• постановления на виробництво нового продукту;

  • удосконалювання технологічних процесів;

  • впровадження нових нормативних і технологічних документів.

      1. До ППВ рекомендовано долучати розділи, які стосуються забезпечення сировинни­ми, енергетичними та іншими ресурсами, устаткованням, нормативними та технологічними до­кументами; навчання фахівців, задіяних у технологічному процесі та контролюванні виробниц­тва, обслуговуванні устатковання; забезпечення системами контролю якості та безпечності, внут­рішньозаводським транспортом і приміщеннями для зберігання готової продукції.

      2. ППВ містить перелік заходів і строки їх виконання із зазначенням відповідальних осіб, відділів, організацій, а також, за необхідності, назву документа, що підтверджує виконання за­ходу (службова записка, протокол обстеження, акт здавання-приймання закінчених робіт).

      3. Розробляє, затверджує та впроваджує ППВ виробник.

      4. За рішенням виробника ППВ може бути погоджено із територіальними органами дер­жавного нагляду.

      5. ППВ оформляють відповідно до додатка А.

    1. Рецептуру може бути розроблено та затверджено у вигляді окремого документа або долучено до тексту ТІ.

      1. Рішення про долучення або недолучення рецептур до складу ТІ приймає розробник.

      2. Рецептура, якщо її розроблено окремим документом та вона не входить до складу ТІ, повинна відповідати вимогам розділу 5 стосовно вимог до рецептури.

  1. СТРУКТУРА, ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТА ВИКЛАДЕННЯ ТЕКСТУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ

    1. ТІ повинна містити такі структурні елементи:

  • титульний аркуш;

  • зміст;

  • основну частину;

  • додатки;

  • аркуш реєстрації змін.

  1. Основна частина ТІ повинна містити такі розділи, а саме:

. — сфера застосування або вступ1;

  • нормативні посилання*;

  • познаки та скорочення*;

  • ц — характеристика готового продукту;

  • характеристика сировини та матеріалів;

  • рецептура та/або витрати сировини й матеріалів;

; — вхідне контролювання сировини й матеріалів;

  • технологічний процес виробництва продуктів;

  • транспортування та зберігання;

  • — контролювання виробництва;

  • санітарно-гігієнічні вимоги;

  • вимоги щодо безпеки виробництва;

  • вимоги щодо охорони довкілля, утилізації тари та паковання;

  • бібліографія або перелік основних настановних та інших документів, на які є відповідні по­силання в ТІ*.

  1. Крім того, основна частина може містити необхідні додатки.

  1. Останнім структурним елементом ТІ є «Аркуш реєстрації змін».

  2. Рецептура, якщо її розроблено окремим документом та вона не входить до складу ТІ, повинна містити такі структурні елементи:

  • титульний аркуш;

  • нормативні посилання*;

  • характеристику готового продукту;

  • характеристику сировини та матеріалів;

  • рецептуру та/або витрати сировини й матеріалів;

  • формули розрахунку, приклади розрахунку рецептур*;

  • строки придатності та умови зберігання;

  • додатки*.

  1. Оригінали ТД повинно бути надруковано машинним способом з одного боку білого па­перу формату А4 (210 мм х 297 мм) та берегами: верхнім — не менше ніж 20 мм, нижнім — не менше ніж 15 мм, лівим — не менше ніж 25 мм, правим — не менше ніж 10 мм. Шрифт розміром 14 пунктів через один — півтора інтервали.

  2. Текст ТД треба поділяти на розділи, які мають порядкову нумерацію в межах усього тексту інструкції або рецептури.

    1. Розділи можна поділяти на підрозділи, пункти, підпункти.

  3. Дозволено об’єднання окремих розділів основної частини ТІ, змінення порядку їх викла­дення, доповнювання іншими розділами або вилучення деяких розділів, у разі якщо їхні вимоги передбачено іншими чинними нормативними чи технологічними документами або регламенто­вано державними нормативними актами. » -

  4. Якщо вимоги розділів для продуктів, які виробник виготовляє згідно з ТІ В, встановлено в ТІ ДСТУ, то замість їх повторення в ТІ В можна подавати посилання на відповідну ТІ ДСТУ із зазначенням її познаки та дати затвердження.

  5. Поділ на структурні елементи та їх нумерування проводять відповідно до вимог 4.14—4.15 ДСТУ 1.5.

  6. За потреби, до тексту ТД долучають таблиці, графічний матеріал (схеми, графіки, рисунки, креслення), формули, які оформлюють відповідно до вимог 5.4—5.5 ДСТУ 1.5.

  7. ТД, за потреби, може бути доповнено обов’язковими, рекомендованими та/або довід­ковими додатками.

  8. Рецептури, подані за текстом ТІ, рекомендовано подавати таблицями, які, за потре­би, супроводжують пояснюваннями.

    1. За потреби, рецептури можна подавати не за текстом ТІ, а наводити у додатку.

  9. Викладення та оформлення тексту ТД повинно відповідати вимогам ДСТУ 1.5 (роз­діли 5—7) і цього документа.

    1. Текст ТД повинен бути чітким, логічно послідовним, не допускати різних тлумачень, необхідним і достатнім для користування інструкцією та/або рецептурою.

  10. Під час викладення тексту треба вживати терміни та визначення позначених ними по­нять, познаки та скорочення, встановлені чинними стандартами, а саме:

    1. У метрологічних термінах треба керуватися вимогами ДСТУ 2681, ДСТУ 3651.0, ДСТУ 3651.1.

    2. У термінології щодо випробовувань і контролювання якості треба керуватися вимогами ДСТУ 3021.

    3. У термінології щодо виробництва молочних продуктів треба керуватися вимогами ДСТУ 2212, ДСТУ 4324, ДСТУ 4420, ДСТУ 4422.

    4. У термінології щодо виробництва м’ясних продуктів треба керуватися вимогами ДСТУ 3938, ДСТУ 4424.

    5. Під час викладання тексту ТД дозволено використання інших відповідних чинних терміно­логічних стандартів.

  11. За текстом ТД не дозволено вживати звороти розмовної мови, техніцизми, скорочення слів, крім встановлених правилами української орфографії та чинними стандартами.

  12. ТД на окремі види продукту може бути об’єднано у відповідний збірник технологічних інструкцій або рецептур.

6 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ

  1. Титульний аркуш

    1. На титульному аркуші наводять такі дані:

  • назва підприємства (організації) — власника оригіналу;

  • повна назва посади особи із зазначенням назви підприємства (організації), яка погоджує ТД (за потреби);

  • повна назва посади особи із зазначенням назви підприємства (організації), яка затверджує ТД;назва ТД;

  • позначення ТД;

  • дата надання чинності;

  • повна назва посади заступника керівника із зазначенням назви підприємства (організації) — розробника ТД;

  • повна назва посад осіб із зазначенням назви підрозділів підприємства (організації) — роз­робника ТД;

  • місцезнаходження (місто чи адреса) підприємства (організації) — розробника ТД та рік розроблення.

  1. У верхній частині титульного аркуша (див. додаток Б, рис. Б.1) в полі 1 подають по­вну назву підприємства (організації) — власника оригіналу ТД, зазначаючи відомчу підпорядко­ваність цього підприємства (організації).

За потреби під повною назвою наводять його коротку назву.

  1. Погоджувальний(і) та затверджувальний підписи на титульному аркуші розміщають у полях 2 і 3.

  2. Назву ТД розміщують на титульному аркуші в полі 4.

  3. Позначення документа наводять у полі 5.

  4. Інформацію про новизну або заміну зазначають у полі 6 «Уперше» або «На заміну» і наводять позначення заміненого ТД.

  5. У полі 7 подають повну назву посади заступника керівника та відомості про підроз­діли підприємства (організації) — розробника ТД.

Примітка. Дозволено підписи безпосередніх виконавців підрозділів підприємства (організації) — розробника ТД розмі­щувати у полі 7 або на останній сторінці ТД у кінці тексту документа.

    1. Місцезнаходження (місто чи адресу) підприємства (організації) — розробника ТД та рік розроблення наводять у полі 8.

    2. Титульний аркуш ТД оформляють відповідно до додатка Б.

  1. Назва ТД

    1. Назва ТД повинна містити назву певного продукту з позначенням НД, який встановлює вимоги до цього продукту, та починатися словами «ТЕХНОЛОГІЧНА ІНСТРУКЦІЯ З ВИРОБНИЦТВА...» або «РЕЦЕПТУРА...».

Приклад 1

ТЕХНОЛОГІЧНА ІНСТРУКЦІЯ З ВИРОБНИЦТВА

НАПІВКОПЧЕНИХ КОВБАС до ДСТУ 4435:2005

Приклад 2

РЕЦЕПТУРА НАПІВКОПЧЕНИХ КОВБАС до ТІ ДСТУ 4435:2005

    1. Назву ТІ та Р друкують великими літерами та виділяють напівгрубим шрифтом.

  1. Позначення ТД

  2. Позначення ТД присвоює підприємство (організація) — власник оригіналу.

. 6.4.1 Позначення ТД з виробництва продуктів, вимоги до яких установлені стандартом,

і містить абревіатуру «ТІ ДСТУ» або «Р ТІ ДСТУ», відповідно, відокремлений номер.стандарту та відокремлений знаком «двокрапка» рік затвердження стандарту, позначений чотирма цифрами.

Приклад

ТІ ДСТУ 4435:2005;

Р ТІ ДСТУ 4418:2005.

  1. Позначення ТІ виробника або Р до ТІ виробника з виробництва продуктів, вимоги до яких установлено стандартом, містить абревіатуру «ТІ В ДСТУ» або «Р ТІ В ДСТУ», відповідно, відокремлений номер стандарту та відокремлений знаком «двокрапка» рік затвердження стандарту, позначений чотирма цифрами.

Приклад

ТІ В ДСТУ 4435:2005;

Р ТІ В ДСТУ 4418:2005.

7

  1. IkПозначення ТД з виробництва продуктів, вимоги до яких установлено ТУ, містить абревіатуру «ТІ ТУ» або «Р ТІ ТУ» відповідно, відокремлену скорочену назву держави «У»; відокремлений код продукції згідно з ДК 016 (три перших знаки); відокремлений через дефіс код підприємства (організації) — власника ТУ згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і органі­зацій України (ЄДРПОУ) (вісім знаків); відокремлений через дефіс порядковий реєстраційний но­мер, що його надає власник ТУ (три знаки), та відокремлений знаком «двокрапка» рік затвер­дження ТУ, позначений чотирма цифрами.

Приклад

ТІ ТУ У 15.1-00419880-001:2003;

ТІ ТУ У 15.2-00419880-002:2006;

Р ТІ ТУ У 15.1-00419880-001:2003;

Р ТІ ТУ У 15.2-00419880-002:2006.

  1. Зміст

Структурний елемент «Зміст» розташовують після титульного аркуша та оформлюють відповідно до 4.4,2—4.4.3 ДСТУ 1.5.

  1. Сфера застосування або вступ2

    1. Розділ «Сфера застосування (Вступ)» до ТІ починають словами:

«Ця технологічна інструкція поширюється на виробництво, ЗГІДНО З ДСТУ (ТУ) ». <мазва"РОДУГгу (продуктів))

(позначення НД)

  1. Розділ «Сфера застосування (Вступ)» до Р починають словами:

«Ця рецептура поширюється на виробництво, згідно з ДСТУ (ТУ, СОУ) ». <назва пр°ду*ту (продуктів))

(позначення НД)

    1. У цьому розділі, за наявності, може бути зазначено патенти на винаходи, що відобра­жають особливості складу продукту та/або технологічного процесу та/або устатковання, та/або відомості про авторське право.

  1. Нормативні посилання*

Нормативні посилання може бути оформлено окремим розділом у порядку та відповідно до вимог 4.8 ДСТУ 1.5 або подано за текстом ТІ.

  1. Познаки та скорочення*

Цей розділ рекомендовано подавати в ТІ у разі великої кількості скорочень за текстом ТД. Оформлення цього розділу повинно відповідати вимогам 4.10 ДСТУ 1.5.

  1. Характеристика готового продукту

    1. Розділ «Характеристика готового продукту» повинен містити назву і стислу характерис­тику готового продукту (класифікація, асортимент, види), показники (органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні та інші), які характеризують продукт, одержаний внаслідок проведення техно­логічного процесу.

    2. Якщо внаслідок технологічного процесу одержують продукт, показники якого повністю зазначені в ДСТУ або ТУ, то в розділі можна наводити лише посилання на відповідний норма­тивний документ (далі за текстом — НД).

Посилання на ТУ повинні ґрунтуватися на документальному підтвердженні того, що ТУ та продукт, вироблений відповідно до цих технічних умов, будуть використані з додержанням законо­давства України про авторські права.

  1. Характеристика сировини та матеріалів

    1. Розділ «Характеристика сировини та матеріалів» повинен містити перелік назв си­ровини, компонентів та допоміжних матеріалів, які використовують під час виготовлення цього виду продукту, з обов’язковим зазначенням чинних НД і необхідних показників якості, обов’язко­вих для перевіряння перед використанням.

    2. Якщо вимог НД на сировину та матеріали недостатньо для використання їх у вироб­ництві певного виду продукту, то разом з посиланням на документ зазначають додаткові або конкретніші вимоги.

    3. Рецептура та/або витрати сировини й матеріалів

      1. Розділ «Рецептура», якщо вона належить до складу ТІ, повинен містити нормова­не значення витрат сировини та матеріалів, необхідних для виробництва прийнятої одиниці про­дукту (без урахування втрат).

Примітка. Прийнятою одиницею виробництва може бути 100 кг або 1000 кг продукту тощо.