Страница 3: ДСТУ UN/ECE R 52-01:2005. Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження маломісних колісних транспортних засобів категорій М2 та М3 стосовно їхньої загальної конструкції (62819)

Електрообладнання та електропроводка

1. Усі проводи повинні бути добре ізол ьовані; окрім того, потрібно, щоб усі проводи і електрообладнання могли витримувати вплив тем ператури та вологості, яких вони зазнають. Особливу увагу треба приділити тому, щоб вони могли витримувати вплив навколишньої темпе­ратури, мастила і парів у моторному відділенні.

2. Сила струму в будь-якому з проводів електричного кола не повинна переви щувати припустиме значення для такого проводу з урахуванням способу його встановлювання і макси­мальної навколишньої температури.

3. Кожне електричне коло, яке живить будь-який елемент обладнання, за винятком стартера, кола запалювання (у випадку примусового запалювання), свічок запалювання, облад­нання для зупинення двигуна, зарядного кола та кола приєднання акумуляторної батареї на масу, повинна мати плавкий запобіжник або вимикач. П роте кола, які жи влять обладнання з малим споживанням енергії, можуть захищатися загальним плавким запобіжником або вимикачем за умови, що сила струму не буде перевищувати 16 А. У випадку використовування електронних пристроїв ці кола можуть захищатися захисними пристосуваннями, які вмонтовані в ел ектрон ні елементи або системи. У такому випадку підприємство-виробник надає всю відповідну технологічну інфор­мацію на прохання технічної служби, яка відповідає за випробовування.

4. Усі проводи повинні бути надійно захищені і добре прикріплені, щоб усунути мож­ливість обривання, перетирання чи зношення.

Акумуляторні батареї

1. Усі акумуляторні батареї повинні бути добре закріплені і легкодоступні.

2. Відділення, у якому розміщуються акумуляторні батареї, повинно бути відокремлене від пасажирського салону і відділення водія і повинно добре вентилюватися зовнішнім повітрям.

Вогнегасники і аптечки першої допомоги

1. КТЗ повинен бути оснащений одним або кількома вогнегасниками, причому один із них повинен міститися побл изу сидіння водія. Під час випробовування кожен вогнегасник по­винен як мінімум відповідати категорії 8А або 21В стандарту ЕКС EN3, Частина 1, або еквівалент­ному національному ста нд арту.

2. Повинні бути передбачені місця для встановлювання однієї або кількох аптечок пер­шої допомоги. Об’єм передбаченого місця повинен становити не менше ніж 7 дм³, а мінімаль­ний розмір повинен становити не менше ніж 80 мм.

3. Вогнегасники і аптечки першої допомоги можуть бути захищені від крадіжки та актів вандалізму (наприклад, розміщенням їх у відділення, яке замикається на ключ, або під скло, яке може бути розбите) за тієї умови, що місця їхнього розміщення чітко позначені і що вони легко можуть бути вилучені в екстрених ситуаціях.

Матеріали

Виходи

1. Кількість

   1. Кожний КТЗ повинен мати принаймні двоє дверей: або одні службові і одні запасні, або двоє службових.

   2. Службові двері, обладнані системою сервоприводу (механічного приводу), розглядають у даному контексті як виходи тільки в тому разі, якщо вони можуть легко відчинятися вручну після урухомлен ня, за потреби, органу кермування, приписаного в 5.6.5.1.

   3. Мінімальна кількість запасних виходів повинна бути така, щоб загальна кількість ви­ходів і аварійних люків була така:

Розташовування виходів

1. Службові двері розташовують із найближчого до узбіччя боку КТЗ³ або в задній стінці КТЗ.

2. Виходи розташовують так, щоб принаймні з кожної бокової сторони КТЗ було по од­ному виходу.

3. У передній та задній половині простору, який призначено для пасажирів, повинно бути не менше одного виходу.

4. Або в задній, або в передній частині КТЗ розташовують як мінімум один вихід, якщо в даху не передбачено аварійний люк.

5. Якщо простір, призначений для сидіння водія і пасажирських сидінь, розташованих поруч із сидінням водія, не сполучається з основним пасажирським відділенням за допомогою відповідного проходу, то:

   1. основне відділення, призначене для пасажирів, повинно мати виходи, які відповідають вимогам 5.6.1 стосовно їхньої кількості і 5.6.2.1, 5.6.2.2 та 5.6.2.3 стосовно їхнього розташовування;

   2. двері водія можна розглядати як запасні двері для пасажирів, що перебувають на сидіннях, розташованих поруч із сидінням водія, за умови, що забезпечена можливість переміщення контрольного шаблона від цих пасажирських сидінь до виходу через двері водія (див. рисунок 21 додатка 3).

Мінімальні розміри

1. Для виходів різних типів дотримують та ких мінімальних розмірів (див. також рису­нок 17 додатка 3):

КТЗ, до якого застосовують 5.7.1.9, повинен відповідати вимогам 5.6.3.1 стосовно запасних вікон і аварійних люків, а також таким вимогам стосовно службових і запасних дверей:

Технічні вимоги до всіх службових дверей

1. Кожні службові двері повинні легко відчинятися зсередини і ззовні КТЗ, коли він пе­ребуває на стоянці (дана умова не є обов’язковою для рухомого КТЗ). Проте цю вимогу не треба тлум ачити як виняткову можливість зачинення дверей ззовні, за тієї умови, що ці двері завжди можна відчинити зсередини.

2. Кожний орган керування або пристрій, який слугує для відчинення дверей ззовні, по­винен розміщуватися на рівні не більше ніж 180 см від рівня ґрунту на незавантаженому КТЗ, який стоїть на рівній поверхні.

3. Кожні одинарні службові двері, які відчиняються і зачиняються вручну та навішуються на завісах або шарнірах, повинні навішуватися на завісах і шарнірах так, щоб за умови стикання таких відчинених дверей з нерухомим об’єктом під час руху КТЗ вперед вони прагнули зачинитися.

4. Якщо службові двері, які відчиняються і зачиняються вручну, обладнані англійським замком, то він повинен бути двопозиційного типу.

5. На внутрішній стороні службових дверей не повинно бути ніяких пристроїв, призна­чених для перекриття внутрішніх сходинок, коли двері перебувають у зачиненому положенні.

6. Якщо безпосередня оглядовість є недостатньою, то встановлюють оптичні або інші пристрої, які дозволя ють водію, який перебуває на своєму сидінні, бачити пасажирів, які пере­бувають безпосередньо всередині і назовні біля кожних службових дверей, за винятком автома­тичних службових дверей.

7. Кожні двері, які відчи няються всередину КТЗ, повинні бути сконструйовані так, щоб під час їхньої нормальної роботи не могли постраждати пасажири. За потреби повинні бути вста­новлені відповідні захисні пристрої.

8. Якщо службові двері розміщені безпосередньо біля дверей туалету або іншого внут­рішнього відділення, то такі службові двері повинні бути обладнані пристроєм, який запобігає їхньому ненавмисному відчиненню. Проте цю умову не застосовують, якщо службові двері зами­кають автоматично під час руху КТЗ зі швидкістю більше ніж 5 км/год.

9. Потрібно, щоб стулки службових дверей, розміщених у задній стінці КТЗ, могли відчи­нятися на кут не менше ніж 85^о і не більше ніж 115^о і, будучи відчиненими, автоматично утриму­валися в цьому положенні. Це не вилучає можливості перевищення цих граничних величин і відчи- нення дверей на більший кут у тих випадках, коли це не створює небезпеки, наприклад для за­безпечення можливості руху заднім ходом до високої завантажувальної платформи або для відчи- нення дверей на кут до 270^о з метою забезпечення вільної завантажувальної зони позаду КТЗ.

10. Службові двері у відкритому положенні під будь-яким кутом не повинні перешко­джати використовуванню будь-якого передбаченого в обов’язковому порядку виходу або перешко­джати необхідному доступу до нього.

Додаткові технічні вимоги до службових дверей з механічним приводом

1. У надзвичайних обставинах кожні службові двері з механічним приводом повинні, коли КТЗ перебуває на стоянці (але необов’язково рухається), відчинятися зсередини і, в незам кне- ному стані, ззовні за допомогою органів керуван ня, які, незалежно від того, чи працює джерело енергії:

   1. функціюють незалежно від всіх інших органів керування;

   2. розміщуються на дверях або на відстані не більше ніж 300 мм від них на висоті не менше ніж 1600 мм над першою сходинкою, якщо органи керування розташовані всередині;

   3. можуть бути легко видимі і чітко розрізнені під час наближення до дверей і пере­бування перед дверима;

   4. їх може вмикати пасажир, який стоїть безпосередньо перед дверима;

   5. відкривають двері або забезпечують легке відчинення дверей вручну;

   6. можуть бути захищені п ристроєм, який може бути легко знятий або розбитий для отримання доступу до аварійного органу керування; водій повинен отримувати звуковий і візуаль­ний сигнали щодо ввімкнення аварійного органу керування або зняття захисної кришки з органу керування; і

   7. повинні бути влаштовані таким чином у тому випадку, коли двері, які відчиняє і за­чиняє водій, не відповідають вимогам 5.6.5.6.2, щоб після їхнього увімкнення для відчинення две­рей і повернення в нормальне положення двері не зачинялись знову до того часу, поки водій не увімкне зачиняльний орган керування.

2. Можна встановл ювати пристрій, який вмикає водій з його сидіння, для відімкнення зовнішніх аварійних органів керування, з тим щоб замкнути службові двері ззовні. У цьому випадку зовнішні аварійні органи керування повинні знову вмикатися автоматично або під час запуску дви­гуна, чи до того, як КТЗ набере швидкість 20 км/год. Після цього вимкнення зовнішніх аварійних органів керування повинно відбуватися не автоматично, а за допомогою додаткових дій водія.

3. Кожні службові двері, які відчиняє і зачиняє водій, повинен відчиняти і зачиняти водій зі свого сидіння за допомогою органів керування, за винятком педалей, які ясно і чітко позначені.

4. Кожні службові двері з механічним приводом повинні мати візуальний сигнальний пристрій, який повинен бути чітко видимим для водія, який сидить у нормальному положенні для керування, за будь-яких умов освітлення, і який попереджує про те, що двері зачинені не по­вністю. Цей сигнальний пристрій повинен подавати сигнали у тих випадках, коли жорсткі елементи дверей містяться між повністю відчиненим положенням і точкою, яка перебуває на відстані 30 мм від повністю зачиненого положення. Один сигнальний пристрій може слугувати для одних або більше дверей. Але такий сигнальний пристрій не можна встановлювати для передніх службових дверей, які не відповідають ви могам 5.6.5.6.2 та 5.6.5.6.3.

5. Органи керування, які слугують для відчинення і зачинення службових дверей з меха­нічним приводом, повинні бути влаштовані так, щоб водій міг змінити рух дверей у зворотному на­прямку у будь-який час їхнього зачинення або відчинення.

6. Конструкція і система керуван ня кожних службових дверей з механічним приводом повинні бути такими, щоб під час їхнього зачинення пасажир не міг отримати травму або бути затиснений у них.

   1. За винятком випадків, які стосуються передніх службових дверей, цю вимогу вва­жають виконаною, якщо дотримуватись двох таких умов:

   2. перша умова полягає в тому, що якщо до дверей, які зачиняються в будь-якій точці виміру, яка описана в додатку 4 до цих Правил, докладене зусилля опору, яке не перевищує 150 Н, то двері повинні знову повністю відчинятися автоматично та, за винятком випадків, які стосуються автоматичних службових дверей, залишатися відчиненими до ввімкнення зачиняльного органу керуван ня. Зусилля опору може бути виміряне будь-яким способом, який задовольняє вимоги компетентного органу. Настанови викладені в додатку 4 до цих Правил. Пікове зусилля може на короткий час перевищувати 150 Н за тієї умови, що воно не перевищує 300 Н. Система повтор­ного відчинення може бути перевірена за допомогою випробовувального стрижня, який має пе­реріз висотою 60 мм, шириною 30 мм із радіусом заокруглення кутів 5 мм;

   3. друга умова полягає в тому, що у тих випадках, коли двері затискають зап’ястя або пальці пасажира:

      1. двері знову відчиня ються автоматично повністю і, за винятком випадків, які сто­суються автоматичних службових дверей, залишаються відчиненими до ввімкнення органу керу­вання, який зачиняє двері, або

      2. зап’ястя чи пальці можуть бути без зусилля визволені з дверей без ризику нане­сення травми пасажиру. Дотримування цієї умови може бути перевірено вручну або за допомогою згаданого у 5.6.5.6.2 випробовувального стрижня, який сходить на конус до одного кінця по дов­жині 300 мм з товщини 30 мм до товщини 5 мм. Його поверхня не повинна бути полірованою або змащеною. Якщо двері затискає стрижень, то потрібно, щоб його можна було легко вийняти, або

      3. двері перебувають у такому положенні, яке забезпечує вільний прохід випробо- вувального стрижня, який має переріз висотою 60 мм, шириною 20 мм і радіус закоруглення кутів 5 мм. У цьому положенні двері повинні бути відчинені не більш ніж на 30 мм відносно повністю зачиненого положення.

   4. Для передніх службових дверей вимоги 5.6.5.6 вважають виконаними, якщо такі двері:

      1. відповідають вимогам 5.6.5.6.2 та 5.6.5.6.3, або

      2. мають м’які краї; проте вони не повинні бути настільки м’якими, щоб під час за- чинення дверей із затиском випробовувального стрижня, згаданого в 5.6.5.6.2, жорсткі елементи дверей доходили до повністю зачиненого положення.

7. У випадках, коли службові двері з механічним приводом утримуються у зачиненому положенні тільки за допомогою постійного подання енергії, повинен бути візуальний сигнальний пристрій, який інформує водія щодо будь-якої несправності стосовно подання енергії до дверей.

8. За наявності пристрою, який перешкоджає початку руху, він повинен фун кці ювати тільки під час швидкості менше ніж 5 км/год і не повинен функціювати під час швидкостей вище вказаної.

9. Звуковий попереджувальний сигнал для водія може подаватися, якщо КТЗ приведено до руху, коли службові двері з механічним приводом зачинені не повністю. Цей звуковий поперед­жувальний сигнал треба подавати на швидкості більше ніж 5 км/год у випадках дверей, які відпо­відають вимогам 5.6.5.6.3.3.

Додаткові технічні вимоги до автоматичних службових дверей

1. Увімкнення органів керування, які відчиняють службові двері.

   1. За винятком випадків, які передбачені у 5.6.5.1, органи керування, які відчиняють кожні автоматичні службові двері, повинен вмикати і вимикати тільки водій зі свого сидіння.

   2. Увімкнення і вимкнення може бути або прямим, за допомогою вимикача, або опо­середкованим, наприклад відчиненням і зачиненням передніх службових дверей.

   3. Увімкнення водієм органів керування, які відчиняють службові двері, повинно позна­чатися усередині, а в тих випадках, коли двері повинні бути відчинені ззовні, також ззовні КТЗ; індикатор (наприклад, спалахувальна кнопка, спалахувальний знак) повинен м іститися на тих дверях, до яких він відноситься, або безпосередньо поблизу від них.

   4. У випадку прямого увімкнення за допомогою вмикача функційний стан системи треба чітко вказувати водію, наприклад положенням вмикача або за допомогою індикаторної лампочки, або спалахувального вмикача. Вмикач повинен мати спеціальне позначення і повинен бути роз­ташований так, щоб його не можна було переплутати з іншими органами керування.

2. Відчинення автоматичних службових дверей

   1. Після увімкнення відчиняльних органів керуван ня водієм пасажири повинні мати можливість відчинити двері таким чином:

      1. зсередини, наприклад натисненням кноп ки або проходженням через світловий бар’єр, і

      2. ззовні, за винятком тих випадків, коли двері призначені тіл ьки для використову­вання як вихід і позначені як такі, наприклад, натисненням спалахувальної кнопки, кнопки під спа- лахувальним знаком або аналогічного пристосовання, супроводженого належною інструкцією.

   2. Під час натиснення кнопок, згаданих у 5.6.6.2.1.1, може подаватися сигнал, який реєструється і який, після увімкнення водієм відчиняльних органів керування, забезпечує відчи- нення дверей.

3. Зачинення автоматичних службових дверей

   1. Після того як автоматичні службові двері відчинилися, вони повинні зачинитись знову автоматич но після закінчення певного періоду часу. Якщо протя гом цього періоду часу до КТЗ входить або з КТЗ виходить пасажир, пристрій безпеки (наприклад, контактна панель у підлозі, світловий бар’єр, прохід в одному напрямку) повинен забезпечувати достатнє подовження періоду часу до зачинення дверей.

   2. Якщо пасажир входить до КТЗ або виходить з нього під час зачинення дверей, про­цес зачинення повинен припинитися автоматично, і двері повинні повернутися у відкрите поло­ження. Зворотний хід може забезпечувати один із пристроїв, згаданих у 5.6.6.3.1, або будь-який інший пристрій.

   3. Потрібно, щоб двері, які зачинилися автоматично згідно з положен нями 5.6.6.3.1, могли бути знову відчинені пасажиром згідно з положеннями 5.6.6.2; це положення не треба за­стосовувати у тому випадку, якщо водій вимкнув відчиняльні органи керування.

   4. Після вимкнення відчиняльних органів керування автоматичних службових дверей водієм відчинені двері повинні зачинитися відповідно до 5.6.6.3.1—5.6.6.3.3.

4. Зупинення автоматичного процесу зачинення особливо позначених дверей для спеціаль­ного використовування, наприклад для пасажирів з дитячими колясками, інвалідів тощо.

   1. Водій повинен мати можливість зупинити автоматичний процес зачинення дверей увімкненням спеціального органу керування. Пасажир також повинен мати можливість безпосе­редньо зупинити автоматичний п роцес зачинення дверей натисненням спеціальної кнопки.

   2. Водій повинен отримувати сигнал про зупинення автоматичного процесу зачинення дверей, наприклад за допомогою візуального сигнального пристрою.

   3. Відміну зупинення автоматичного процесу зачинення дверей повинен здійснювати тільки водій.

   4. До наступного зачинення дверей треба застосовувати 5.6.6.3.

Технічні вимоги до запасних дверей

1. Запасні двері повинні легко відчинятися зсередини і ззовні, коли КТЗ перебуває у не­рухомому стані. Проте цей припис не треба тлумач ити як такий, що вилучає можливість замк­нення дверей ззовні за умови, що вони завжди можуть бути відчинені зсередини за допомогою нормального відчиняльного механізму.

2. Запасні двері не обладнують сервоприводом, і вони не повинні бути розсувного типу. Якщо доведено, що двері розсувного типу можуть бути відчинені після випробування на лобове зіткнення, відповідно до Правил ЄЕК ООН № 33, без використовування будь-яких інструментів, то вони можуть бути допущені як запасні двері.

3. Зовнішня ручка запасних дверей незавантаженого КТЗ, який стоїть на рівній поверхні, повинна міститися на висоті не більше ніж 180 см над рівнем ґрунту.

4. Навісні запасні двері, встановлені на боковій частині КТЗ, повинні навішуватися пе­редньою частиною і відчинятися назовні. Паси, які обмежують відчинення дверей, ланцюжки або інші обмежувальні пристрої допускають у тому разі, якщо вони допускають вільне відчинення дверей на кут не менше ніж 100^о і дозволя ють їм залишатися в цьому положенні. Якщо є дос­татні засоби для забезпечення вільного доступу до проходу запасн их дверей, то вимогу щодо мінімального кута 100^о не застосовують.

5. Якщо запасні двері розташовані безпосередньо біля дверей туалету або іншого внут­рішнього відділення, то такі запасні двері повинні бути осн ащені засобами, які запобігають не­навмисному відчиненню. Проте цю вимогу не треба застосовувати, якщо запасні двері зачиняються автоматично, коли КТЗ рухається зі швидкістю 5 км/год.

6. Усі запасні двері, оглядовість яких із сидіння водія ускладнена, повинні бути облад­нані звуковими пристроями, які попереджують водія, що ці двері зачинені не повністю. Сигналь­ний пристрій повинен спрацьовувати залежно від положення замка дверей, а не самих дверей.

Технічні вимоги до запасних вікон

1. Кожне навісне запасне вікно повинно відчинятися назовні.

2. Кожне запасне вікно повинно:

   1. або легко і швидко відчинятися зсередини і ззовні КТЗ за допомогою пристрою, який визнано задовільним компетентним органом,

   2. або мати безпечне скло, яке легко розбивається. Останнє положення вилучає мож­ливість використовування шаруватого скла або скла, виготовленого з пластичного матеріалу.

3. Кожне запасне вікно, яке може бути зачинене ззовні, повинне бути влаштоване так, щоб його в будь-який час можна було відчинити зсередини КТЗ.

4. Якщо запасне вікно навішується горизонтально верхнім краєм, то треба передбачити належний пристрій, який підтримує його у відчиненому положенні. Запасні вікна повинні відчиня­тися або відкидатися назовні.

5. Висота нижнього краю запасного вікна, розташованого в боковій частині КТЗ над рівнем підлоги безпосередньо під вікном, повинна становити не більше ніж 100 см і не менше ніж 65 см для навісного запасного вікна або 50 см для вікна, яке має скло, що розбивається.