Настанови з експлуатації
Налагодження та випробування.
Заміна інструменту.
Фіксація оброблюваної деталі.
Обмеження з огляду на габарити робочої заготівки.
Загальні рекомендації з експлуатації.
Технічне обслуговування та ремонтні роботи
Регулярне очищення, догляд, методика підтримання інструментального знаряддя гострим, система змащування.
Технічне обслуговування силами виробника чи вповноваженого агента, перелік адрес сервісної допомоги.
Перелік частин, які може бути замінено без втручання фахівця сервісного центру.
Спеціальний інструмент, що може знадобитися під час технічного обслуговування.
Для інструменту зі з'єднанням типу X — зазначити, чи потрібен у випадку заміни шнура живлення спеціально підготовлений шнур; у разі пошкодження шнура живлення такого інструменту його належить замінити відповідним спеціальним шнуром, звернувшись за допомогою до сервісного центру.
Для інструменту зі з’єднанням типу Y — за потреби заміни шнура живлення, цю операцію виконує лише виробник або уповноважений агент із метою усунення ймовірності виникнення загрози безпеці.
Для інструменту зі з’єднанням типу Z — шнур живлення взагалі не підлягає заміні, тоді інструмент підлягає утилізації.
Для інструменту з рідинною системою треба зазначити таке:
Інструкції щодо:
під’єднання до системи подавання рідини;
способу використання рідини та застосування додаткового приладдя згідно з 14.4 з метою уникнення можливої шкоди для інструменту, спричиненої рідиною;
огляду шлангів та інших важливих частин, характеристики яких здатні погіршитися; — максимально дозволеного тиску з боку системи подавання рідини.
Для інструменту, оснащеного пристроями захисного вимикання:
застороги й інструкції щодо недопустимості користування інструментом, не оснащеним таким пристроєм;
застороги й інструкції стосовно постійного контролю правильного спрацьовування пристрою перед початком роботи, якщо захисний пристрій не обладнано функцією самовипробування.
Для інструменту, що працює в поєднанні з ізолювальним трансформатором: застороги та інструкції стосовно недопустимості роботи інструмента, якщо в комплекті постачання не було відповідного трансформатора чи був такий, що не відповідає зазначеному в рекомендаціях.
Застороги й інструкції стосовно того, що за потреби заміни штепсельної вилки або шнура живлення, користувачеві необхідно звернутися до виробника інструменту або до його авторизованого сервісного центру.
Застороги й інструкції щодо необхідності дотримання чистоти застосовуваної в системі рідини, видалення з неї часток інструментальних решток, а також зберігання в місцях, недоступних персоналу, що перебуває в робочій зоні.
Марковання згідно з вимогами цього стандарту має бути легко розпізнаваним і довговічним.
Познаки мають контрастувати за кольором, текстурою або рельєфом із тлом напису в такій мірі, що наведена їхнім посередництвом інформація чи настанови були б виразними для читача, що сприймає марковання неозброєним оком на відстані не менше ніж 500 мм. Дотримання відповідності вимог до блакитного кольору згідно з ISO 3864-2 не є первинним критерієм для цих познак.
Відповідність вимогам перевіряють огляданням та контрольним тертям уручну ділянки маркованого напису протягом 15 с тканиною, зволоженою водою, а потім протягом 15 с тканиною, просякнутою уайт-спірітом.
Після всіх випробовувань за цим стандартом марковання має бути легко розпізнаваним, таблички з маркованням не мають легко зніматися й не повинні бути деформованими.
Під час перевіряння стійкості марковання враховують умови нормальної експлуатації інструмента. Так, наприклад, марковання контейнерів, що підлягають частому очищуванню від забруднень, фарбою або емаллю, іншою, ніж скловидна емаль, не вважають стійким маркованням.
Бензин, який використовують під час випробовування міцності марковання, є розчином гексану в аліфатичних сполуках, максимальний уміст ароматичних сполук — 0,1 % за об’ємом, значення каурибутанолу 29, початкова точка кипіння — приблизно 65 °С, точка випаровування — приблизно 69 °С і питома вага — приблизно 0,689 кг/л.
Марковання згідно з 8.1 — 8.5 потрібно розміщувати на основній частині інструмента.
Марковання, зазначене у 8.1, 8.2, 8.3 та 8.5, необхідно розміщувати поруч.
Марковання інструмента має чітко вирізнятися на зовнішньому боці інструмента, у разі потреби, — після видалення кришки. Кришка має зніматися або відкриватися без застосування спеціального інструменту.
Познаки для вимикачів та пристроїв керування потрібно наносити на цих компонентах або поблизу до них; марковання не наносять на частини, які можуть змінити положення або установленим у такий спосіб, що призведе до непорозумінь.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням.
Якщо дотримання вимог цього стандарту залежить від функціювання замінюваних тер- мозапобіжників або плавких вставок, серійний номер чи іншу познаку замінного елемента треба маркувати на ньому або в місці, де марковання чітко видно навіть після виходу з ладу запобіжника. Ця вимога стосується також випадку, коли для заміни зазначеного елемента необхідно розібрати інструмент.
Ця вимога не стосується запобіжників, які можна замінювати лише разом із частиною інструменту.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням.
ЗАХИСТ ВІД ДОСТУПУ ДО ПІДНАПРУГОВИХ ЧАСТИН
Інструмент має бути сконструйовано та закрито так, щоб його було убезпечено від випадкового контакту з піднапргуговими частинами.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням та випробуванням згідно з 9.2 — 9.4 залежно від застосовності.
Доступні частини не вважають піднапруговими, якщо:
вони живляться безпечною наднизькою напругою за умови, що:
для змінного струму пікове значення напруги не перевищує 42 В;
для постійного струму напруга не перевищує 42 В, або
частину відокремлено від піднапругових частин захисним імпедансом.
Якщо використовують захисний імпеданс, струм між доступною частиною та джерелом живлення не повинен перевищувати 2 мА для постійного струму, а для змінного струму його пікове значення не має перевищувати 0,7 мА, а також:
для напруг із піковим значенням понад 42 В до 450 В включно ємність не має перевищувати 0,1 мкФ;
для напруг із піковим значенням понад 450 В до 15 кВ включно розряд не повинен перевищувати 45 мкКл.
Відповідність вимогам перевіряють вимірюванням під час роботи інструмента за номінальної напруги.
Значення напруги та сили струму вимірюють між відповідними частинами та кожним полюсом джерела живлення. Розряди вимірюють безпосередньо після вимикання живлення.
Вимога 9.1 стосується всіх положень інструмента за нормального режиму експлуатації, навіть після видалення знімних частин.
Лампи, розміщені за знімною кришкою, не видаляють, якщо інструмент можна ізолювати від джерела живлення вимиканням штепсельної вилки чи вимикача, що роз’єднує всі полюси. Однак має бути забезпечено захист від випадкового дотику до піднапругоеих частин цоколів ламп під час установлення чи видалення ламп, розміщених за знімною кришкою.
Це унеможливлює застосування плавких вставок Гвинтового типу та мініатюрних реле аналогічної конструкції, доступних без застосування спеціального інструменту. Випробовуваль- ний палець (див. рисунок 1) прикладають без значного зусилля до інструмента, що перебуває в усіх можливих положеннях.
Випробовувальний палець уводять в отвори в усіх положеннях на глибину пальця, обертаючи чи згинаючи його до, у процесі та після введення в отвір. Якщо випробовувальний палець не входить в отвір, то на нього в прямому напрямку прикладають силу 20 Н. Якщо після цього палець проходить в отвір, то випробування повторюють із зігнутим пальцем. Має бути унеможливлено контакт випробовувального пальця з піднапруговими частинами чи піднапруговими частинами, захищеними тільки лаком, емаллю, звичайним папером, бавовняною тканиною, окисною плівкою, ізоляційними бусами чи заливальною масою.
Лак, емаль,'звичайний папір, бавовняна тканина, окисна плівка, ізоляційні буси чи заливальна маса, за винятком самотвердних смол, не вважають засобом, що надає належний рівень захисту від контакту з піднапруговими частинами.
Отвори в інструментах класу II і конструкціях класу II, окрім отворів, що надають доступ до цоколів ламп або піднапругоеих частин розеток інструменту класу І, перевіряють випробовувальним щупом (рисунок 2), який уводять без значного зусилля. Має бути унеможливлено контакт випробовувального щупа з піднапруговими частинами.
Додатково, інструмент класу II і конструкції класу II має бути сконструйовано та закрито так, щоб його було убезпечено від випадкового контакту з основною ізоляцією та металевими частинами, відокремленими від піднапругоеих частин тільки основною ізоляцією. Допустимо контакт тільки з частинами, відокремленими від піднапругоеих частин подвійною чи посиленою ізоляцією.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням та застосуванням випробовувального пальця (рисунок 1).
Ця вимога стосується всіх положень інструмента за нормального режиму експлуатації, навіть — після видалення знімних частин.
ПУСК
Двигун має бути спроможним запуститися за всіх можливих у практичній роботі значень напруги живлення.
Відповідність вимозі перевіряють 10-разовим умиканням інструмента в ненавантажено- му режимі за напруги, що дорівнює 0,85 від номінального значення напруги; у цьому разі регулювальні пристрої, якщо вони є, установлюють як за нормальних експлуатаційних умов.
У всіх випадках інструмент має функціювати безпечно та без збоїв.
Центробіжні й інші автоматичні пускові вимикачі мають працювати надійно та без деренчання контактів.
Додатково, інструмент, обладнаний центробіжними вимикачами й іншими пристроями автоматичного пуску, випробовують 10-разовим вмиканням за напруги, що становить 1,1 від номінального значення. Проміжок між послідовними вмиканнями має бути достатнім для уникнення небажаного нагріву.
У всіх випадках інструмент має функціювати безпечно та без збоїв.
За нормальних умов пуску пристрої захисту від перевантажень не повинні спрацьовувати. Перевіряння на дотримання цієї вимоги виконують згідно з 10.1 та 10.2.
СПОЖИВАНА ПОТУЖНІСТЬ І СИЛА СТРУМУ
Номінальна споживана потужність або номінальна сила струму мають становити не менше ніж 110 % від вимірюваного значення потужності або сили струму холостого ходу.
Для інструментів, помаркованих для одного й більше номінальних діапазонів напруги, випробування виконують як на верхньому, так і нижньому значеннях діапазону, якщо марковання номінальної потужності не пов'язано із середнім значенням відповідного діапазону напруги, у цьому разі випробування треба виконувати за напруги, що дорівнює середньому значенню наведеного діапазону.
Відповідність вимозі перевіряють вимірюванням споживаної інструментом потужності або сили струму після їхньої стабілізації, у разі чого вмикають усі кола, які можуть працювати одночасно.
НАГРІВАННЯ
За нормального навантаження інструмент не повинен надмірно нагріватися.
Відповідність вимозі перевіряють визначенням перевищення температури різних частин за умов, зазначених у 12.2 — 12.5 із виконанням безпосередньо після цього випробування згідно з розділом 13, коли інструмент перебуває в положенні «УВІМКНЕНО», за дотримання таких умов: Для однофазних та трифазних, придатних для однофазного живлення, інструментів: S1 згідно з рисунком 3 в положенні «УВІМКНЕНО»; для трифазних інструментів — три секції з’єднують паралельно.
Для трифазних інструментів, непридатних для однофазного живлення: а, b та с згідно з рисунком 4 в положенні «УВІМКНЕНО»; повторюють із розмиканням для кожного з вимикачів а, Ь та с почергово (два інших залишаються замкнутими).
Для нагрівальних елементів вимірювання повторюють із розмиканням для кожного з вимикачів а, b та с почергово (два інших залишаються замкнутими).
Інструмент працює в умовах нерухомого повітря за нормального навантаження. Утримуючи стабільне значення обертового моменту, установлюють напругу, що дорівнює 0,94 або 1,06 від номінального значення напруги, або на середню величину діапазону номінальних напруг, зважаючи, яке із значень найнесприятпивіше.
Нагрівальні елементи, у разі їхньої наявності, мають працювати за умов, наведених у розділі 11 ІЕС 60335-1, під час роботи інструмента за напруги, що дорівнює 1,06 від значення номінальної напруги.
Перевищення температури різних частин, за винятком температури обмоток, визначають тонкодротяними термопарами, розміщеними так, щоб вони мінімально впливали на температуру випробовуваної частини.