Страница 2: ДСТУ EN 10002-1:2006. Матеріали металеві. Випробування на розтяг. Частина 1. Метод випробування за кімнатної температури (62538)

У матеріалах з переривистою плинністю видовження між початком плинності та початком деформування зі зміцненням.

Примітка. Виражене у відсотках від вимірюваної екстензометром довжини (L_e)

Найбільше змінення площі поперечного перерізу під час випробовування (S_o - S_u), виражене у відсотках від початкової площі поперечного перерізу (S_o)

Найбільше зусилля, яке витримав зразок під час випробовування після перевищування гра­ниці плинності. Для матеріалів без границі плинності це максимальне значення під час випробо­вування

Зусилля у будь-який момент випробовування, поділене на початкову площу поперечного пере­різу (S_o) зразка

Напруження, яке відповідає максимальному зусиллю (F_m).

Коли металевий матеріал досягає границі плинності — це напруження відповідає точці випро­бовування. Відрізняють:

Значення напруження, за якого настає перше зниження зусилля (див. рисунок 2).

Найменше напруження в області плинності, без враховування будь-яких перехідних явищ (див. рисунок 2)

Напруження, за якого непропорційне видовження дорівнює встановленому відсотку довжини, виміряної екстензометром (L_e) (див. рисунок 3).

Напруження, за якого загальне видовження (пружне та залишкове видовження) дорівнює вста­новленому відсотку вимірюваної екстензометром довжини (L_e) (див. рисунок 4).

Примітка. Літерну познаку доповнюють індексом, який вказує числове значення загального видовження вимірюваної приладом довжини у відсотках, наприклад: /?_Ю5.

Напруження, за якого після зняття зусилля не перевищено установлене залишкове видовження або видовження відповідно задане у відсотках від початкової вимірюваної довжини (1__е) або вимі­рюваної екстензометром довжини (див. рисунок 5).

Примітка. Літерну познаку доповнюють індексом, який вказує встановлений відсоток початкової розрахункової довжини (L_o) або вимірюваної екстензометром довжини, наприклад: /?_г0,₂

Явище, яке має місце у разі повного розірвання зразка чи коли зусилля зменшується до нуля.

5. ЛІТЕРНІ ПОЗНАКИ ТА НАЗВИ

Літерні познаки та відповідні назви наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 —Літерні познаки і назви

Кінець таблиці 1

^а — див. рисунки 1—13.

^ь — познаку Ттакож використовують в стандартах на сталеві труби.

^с — див. 4.4,2.

^d — 1 МПа = 1 Н/мм².

6. ЗРАЗКИ

   1. Форма та розміри

      1. Загальні положення

Форма та розміри зразків залежать від форми та розмірів виробів з металевих матеріалів,від яких беруть зразки. Зазвичай зразок вирізають із виробу або із спресованої, або із відлитої заго­товки. Вироби з постійним поперечним перерізом (профілі, прутки, дріт, тощо), а також відлиті зразки (наприклад, чавун, сплави кольорових металів) можна випробовувати без механічного обробляння.

Поперечний переріз зразків може бути круглий, квадратний, прямокутний та у формі кільця, а в особливих випадках він може бути іншої форми.

Зразки, у яких відношення початкової розрахункової довжини до початкової площі попереч­ного перерізу виражається рівнянням L_o= kjs^, називаються пропорційними зразками. Встанов­леним в світовій практиці значенням для к являється 5,65. Початкова розрахункова довжина по­винна бути не менша ніж 20 мм. Якщо поперечний переріз зразка є занадто малий для того, щоб у разі к = 5,65 виконати цю умову, то може бути передбачений більший коефіцієнт (переважно 11,3) або можна застосовувати непропорційний зразок.

У разі застосування непропорційних зразків початкову розрахункову довжину (L_o) вибирають незалежно від початкової площі поперечного перерізу (S_o).

Розміри та допуски зразків повинні відповідати даним, які вказані у відповідних додатках (див. 6.2).

Оброблені зразки повинні мати поступовий перехід між робочою довжиною та головками зразка, якщо їх поперечні перерізи є різні. Величина відповідного радіуса переходу дуже важлива. Реко­мендовано встановлювати радіус під час постачання металу, якщо він не наведений у відповідному додатку (див. 6.2).

Форма головок зразка може бути будь-якою і відповідати типу захватів випробовувальної машини.

Робоча довжина (L_c) або вільна довжина між захватами призначених для розтягування зразків без головок, повинні завжди бути більші ніж початкова розрахункова довжина (L_o).

Якщо зразок складається з необробленого відрізка виробу або є необроблений, то вільна довжина між захватами повинна бути досить велика, щоб усі вимірювальні мітки можна було на­нести на великій відстані від цих захватів (див. додатки В—Е).

Відлиті зразки повинні мати поступовий перехід між головками зразка та робочою довжиною. Розміри цього переходу є дуже важливі. Рекомендовано встановлювати ці розміри в стандартах на металопродукцію. Форма головок зразка може бути будь-яка і відповідати типу захватів випро­бовувальної машини. Робоча довжина (L_c) завжди повинна бути більша ніж початкова розрахун­кова довжина (L_o).

Основні види зразків описані в додатках В—Е для різних форм та видів виробів, як показано у таблиці 2. Інші види зразків можна встановити у стандартах на продукцію.

Таблиця 2 — Основні види зразків відповідно до форми виробу

Форма виробу

Плоскі вироби з товщиною в мм

Додаток

Діаметр або товщина сторони в мм

0,1 < товщина < З

В
С
£
Е

<4

> 4 труби

Зразки відбирають та виготовляють згідно з вимогами відповідних Європейських стандартів до різних матеріалів (наприклад EN ISO 377 тощо).

7. ВИЗНАЧАННЯ ПОЧАТКОВОЇ ПЛОЩІ ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ (S_o)

Початкову площу поперечного перерізу розраховують із розмірів зразка. Похибка такого ви­значання залежить від якості і виду зразка. У додатках В—Е наведено це визначення для різних видів зразків.

8. МАРКУВАННЯ ПОЧАТКОВОЇ РОЗРАХУНКОВОЇ ДОВЖИНИ (L_o)

Кожен кінець початкової розрахункової довжини маркують тонкими рисками або мітками фарбою. Риски не можна наносити надрізами, оскільки це може призвести до передчасного ро­зірвання.

У разі пропорційних зразків розраховане значення можна округляти до найближчого числа кратного 5 мм, якщо різниця між розрахованою та помаркованою початковою розрахунковою дов­жиною є менша, ніж 10 % від L_o. Початкову розрахункову довжину потрібно маркувати з похибкою максимум ±1 %.

Якщо робоча довжина (L_c) значно перевищує початкову розрахункову довжину, наприклад, у разі необроблених зразків, то маркують декілька початкових розрахункових довжин, які перекри­вають одна одну.

У деяких випадках корисно провести на поверхні зразка лінію, яка паралельна поздовжній осі, вздовж якої треба нанести вимірювальні мітки.