

Вихідні дані до кроку 10 можуть охоплювати:

  • докладні технічні умови до робочого проекту;

  • функційні вимоги.

Результатами кроку 10 є: схвалені технічні умови робочого проекту; проект, який відповідає вимогам користувача щодо використання за призначеністю.

Перевіряння і підтвердження:

  • треба проводити разом із процесом проектування, і вони не мають бути окремим видом діяльності після завершення проектування;

  • має бути ітераційним процесом;

  • має бути процесом, який може забезпечувати зворотний зв’язок з проектувальником, щоб сприяти найкращому ухваленню рішень у процесі проектування.

Розроблення критеріїв підтвердження — його важливий аспект. Потрібно розробити відповідну документацію, де було б описано критерії і методи проведення перевіряння і підтвердження.

Компроміси під час процесу проектування потрібно обґрунтувати документально, оскільки вони відіграють важливу роль для підтвердження.

У процесах перевіряння і підтвердження особливу увагу приділяють питанням експлуатаційної безпеки, зменшенню помилок людини, ергономічному проектуванню, чинникам навколишнього середовища і задоволенню роботою.

10 СТАДІЯ Е. ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК

  1. Загальні положення

Після завершення і введення в дію центру контролю експлуатаційний зв’язок використову­ють для продовження перевіряння на правильність проектування центру керування протягом усього періоду його функціювання. Цього досягають завдяки збиранню і аналізу експлуатаційної інформації зворотного зв’язку після введення системи в дію.

Після введення в експлуатацію необхідно проводити перевіряння для офіційного запису успіхів і недоліків проектування. Кінцеві записи будуть цінним джерелом для майбутніх проектів і аналізу оцінювання.

  1. Крок 11. Накопичування досвіду роботи

Після запуску в експлуатацію необхідно збирати будь-які виявлені ергономічні недоліки. Мож­на використовувати метод натурних досліджень, опитування або інші систематичні методи. Щоб проаналізувати експлуатаційну інформацію зворотного зв’язку, можна скористатися методикою аналізування завдань. Результати такого аналізування — цінне джерело інформації під час роз­роблення нового центру керування або модернізації наявних споруд.

Вихідні дані кроку 11 містять:

  • практику експлуатації;

  • звіти про нещасні випадки;

  • звіти про відхили;

  • робочі журнали.

Методи/дії кроку 11 можуть бути такі:

  • натурні дослідження;

  • опитування користувачів;

  • аналізування завдань;

  • огляди анкет опитувань.

Результати кроку 11:

  • джерело інформації для нового проекту;

  • інформація про скарги користувачів;

  • ергономічні недоліки.

ДОДАТОК A
(довідковий)
ПРИКЛАДИ СИСТЕМ

Таблиця А.1 — Приклади систем, описаних у цьому стандарті

Сфера застосування

Об'єкти контролю

Вид роботи

Приклад системи

Керування виробничими процесми

Процеси промислового оброблення

Сировина, енергетичні ресурси і відходи

Безперервний серійний

Хімічний завод

Фабрика харчових продуктів

Електростанція

Нафтопереробний завод

Перероблення і контроль

Сировина і відходи

Безперервний

Завод із перероблення річкової води

Завод із перероблення стічних вод

Передача і рух

Сировина і енергія

Безперервний

Газопостачання

Енергосистема

Виробництво

Продукція

Дискретний

Збирання автомобілів

Перевезення

Транспортні засоби

Безперервний

Повітряні перевезення

Залізничні перевезення

Автодорожні перевезення

Переміщення людей

Контроль безпеки

Люди/Інформація

Періодичний

Банк

Будинок

Реагування на надзви­чайні ситуації

Люди/Інформація

Пожежна частина

Поліцейська дільниця

Військова служба

Інформація

Військова одиниця

Інформаційна служба

Інформація

Система персонального виклику

Станція радіомовлення



ДОДАТОК В
(довідковий)
ОСНОВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ОБМЕЖЕННЯ,
ЯКІ НЕОБХІДНО З’ЯСУВАТИ ВІДПОВІДНО ДО РОЗДІЛУ 6

Примітка. Цей перелік має лише довідковий характер і описує питання, які необхідно враховувати під час розроблення напрямів проектної програми центру керування.

  1. Загальна система описання сфери призначеності проекту в цілому

Зокрема, необхідно враховувати:

  • назву і загальну призначеність проекту;

  • власника або замовника проекту (урядова, громадська або приватна установа);

  • розташування і місцеві умови (наприклад кліматичні, географічні дані);

  • соціальний вплив і передумови;

  • інфраструктуру і/або відповідні споруди;

  • тип загальної сфери призначеності проекту і його загальні характеристики (наприклад розмір, об’єм);

  • об’єкти контролювання (наприклад сировина, інформація, люди);

  • описання системи (наприклад функційна, експлуатаційна);

  • попередні контури проекту (наприклад організація, виконання, процедури, каталог, бюджет);

  • основні часові рамки;

  • програми модернізації.

  1. Рекомендації з охорони праці і забезпечення безпеки

Зокрема, необхідно враховувати:

  • причини або джерела небезпеки чи забруднення (наприклад займистий газ/рідина, токсич­ний газ/рідина, радіоактивні матеріали);

  • протипожежну систему;

  • систему охоронної сигналізації;

  • противибухові заходи;

  • протисейсмічні заходи;

  • діагностичні системи для устатковання і/або систем керування;

  • системи аварійного вимикання;

  • організацію аварійних робіт;

  • норми/інструкції.

  1. Рекомендації з експлуатації і контролю

Зокрема, необхідно враховувати:

  • вид роботи (наприклад безперервний, серійний, дискретний, періодичний);

  • об’єкти контролю (наприклад сировина, енергія, транспортні засоби, інформація, люди);

  • завдання (наприклад контроль, моніторинг, оброблення, навчання);

  • характеристики процесу (наприклад безперервний, серійний, дискретний, періодичний);

  • робочі режими (наприклад постійний контроль, контроль програми, послідовний контроль);

  • вимоги до реального часу (наприклад динамічний процес, пожежна частина);

  • вимоги до оперативного режиму роботи (наприклад мережа, втручання оператора);

  • принцип роботи центру керування (наприклад інтегрований, централізований, розподілений);

  • принцип дублювання (наприклад дублювання каналів, комбінована система і система, пов’язана кабелем);

  • рівень кадрового забезпечення (наприклад кількість операторів/персоналу);

  • відповідальність;

  • система змін;

  • порядок перерв для відпочинку.