---

Розміщують повітроподавальний шланг між двома пластинами і забезпечують встановлений виробником конструктивний повітряний потік через шланг. Заносять до звіту значення потоку. Прик­ладають визначену силу до рухомої пластини, знову вимірюють і заносять до звіту значення по­вітряного потоку.

Розраховують різницю в потоці.

7.Э.2.2 Апарати без примусового подавання повітря

Розміщують повітроподавальний шланг між пластинами і забезпечують повітряний потік 160 дм³/хв через шланг. Вимірюють і заносять до звіту значення опору проходженню потоку в мбар. Прикладають визначену силу до рухомої пластини, вимірюють і заносять до звіту опір проходженню потоку в мбар.

Розраховують різницю в опорі.

7.10 Опір згинанню повітроподавального шланга

Укладають один метр повітроподавального шланга під прямим кутом і закріплюють один кінець (див. рисунок 5). Під’єднують витратомір і повітродувку з лицевою частиною до шланга. Вмикають повітродувку і вимірюють повітряний потік.

Навантажують вільний кінець шланга відповідною масою і знову вимірюють повітряний потік.

Розраховують різницю в повітряному потоці.

Розміри у міліметрах

А Вимірювання температури полум’я В Випробовуваний зразок матеріалу

1. — манометр; 8 — вентиль;

2. — обмежувач полум’я; 9 — регулятор тиску;

3. — пристрій регулювання потоку; 10 — термопара;

4. — полум'я; 11 — пристрій вимірювання температури:

5. — екран; а) закритий повітряний вентиль;

6. — пальник; Ь) випробовуваний матеріал.

7. — балон з пропаном;

Рисунок 3 — Устатковання для проведення випробовування стійкості до займання

Розміри у міліметрах

Рисунок 4 — Устатковання для випробовування сплющування повітро-подавального шланга

Розміри у міліметрах

Рисунок 5 — Устатковання для випробовування стійкості до перегинання

Пояс або підвісну систему з муфтами і регулювальним вентилем (за наявності) закріплюють на муляжі тулуба, який знаходиться у вертикальному положенні. До повітроподавального шланга апарата 2-го класу прикладають розтягувальну навантагу 1000 Н по осі шланга протягом 5 хв і 250 Н для шланга апарата 1-го класу. На рисунку 6 показано деталі випробовування.

250 Н для 1 -го класу або

1000 Н для 2-го класу

Рисунок 6 — Будова устатковання для випробовування міцності повітроподавального шланга

Забезпечують апарату мінімальний потік і, використовуючи дихальну машину, створюють си­нусоїдальний потік через апарат з характеристиками 20 циклів/хв і 1 дм³/хід. Кладуть приблизно 100 мм повітроподавального шланга на нагріту пластину з підтримуваною температурою (130 ± 15) °С і за­нурюють інший кінець шланга у киплячу воду.

Через 15 хв вилучають повітроподавальний шланг з гарячої пластини і киплячої води, пере­віряють наявність пошкоджень і відсутність помітного впливу на якість повітря, що проходить че­рез шланг.

Надлишковий клапан вважають герметичним, якщо тиск не змінюється більше ніж на 1 мбар за 1 хв у разі створення негативного тиску за клапаном 10 мбар.

У цьому випробовуванні необхідно підтримувати об’єм за клапаном 500 мл.

Розміщують апарат на муляжі голови або тулуба або приєднують до дихальної машини, у якій використовують стандартну нарізь. Слід впевнитись у тому, що довжина повітроподавального шланга достатня для випробовування. Скручують половину повітроподавального шланга у спіраль Із внутрішнім діаметром 500 мм. Під’єднують дихальну машину до муляжу голови і установлюють повітряний потік 50 дм³/хв (25 циклів/хв, 2 дм³/хід). Вимірюють і заносять до звіту такий опір ди­ханню:

1. опір вдиху; з повністю закритим регулювальним вентилем (за наявності);

2. опір видиху; з повністю відкритим регулювальним вентилем (за наявності).

Апарат з ручним або моторизованим подаванням повітря випробовують з повітродувкою чи іншим пристроєм, що забезпечує потік 20 дм³/хв (20 циклів/хв, 1 дм³/хід).

1. герметична коробка невеликого об’єму (об’єм від 1 до 1,2 дм³), приєднана до шланга з от- вором(-ами) між коробкою і шлангом, в якому розміщують клапани в придатні адаптери з низьким «шкідливим простором» (див. рисунок 7). В коробці встановлено розподілювальну пластину для проходження потоку контрольного газу (постійний потік 100 дм³/хв);

2. дихальна машина, що забезпечує синусоїдальний повітряний потік 20 циклів/хв і 1,5 дм³/хід;

3. джерело постачання гексафториду сірки або іншого придатного контрольного газу;

4. пристрій для насичення повітря парами води за температури 37 °С.

Усі видихальні клапани приєднують до випробовуваної лицевої частини.

Випробовування проводять за нормальної температури і відносної вологості. Випробовувані клапани розміщують в коробці з придатним адаптером у вертикальному положенні. Компоненти устатковання складаються відповідно до використовуваної одно- чи двоциліндрової дихальної машини (див. рисунки 8 і 9).

Впускний клапан регулюють так, щоб тиск за клапаном(-ами) становив від 1 до 1,5 мбар у разі постійного потоку ЗО дм³/хв. Дихальну машину встановлюють на 20 циклів/хв і 1,5 дм³/хід. Підтри­мують потік контрольного газу через коробку. Зразки повітря до і після клапана аналізують для визначання концентрації контрольного газу.

Випробовування продовжують протягом достатнього для встановлення стабільних показників концентрації контрольного газу у вдихуваному повітряному потоці.

Різниця концентрацій контрольного газу у двох зразках вважається загальним коефіцієнтом підсосу клапана.

Розміри у міліметрах

7 — зразок випробовувального газу;

8 — отвір для вимірювання тиску;

9 — контрольний зразок газу;

10— вхід зволоженого газу;

11 — односторонній клапан.

1 — вхід випробовувального газу;

2 — розподілювальна пластина;

З — заслінка;

4 — випробовуваний клапан;

5 — вихід випробовувального газу;

6 — у напрямку дихальної машини;

Рисунок 7 — Коробка для визначання коефіцієнта підсосу клапана

1. — вхід випробовувального газу;

2. — випробовуваний клапан;

— вихід випробовувального газу;

— клапан дихальної машини;

— дихальна машина;

— сатуратор;

7. — очищувач;

8. — зразок контрольного газу;

9. — очищувач;

10. — вхід лабораторного повітря;

11. — регулювальний односторонній клапан;

12. — зразок випробовувального газу.

Рисунок 8 — Устатковання для визначання коефіцієнта підсосу клапана з використанням одноциліндрової дихальної машин

и

11

1. — вхід випробовувального газу;

2. — випробовуваний клапан;

3. — вихід випробовувального газу;

4. — очищувач;

5. — зразок контрольного газу;

6. — очищувач;

7. — вхід лабораторного повітря через односторонній клапан;

8. — сатуратор;

9. — двоциліндрова дихальна машина;

10. — вхід лабораторного повітря;

11. — зразок випробовувального газу;

— клапан дихальної машини

.

Рисунок 9 — Будова устатковання для визначання коефіцієнта підсосу клапана
з використанням двоциліндрової дихальної машини

8. МАРКОВАННЯ

   1. Усі одиниці продукції однакової моделі повинні бути забезпечені маркованням для іден­тифікації типу. Складові частини і деталі, які впливають на безпеку використання, повинні бути легко ідентифіковані. Виробника потрібно ідентифікувати за назвою, торговою маркою або іншими засобами ідентифікації.

   2. Дата виготовлення (рік) повинна бути ідентифікована у випадках, коли на експлуатаційні властивості складових частин може вплинути старіння. Для немаркованих складових частин відпо­відна інформація повинна бути надана у вказівках з експлуатації.

   3. ПовІтроподавальний шланг повинен мати таке марковання:

      1. «теплостійкий» у відповідному випадку;

      2. «антистатичний» у відповідному випадку;

      3. клас;

      4. рік виготовлення;

      5. назву, торговельний знак або інші засоби Ідентифікації виробника.

   4. Дихальний апарат повинен мати таке марковання:

      1. серійний номер;

      2. номер цього стандарту;

      3. температуру, яку апарат здатен витримувати для випадку, якщо ця температура відріз­няється від встановленої у цьому стандарті;

      4. рік виготовлення;

      5. назву, торговельний знак або інші засоби ідентифікації виробника.

   5. Марковання повинно бути розбірливе і стійке, наскільки це можливо.

9. ВКАЗІВКИ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ

   1. У разі постачання кожен апарат потрібно супроводжувати вказівками з експлуатації, скла­деними офіційною мовою(-ами) країни призначення, для сприяння у використанні апарата навченим і кваліфікованим персоналом.

Ці вказівки повинні містити комплект пояснень та інструкцій, необхідних для правильного складання, технічного обслуговування і зберігання.

Рекомендовано забезпечувати апарат вказівками з технічного обслуговування окремо від вказівок з експлуатації.

Малоймовірно, що коефіцієнт підсосу буде задовольняти відповідні вимоги для користувача з бородою або з дугами окулярів.

13.340.30

Ключові слова: засоби індивідуального захисту органів дихання, запобігання нещасним ви­падкам, технічні умови, випробовування, марковання.

Редактор С. Ковалець

Технічний редактор О. Касіч
Коректор О. Воскобійник
Комп’ютерна верстка І. Барков

Підписано до друку 18.12.2003. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 2,79. Зам. Ціна договірна.

Редакційно-видавничий відділ ДП УкрНДНЦ
03150, Київ-150, вул. Горького, 174

1 Ця робота може бути поділена за бажанням відповідального за випробовування.

2 Інформація щодо джерела постачання може бути отримана в Секретаріаті CEN/TC 79.