1. Інші матеріали

Інші матеріали, з яких складається будь-яка деталь гідрокостюма, у разі пошкодження якої гідро­костюм припиняє відповідати цьому стандарту, повинні відповідати таким вимогам:

  1. розривну міцність матеріалу визначають згідно з EN ISO 13934-1 з використанням методів CRT та CRE, при цьому ця величина повинна складати не менше ніж 10 Н на 1 мм матеріалу, що випробо­вують. Випробовування виконують тільки після витримування зразка матеріалу за кімнатної темпера­тури протягом (24,0 ± 0,5) год;

  2. відносне видовження матеріалу на момент розривання визначають відповідно до EN ISO 13934-1 з використанням методів CRT та CRE. За цих умов ця величина не повинна перевищувати 60 %. Ви­пробовування проводять тільки після витримування зразка матеріалу за кімнатної температури протягом (24,0 ±0,5) год;

  3. опірність матеріалу до роздирання визначають відповідно до методу А2, який описано в ISO 4674. За цих умов швидкість розтягування матеріалу повинна бути не менше ніж (100 ± 10) мм/хв, а швидкість попереднього натягу повинна дорівнювати 2 Н для матеріалів міцністю до 200 г/м2,5 Н — для матеріалів міцністю від 200 г/м2 до 500 г/м2 і 10 Н —для матеріалів міцністю понад 500 г/м2. Ця величина повинна бути не менше ніж 10 Н.

  1. Вага

За необхідності масу матеріалу, що припадає на одиницю його площі, вимірюють згідно з мето­дом, який описано в розділі 5 ISO 3801.

    1. Металеві деталі

      1. Відповідно до ISO 9227 під час функціонального випробовування протягом 96 год мета­леві деталі гідрокостюма не повинні бути помітно ушкоджені іржею.

      2. У разі наближення металевої деталі гідрокостюма до магнітного компаса, який використо­вують на більшості невеликих плавзасобів, на відстань ближче ніж 500 мм магнітна стрілка компаса не повинна відхилятися більше ніж на 1°. Відповідний метод випробовування описано в 3.1 EN IS015027-3.

  1. МАРКОВАННЯ

    1. Марковання гідрокостюма

Будь-яка знімна частина гідрокостюма повинна мати чітке марковання, нанесене стійкою фарбою. Інформація, яку містить марковання, повинна бути викладена державною мовою однієї з країн-членів CEN. Вона може бути представлена у вигляді піктограм у поєднанні з текстом або, в разі відсутності офіційно визначених піктограм, лише в текстовому вигляді.

Ярлик, що містить подібну інформацію, повинен бути надійно прикріплений до гідрокостюма, за­лишатись читабельним після не менше ніж 10 разів прання, виконаних згідно з інструкцією, і бути трив­ким до дії солоної води. Крім того, ярлик не повинен зсідатись після прання, що перешкоджає зруч­ному носінню гідрокостюма.

Ярлик повинен містити таку інформацію:

  1. назву організації виробника;

  2. температуру навколишнього середовища, що рекомендують під час експлуатування гідрокос­тюма;

  3. повідомлення щодо:

  1. сумісності гідрокостюма із засобами індивідуального підтримання плавучості згідно 3prEN ISO 12402;

  2. наявності у гідрокостюмі функції забезпечення плавучості;

  3. відсутності в гідрокостюмі функції забезпечення плавучості (попередження для необізнаного користувача про те, що гідрокостюм не розроблений для автоматичної підтримки людини в положенні «обличчям догори»);

  1. тип гідрокостюма («мокрий»/ «сухий»);

  2. типові зросторозміри, що рекомендують для комфортного носіння гідрокостюма згідно з EN 340;

  3. короткі інструкції щодо зберігання, чищення та дрібного ремонту гідрокостюма;

д) інструкції з надягання й експлуатації гідрокостюма;

  1. назву моделі, дату виготовлення (квартал/місяць, рік) і серійний номер окремого виробу чи партії гідрокостюмів. Місяць виготовлення зазначають арабськими цифрами (від 1 до 12), а квартал — римськими (від І до IV), починаючи з 1 січня;

  2. познаки стандартів, вимогам яких відповідає гідрокостюм;

  3. піктограми чи текст, що містять попереджувальну інформацію різного характеру;

  4. сумісність гідрокостюма з ременями безпеки й іншим подібним спорядженням;

  1. необхідність поєднання гідрокостюма з водолазною білизною.

5.2 Інформація для споживачів

До кожного гідрокостюма має додаватися брошура інформативного характеру, укладена держав­ною мовою однієї з країн-членів CEN. Брошура в обов’язковому порядку має містити таке:

  1. інформацію, викладену в 5.1а) і 5.1е);

  2. докладні інструкції щодо надягання й експлуатації гідрокостюма І водолазної білизни;

  3. перелік обмежень під час експлуатування гідрокостюма (враховуючи інформацію про рекомен­довану температуру навколишнього середовища), за цих умов подібні попередження повинні бути до­статньо помітними;

  4. опис запасних деталей і їхньої заміни, а також інструкції з технічного обслуговування й упако­вування гідрокостюма;

  5. назви й адреси представництв компанії-виробника гідрокостюма в країнах-членах CEN;

  6. сумісність гідрокостюма з ременями безпеки й іншим подібним спорядженням;

д) інші поради щодо використання та догляду за гідрокостюмом.

Ярлик, що містить інформацію для споживачів, повинен бути пред'явлений на вимогу клієнта на місці покупки. Зразок такого ярлика представлений на рисунку 2.

5.3 Інформація для споживачів, обов’язкова для пред’явлення на вимогу клієнта на місці покупки

  1. Перелік даних

Інформація для споживачів, обов'язкова для пред’явлення на вимогу клієнта на місці покупки, повинна містити такі дані:

Познаки стандартів, вимогам яких відповідає гідрокостюм (1)

Тип гідрокостюма (2а — с)

Основне призначення гідрокостюма (3)

Клас гідрокостюма (від А до D) І відповідний час забезпечення теплоізоляції (4а — d)

Необхідність поєднання гідрокостюма з водолазною білизною для поліпшення теплоізоляційних властивостей гідрокостюма (5)

Розмір гідрокостюма (6а чи 6Ь)

Особливості гідрокостюма (наприклад, сумісність з рятувальними жилетами тільки певного типу чи наявність додаткової функції забезпечення плавучості;

інформація щодо експлуатації додаткових комплектувальних тощо) (7)

Повідомлення застережного характеру (8)

Будь-яка інша інформація, не згадана ні у зазначеному переліку, ні в зразку ярлика (див. рисунок 1) є необов’язковою.



  1. Інформація для споживачів, яку подають на ярлику

Відповідно до 5.3.1 гідрокостюм повинен бути помарнований за допомогою уніфікованого ярлика, що містить інформацію для споживачів. Ярлик повинен бути доступним для зчитування під час купівлі гідрокостюма, тому у випадку, якщо гідрокостюм упаковано, знак марковання з усією відповідною інформацією має бути і на пакованні. Приклад ярлика, що містить інформацію для споживачів, пока­зано на рисунку 1. Мінімальні розміри ярлика повинні бути 150 мм х 120 мм. Кольори ярлика можуть бути будь-якими, проте обов’язковою умовою є контрастність кольорів ярлика і фону. Марковання ви­конують за допомогою спеціальних познак.

Гідрокостюми згідно з EN ISO 15027-1

ЗАСТОРОГА!

(1)

(2а) (2Ь) (2с)


    (4а)

    (4Ь)

    (4с)

    (4ф

      (ба)

      (6Ь)


        тип гідрокостюма

        «сухий»

        Страхувальний гідрокостюм


        «мокрий»

        Гідрокостюм для пасажирів гелікоптера




        Основне призначення гідрокостюма

        Ефективність захисту від холоду залежить від теплоізоляційних властивостей гідрокостюма та температури води. Тривалість забезпечення теплоізоляції у гідрокостюмах різних класів можна визначити за допомогою наведених нижче даних таблиці

        ТЕМПЕРАТУРА ВОДИ

        нижче 5 °С

        6,0 год

        2,5 год

        1,5 год

        1,0 год

        від 5°СдоЮ°С включно

        9,0 год

        4,5 год

        2,5 год

        1.5 год

        понад 10 °С до 15 °С

        15,0 год

        7,0 год

        4,0 год

        2,0 год

        понад 15 °С

        24,0 год

        15,0 год

        6,0 год

        3,0 год

        Клас гідрокостюма

        А


        В


        С


        D


        Необхідність поєднання з водолазною білизною

        Див. спеціальні познаки на окремих частинах гідрокостюма

        Розмір гідрокостюма

        Малий (S)


        Середній (М)


        Великий (L)


        Дуже великий (XL)


        Зріст/об’єм талії









        Додаткові відомості





        Зазначену в таблиці тривалість забезпечення теплоізоляції в гідрокостюмах різних класів
        (від А до D) визначено за допомогою випробовування згідно з EN ISO 15027-3
        за нормальних умов навколишнього середовища. Зміна цих умов спричинить зміну
        теплоізоляційних властивостей гідрокостюма.

        Рисунок 1 — Приклад ярлика, що містить Інформацію для споживача

        ДОДАТОК А
        (довідковий)

        НАСТАНОВИ ДЛЯ ВИРОБНИКІВ, КОРИСТУВАЧІВ, ПЕРЕВІРЯЛЬНИКІВ
        І ІНСПЕКТОРІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ЩОДО СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ
        І ВЛАСТИВОСТЕЙ ГІДРОКОСТЮМІВ (ЗОКРЕМА ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ)
        ЗГІДНО ЗІ СТАНДАРТАМИ ISO

        Крім очевидної загрози затонути, ненавмисне занурювання у воду може спричинювати серйозні фізичні ушкодження організму (шок від переохолодження, ускладнення дихання, гіпотермію, непри­томність і навіть зупинку серця).

        Згідно зі стандартом EN ISO гідрокостюми призначені для людей, чия діяльність пов’язана з ри­зиком непередбаченого занурення у воду. Головною функцією гідрокостюма є забезпечення теплоізо­ляції, що допомагає подовжити життя потерпілому й затримати настання шкідливих для організму наслідків ненавмисного занурення до моменту надання йому першої допомоги.

        У випадку відсутності у гідрокостюма функції забезпечення плавучості, його можна використову­вати разом Із рятувальним жилетом. Однак потрапляння повітря у гідрокостюм може вплинути на вла­стивість забезпечення плавучості рятувального жилета і, як наслідок, на можливість автоматичного прийняття людиною положення «обличчям вгору».

        Вимоги стандартів EN ISO узагальнені і не можуть врахувати особливостей усіх моделей гідроко­стюмів, а також визначити вплив нестандартних умов експлуатації на технічні характеристики гідроко­стюма. Цей стандарт обмежується поділом гідрокостюмів на страхувальні та рятувальні гідрокостю­ми, а також класифікацією гідрокостюмів на класи залежно від їх теплоізоляційних властивостей.

        Основне призначення гідрокостюма полягає в запобіганні настання в людини гіпотермії, оскільки запобігання інших наслідків ненавмисного занурення у воду (таких як шок від переохолодження, ус­кладнення дихання тощо) в основному залежить від стану здоров’я і фізичної підготовки потерпілого. Час настання гіпотермії не може бути визначений практично, тому що подібні випробовування є небез­печними для здоров’я людини. Однак визначення тривалості забезпечення теплоізоляції гідрокостю­мом є цілком можливим, а збільшення цього часу знижує ризик настання гіпотермії.

        На сьогодні такі випробовування виконують двома способами: за участю людини і з використан­ням манекена. Однак, незважаючи на те, що манекени постійно вдосконалюються, ефективнішими залишаються випробовування за участю людей. Відповідно до методів випробовування, описаних в EN ISO 15027-3 під час випробовування має бути присутній лікар-фізіолог, що контролює стан здо­ров’я випробувача в процесі випробовування гідрокостюма.

        Результати випробовування виражають в одиницях теплоізоляції (CLo). Чим вищий цей показник, тим кращі теплоізоляційні властивості гідрокостюма, а, отже, триваліший час перебування людини у воді до настання гіпотермії. На тривалість забезпечення теплоізоляції гідрокостюма впливають та­кож й інші чинники (наприклад температура і хімічний склад води, модель і клас гідрокостюма, розмі­ри, вага й фізична підготовка користувача).

        Для визначання тривалості забезпечення теплоізоляції вчений Уіслер3* розробив математичну модель у вигляді графіка залежності тривалості забезпечення гідрокостюмом теплоізоляції (вісь Y) від температури води (вісь X), (див. рисунок А.1). Криві демонструють показники теплоізоляції різних класів гідрокостюмів, виражені в CLo. Відповідно до ISO 15027-1 І EN ISO 15027-2, визначають чотири сту­пеня теплоізоляції гідрокостюмів: 0,20, 0,33, 0,50 і 0,75 CLo.

        Тривалістю забезпечення теплоізоляції вважають час, необхідний для зниження температури тіла людини до 34 °С. Температура в 34 °С є достатньою для підтримування основних життєвих процесів організму, однак за такої низької температури тіла фізична І розумова діяльності людини значно спо­вільнюються.