Назви рубрик в іншомовних бібліографічних виданнях дозволено супроводжувати перекладом українською мовою.
5.1.2 Основна частина оглядового видання
Основною частиною оглядового видання є огляд чи кілька оглядів із узагальненою характеристикою та результатами інформаційно-наукового чи техніко-економічного аналізу відомостей з першоджерел.
Огляд містить у стислій формі систематизовані відомості про об’єкти, напрямки діяльності, їхній стан, рівень, тенденції і перспективи розвитку з аргументованою оцінкою, висновками та рекомендаціями.
Основна частина огляду містить:
вступну частину;
аналітичну частину;
висновки;
додатки.
Обов’язковий елемент огляду підкреслено.
Вступна частина огляду має містити коротке обґрунтування вибору теми, визначати цільове призначення огляду, хронологічні строки періоду, який аналізує та види використаних документів, відображати зв’язок цього огляду з попередніми оглядами за цією тематикою.
Аналітична частина має містити основні характеристики і всебічний аналіз первинних документів, їхню аргументовану оцінку, рекомендації стосовно досліджуваних проблем.
В аналітичній частині огляду рекомендовано подавати внутрішньотекстові посилання на використані джерела інформації, список яких розміщують у кінці огляду.
Висновки мають містити відомості про фактичний стан проблеми, яку аналізують, нові напрями, тенденції і перспективи розвитку певної галузі науки і виробництва.
У додатку подають таблиці, приклади, результати експериментів, довідкові матеріали, що доповнюють основний зміст огляду. Дозволено подавати ці відомості в тексті огляду.
5.1.3 Довідково-пошуковий апарат інформаційних видань
Довідково-пошуковий апарат інформаційних видань містить:
зміст;
передмову (вступ);
настанову для користувачів виданням;
класифікаційну схему;
систему посилань;
список використаних джерел інформації;
список скорочень та умовних познак;
допоміжні покажчики.
Зміст бібліографічного і реферативного видань має містити перелік розділів (підрозділів), наведених у тій послідовності, в якій їх розміщено у виданні, із зазначенням номера першої сторінки розділу чи порядкового (ідентифікаційного) номера бібліографічного запису, з якого починається розділ.
У періодичному, продовжуваному і неперіодичному багатотомному інформаційному виданні зміст треба подавати та розміщувати в одному й тому самому місці.
Зміст оглядового видання оформлюють згідно з ГОСТ 7.5.
У передмові (вступі) зазначають завдання, характер і мету випуску видання в цілому, його цільове та читацьке призначення, порядок випуску (періодичність, поділ на серії тощо), внесені порівняно з попередніми випусками (томами) зміни, критерії відбирання первинних документів та їхнє згруповування, відомості про ДПА, а також порядок розповсюджування видання.
Передмову (вступ) у багатотомному видані подають у першому томі, у періодичному і продовжуваному виданні — у першому номері чи випуску. Якщо змінено принципи відбирання матеріалів і (або) схем класифікації всього видання чи його окремих томів, номерів, випусків, передмову (вступ) із відповідною інформацією про зміни розміщують у наступному томі, номері, випуску видання.
У виданні іншою, крім української, мовою рекомендовано подавати переклад передмови українською. Дозволено також подавати переклад передмови іншими мовами.
Настанову для користувачів виданням треба подавати в кожному номері (випуску, томі) бібліографічного і реферативного видання. Настанову для користувачів виданням не подають, якщо правила користування виданням уміщено до передмови.
Класифікаційна схема має містити упорядкований перелік рубрик і підрубрик основної частини інформаційного видання. Її наводять у багатотомних, періодичних і продовжуваних бібліографічних та реферативних виданнях.
Класифікаційну схему не подають, якщо вона збігається зі змістом видання.
У періодичному і продовжуваному виданні класифікаційну схему треба наводити в першому номері (випуску) кожного року, в багатотомному виданні — у першому томі.Систему посилань застосовують для того, щоб унеможливити дублювання бібліографічних записів і рефератів у різних розділах інформаційного видання.
Посилання можуть пов’язувати між собою рубрики (розділи) одного чи кількох інформаційних видань.
Посилання наводять в основній частині видання, в класифікаційній схемі чи в змісті.
Список використаних джерел інформації має містити назви документів, на основі яких створено інформаційне видання.
Список використаних джерел інформації у періодичному і продовжуваному бібліографічному та реферативному виданнях треба подавати в кожному номері (випуску) видання і розміщувати в одному й тому самому місці.
Список використаних джерел інформації в оглядовому виданні оформлюють згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1 і розміщують у кінці огляду.
Дозволено подавати у виданнях покажчики використаних джерел інформації.
Список скорочень та умовних позначень має містити скорочення, використовувані в цьому інформаційному виданні і не встановлені в ДСТУ 3582, ГОСТ 7.11, ГОСТ 7.12, а також їхні умовні позначки з розшифруванням.
Список скорочень та умовних познак треба подавати в кожному номері, випуску, томі інформаційного видання та розміщувати в одному й тому самому місці.
Допоміжні покажчики (згідно з ГОСТ 7.78) мають містити відомості про документи, відмінні від тих, які подано в основній частині інформаційного видання, з посиланням до відповідних бібліографічних записів чи частин оглядів.
Допоміжні покажчики розміщують після основної частини видання.
Допоміжні покажчики можуть випускатися у вигляді окремих видань. У такому разі вони мають містити елементи структури інформаційного видання (відповідно до розділу 5).
Додаткові відомості в інформаційних виданнях
В інформаційних виданнях дозволено розміщувати відомості рекламного характеру про інформаційні чи інші видання.
Вихідні відомості інформаційних видань
Вихідні відомості неперіодичних інформаційних видань оформлюють згідно з ГОСТ 7.4.
Додаткові елементи вихідних відомостей та особливості оформлювання деяких елементів вихідних відомостей такі:
код рубрики Державного чи Міждержавного рубрикатора науково-технічної інформації (НТІ);
класифікаційний індекс УДК (в оглядових виданнях);
реферат (в оглядових виданнях);
оформлення надзаголовкових даних;
оформлення підзаголовкових даних.
Код рубрики Державного (згідно з ГОСТ 7.49) чи Міждержавного (згідно з ГОСТ 7.77) рубрикаторів НТІ, який відображає тематику інформаційного видання, розміщують у верхньому лівому куті першої сторінки обкладинки чи на передній стороні палітурки, за відсутності обкладинки (палітурки) — у верхньому лівому куті титульної чи суміщеної титульної сторінки або першої сторінки видання.
Класифікаційний індекс УДК і реферат наводять тільки в оглядових виданнях.
УДК розміщують у верхньому лівому куті другої сторінки обкладинки чи звороту титульного аркуша.
Реферат наводять згідно з ГОСТ 7.9 і розміщують на звороті титульного аркуша чи (за відсутності титульного аркуша) на другій сторінці обкладинки. Реферат розміщують після УДК і бібліографічного опису.
У надзаголовкових даних наводять послідовно;
повну назву міністерства (відомства), до якого належить орган інформації;
повну назву органу інформації чи іншої організації, що здійснює інформаційну діяльність, від імені якого (якої) випускають інформаційне видання;
скорочену назву органу інформації.
Надзаголовкові дані розміщують у верхній частині титульної чи суміщеної титульної сторінки, а також на першій сторінці обкладинки.
нУ підзаголовкових даних бібліографічного видання треба зазначати вид та хронологічні терміни вміщених матеріалів.
У підзаголовкових даних окремо виданого допоміжного покажчика (відповідно до 5.1.3.1.8) наводять:
вид покажчика (якщо його не зазначено в назві видання);
хронологічні терміни — рік (роки) комплекту видання, до якого укладено покажчик;
пошукові елементи документів, уміщених до цього тому багатотомного видання.
5.1.5.2 Вихідні відомості періодичних і продовжуваних інформаційних видань оформлюють згідно з ГОСТ 7.4.
Додаткові елементи та особливості оформлювання деяких елементів вихідних відомостей такі:
код рубрики Державного чи Міждержавного рубрикатора науково-технічної інформації (відповідно до 5,1.5.1.1);
класифікаційний індекс УДК (в оглядових виданнях) і реферат (в оглядових виданнях) — (відповідно до 5.1.5.1.2);
оформлювання надзаголовкових даних (відповідно до 5.1.5.1.3);
оформлювання підзаголовкових даних (відповідно до 5.1.5.1.4).
Крім того, підзаголовкові дані періодичних інформаційних видань містять:
відомості про вид інформаційного видання;
відомості про періодичність;
рік заснування видання.
Відомості про вид інформаційного видання розміщують під назвою видання на титульній чи суміщеній титульній сторінці, а також на першій сторінці обкладинки.
Відомості про періодичність, рік і місяць заснування періодичного інформаційного видання та рік заснування продовжуваного інформаційного видання розміщують на титульній чи суміщеній титульній сторінці після назви цього видання.
6 ВИДАВНИЧЕ ОФОРМЛЮВАННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВИДАНЬ
Видавниче оформлювання структурних елементів бібліографічного І реферативного видань
Структурні елементи видавничого оформлювання бібліографічного і реферативного видань містять:
передмову:
настанову до користування виданням;
класифікаційні індекси (зокрема індекс УДК);
назву розділу (підрозділу);
відомості про укладачів (авторів) і редакторів розділу (підрозділу);
класифікаційну схему;
систему посилань;
допоміжні покажчики;
список скорочень і умовних позначень;
колонтитул.
Обов’язкові елементи підкреслено.
Передмова, настанова для користувачів виданням, класифікаційна схема, система посилань, список скорочень і умовних позначень, допоміжні покажчики, — відповідно до 5.1.3.1.2, 5.1.3.1.3, 5.1.3.1.4, 5.1.3.1.5, 5.1.3.1.7, 5.1.3.1.8.
Класифікаційні індекси мають відповідати класифікаційним системам згідно з ДОТУ ГОСТ 7.59.
УДК розділу (підрозділу) подають разом з матеріалами з природничої та технічної тематики.
Класифікаційні індекси розміщують перед назвою розділу (підрозділу).
Назви розділів (підрозділів) мають відповідати класифікаційній схемі, вибраній для цього видання. їх виділяють за допомогою засобів виділення (шрифтами, фарбою тощо).
Відомості про укладачів і редакторів розділу (підрозділу) подають після назви розділу (підрозділу) за формою: «Укладач В.О.Петренко»; «Редактор М.І.Бондарчук»; «Науковий редактор І.П.Симоненко».
Дозволено наводити відомості про вчене звання, вчений ступінь укладача та редактора розділу (підрозділу) у повній чи скороченій формі.
Скорочення слів ї згідно з ДСТУ 3582, ГОСТ 7.11, ГОСТ 7.12.
У бібліографічному і реферативному виданнях рекомендовано використовувати колонтитул.
Колонтитул містить:
перший порядковий (ідентифікаційний) номер бібліографічного запису на сторінці;
назву чи ключову назву (назва за формою, встановленою під час надання ISSN) видання;
рік випуску видання;
порядковий номер тому, частини, випуску;
назву розділу (підрозділу);
останній порядковий (ідентифікаційний) номер бібліографічного запису на сторінці.
Колонтитул подають окремим рядком у верхній чи нижній частині кожної сторінки, праворуч або ліворуч,
6.2 Видавниче оформлювання структурних елементів оглядового видання
Структурні елементи видавничого оформлювання оглядових статей, які публікують в оглядовому виданні, містять:
класифікаційний індекс УДК;
відомості про укладачів (авторів):
назву оглядової статті:
підзаголовкові дані;
ключові слова;
список використаних джерел Інформації;
список скорочень і умовних позначень.
Обов’язкові елементи підкреслено.
Класифікаційний індекс УДК подають при оглядових статтях з природничої та технічної тематики і розміщують перед відомостями про укладачів (авторів) оглядової статті окремим рядком, ліворуч.
Відомості про укладачів оформлюють так само, як і відомості про авторів (згідно з ГОСТ 7.5).
Відомості про укладачів (авторів) окремої оглядової статті у збірнику розміщують перед назвою статті.
