---

Випробовують відповідно до 7.8.

Випробовують відповідно до 7.3.

Конструкція клапанів повинна дозволяти проведення технічного обслуговування і безпомилко­ву заміну.

Необхідно унеможливити використовування видихального клапана у вдихальному контурі і вди­хального клапана у видихальному контурі.

Дозволено використовувати вдихальні і видихальні клапани іншої призначеності, їх вузлів і окремих деталей, якщо виробником передбачена ідентичність їх конструкцій.

Дозволено використовувати неідентичні вдихальні і видихальні клапани, їх вузли і окремі де­талі, якщо подано точний і зрозумілий опис в інформації, яку надає виробник. Цю інформацію мож­на супроводжувати ілюстраціями (фотографії, рисунки) для забезпечення правильного складання.

Для сприяння у правильному складанні складові частини повинні бути розбірливо описані і марковані.

Повинні бути описані методи перевіряння правильності складання, наприклад, візуальне пере­віряння, просте перевіряння користувачем, випробовування обслуговувальним персоналом тощо.

Випробовують відповідно до 7.3.

Випробовують відповідно до 7.12.

Випробовують відповідно до 7.12.

Випробовують відповідно до 7.3.

Випробовують відповідно до 7.9.

Випробовують відповідно до 7.10.

Матеріали, які можуть контактувати зі шкірою користувача, не повинні бути причиною подраз­нення або чинити інше шкідливе впливання на його здоров’я.

Випробовують відповідно до 7.3, 7.13 і 7.14.

Вміст діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі (шкідливий простір) не повинен перевищувати в середньому 1,0 % (за об’ємом).

Випробовують відповідно до 7.11.

Опір диханню лицевої частини під час випробовування з дихальною машиною (25 циклів/хв; 2,0 л/хід) або з безперервним потоком 160 л/хв не повинен перевищувати 2,0 мбар під час вдихан­ня і 3,0 мбар під час видихання.

Опір під час вдихання не повинен перевищувати 0,5 мбар за безперервного потоку ЗО л/хв і 1,3 мбар за 95 л/хв.

Випробовують відповідно до 7.12.

Для укомплектованої, згідно з інструкцією виробника, лицевої частини коефіцієнт підсмоктування не менше ніж для 46 з 50 окремих результатів для кожного періоду випробовування, як зазначено в 7.13.1.3 (тобто 10 випробовувачів х 5 періодів випробовувань), не повинен перевищувати в серед­ньому 5 %.

Додатково для не менше ніж у 8-ми з 10-ти окремих випробовувачів середні арифметичні зна­чення виміряних величин (10 випробовувачів), усереднених для усіх періодів вправ, не повинні пе­ревищувати 2 %.

Випробовують відповідно до 7.13.

Придатність площі поля зору оцінюють суб’єктивно.

Випробовують відповідно до 7.14.

Випробовують експлуатаційні властивості повністю укомплектованого апарата за умов, набли­жених до реальних. Метою цих випробовувань є перевіряння недоліків устатковання, які не можуть бути визначені будь-якими іншими випробовуваннями за цим стандартом. Додатково до описаних у цьому стандарті випробовувань у відповідному стандарті подано деталі експлуатаційних випробо­вувань для дихальних апаратів. Коли півмаску або чвертьмаску використовують із фільтрувальним пристроєм, випробовують відповідно до 7.14.

Там, де експлуатаційні випробовування виявлять недоліки, які впливають на користувача, ви- пробовувальна лабораторія повинна забезпечити опис усіх деталей проведення тієї частини експ­луатаційних випробовувань, у якій виявлено ці недоліки. Це дозволить іншим випробовувальним ла­бораторіям продублювати випробовування і оцінити отримані результати.

4. ВИПРОБОВУВАННЯ

   1. Загальні положення

Якщо засоби вимірювань і методи вимірювань спеціально не визначені, застосовують загальні методи і засоби.

Перед проведенням випробовування із залученням випробовувачів враховують будь-які націо­нальні правила у відношенні до медичного свідоцтва, огляду або перевіряння випробовувачів.

Два зразки в тому стані, в якому їх доставлено, послідовно піддають такому температурному оброблянню:

1. 24 год у сухому повітрі за температури (70 ± 3) °С,

2. 24 год за температури (мінус ЗО ± 3) °С,

Готують так, щоб не створювати різких перепадів температури.

Візуальне перевіряння передує виконанню лабораторних і експлуатаційних випробовувань у відповідній випробовувальній лабораторії. Перевіряння може охоплювати просте розбирання виробу.

Випробовують обидва зразки у тому стані, в якому їх доставлено.

Розміри нарізевого з’єднувача вимірюють за кімнатної температури.

Випробовують обидва зразки у тому стані, в якому їх доставлено.

Випробовують із використовуванням одного пальника за такою процедурою.

Лицеву частину надягають на металевий муляж голови, що приводиться в рух двигуном так, щоб він описував коло в горизонтальній площині з лінійною швидкістю (60 ± 5) мм/с, виміряною на кінчику носа.

Голова муляжу повинна проходити над пропановим пальником, положення якого можна регу­лювати. За допомогою придатних вимірювальних приладів установлюють відстань між вершиною пальника і нижньою частиною лицевої частини (у разі розміщення її безпосередньо над пальником) (20 ± 2) мм.

Придатним вважають пальник «TEKLU» або пальник, зазначений в EN ISO 6941^1}.

Муляж голови відводять убік від площини пальника, починають подавати пропан, регулюють тиск від 0,2 бар до 0,3 бар і запалюють газ. За допомогою голкового клапана і точного регулювання подавання газу встановлюють висоту полум’я (40 ± 4) мм. Це вимірювання проводять відповідним вимірювальним приладом. Температура полум’я, виміряна на висоті (20 ± 2) мм над вершиною пальника за допомогою ізольованої мінеральними матеріалами термопари діаметром 1,5 мм, повинна складати (800 ± 50) °С.

Невідповідність температури вимогам свідчить про Існування недоліку, наприклад, часткове блокування пальника. Цей недолік необхідно усунути.

Муляж голови приводять у рух і результати проходження лицевої частини один раз через по­лум’я заносять до звіту.

Випробовування повторюють для оцінювання всіх матеріалів зовнішньої поверхні півмаски. Будь- яка складова частина повинна проходити через полум’я лише один раз.

Кількість зразків, призначена для чищення і дезінфекції відповідно до інструкцій виробника, відповідає кількості зразків для визначання коефіцієнта підсмоктування.

Відповідність вимогам визначають протягом випробовувань, зазначених у 7.13 і 7.14.

Випробовують два зразки: один у тому стані, в якому його доставлено, і один, підготований відповідно до 7.2.

Навантагу прикладають до вільних кінців стрічок. У випадку відсутності «вільних кінців» навантагу прикладають якомога ближче до місця кріплення стрічки до корпусу лицевої частини.

У випадку наявності пряжок або інших засобів регулювання їх надійно розміщують у положення нормального ношення на муляжі голови, один кінець закріплюють до тримальної стрічки і натягу­ють інший.

Випробовують два зразки: один у тому стані, в якому його доставлено, і один, підготований відповідно до 7.2.

Тривалість випробовування — 10 с. Лицеву частину надягають на муляж голови, який відрегу- льовують так, щоб навантагу було прикладено по осі з’єднання (рисунок 1). Додатково закріплюють систему з утримувальних пасків або тасьми на корпус маски навколо з’єднувача так, щоб навантагу було прикладено безпосередньо до арматури з’єднання і /гримувальну силу не прикладали до усього головного гарнітура.

Випробовують два зразки: один у стані, в якому його доставлено, і один, підготований відпо­відно до 7.2.

1. Інформацію щодо джерела постачання придатного пальника можна отримати в секретаріаті CEN/TC 79.

Рисунок 1 — Будова устатковання для випробовування з’єднувального вузла

Випробовують два зразки: один у тому стані, в якому його доставлено як отриманий, і один, підготований відповідно до 7.2.

Випробовують два зразки для кожного розміру: один у тому стані, в якому його доставлено, і один, підготований відповідно до 7.2.

Установка складається з дихальної машини із соленоїдними клапанами, які контролює маши­на, з’єднувального пристрою, витратоміра СО₂ і аналізатора СО₂.

Установка забезпечує дихальний цикл через лицеву частину за допомогою дихальної маши­ни. Лицеву частину надягають герметично і без деформацій на Шеффілдівський муляж голови. За необхідності лицеву частину герметизують на муляжі голови, наприклад, за допомогою стрічки ПВХ або іншого придатного ущільнювача. Показану на рисунку 2 втулку для вимірювання опору диханню у випробовуванні на вміст діоксиду вуглецю не використовують.

Як показано на рисунку 2, концентричні трубки повинні закінчуватись на рівні «губ» муляжу го­лови і трубка відбирання проб повинна закінчуватись на рівні кінця концентричних трубок.

Лицеві частини без вдихальних клапанів випробовують з укомплектованим апаратом.

Повітря подають у лицеву частину за допомогою дихальної машини, яка забезпечує 25 циклів за хвилину за витрати 2 літри за хід. При цьому видихуване повітря повинне містити об'ємну час­тку діоксиду вуглецю 5 %.

Типову будову устатковання наведено на рисунку 3.

Якщо конструкція випробовувального устатковання сприяє накопичуванню діоксиду вуглецю, необхідно використовувати поглинач діоксиду вуглецю, який розміщують у дихальній лінії між со­леноїдним клапаном та дихальною машиною.

СО₂ надходить у дихальну машину крізь регулювальний клапан, витратомір, компенсаційний мішок і два односторонніх клапани.

Безпосередньо після соленоїдного клапана невелика кількість повітря постійно відбирається крізь лінію відбиранню проб і потім надходить до вдихуваного повітря, пройшовши крізь аналізатор СО₂.

Для вимірювання СО₂ У вдихуваному повітрі, у визначеному місці за допомогою допоміжної легені відбирають 5 % об’єму повітря на фазі вдихання дихальної машини, яке надходить до аналізатора СО₂. Загальний об’єм «шкідливого простору» повітряного шляху (за винятком дихальної машини) не повинен перевищувати 2000 мл.

Вміст діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі необхідно постійно вимірювати і реєструвати.

Вміст діоксиду вуглецю в навколишньому повітрі вимірюють на відстані 1 м спереду муляжу голови на рівні кінчика носа. Вміст діоксиду вуглецю в навколишньому повітрі необхідно вимірюва­ти після стабілізації вмісту діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі. Рівень діоксиду вуглецю в на­вколишньому повітрі можна також виміряти в трубці відбирання проб за увімкненого подавання в неї діоксиду вуглецю.

^1} Вдих

Видих

³⁾ Вимірювання CO² (під час вдихання)

⁴⁾ Втулка для вимірювання опору диханню