При похилій підошві стіни, окрім вказаних значень кута co, слід виконувати розрахунок проти зрушення також для негативних значень кута co.
При зрушенні по підошві (co = 0) слід враховувати наступні обмеження: ct< 5 кПа, ф(< 30°, Кр= 1.
Утримуючу силу Fud для скельної основи визначають за формулою:
FUd=Nf+Ep, (8.10)
де f - коефіцієнт тертя підошви по скельному ґрунту, який приймають за результатами безпосередніх випробувань, але не більше ніж 0,65.
Розрахунок за міцністю ґрунтової основи, складеної скельними і нескельними ґрунтами, виконують при tg§1 < зіпф1 за вимогами підрозділу 7.10 ДБН В 2.1-10.
tgSi =Fsd/W . (8.11)
Вертикальну складову сили граничного опору основи Л/и, складеної нескельними ґрунтами в стабілізованому стані, визначають за ДБН В 2.1-10 згідно з формулою (ЖЗ) при коефіцієнтах форми фундаментів £ = 1 і b’ = b - 2е, де е - ексцентриситет прикладання рівнодіючої усіх сил відносно осі, що проходить через центр ваги підошви стіни, величину якого визначають за формулою (8.12) і яка не повинна перевищувати е < Ь/3:
e=M0INv, (8.12)
де Мо - сума моментів усіх вертикальних і горизонтальних сил відносно осі, що проходить через центр ваги підошви.
Вертикальну складову сили граничного опору основи Nu, складеної скельними ґрунтами, визначають за формулою:
Л/и=/?сЬ', (8.13)
де Rc - розрахункове значення границі міцності на одновісне стискання скельного ґрунту.
Суму моментів Мо визначають за формулами:
для масивних підпірних стін
Мо = Fsd[ft * -tg(a +5)(Ь 12-h * tga)] + EM,, (8.14)
де YMj - сума моментів від власної ваги стіни і ґрунту на її обрізах відносно центра ваги підошви стіни;
для кутникових стін (при а < 0)
Мо =FsdpJ‘-tg(a + ф')(/7/2-Л * tgoc)] +y;yf (Ь-ґ)[Л(Ь-4t) +6fc/]/12 . (8.15)
де h* - відстань від рівнодійної зрушуючої сили до низу підошви стіни;
yf - коефіцієнт надійності за навантаженням приймають 1,2;
h* = [Fsd,yh/3 +Fsd:q(h-ya-уь /2)]/Fsd. (8.16)
Розрахунок підпірної стіни за деформаціями основи за відсутності спеціальних технологічних вимог вважається задовільним, якщо середній тиск на ґрунт psr під підошвою фундаменту від характеристичного навантаження не перевищує розрахункового опору ґрунту основи R, а крайові Ртах — "і
!. (8.17)
Ртах —
При цьому епюру напруження допускається приймати трапецієподібною або трикутною. Площа стислої зони при трикутній епюрі має бути не менше 0,75 загальної площі фундаменту підпірної стіни (е < Р/4) (рисунок 8.2).
а - при ексцентриситетах е < Ь/6; б - при ексцентриситетах е > Ь/6
1 - центр ваги підошви
Рисунок 8.2 - Схема для визначення тиску під підошвою стіни
Крайовий тиск на ґрунт під підошвою стіни ртах при ексцентриситеті додатка рівнодійної всіх вертикальних сил відносно центра ваги підошви е < Ь/6 визначають за формулою (8.18), а при е > Ь/6 - за формулою (8.19):
P
(8.18)
(8.19)
max/min - М(1 ±6е / Ь) / Ь ,Pmax _ 2/V / Зс0
де N - сума проекцій всіх сил на вертикальну площину, що визначають за формулами (8.8); е - ексцентриситет додатка рівнодійної всіх сил відносно осі, що проходить через центр ваги підошви стіни, що визначають за формулою (8.12);
Зс0 -довжина епюри по підошві фундаменту:
с
(8.20)
0 = 0,5b — е .Розрахунковий опір ґрунту основи R, кПа, визначають згідно з вимогами підрозділу 7.7 та додатка Е ДБН В. 2.1-10.
Внутрішні зусилля A/,-, Q, і Ц в перерізі /-/ на глибині у,-, для масивної підпірної стіни визначаються за формулами:
Ч
(8.21)
-Qi = T,Fvi
Мі =YPi*i +YPhiz,
де ЕР,- - сума всіх вертикальних сил вища за переріз і-і;
XFVj - сума всіх горизонтальних сил вища за переріз і-і;
^PjXi - сума моментів всіх вертикальних сил відносно центра ваги перерізу і-і;
T.FhjZi - сума моментів всіх горизонтальних сил відносно центра ваги перерізу і-і.
Розрахункові зусилля (згинальні моменти і поперечні сили) в кутникових підпірних стінах (рисунок 8.3) визначають за формулами:
а - згинальні моменти; б - поперечні сили
Рисунок 8.3 - Розрахункова схема кутникової підпірної стіни при розрахунку її на міцніст
ь
(8.22)
(8.23)
(8-24)
для перерізу 1-1 приу<уа+уь
Л41_1 = оуу3 /6Ь+и(?(у-уа)2 /2
Q-I.1 =п,,у2/2b+cq(y-ya)
при у > уа + уь
М2-2 =ОУУ3/Qh+aqyb(y-ya-уь )2/2І
0-|_1 =суу2/2h+cqyb[’
для перерізу 2-2
в разі е > Ь/6
М2-2 =<^*2 72-Pmax*f(1 -*2 /9с0)/2І
^2-2 =оіл^2 — Ртах*2(1 —*2
в разі Є < Ь/6
М2-2 =^vyx2 /2-ртахх3(ртах /ртіп + ЗЬ/х2 -1) I6b
Q2-2 ~ <ЗууХ2 ~ РтахХ2 (Ртах Ртіп + 2Ь / Х3 ~ 1) / 2Ь
для перерізу 3-3
в разі е > Ь/6
при х3 < Е, + хь
Л^з-з = Prjiax(3c0-Ь+х3)3/18с0-oVyx3/2-сг^(х3-Е)2/2-
-Х3(о>7 -avy)/6(b-f);
^3-3 — Ртах (ЗСо — Ь + Х3 ) / 6Cq — О Х3 — <5vq (х3 — iQ —
х2(о^у -ovy)/2(b-f) ;
при х3 > Е, + хь
Р^З-З — Ртах (3Cq — Ь + Х3 ) /1 8Cq — <5^X3 I 2. — <5 vqXb х
х(х3-$-хь /2)-х3(<у -Qvy)/6(b-/);
Q3-3 =Ртах(Зс0 -Ь+Х3)2 /6с0 -О^Х3-GvqXb- X2 х
х(ст'|/7 -°vY)/2(b-9;
в разі е < Ь/6
при х3 < + хь
Л43_3 — pmjnx3 (ртах / Ртіп + ЗР ! Х3 — 1) / 6Ь — о уу х3 /2 —
v<? (хз — / 2 — Xg — cvy ) / 6(Ь — t) ,
^3-3 — Рmin(Ртах Ртіп 2Р ^3 — "92^ —vy^3 —
^vq(^3-Q-*3(°^ )/2(Ь-f) ;
при х3 > + хь
^З-З Ртіп-^з (Ртах / Pmin + ЗЬ / Хз 1) / 6Ь CT^., Х^/2
-° vq xb (*3 ~~^= ~ *Ь 2) — Х3 С*7V-/ — °йу)/6(Ф — 0, (8.32)
^З-З = Ртіп-^з (Ртах / Ртіп + 2Ь / Х3 — 1)2Ь — <5^X3 —
^vqxb -хз(СТ^ -°йг)/2(Ь-0 ■ (8.33)
Максимальні розрахункові зусилля М і Q в лицьових і фундаментних плитах повинні прийматися по гранях елементів, що сполучаються.
Інтенсивності горизонтального тиску оу і aq обчислюють за формулами розділу 7 з врахуванням 7.43.
Інтенсивність вертикального тиску від власної ваги ґрунту в призмі обвалення оИі, і від тимчасового навантаження evq визначають за формулами:
=oytg(a+(p))/tga ; (8.34)
cvq =CTqtg(a +<P/)/tga. (8.35)
Інтенсивність вертикального тиску від власної ваги ґрунту о і над передньою консоллю aв контурі abc визначають за формулами:
°^=УіУг/?; (8.36)
^=^fh (8.37)
Коефіцієнт надійності за навантаженням yfу формулах (8.36) і (8.37) приймають 1,2.
Відстань від внутрішньої грані стіни до початку епюри інтенсивності вертикального тиску ґрунту від тимчасового навантаження визначають за виразом ха = уа tga, а величину xb= yb tga.
Крайовий тиск на ґрунт під підошвою стіни pmin і ртах визначають за формулами (8.18) і (8.19) з умови розрахунку за першою групою граничних станів.
Конструкції підпірних стін, елементи яких шарнірно зв'язані гнучкими зв'язками (наприклад, кутникові стіни з анкерною тягою), слід розраховувати за схемою, представленою на рисунку 8.4.
При цьому розглядають два випадки завантаження призми обвалення тимчасовим навантаженням:
- навантаження розташоване на частини призми обвалення, що створює максимальний пролітний момент у вертикальному елементі стіни;
- навантаження розташоване на всій поверхні призми обвалення, що створює максимальні умови в інших елементах стіни.
Величини розрахункових зусиль в перерізах елементів стіни визначають за формулами:
для перерізів 1-1
=-у2(оуу/ЗЛ+ст<7 -ос)/2 _
Qi_i = y(oyy/2/?+aq -ос) ]’
для перерізів 2-2
М2-2 =~У3ау /6/7 -(од Q2-2 =у2 |
- ) (у - hb )2 / 2 + Щ(у-hb) + V^a (h - у ) / (/? - hb), oyI2h+y(c>q-vc)-U2+V2a/(h-hb), |
• (8.39) |
ДЄ Щ = |
h2^ + 3(oq -oc)(/7-/7b)2l/6(/7-/7b); |
(8.40) |
|
v1 =u1/tga ; |
(8.41) |
U2 =/72(Зогд -ac +сту)/6(/7-hb) ; |
(8.42) |
1 - перший випадок завантаження; 2 - другий випадок завантаження; 3 - центр ваги підошви
Рисунок 8.4 - Розрахункова схема підпірної стіни з анкерною тягою
V2=U2/tga, (8.43)
Тут ІЛ| і Л| - горизонтальна і вертикальна складові зусилля в тязі при частковому завантаженні рівномірно розподіленим навантаженням; (У2 і У2 - горизонтальна і вертикальна складові зусилля в тязі при повному завантаженні рівномірно розподіленим навантаженням.
При е < Ь/6:
для перерізу 3-3
^3-3 = ~®1^3 / 2 + Дтах^з (Ртіп Ртах + ЗР / Х3 — 1) / 6Р >
$3-3 ~ — Ртах-^з (Ртіп Ртах + 2Р / Х3 — 1)2Р
для перерізу 4-4
м
(8.45)
4_4 =0^x2 /3-х2[ои, (Р-f-x4)+о^х4]/6(Р-f) -Q4-4 = — G4 — о Vg Х4 + ртіп-*4 (Ртах Ртіп + 2Р / Х4 — 1) / 2Ь
для перерізу 5-5
М5-5 = "<^*5 /3~Xf[a^ (5-f-X5)+O^X5]/6(5-f)-
-vq -^5 / 2 + р j-пін(Prnax / Pmin + 85 x5 ~ "I) &b + V2(x§ — b2 ) + 6/2® < ’ <
$5-5 “ ~$5 “avq x$ + Pmin-^5 (Pmax ! Pmin + 25 / X§ — 1) / 2b + V2
При e > 5/6; (c0 = 0,55 - e):
для перерізу 3-3
М3_3 = -G.X3 12 + pmaxx32(1 - x3 / 9c0 ) / 2
Q3-3 =Gl-Pmax^3(1-x3/6c0)
для перерізу 4-4
M3-3 = ^ЛрЗ-х2[оИ;,(5-/-х4)+<,х4]/6(5-/)-
— o'vy x4 / 2 + pmax (3c0 — 5 + x4 ) /18cq
$3-3 = ~$4 ~®vqx4 +Pmax(3c0 “Ь + Хд) / 6c0
для перерізу 5-5
M5-5 =-°vxl /3-х2[<у^(5-/-х5)+о^х5]/6(5-/)-
-ст^х2 /2 + Pmax(3c0 - 5 + x5) /18с0 + Х2(х5 -52) + U2a, " 1
$5-5 = -$5 ~cvqx5 +Pmax(3Co ~b +X5) / 6c0+ V2
д
(8.46)
(8.47)
(8.48)
(8.49)
е Gy - вага плити і ґрунту, розташованого праворуч від перерізу 3-3;$4(5) = [ovy(5-f-x)/(5-f) + o^yx/(5-f) + ovy]x/2.
Максимальні зусилля в анкерній тязі S, що має шарнірне сполучення з лицьовими і фундаментними плитами, визначають за другим випадком завантаження (згідно з 8.20) за формулою:
S = U2/sina. (8.50)
Враховуючи можливість зависання ґрунту, розрахункове зусилля в тязі слід збільшити в 1,5 раза.
Розрахунок щілинного паза в разі жорсткого сполучення збірної лицьової плити з фундаментною плитою (рисунок 8.5) здійснюють з умови, що при дії моменту М в щілинному пазі виникають сили Р з плечем внутрішньої пари а.
Зрушуючу силу Q прикладають до верхньої частини стінки паза. У верхній і нижній частинах стінок паза виникають стискальні напруження, рівнодійні яких прикладені на відстанях 0,1/ від верхньої грані паза і 0,15/ - від нижньої частини (/ - висота паза).
Горизонтальні і вертикальні складові внутрішньої пари визначають відповідно за формулами:
Ph =/Wj_1sin2a /0,75/ ; (8.51)
Pv =/W1_1sinacosa /0,75/ .
Внутрішні зусилля в перерізі 4-4 обчислюють за формулами:
M4_4=(P/?+Q/_/)0,9Q
Q4_4=Ph+Q1-1 f
Р
(8.52)
(8.53)
озрахунок правої стінки щілинного паза виконують так само, як розрахунок згинального елемента.Внутрішні зусилля в перерізі 5-5 обчислюють за формулами:
М5_5= Ph 0,151 + Pvz
Q
(8.54)
5-5 = PhN5-5=pv
Розрахунок лівої стінки щілинного паза виконують так само, як розрахунок позацентрово розтягнутого елемента.