1. Змичкові з’єднання (далі — змички) прокладок каркаса стрічки

    1. Поперечні змички на внутрішніх прокладках багатошарових стрічок мають бути розміщені під кутом від 45° до 70° до поздовжньої осьової лінії стрічки.

    2. У багатошарових стрічках на кожній із зовнішніх прокладок каркаса дозволено не більше ніж одну поперечну змичку і на кожній із внутрішніх прокладок каркаса дозволено не більше ніж дві поперечні змички на 100 м стрічки.

Змички на тих самих внутрішніх прокладках мають бути віддалені одна від одної на відстань не менше ніж 15 м, а на суміжних і несуміжних шарах ця відстань має становити не менше ніж 3 м. Інтервал між змичками на зовнішніх прокладках стрічки має становити не менше ніж 75 м.

  1. Не дозволена наявність поперечних змичок прокладок в однопрокладних і двопроклад- них стрічках.

  2. У багатошарових стрічках максимальну кількість поздовжніх змичок прокладок каркаса залежно від ширини стрічки наведено в таблиці 6.

Таблиця 6 — Максимальна кількість поздовжніх змичок прокладок

Ширина стрічки, мм

Максимальна кількість поздовжніх змичок

Зовнішні прокладки

Внутрішні прокладки

До 1200 включ.

0

1

Понад 1200 до 1600 включ.

1

2



Поздовжні змички мають бути розташовані на відстані не менше ніж 100 мм від краю каркаса. Поздовжні змички в одному шарі будь-якого куска стрічки мають бути віддалені одна від іншої на відстань не менше ніж 300 мм.

  1. Наявність поздовжніх змичок в однопрокладних і двопрокладних стрічках заборонена.

  2. Розташування змичок та їхню кількість перевіряють під час операційного контролю в процесі виготовлення стрічок.

  1. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Гранично допустимі концентрації (ГДК) речовин у повітрі робочої зони під час виготовлення стрічки мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 відповідно до таблиці 7.

Таблиця 7 — Гранично допустимі концентрації речовин у повітрі робочої зони

Назва речовини

Характеристика

Характер токсичної дії на організм у разі перевищення ГДК

ГДК, мг/м3

клас небезпеки

Хлорид водню

5

2

Подразнює верхні дихальні шляхи, має загальну токсичну дію

Оксид вуглецю

20

4

Спричиняє задуху через зниження вмісту кисню в крові

Діоксид сірки

10

3

Подразнює дихальні шляхи, спричиняючи спазм бронхів



  1. Контролювання складу повітря і визначання вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони виконують згідно з ГОСТ 12.1.005.

  2. Заборонено застосовувати стрічку, продукти термічної деструкції якої належать до класу небезпеки «надзвичайно небезпечні» або «високо небезпечні» відповідно до 2.16.2 ГОСТ 12.1.044 та ДСП 3.3.1.095.

Уміст шкідливих речовин у продуктах термодеструкції та горіння конвеєрної стрічки в гірничих ви­робках згідно з НПАОП 10.0-1.07 не повинен перевищувати максимально допустимих концентрацій (МДК) у разі нетривалого впливу на організм. Перевищення МДК (STEL [2]) допустимо тільки в межах поширення захисної дії засобів індивідуального захисту органів дихання, які застосовують у шахтах.

  1. Під час виготовлення стрічки потрібно дотримувати вимог пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.041 і НАПБ А.01.001.

  2. Вимоги щодо пожежної безпеки у приміщеннях для виготовлення стрічки мають відповідати наведеним у НАПБ Б.07.005 і НАПБ А.01.001.

  3. Електроустановки експлуатують відповідно до ДСТУ 7237, ГОСТ 12.1.018, НПАОП 40.1-1.32 та ПУЕ [3]. Параметри електромагнітних випромінювань на робочих місцях мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096.

  4. Виробничі приміщення має бути оснащено припливно-витяжною вентиляцією згідно з ДСТУ Б А.3.2-12 та ДБН В.2.5-67.

Припливно-витяжну вентиляцію потрібно вмикати за ЗО хв до початку роботи та вимикати через 15 хв після її закінчення. У місцях передбачуваного виділення шкідливих хімічних речовин повинні бути місцеві витяжні пристосування.

Параметри мікроклімату мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042.

    1. Виробничі приміщення має бути забезпечено опаленням згідно з вимогами ДБН В.2.5-67, освітленням згідно з вимогами ДБН В.2.5-28, водопровідною і каналізаційною системами згідно з вимогами ДБН В.2.5-64. Вимоги до питної води мають відповідати наведеним у ГОСТ 2874.

    2. Устатковання, застосовуване у виробничих процесах, має відповідати вимогам ДСТУ 7234, ДСТУ ГОСТ 12.2.061, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.045, ГОСТ 12.2.062, ГОСТ 12.2.064 та СП 1042 (ДНАОП 0.03-1.07).

    3. Виробничі процеси мають відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002 та СП 1042 (ДНАОП 0.03-1.07).

    4. Під час організації робочих місць потрібно дотримувати вимог щодо ергономічних параметрів згідно з ДСТУ 7234, ГОСТ 12.2.032 та ГОСТ 12.2.033.

    5. Рівень шуму на робочих місцях має відповідати наведеному в ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037; методи вимірювання шуму — вимогам ГОСТ 12.1.050.

    6. Рівні вібрації мають відповідати наведеним у ДСТУ ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039.

    7. Під час виготовлення стрічок треба дотримувати правил особистої гігієни та застосо­вувати засоби індивідуального захисту відповідно до ДСТУ 7238, ДСТУ 7239, ГОСТ 12.4.099, ГОСТ 12.4.100, ГОСТ 12.4.103 та НПАОП 0.00-4.26.

    8. Під час виготовлення, транспортування, експлуатування та випробовування стрічки треба дотримувати вимог охорони довкілля згідно з ГОСТ 17.2.3.02, ГОСТ 17.2.1.01, ДСанПін 2.2.7.029 ЦСП 201.

    9. Під час нарощування, навішування, змикання та ремонту стрічки потрібно дотримувати вимог ДСТУ 7234, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.2.003, ДНАОП 0.03-8.01 і ДСП 3.3.1.095.

    10. Стічні води під час виробництва стрічки підлягають знешкодженню відповідно до правил [4].

    11. Відходи виробництва треба вивозити на полігон промислових відходів.

  1. МАРКУВАННЯ

    1. Марковання на стрічці та в паспорті потрібно виконувати українською мовою чи мовою країни-споживача.

    2. Стрічки потрібно маркувати гарячим витисненням на робочій обкладці стрічки. Витиснене марковання має бути рельєфним та чітким, і повинно мати такі параметри:

  • глибина витиснення не менше ніж 1,5 мм;

  • висота літер і цифр не менше ніж 20,0 мм;

  • відстань від кінців стрічки не менше ніж 1000,0 мм;

  • відстань від борта стрічки не більше ніж 200 мм;

  • інтервал по довжині стрічки від 10 м до 20 м.

  1. Рельєфне марковання на робочій обкладці стрічки має містити таку інформацію:

  • назву чи знак для товарів і послуг виробника;

  • позначення стрічки без слова «стрічка»;

  • номер стрічки;

  • місяць і рік виготовлення.

  1. Якщо стрічка з маркованням «ШГВЗ» чи «ШГВГ» після приймально-здавальних випробу­вань за групою горючості або іншими показниками пожежної безпеки не відповідає вимогам, наведе­ним у таблиці 4, то в рельєфному маркованні літери «ШГВГ» чи «ШГВЗ» потрібно зрізати ножем. У супровідній документації та на ярлику позначають, що це стрічка загальної призначеності, або вказують відповідний тип стрічки.

  1. Марковання на ярлику має містити таку інформацію:

  • назву чи знак для товарів і послуг виробника;

  • позначення стрічки;

  • позначення цього стандарту;

  • номер стрічки (рулону);

  • довжину стрічки в метрах;

  • номер партії;

  • місяць і рік виготовлення;

  • шифр прошаркової та обкладної гуми і клею (для змикання способом гарячої вулканізації);

  • марку клею для змикання методом холодної вулканізації;

  • масу стрічки в кілограмах;

  • номер сертифіката відповідності;

  • номер дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на застосування та експлуатацію;

  • підпис і штамп служби технічного контролю.

  1. Марковання на ярлику має зберігатися під час транспортування стрічок, і ярлик потрібно кріпити до внутрішньої поверхні першого витка рулону.

  2. Кожен рулон стрічки потрібно супроводжувати документом якості, що має містити таку інформацію:

  • назву чи знак для товарів і послуг виробника;

  • позначення стрічки;

  • позначення цього стандарту;

  • номер партії;

  • номер стрічки;

  • довжину стрічки в метрах;

  • місяць і рік виготовлення;

  • фактичні значення основних фізико-механічних показників і показників безпеки, погоджені із замовником;

  • підпис і штамп служби технічного контролю.

  1. Транспортне марковання — згідно з ГОСТ 14192 із зазначенням маніпуляційного знака «Крюками брати на можна».

  1. ПАКУВАННЯ

    1. Стрічки потрібно намотувати в рулон і перев’язувати текстильною чи металевою стрічкою згідно з ГОСТ 23170.

Стрічки завширшки до 1000 мм включно перев’язують по зовнішній поверхні рулону не менше ніж у двох місцях. Стрічки завширшки більше ніж 1000 мм перев’язують по зовнішній поверхні ру­лону не менше ніж у трьох місцях. Стрічки завширшки більше ніж 1000 мм додатково перев’язують у поперечному напрямку не менше ніж у трьох місцях.

Дозволено інший вид пакування стрічки, що забезпечує її збереження під час транспортування.

    1. На вимогу споживача виробник постачає для змикання стрічки гуму, клей і надає інструкцію для змикання стрічки.

    2. Маса (розрахункова) стрічки в кілограмах — це добуток маси (розрахункової) одного ква­дратного метра стрічки, яку має бути наведено в нормативному документі на конкретну стрічку, та фактичної площі стрічки.

  1. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

    1. Стрічки транспортують всіма видами транспорту відповідно до правил перевезення ванта­жів, чинних для певного виду транспорту, та скріплюють засобами скріплення згідно з ГОСТ 21650.

    2. Умови транспортування стрічок щодо впливу кліматичних чинників мають відповідати умо­вам зберігання З (ЖЗ) згідно з ГОСТ 15150.

    3. До місця навішування в шахті стрічки треба постачати в рулонах на спеціальних вагонетках або у вигляді зв’язаних пакетів на платформах.

    4. Стрічки має бути захищено від впливу прямого сонячного та теплового випромінювання, від потрапляння кислот, лугів, олив, бензину, керосину, їхніх випарів та інших речовин, що руйнують гуму та тканину.

    5. Рулони стрічок треба зберігати у горизонтальному положенні, складеними не більше ніж у два ряди.

Заборонено зберігати рулони стрічок на боковій поверхні (торці) у вигляді зв’язаних пакетів.

Дозволено тільки нетривале (не довше ніж 15 діб) зберігання стрічок під навісом.

    1. Після транспортування і зберігання за від’ємної температури стрічки перед монтуванням потрібно витримувати за температури (20 ± 5) °С не менше ніж 24 год.

  1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Загальні вимоги

      1. Стрічки випробовують за температури (25 ± 10) °С не раніше ніж через 8 год після її виготовлення. Температуру вимірюють термометром згідно з ГОСТ 28498 із ціною поділки 1,0 °С або іншими засобами, що забезпечують задану похибку виміряного значення.

      2. Зразки кондиціюють за кліматичних умов, наведених у нормативних документах на конкретні види випробування, або, якщо не потрібне кондиціювання, за нормальних кліматичних умов випробовування згідно з ГОСТ 12423 протягом не менше ніж 12 год.

    2. Перевіряння конструкції та зовнішнього вигляду стрічки (5.1.2, 5.1.17)

Конструкцію стрічки (5.1.2) перевіряють візуально порівнянням із контрольними зразками (у разі їх наявності) або за чинними нормативними документами.

Зовнішній вигляд стрічки (5.1.17) визначають безпосередньо вимірюванням дефектів штан­генциркулем з точністю до 0,1 мм згідно з ДСТУ ГОСТ 166 або іншим вимірювальним інструментом з точністю до 0,1 мм.

Для визначення площі поздовжніх і поперечних гофрів обкладки ділянку з гофрами окреслю­ють прямокутниками. Загальну площу гофрів визначають підсумовуванням площі прямокутників.

  1. Довжина стрічки та довжина випресування тканини по гумовому борту (5.1.11, 5.1.17)

Довжину стрічок і довжину випресування тканини по гумовому борту вимірюють лічильником метражу або іншим приладом з відносною похибкою не більше ніж 0,5 %. Кожне значення довжи­ни стрічки має перебувати в межах граничних відхилів згідно з 5.1.12. Сумарне значення довжини випресування тканини по борту стрічки з кожної сторони має відповідати вимогам 5.1.17.

  1. Ширина стрічки та ширина борта (4.1.1, 5.1.14)

    1. Ширину стрічки та ширину борта вимірюють металевою рулеткою з діапазоном вимі­рювання від 0 мм до 5000 мм і точністю до 1,0 мм згідно з ДСТУ 4179 або іншим вимірювальним інструментом з точністю до 1,0 мм.

    2. Ширину стрічки вимірюють не менше ніж у трьох місцях, розташованих на відстані не менше ніж 10,0 м одне від одного і на відстані не менше ніж 5,0 м від кінців стрічки. Кожне виміряне значення має перебувати в межах граничних відхилів, зазначених у 5.1.3.

  2. Міцність стрічки в поздовжньому напрямку (5.1.4)

    1. Для визначення міцності стрічки під час розривання в поздовжньому напрямку вирізають три зразки по всій товщині паралельно борта на відстані не менше ніж 50 мм від нього і не менше ніж 1 м від кінців стрічки. Зразки треба вирізувати перпендикулярно до поверхні стрічки. Випробний зразок не повинен містити з’єднань прокладок згідно з ISO 283 [5].

    2. Форма та розміри зразків мають відповідати наведеним на рисунку 2 або на рисунку 3. На підготовленому зразку перпендикулярно до його поздовжньої осі відмічають робочий відрізок завдовжки (100 ± 1) мм двома паралельними лініями, які однаково віддалені від середини зразка. Ширина лопатки в середині робочої зони має становити 25^ мм. Відстань між затискачами має дорівнювати (220 ± 10) мм для стрічки з міцністю до 1000 Н/мм включно (рисунок 2) та (415 ± 10) мм для стрічки з міцністю більше ніж 1000 Н/мм (рисунок 3).