Зразок приладу(-ів) зберігають протягом усього періоду виробництва засобу вимірювальної техніки певного типу й додатково протягом фіксованого періоду часу (наприклад, п'ять років) після припинення виробництва.
А.4 Рішення про затвердження типу та позначення
А.4.1 Рішення про затвердження типу підтверджують висновки випробувань зразка та встановлюють спеціальні умови, яких треба дотримуватися під час конструювання, повірки та експлуатації приладів, вироблених для відповідного типу.
А.4.1.1 Якщо затверджують тип додаткового пристрою, у такому затвердженні зазначають:
— типи приладів, до яких може приєднуватися пристрій або частиною яких він може бути;
— загальні умови функціювання всіх приладів, для яких затверджують пристрій.
А.4.2 Позначення про затвердження, що наносять на зразок приладу
А.4.2.1 Зразок приладу, на основі якого проводять затвердження типу, або, за його відсутності, відповідні документи можуть отримати відповідне позначення про затвердження типу.
А.4.2.2 У разі, якщо затвердження має обмеження або є умовним, це позначення має супроводжувати марковання, особливе для кожного типу затвердження.
А.4.3 Позначення про затвердження, які наносять на прилади
Особа, на ім’я якої було видано рішення про затвердження типу, уповноважена, на відміну від всіх інших, накладати позначення про затвердження типу, розглянуті у попередніх параграфах, на всі прилади, створені відповідно до затвердженого типу.
Нанесення таких позначень на кожний прилад, наданий для повірки, перебуває в межах відповідальності зазначеної' особи.
Ці позначення та марковання мають бути видимі, чіткі.
Якщо нанесення позначень спричинює технічні труднощі під час затвердження типу, то необхідно передбачати винятки.
А.4.4 Прилади, що не підлягають обов'язковому затвердженню типу (відповідно до 4.4.) можуть бути помарковані спеціальним позначенням.
А.5 Опублікування рішення про затвердження типу
А.5.1 Рішення про затвердження типів треба офіційно оголошувати опублікуванням в офіційних виданнях національної служби законодавчої метрології або в спеціальних брошурах.
А.5.1.1 Рішення про затвердження повідомляють безпосередньо заявнику.
А.5.2 Відкликання рішення про затвердження типу оголошують за допомогою процедури, визначеної в попередніх пунктах.
А.6 Приклади позначень, що стосуються затвердження типу
А.6.1 Позначення про затвердження типу
(вирішують після дослідження)
А.6.1.1 Позначення, які є особливими для різних типів затверджень з певними обмеженнями (вирішують після проведення дослідження).
А.6.2 Позначення, що означає виняток з процедури затвердження типу (вирішують після проведення дослідження).
ДОДАТОК В
(довідковий)
ПЕРВИННА ПОВІРКА
Організації, які здійснюють повірку
Первинну повірку може проводити:
безпосередньо національна служба законодавчої метрології або
громадська, напівгромадська чи приватна організація, уповноважені відповідним чином, які перебувають під наглядом національної служби законодавчої метрології.
Етапи та місця проведення повірки
Первинну повірку можна проводити за один або кілька етапів-.
Відповідно до умов, визначених у положеннях, що стосуються різних типів приладів:
первинну повірку можна проводити за один етап для приладів, які завершено під час випуску виробником, тобто які загалом можливо транспортувати чи встановлювати на місці експлуатації без попереднього демонтування та без створення впливу на їхні метрологічні характеристики (просте налагодження та регулювання).
Первинну повірку проводять за два або кілька етапів:
для приладів, належне функціювання яких залежить від умов установлення чи експлуатації;
якщо повірка потребує дуже багато часу або немає необхідного устатковання та апаратури.
Повна повірка складається з першого етапу, другого етапу або кількох наступних етапів, останнього етапу на місці експлуатації, охоплюючи необхідний і достатній контроль для забезпечення належного функціювання приладів.
для складних приладів, створених з кількох компонентів, кожний з яких підлягає окремій перевірці або якщо ці компоненти різного виробництва.
Першим етапом первинної повірки є здійснення часткового контролю, останній етап (на місці монтажу чи експлуатації) стосується в цілому завершеного приладу.
-Перший етап повірки має забезпечити можливість перевірки відповідності приладу затвердженому типу або для приладів, які вилучено із затвердження типу, їх відповідність встановленим вимогам.
У разі повірки складних приладів, створених із.компонентів, які пройшли окрему перевірку, відповідність перевіряють на всіх етапах виробництва, якщо це необхідно.
Якщо певні положення не визначають місце проведення повірки, то прилади, які треба повіряти за один етап, повіряють у місці, обраному національною службою законодавчої метрології чи відповідною організацією, наприклад в офісі служби чи організації, у приміщенні виробника або будь-якому іншому місці.
Прилади, що мають проходити повірку за два або кілька етапів, повіряють відповідно до розпоряджень національної служби законодавчої метрології чи організації, уповноваженої відповідним чином.
Способи повірки
Залежно від національних положень та, зокрема якщо повірку не проводять у повірочній лабораторії, національна служба законодавчої метрології або уповноважена організація може вимагати від заявника надати в розпорядження повністю або частково відповідне устатковання й додатковий персонал, необхідні для проведення повірки в умовах, еквівалентних умовам проведення повірки в лабораторії.
Ці національні положення можуть бути різними для різних видів засобів вимірювальної техніки.
Повірочні марковання
Марковання
Прилади, які успішно пройшли перевірку7, зазвичай отримують одне або кілька первинних позначень про повірку, щоб надати їм статус «узаконений засіб вимірювальної техніки»8
.У деяких випадках, замість повірочного марковання видають сертифікат про проходження первинної повірки.
Розташування та нанесення марковання
Повірочне марковання наносять на прилад і, за потреби, на складові його частини у місцях, передбачених для цього під час виготовлення, що забезпечує легкість перевірки марковання та запобігає зношуванню, знищенню або його зміщенню (ці місця та відповідні пристрої спеціально зазначають під час затвердження типу або визначають у загальній частині положень щодо приладів, на які не розповсюджується затвердження типу).
Марковання наносять, наприклад, за допомогою пломб, кліщів, наклейок або гравіювання.
Приклади марковання
Характеристики марковань первинної повірки встановлено в національних положеннях або міжнародних рекомендаціях.
Повірочні марковання можуть містити, наприклад:
герб або початкові літери назви країни, або умовне позначення країни;
цифри, літери чи комбінації обох, які визначають особу, що проводила повірку;
дату проведення повірки, зокрема рік (чи останні дві цифри року) та, за можливості, квартал або півріччя;
і/чи будь-яку іншу інформацію, що допомагає розпізнанню та гарантує вірогідність.
додаток с
(довідковий)
КАЛІБРУВАННЯ ВИМІРЮВАЛЬНИХ ЄМНОСТЕЙ9
(КОНТЕЙНЕРИ, АВТО ТА ЗАЛІЗНИЧНІ ЦИСТЕРНИ, РЕЗЕРВУАРИ
ТА КОРАБЕЛЬНІ ЦИСТЕРНИ)
С.1 Конструктивні характеристики, що гарантують точність роботи вимірювальних ємностей, методи калібрування, документи, що дозволяють таке функціювання тощо, визначено в національних положеннях.
С.2 Вимірювальну ємність, яку було відкалібровано, обладнують табличкою з паспортними даними, що підтверджують її якість. Крім цього, мобільні ємності супроводжують чинними документами, які підтверджують калібрування.
С.З Результати калібрування загалом записують у сертифікаті про калібрування.
С.4 Ці документи мають обмежений період чинності (наприклад, чотири роки для контейнерів та автоцистерн, 10 років для залізничних цистерн, баків і корабельних цистерн).
Ці документи втрачають чинність відповідності вимірювальної ємності відразу після трансформації, ремонту чи деформації або зміни метрологічних характеристик.
Новий документ можна видавати тільки після проведення повторного калібрування.
ДОДАТОК
(довідковий)
МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМІ ПОХИБКИ
Ар.1 Загальна інформація
Метрологічні положення, що стосуються надання статусу «узаконений» засобам вимірювальної техніки, мають різнитися відповідно до типу приладів та офіційних заходів, необхідних для надання такого статусу.
Ці метрологічні положення, зокрема, визначають максимально допустимі похибки на кожному етапі надання статусу або обчислювальні формули, які охоплюють варіювання показників стосовно чинників впливу.
Стосовно таких похибок може бути прийнято різні рішення10. Для нормальних умов експлуатації та різних класів точності може бути зазначено таке:
загальну максимальну допустиму похибку (неточність);
Загалом, ця похибка охоплює суму максимальних значень для різних похибок, які можуть виникати під час одиничного вимірювання, за використання приладу визначену кількість разів незалежно від точок його діапазону.
максимально допустимі похибки компонентів;
Кожну з таких максимально допустимих похибок застосовують для одного з видів похибок, що можуть виявлятися під час одиничного вимірювання, та визначають, незалежно від відповідної точки, у межах діапазону застосування, встановленого для кожної з таких похибок.
максимально допустимі внутрішні похибки та закономірності варіювання показників:
максимально допустимі внутрішні похибки встановлюють за вихідних умов або за вихідного діапазону кожного чинника впливу11;
закони варіювання показників відповідно до чинників впливу визначають за допомогою цифрових коефіцієнтів12 у межах нормального діапазону застосування стосовно кожного з цих чинників.
Примітка. Варіації похибок, визначені таким чином, є граничними похибками, а можливість їх перевищення протягом проведення вимірювання є незначною. Наприклад, якщо закономірність розповсюдження таких похибок нормальна, то ймовірність 0,3 % можна вважати незначною (VLM).
Рекомендації щодо встановлення класів точності засобів вимірювальної техніки, зазначають різні форми, яких можуть набувати такі похибки та варіації, але значення як похибок, так і варіацій мають бути адаптовані для різних операцій з кваліфікування для різних засобів вимірювальної техніки.
Ар.2 Різні значення похибок (відповідно до етапу надання статусу)
Загалом значення похибок має бути надано для кожного офіційного заходу.
Але, загалом, для затвердження типу значень немає. Незважаючи на це, під час проведення перевірок у разі затвердження типу максимально допустимі похибки первинної повірки з'азвичай приймають за основу13.
Беручи до уваги це обмеження, встановлено такі види похибок:
похибки первинної повірки;
похибки періодичної повірки;
похибки експлуатації;
похибки калібрування вимірювальних ємностей.Ар.2.1 Відношення між максимально допустимими похибками
Ар.2.1.1 Симетричність похибок
Максимально допустимі похибки зазвичай симетричні. Але, беручи до уваги систематичну зміну з часом метрологічних характеристик певних приладів, можна застосовувати асиметричні межі на певних етапах кваліфікації цих приладів.
Ар.2.1.2 Загальні випадки
Для забезпечення міжнародного обміну приладами та можливого міжнародного визнання процедур повірки, наприклад, дозволеного нанесення повірочних тавр, вважають доцільним визначати максимально допустимі похибки на основі похибок, які застосовують під час первинної повірки. Наприклад, співвідношення між максимально допустимими похибками первинної повірки та періодичної повірки може становити від 1 до 2. Держава також може визначити більш широкий спектр максимально допустимих похибок для нагляду за приладами, наприклад значення похибки, що втричі перевищує значення похибки первинної повірки.
Ар.2.1.3 Особливі випадки
Ар.2.1.3.1 У деяких випадках однакові значення максимально допустимих похибок можна застосовувати для первинної повірки протягом повірки та нагляду під час експлуатації та, рідше, протягом експлуатації приладів (наприклад, у випадках, якщо технічне обслуговування приладу забезпечено його конструкцією або за допомогою постійного обслуговування).
Ар.2.1.3.2 Відносні похибки ємності, зазначені в документах, які супроводжують вимірювальні ємності (додаток С), зазвичай встановлюють один раз тільки відповідно до необхідного рівня точності роботи, беручи до уваги, за можливості, будь-які особливі труднощі калібрування.
Код УКНД 17.020
Ключові слова: засоби вимірювальної техніки, зразок, первинна повірка, періодична повірка.
Редактор І. Дьячкова
Технічний редактор О. Марченко
Коректор І. Недогарко
Верстальник І. Барков
Підписано до друку 12.12.2013. Формат 60 х 84 1/8.
Ум. друк. арк. 2,32. Зам.^^^^і Ціна договірна.
1 Преамбула, Законодавство Бельгії.
2 Звичайний період чинності рішення про затвердження базового зразка визначають відповідні національні положення (часто встановлюють період 10 років з можливістю подальшого подовження)
