ДСТУ 4826:2007 сторінка 2 з 3
-
Назви рубрик в іншомовних бібліографічних виданнях дозволено супроводжувати перекладом українською мовою.
5.1.2 Основна частина оглядового видання
-
Основною частиною оглядового видання є огляд чи кілька оглядів із узагальненою характеристикою та результатами інформаційно-наукового чи техніко-економічного аналізу відомостей з першоджерел.
Огляд містить у стислій формі систематизовані відомості про об’єкти, напрямки діяльності, їхній стан, рівень, тенденції і перспективи розвитку з аргументованою оцінкою, висновками та рекомендаціями.
-
Основна частина огляду містить:
-
вступну частину;
-
аналітичну частину;
-
висновки;
-
додатки.
Обов’язковий елемент огляду підкреслено.
-
Вступна частина огляду має містити коротке обґрунтування вибору теми, визначати цільове призначення огляду, хронологічні строки періоду, який аналізує та види використаних документів, відображати зв’язок цього огляду з попередніми оглядами за цією тематикою.
-
Аналітична частина має містити основні характеристики і всебічний аналіз первинних документів, їхню аргументовану оцінку, рекомендації стосовно досліджуваних проблем.
В аналітичній частині огляду рекомендовано подавати внутрішньотекстові посилання на використані джерела інформації, список яких розміщують у кінці огляду.
-
Висновки мають містити відомості про фактичний стан проблеми, яку аналізують, нові напрями, тенденції і перспективи розвитку певної галузі науки і виробництва.
-
У додатку подають таблиці, приклади, результати експериментів, довідкові матеріали, що доповнюють основний зміст огляду. Дозволено подавати ці відомості в тексті огляду.
5.1.3 Довідково-пошуковий апарат інформаційних видань
-
Довідково-пошуковий апарат інформаційних видань містить:
-
зміст;
-
передмову (вступ);
-
настанову для користувачів виданням;
-
класифікаційну схему;
-
систему посилань;
-
список використаних джерел інформації;
-
список скорочень та умовних познак;
-
допоміжні покажчики.
-
Зміст бібліографічного і реферативного видань має містити перелік розділів (підрозділів), наведених у тій послідовності, в якій їх розміщено у виданні, із зазначенням номера першої сторінки розділу чи порядкового (ідентифікаційного) номера бібліографічного запису, з якого починається розділ.
У періодичному, продовжуваному і неперіодичному багатотомному інформаційному виданні зміст треба подавати та розміщувати в одному й тому самому місці.
Зміст оглядового видання оформлюють згідно з ГОСТ 7.5.
-
У передмові (вступі) зазначають завдання, характер і мету випуску видання в цілому, його цільове та читацьке призначення, порядок випуску (періодичність, поділ на серії тощо), внесені порівняно з попередніми випусками (томами) зміни, критерії відбирання первинних документів та їхнє згруповування, відомості про ДПА, а також порядок розповсюджування видання.
Передмову (вступ) у багатотомному видані подають у першому томі, у періодичному і продовжуваному виданні — у першому номері чи випуску. Якщо змінено принципи відбирання матеріалів і (або) схем класифікації всього видання чи його окремих томів, номерів, випусків, передмову (вступ) із відповідною інформацією про зміни розміщують у наступному томі, номері, випуску видання.
У виданні іншою, крім української, мовою рекомендовано подавати переклад передмови українською. Дозволено також подавати переклад передмови іншими мовами.
-
Настанову для користувачів виданням треба подавати в кожному номері (випуску, томі) бібліографічного і реферативного видання. Настанову для користувачів виданням не подають, якщо правила користування виданням уміщено до передмови.
-
Класифікаційна схема має містити упорядкований перелік рубрик і підрубрик основної частини інформаційного видання. Її наводять у багатотомних, періодичних і продовжуваних бібліографічних та реферативних виданнях.
Класифікаційну схему не подають, якщо вона збігається зі змістом видання.
-
У періодичному і продовжуваному виданні класифікаційну схему треба наводити в першому номері (випуску) кожного року, в багатотомному виданні — у першому томі.Систему посилань застосовують для того, щоб унеможливити дублювання бібліографічних записів і рефератів у різних розділах інформаційного видання.
Посилання можуть пов’язувати між собою рубрики (розділи) одного чи кількох інформаційних видань.
Посилання наводять в основній частині видання, в класифікаційній схемі чи в змісті.
-
Список використаних джерел інформації має містити назви документів, на основі яких створено інформаційне видання.
Список використаних джерел інформації у періодичному і продовжуваному бібліографічному та реферативному виданнях треба подавати в кожному номері (випуску) видання і розміщувати в одному й тому самому місці.
Список використаних джерел інформації в оглядовому виданні оформлюють згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1 і розміщують у кінці огляду.
Дозволено подавати у виданнях покажчики використаних джерел інформації.
-
Список скорочень та умовних позначень має містити скорочення, використовувані в цьому інформаційному виданні і не встановлені в ДСТУ 3582, ГОСТ 7.11, ГОСТ 7.12, а також їхні умовні позначки з розшифруванням.
Список скорочень та умовних познак треба подавати в кожному номері, випуску, томі інформаційного видання та розміщувати в одному й тому самому місці.
-
Допоміжні покажчики (згідно з ГОСТ 7.78) мають містити відомості про документи, відмінні від тих, які подано в основній частині інформаційного видання, з посиланням до відповідних бібліографічних записів чи частин оглядів.
Допоміжні покажчики розміщують після основної частини видання.
Допоміжні покажчики можуть випускатися у вигляді окремих видань. У такому разі вони мають містити елементи структури інформаційного видання (відповідно до розділу 5).
-
Додаткові відомості в інформаційних виданнях
В інформаційних виданнях дозволено розміщувати відомості рекламного характеру про інформаційні чи інші видання.
-
Вихідні відомості інформаційних видань
-
Вихідні відомості неперіодичних інформаційних видань оформлюють згідно з ГОСТ 7.4.
-
Додаткові елементи вихідних відомостей та особливості оформлювання деяких елементів вихідних відомостей такі:
-
код рубрики Державного чи Міждержавного рубрикатора науково-технічної інформації (НТІ);
-
класифікаційний індекс УДК (в оглядових виданнях);
-
реферат (в оглядових виданнях);
-
оформлення надзаголовкових даних;
-
оформлення підзаголовкових даних.
-
Код рубрики Державного (згідно з ГОСТ 7.49) чи Міждержавного (згідно з ГОСТ 7.77) рубрикаторів НТІ, який відображає тематику інформаційного видання, розміщують у верхньому лівому куті першої сторінки обкладинки чи на передній стороні палітурки, за відсутності обкладинки (палітурки) — у верхньому лівому куті титульної чи суміщеної титульної сторінки або першої сторінки видання.
-
Класифікаційний індекс УДК і реферат наводять тільки в оглядових виданнях.
УДК розміщують у верхньому лівому куті другої сторінки обкладинки чи звороту титульного аркуша.
Реферат наводять згідно з ГОСТ 7.9 і розміщують на звороті титульного аркуша чи (за відсутності титульного аркуша) на другій сторінці обкладинки. Реферат розміщують після УДК і бібліографічного опису.
-
У надзаголовкових даних наводять послідовно;
-
повну назву міністерства (відомства), до якого належить орган інформації;
-
повну назву органу інформації чи іншої організації, що здійснює інформаційну діяльність, від імені якого (якої) випускають інформаційне видання;
-
скорочену назву органу інформації.
Надзаголовкові дані розміщують у верхній частині титульної чи суміщеної титульної сторінки, а також на першій сторінці обкладинки.
-
нУ підзаголовкових даних бібліографічного видання треба зазначати вид та хронологічні терміни вміщених матеріалів.
У підзаголовкових даних окремо виданого допоміжного покажчика (відповідно до 5.1.3.1.8) наводять:
-
вид покажчика (якщо його не зазначено в назві видання);
-
хронологічні терміни — рік (роки) комплекту видання, до якого укладено покажчик;
-
пошукові елементи документів, уміщених до цього тому багатотомного видання.
5.1.5.2 Вихідні відомості періодичних і продовжуваних інформаційних видань оформлюють згідно з ГОСТ 7.4.
Додаткові елементи та особливості оформлювання деяких елементів вихідних відомостей такі:
-
код рубрики Державного чи Міждержавного рубрикатора науково-технічної інформації (відповідно до 5,1.5.1.1);
-
класифікаційний індекс УДК (в оглядових виданнях) і реферат (в оглядових виданнях) — (відповідно до 5.1.5.1.2);
-
оформлювання надзаголовкових даних (відповідно до 5.1.5.1.3);
-
оформлювання підзаголовкових даних (відповідно до 5.1.5.1.4).
Крім того, підзаголовкові дані періодичних інформаційних видань містять:
-
відомості про вид інформаційного видання;
-
відомості про періодичність;
-
рік заснування видання.
-
Відомості про вид інформаційного видання розміщують під назвою видання на титульній чи суміщеній титульній сторінці, а також на першій сторінці обкладинки.
-
Відомості про періодичність, рік і місяць заснування періодичного інформаційного видання та рік заснування продовжуваного інформаційного видання розміщують на титульній чи суміщеній титульній сторінці після назви цього видання.
6 ВИДАВНИЧЕ ОФОРМЛЮВАННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВИДАНЬ
-
Видавниче оформлювання структурних елементів бібліографічного І реферативного видань
-
Структурні елементи видавничого оформлювання бібліографічного і реферативного видань містять:
-
-
передмову:
-
настанову до користування виданням;
-
класифікаційні індекси (зокрема індекс УДК);
-
назву розділу (підрозділу);
-
відомості про укладачів (авторів) і редакторів розділу (підрозділу);
-
класифікаційну схему;
-
систему посилань;
-
допоміжні покажчики;
-
список скорочень і умовних позначень;
-
колонтитул.
Обов’язкові елементи підкреслено.
-
Передмова, настанова для користувачів виданням, класифікаційна схема, система посилань, список скорочень і умовних позначень, допоміжні покажчики, — відповідно до 5.1.3.1.2, 5.1.3.1.3, 5.1.3.1.4, 5.1.3.1.5, 5.1.3.1.7, 5.1.3.1.8.
-
Класифікаційні індекси мають відповідати класифікаційним системам згідно з ДОТУ ГОСТ 7.59.
УДК розділу (підрозділу) подають разом з матеріалами з природничої та технічної тематики.
Класифікаційні індекси розміщують перед назвою розділу (підрозділу).
-
Назви розділів (підрозділів) мають відповідати класифікаційній схемі, вибраній для цього видання. їх виділяють за допомогою засобів виділення (шрифтами, фарбою тощо).
-
Відомості про укладачів і редакторів розділу (підрозділу) подають після назви розділу (підрозділу) за формою: «Укладач В.О.Петренко»; «Редактор М.І.Бондарчук»; «Науковий редактор І.П.Симоненко».
Дозволено наводити відомості про вчене звання, вчений ступінь укладача та редактора розділу (підрозділу) у повній чи скороченій формі.
Скорочення слів ї згідно з ДСТУ 3582, ГОСТ 7.11, ГОСТ 7.12.
-
У бібліографічному і реферативному виданнях рекомендовано використовувати колонтитул.
Колонтитул містить:
-
перший порядковий (ідентифікаційний) номер бібліографічного запису на сторінці;
-
назву чи ключову назву (назва за формою, встановленою під час надання ISSN) видання;
-
рік випуску видання;
-
порядковий номер тому, частини, випуску;
-
назву розділу (підрозділу);
-
останній порядковий (ідентифікаційний) номер бібліографічного запису на сторінці.
Колонтитул подають окремим рядком у верхній чи нижній частині кожної сторінки, праворуч або ліворуч,
6.2 Видавниче оформлювання структурних елементів оглядового видання
-
Структурні елементи видавничого оформлювання оглядових статей, які публікують в оглядовому виданні, містять:
-
класифікаційний індекс УДК;
-
відомості про укладачів (авторів):
-
назву оглядової статті:
-
підзаголовкові дані;
-
ключові слова;
-
список використаних джерел Інформації;
-
список скорочень і умовних позначень.
Обов’язкові елементи підкреслено.
-
Класифікаційний індекс УДК подають при оглядових статтях з природничої та технічної тематики і розміщують перед відомостями про укладачів (авторів) оглядової статті окремим рядком, ліворуч.
-
Відомості про укладачів оформлюють так само, як і відомості про авторів (згідно з ГОСТ 7.5).
Відомості про укладачів (авторів) окремої оглядової статті у збірнику розміщують перед назвою статті.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів