Проте для навісного запасного вікна висота нижнього краю може бути знижена до не мен­ше ніж 50 см за умови обладнання віконного прорізу на висоті до 65 см пристроєм, який запобі­гає можливості випадіння пасажирів з КТЗ. Якщо віконний проріз обладнано таким пристроєм, то висота віконного прорізу над пристроєм не повинна бути менша тієї мінімальної висоти, яка при­писана для запасного вікна.

    1. Кожне навісне запасне вікно, яке не є чітко видимим з сидіння водія, повинно бути обладнано звуковим сигнальним пристроєм, який слугує для попередження водія про те, що вікно зачинено не повністю. Вмикати такий пристрій повинен не рух самого вікна, а замок вікна.

  1. Технічні вимоги до аварійних люків

    1. Кожний аварійний люк повинен відчинятися і зачинятися так, щоб не перешкоджати вільному доступу всередину КТЗ або виходу з нього. Аварійні люки відкидного типу повинні функ- ціювати так, щоб була вилучена будь-яка можливість їхнього непередбаченого відчинення.

    2. Аварійні люки повинні легко відчинятися або зніматися як зсередини, так і ззовні. Проте це не означає, що ця вимога вилучає можливість замикання аварійного люка для убезпечнення КТЗ, коли в ньому нікого немає, за умови, однак, що такий аварійний люк можна в будь-який час відчинити зсередини за допомогою звичайного відчиняльного механізму або механізму для зняття люка.

  2. Підніжки, які прибираються

Підніжки, які прибираються, якщо такі встановлені, повинні задовольняти такі вимоги:

  1. за наявності механічного привода урухомлювання їх повинно бути синхронізовано з урухомлюванням відповідних службових або запасних дверей;

  2. під час зачинених дверей жодна з частин підніжки, яка прибирається, не повинна виступати більше ніж на 10 мм за контури прилеглих частин кузова;

  3. під час відчинених дверей і під час висунутої підніжки, яка прибирається, площа по­верхні повинна відповідати вимогам 5.7.7 цих Правил;

  4. за наявності підніжки з механічним приводом повинна бути вилучена можливість початку руху КТЗ з місця за допомогою власного двигуна, якщо ця підніжка перебуває у висуну­тому положенні.

У випадку підніжки з ручним приводом повинен подаватися звуковий сигнал або візуальний сигнал попередження водія стосовно того, що підніжка прибрана не повністю;

  1. можливість висування підніжки під час руху КТЗ повинна бути вилучена. Якщо пристрій для урухомлювання підніжки з механічним приводом не спрацьовує, то ця підніжка по­винна прибиратися і перебувати в засунутому положенні. Проте така несправність або уш ко- дження підніжки не повинні порушувати роботу відповідних дверей;

  2. якщо пасажир стоїть на підніжці, яка прибирається, з механічним приводом, то мож­ливість зачинення відповідних дверей повинна бути вилучена. Дотримування цієї вимоги пере­віряють встановленням у центрі підніжки навантаги масою 15 кг, яка відповідає вазі маленької дитини. Ця вимога не стосується дверей, які перебувають безпосередньо у полі зору водія;

  3. рух підніжки, яка прибирається, ні в якому разі не повинен бути причиною нанесення травм пасажирам або особам, які чекають автобуса на зупинці;

  4. передні і задні кути підніжок, які прибираються, повинні мати заокруглен ня радіу­сом не менше ніж 5 мм; краї підніжок повинні мати заокруглення радіусом не менше ніж 2,5 мм;

  5. під час відчинених дверей для пасажирів підніжка, яка прибирається, повинна надійно утримуватися у висунутому положенні. Під час встановлювання у центрі одиночної сходинки ван­тажу масою 136 кг або подвійної підніжки вантажу 272 кг відхил підніжки у будь-якій точці, вимі­ряну у відносно кузова КТЗ, не повинен перевищувати 10 мм.

5.6.11 Написи

  1. Кожний запасний вихід треба позначати написом «Запасний вихід» ззовні і зсередини КТЗ.

  2. Прилади екстреного керування службовими дверима і всіма запасними виходами зсередини і ззовні КТЗ треба позначати відповідним знаком або чітким написом.

  3. На всіх приладах екстреного керування запасними виходами або біля них повинні бути чіткі інструкції щодо користування ними.

  4. Мову, якою повинні бути складені вказівки, передбачені у 5.6.11.1—5.6.11.3, встанов­лює компетентний адміністративний орган країни реєстрації КТЗ.

5.7 Внутрішнє планування

  1. Доступ до службових дверей (див. рисунок 1 додатка 3)

    1. Вільний простір від бокової стінки, у якій розташовані двері, повинен забезпечувати вільний прохід прямокутного вертикального щита товщиною 2 см, шириною 40 см і висотою 70 см, на якому розташовується другий щит, який має такі розміри:

КТЗ класу А: ширина 55 см і висота 95 см;

КТЗ класу В: ширина 55 см і висота 70 см;

ширина верхнього щита може бути зменшена у верхній частині до 40 см, за наявності уклону, що не перевищує 30о від горизонталі (рисунок 1 додатка 3).

Нижній щит не повинен виходити за межі п роекції верхнього щита. Відносне переміщення обох щитів допустиме за умови, що воно проводиться завжди в тому самому напрямку.

Цей подвійний щит потрібно тримати паралельно дверному прорізу під час його переміщення з початкового положення, у якому сторона щита, найближча до внутрішньої частини КТЗ, направ­лена по дотичній до зовнішнього краю прорізу в положення, за якого вона торкається першої схо­динки; після цього щит треба розташувати перпендикулярно ймовірному напрямку руху особи, яка користується цим входом.

    1. Як альтернативу, можна використати трапецієподібну секцію висотою 50 см, яка утворює перехід між шириною верхнього і нижнього щита. У цьому випадку загальна висота пря­мокутної секції і цієї трапецієподібної секції верхнього щита повинна складати 95 см.

    2. Коли середня лінія цього подвійного щита пройшла відстань 30 см від його початко­вого положення і подвійний щит торкається поверхні сходинки, його треба утримувати в цьому положенні.

    3. Потім циліндр (рисунок 3 додатка 3), який використовують для вимірювання вільного проходу, переміщується від проходу в імовірному напрямку руху особи, яка виходить з КТЗ, до того моменту, коли середня лінія циліндра дося гає верти кал ьної площини, яка проходить через верхній край верхньої сходинки, або коли площина, дотична до верхньої частини циліндра, тор­кається подвійного щита, залежно від того, що відбувається раніше, і утримується в цьому по­ложенні (див. рисунок 17 додатка 3).

    4. Поміж циліндром, який перебуває в положенні, вказаному в 5.7.1.4, і подвійним щи­том, який перебуває в положенні, вказаному в 5.7.1.3, повинен бути вільний простір, верхні і нижні межі якого показані на рисунку 17 додатка 3. Цей вільний п ростір повинен забезпечити вільне проходження вертикального щита, форма і розміри якого аналогічні центральному перетину ци­ліндра (5.7.5.1) і товщина якого не перевищує 2 см. Цей щит переміщується від положення до­тику циліндра до тієї точки, де його зовнішня сторона торкається внутрішньої сторони подвійного щита, а також площини або площин, які проходять через верхні краї сходинок, в імовірному на­прямку руху особи, яка користується цим входом (див. рисунок 17 додатка 3).

    5. У випадку вільного проходу цей щит не повинен потрапляти у зону, яка простягається на відстань 30 см перед нестисненою подушкою будь-якого сидіння, а по висоті — до її верху.

    6. У випадку сидінь, які складаються, цей розмір повинен обов’язково визначатися під час робочого положення сидіння.

    7. Проте сидіння, яке складається і призначене для членів екіпажу, у робочому положенні може перешкоджати вільному доступу до службових дверей, якщо:

      1. чітко зазначено як у самому КТЗ, так і в картці повідомлення (додаток 1), що сидіння призначено тільки для екіпажу;

      2. сидіння, яке не використовують, автоматично складається, що потрібно для вико­нання вимог 5.7.1.1 або 5.7.1.2 та 5.7.1.3—5.7.1.5;

      3. стосовно 5.6.1.3, двері необов’язково розглядаються як вихід;

      4. сидіння обладнано пасом безпеки, який прибирається; і

      5. у робочому і складеному положенні жодна з частин сидіння не виступає за верти­кальну площину, яка проходить через центр поверхні подушки сидіння водія, коли воно перебу­ває в своєму крайньому задньому положенні, і через центр зовнішнього дзеркала заднього виду, розміщеного на протилежному боці КТЗ.

    8. Розміри службових дверей і зап асн их дверей, які вказані у 5.6.3.1, а також вимоги 5.7.1.1—5.7.1.7, 5.7.2.1—5.7.2.3, 5.7.5.1 та 5.7.8.5 не застосовують до КТЗ класу В, який має масу не більше ніж 3,5 т, і до 12 пасажирських сидінь, причому з кожного сидіння є вільний доступ при­наймні до двох дверей.

    9. Дверний п рохід і прохід, по якому пасажири мають до н ього доступ, вважають вільним, якщо:

      1. під час їхн ього вимірювання уздовж поздовжн ьої осі КТЗ фіксується наявність вільного п ростору шириною не менше ніж 22 см у будь-якій точці і не менше ніж 55 см у будь- якій точці на висоті більше ніж 50 см від підлоги або сходинок (рисунок 19 додатка 3);

      2. під час їхн ього вимірювання перпендикулярно відносно поздовжн ьої осі КТЗ фіксується наявність вільного простору шириною не менше ніж 30 см у будь-якій точці і не менше ніж 55 см у будь-якій точці на висоті більше ніж 120 см від підлоги або сходинок, або не менше ніж 30 см від стелі (рисунок 20 додатка 3).

    10. Проходи і майданчики, які забезпечують доступ, повинні бути покриті матеріалом, що перешкоджає ковзанню.

    11. Максимальний нахил підлоги в проході, який забезпечує доступ, не повинен пере­вищувати 5 %.

  1. Доступ до запасних дверей (див. рисунок 2 додатка 3)

    1. Вільний простір поміж проходом і прорізом запасних дверей повинен забезпечувати вільний прохід вертикального циліндра діаметром 30 см і висотою 70 см від рівня підлоги; на цей циліндр встановл юється другий циліндр діаметром 55 см, причому загальна висота циліндрів повинна складати 140 см.

    2. Основа першого циліндра повинна перебувати у межах проекції другого циліндра.

    3. За наявності сидінь, які складаються, розташованих уздовж даного проходу, вільний простір для проходу циліндра треба обов’язково визначати за умови розкладеного положен ня сидінь.

    4. Для того, щоб двері водія могли бути допущені як запасний вихід для основного па­сажирського відділення, вони повинні:

      1. або задовольняти всі приписи, які стосуються розмірів дверного прорізу та доступу до нього,

      2. або задовольняти вказані у 5.6.3.1 приписи, які стосуються розмірів запасних две­рей, відповідати положен ням 5.6.2.5.2, і простір, відведений для сидіння водія, повинен сполу­чатися з основним пасажирським салоном за допомогою належного проходу; такий припис вважають виконаним, якщо контрольний пристрій, описаний у 5.7.5.1, може безперешкодно переміщатися по проходу доти, поки передній край цього пристрою не досягне вертикальної площини, що прохо­дить по дотичній до найбільш віддаленої уперед точки спинки сидіння водія (коли це сидіння пе­ребуває в найбільш віддаленому назад у поздовжн ій площині положенні), і щит, описаний у 5.6.2.5.2, можна перемістити від цієї площини до запасних дверей у напрямку, зазначеному в цьому пункті (див. рисунок 22 додатка 3), коли сидіння й кермове колесо перебувають у серед­ньому положенні.

    5. За наявності дверей, розташованих навпроти дверей водія, до них застосовують по­ложення вищезгаданого 5.7.2.4 за умови, якщо поруч з водієм є сидіння для пасажира.

    6. У випадку КТЗ, до яких застосовують 5.7.1.9, доступ до дверей визначають відповід­но до цього пункту.

  2. Доступ до запасних вікон

    1. Потрібно передбачити можливість переміщення контрольного шаблону в напрямку від проходу назовні КТЗ через кожне запасне вікно.

    2. Напрямок руху контрольного шаблону повинен відповідати передбачуваному напрям­ку руху пасажира, який залишає КТЗ. Контрольний шаблон повинен перебувати в перпендикуляр­ному положенні відносно напрямку руху.

    3. Контрольний шаблон повинен мати форму тонкої пластини розміром 60 см х 40 см з радіусом заокруглення кутів 20 см. Проте в тому випадку, коли запасне вікно розташовано у задній стінці КТЗ, контрольний шаблон може також мати розміри 140 см х 35 см з радіусом за­округлення кутів 17,5 см.

  3. Доступ до аварійних люків

Аварійні люки повинні бути розташовані над частиною сидіння або будь-якою іншою еквіва­лентною опорою, яка полегшує доступ до них.

  1. Якщо на КТЗ класу В встановлюють аварійні люки, то щонайменше один аварійний люк повинен бути розташований так, щоб чотиристороння усічена піраміда висотою 1600 мм із кутом нахилу сторони 20о торкалася частини сидіння або еквівалентної опори. Вісь піраміди повинна бути вертикальна, а її найменший переріз повинен торкатися прорізу аварійного люка. Опори можуть бути такі, які складаються або зсовуються, за умови, якщо вони можуть буту за­фіксовані у їхньому робочому положенні. Саме це положення повинно бути використане для пе­ревіряння.



    1. Якщо товщина конструкції даху перевищує 150 мм, то найменший переріз піраміди повинен торкатися прорізу аварійного люка на рівні зовнішньої поверхні даху.

  1. Проходи (див. рисунок 3 додатка 3)

    1. Проходи в КТЗ повинні бути спроектовані і виконані так, щоб забезпечити вільне проходження контрольного пристрою, який складається із двох співвісних циліндрів і перевернутого зрізаного конуса поміж ними і який має такі розміри (у см):


Клас А

Клас В

Нижній циліндр

Діаметр

35

30

Висота

90

90

Верхній циліндр

Діаметр

551)

451)

Висота

50 (40)2)

30

Загальна висота

190 (180)2)

150