---

БЗ № 3-2008/83

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
ЗУБЧАСТИХ ПЕРЕДАЧ

Частина 2. Визначення механічної вібрації
редукторів під час приймальних випробувань
(ISO 8579-2:1993, IDT)

ДСТУ ISO 8579-2:2008

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2012

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Технічний комітет «Механічні приводи» (ТК47), Акціонерне товариство закритого типу «Науково-дослідний інститут «Редуктор» (АТЗТ «НДІ «Редуктор»)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Власенко, канд. техн, наук; В. Фей (науковий керівник); В. Галушко; О. Висоцький; І. Добровольська

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 4 березня 2008 р. № 86 з 2010-01-01

З Стандарт відповідає ISO 8579-2:1993 Acceptance code for gears — Part 2: Determination of mechanical vibrations of gear units during acceptance testing (Правила приймання зубчастих передач. Частина 2. Визначення механічної вібрації редукторів під час приймальних випро­бувань)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю або частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2012

ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативне посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Загальні положення 2

5. Вимірювальна апаратура З

6. Вимірювання вібрації 4

7. Випробування 4

8. Приймальні значення 5

9. Протокол випробування 7

Додаток А Взаємовідношення між формами хвиль переміщення, швидкості та прискорення 7

Додаток В Впливи системи 8

Додаток С Вимірювальні прилади вібрації та розгляд характеристик 9

Додаток D Суб’єктивне нормування вібрації 11

Додаток Е Бібліографія 12НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 8579-2:1993 Acceptance code for gears — Part 2: Determination of mechanical vibrations of gear units during acceptance testing (Правила приймання зубчастих передач. Частина 2. Визначення механічної вібрації редукторів під час приймальних випробувань).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 47 «Механічні приводи».

Міжнародний стандарт ISO 8579-2 підготовлено спільно Технічними комітетами ISO/TC 60 Gears (Зубчасті передачі) та ISO/TC 108 Mechanical vibration and shock (Механічна вібрація й ударне навантаження).

ISO 8579 під загальною назвою «Правила приймання зубчастих передач» містить такі частини: — Частина 1. Правила випробування та шум;

• Частина 2. Визначення механічної вібрації редукторів під час приймальних випробувань.

Додатки А, В, С, D і Е цього стандарту наведено тільки для відома.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• вилучено попередній довідковий матеріал «Передмова» до ISO 8579-2:1993;

• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмова», «Зміст», «Національ­ний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформ­лено згідно з вимогами національної стандартизації України;

• слова «Ця частина ISO 8579» замінено на «Цей стандарт»;

• до розділу 2 долучено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою.

ISO 2041:1990, на який є посилання в цьому стандарті, прийнято в Україні як національ­ний стандарт ДСТУ ISO 2041:2007 (ISO 2041:1990, IDT).

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів.ДСТУ ISO 8579-2:2008

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ ЗУБЧАСТИХ ПЕРЕДАЧ

Частина 2. Визначення механічної вібрації редукторів
під час приймальних випробувань

ПРАВИЛА ПРИЕМКИ ЗУБЧАТЫХ ПЕРЕДАЧ
Часть 2. Определение механической вибрации редукторов
при приемочных испытаниях

ACCEPTANCE CODE FOR GEARS

Part 2. Determination of mechanical vibrations
of gear units during acceptance testing

Чинний від 2010-01-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

   1. Цей стандарт установлює методи визначання механічної вібрації підвищувальних і зни­жувальних зубчастих передач як редукторів, так і безпосередньо вбудованих у виробниче устат- ковання. Він установлює методи вимірювання вібрації корпусу та вала й типи вимірювальної апа­ратури, методи вимірювання та методики випробовування для визначення рівнів вібрації. Охоплено ступені вібрації для приймання.

Він не містить вимірювання крутильних коливань зубчастих приводів.

Цей стандарт застосовують тільки для редуктора під час випробовування та роботи в ме­жах розрахункових частоти обертання, навантаження, температурного інтервалу та змащення для приймальних випробувань на виробничому устаткованні. Редуктор можна випробовувати в іншому місці, якщо це узгоджено, й експлуатувати відповідно до рекомендацій виробника. Можуть бути потрібними інші міжнародні стандарти з оцінювання вібрації під час вимірювання вібрації редуктора за обслуговування в умовах експлуатування.

Цей стандарт не застосовують до спеціальних або допоміжних приводних систем, таких як змон­товані із зубчастим приводом компресори, насоси, турбіни тощо та зубчасті передачі відбору потужності.

Примітка 1. Приймальні ліміти для випробування цих типів устатковання потрібно встановлювати незалежно. Проте, якщо обумовлено, для такого устатковання можна застосовувати цей або інші відповідні стандарти.

1. 2. Спеціальні положення можуть бути необхідними для вимірювання вібрації: тип вимірювання і рівень приймання має бути узгоджено між виробником та споживачем на ранній стадії перемовин.

2. НОРМАТИВНЕ ПОСИЛАННЯ

У наведеному нижче нормативному документі зазначено положення, які через посилання в цьому тексті становлять положення цього стандарту. На час опублікування зазначений норма­тивний документ був чинним. Усі стандарти підлягають перегляду, і учасникам угод, базованих на цьому стандарті, рекомендовано застосовувати останнє видання стандарту, наведеного нижче. Члени ISO та ІЕС упорядковують каталоги чинних міжнародних стандартів.

ISO 2041:1990 Vibration and shock — Vocabulary.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 2041:1990 Вібрація й удар. Словник.

Видання офіційне

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито терміни та визначення позначених ними понять, наведені в ISO 2041, разом із такими. Для зручності користувачів цього стандарту деякі визначення наведено з ISO 2041:1990.

Давач, який перетворює відстань або переміщення в електричний сигнал, пропорційний відстані або переміщенню

Вектор, що встановлюється похідною швидкості за часом [ISO 2041, 1.3].

Примітка 2. Див. додаток А

Векторна величина, що визначається зміненням положення об’єкта чи матеріальної точки відносно системи відліку [ISO 2041, 1.1].

Примітка 3. Див. додаток А

Вихідний сигнал, виражений як функція частоти вхідного сигналу. Частотну характеристику зазвичай зображають графічно кривими, що показують залежність вихідного сигналу і, де засто­совно, зсув фази або фазовий кут як функцію частоти [ISO 2041, В. 13]

Алгебраїчна різниця між крайніми значеннями вібрації [ISO 2041, 2.35]

Для однозначної функції f(t) за проміжок часу між і t₂, квадратний корінь із середнього зна­чення квадратів значень на інтервалі.

Примітка 4. Середньоквадратичне значення однозначної функції f(t) за проміжок між і ї₂ є

Г . -і1/2

r.m.s. va/ue= J₍²f(f)²df/(f_z-f₁)

Примітка 5. Із теорії вібрації середнє значення вібрації дорівнює нулю. У цьому разі середньоквадратичне дорівнює стандартному відхилу (а) і значення середнього дорівнює дисперсії (a²) [ISO 2041, А.37]

Прилад призначено, щоб приймати енергію від однієї системи й подавати енергію такого самого або іншого виду до іншої системи в такий спосіб, щоб на виході з’являлися бажані характеристики вхідної енергії [ISO 2041,4.1]

Вектор, що визначається похідною переміщення за часом [ISO 2041, 1.2].

Примітка 6. Див. додаток А

Коливання з часом значення величини, яка відображає рух або позицію механічної системи, коли значення величини поперемінно більше або менше, ніж деяке середнє значення чи базова величина [ISO 2041, 2.1].

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. Урахування системи

Редуктор потрібно випробувати так, щоб мінімізувати наскільки можливо впливи системи (див. додаток В).

Вібрації редуктора можна виміряти у два способи, тобто на корпусі або на валах. Виміри корпусної вібрації є переважними для редукторів, які експлуатують із роликовими підшипниками, коли зазор у таких підшипниках малий і зазвичай між валом і корпусом виникає незначний віднос­ний рух.

Обидва вимірювання вібрації вала і корпусу можна зробити на редукторах, які експлуатують з підшипниками ковзання. Виміри вібрації вала можуть надати докладну інформацію, яка може бути неочевидною з корпусних вимірів, але тільки понад граничним діапазоном частоти (типово від 0 Гц до 500 Гц). Виміри вібрації корпусу мають перевагу над обома вимірами на розшире­ному діапазоні частоти й на розширеному динамічному діапазоні, що є важливим, коли врахову­ють частоту контакта зуба. Див. положення 1.2.

Потрібно бути уважним під час вибирання вимірювального приладу для цього редуктора й умов експлуатування, оскільки кожен прилад має індивідуальні технічні дані (див. додаток С). Часто буває корисним комбінувати обидва виміри вібрації вала і корпусу, щоб отримати абсолют­ний рух вала редуктора.

Коли робочі умови під час приймального випробовування значно відхиляються від обслуго­вування в умовах експлуатування, відмінності має бути враховано під час оцінювання даних вібрації.

5. ВИМІРЮВАЛЬНА АПАРАТУРА

   1. Тип

Вібрацію потрібно вимірювати, використовуючи перетворювач і прилад із відомою точністю для вимірювання швидкості й переміщення на відомому діапазоні частот. Прилад також повинен мати електричний вихідний сигнал відомої точності, пов’язаний зі швидкістю або переміщенням, чи з обома. Перетворювач потрібно використовувати в межах його каліброваних границь для ме­тоду монтування і для переважних умов навколишнього середовища, таких як температура, маг­нітне поле, обробляння поверхні тощо. Тип і використання систем вимірювальної апаратури вібрації мають підпорядковуватися вимогам відповідних міжнародних стандартів. Апаратура має переважно охоплювати пристрій для аналізування вузької смуги частот із шириною, що не пере­вищує третини октави.

Рекомендованим типом перетворювача для вимірювання вібрації вала є безконтактний давач. Прилад має надавати змогу зчитувати значення подвійної амплітуди вібропереміщення, що його знімають. Проте допустимо контактні давачі, якщо частота обертання вала менше ніж 3 000 хв'¹ частота сигналу менше ніж 200 Гц і швидкість поверхні тертя менше ніж ЗО м/с.

Рекомендованим типом перетворювача для вимірювання вібрації корпусу є сейсмічний давач. Устатковання має охоплювати електровимірювальний прилад із точною середньоквадратичною характеристикою випрямлення, що показує середньоквадратичні значення швидкості вібрації в міліметрах за секунду. Метод монтування може впливати на частотну характеристику давача, отже його потрібно монтувати ґвинтом або штифтом, або використовуючи клейкий матеріал. Магнітне монтування, використовуючи легковагові давачі прискорень, може бути прийнятним для частот до 3 000 Гц, якщо найвища власна частота зубчастого зачеплення менше ніж 1 000 Гц. Контактні вимірювання з утриманням уручну не допустимо.

Прилад вимірювального діапазону частоти має бути здатним вимірювати найнижчу частоту обертання вала та найвищу частоту зубчастого зачеплення. Вимірювальний діапазон частоти переміщення вала має бути між 0 Гц і 500 Гц. Вимірювальний діапазон частоти корпусної швид­кості, коли використовують об’єднані вимірювання прискорення, має бути переважно між 10 Гц і 10 000 Гц чи більше.