---

Матеріали, які можуть вступати в прямий контакт з користувачем, І дихальне повітря не повинні бути причиною подразнення або чинити інший шкідливий вплив на здоров'я користувача.

Випробовування проводять відповідно до 7.2, 7.3 і 7.8.

Усі частини, які потребують чищення і дезінфікування, повинні витримувати дію чистильних і дез- інфікувальних речовин та процедур, рекомендованих виробником.

Випробовування проводять відповідно до 7.2.

Маса повністю укомплектованого апарата разом з переносним (зберігайьним) контейнером, при­значеного для носіння користувачем протягом повної робочої зміни, не повинна перевищувати 5 кг.

Випробовування проводять відповідно до 7.2.

Конструкція апарата повинна давати змогу швидко роз’єднувати його складові частин для чищен­ня, огляду і випробовування. Для цього знімні компоненти повинні мати здатність швидко приєднувати­ся і закріплюватися за можливості вручну.

Будь-які використовувані ущільнювальні засоби повинні залишатися на місці під час роз'єднування з'єднування(-ань) за нормального експлуатування.

Випробовування проводять відповідно до 7.2 і 7.3.

Апарат повинен бути споряджений підвісною системою.

Будь-яку підвісну систему потрібно конструювати так, щоб мати можливість швидко, легко і пра­вильно надягати апарат без зовнішньої допомоги.

Конструкція апарата повинна давати змогу надягати і легко та без зайвого напруження приводити його в дію в складних умовах, наприклад, в темряві і обмеженому просторі.

Якщо апарат відкривали, чіткі познаки цього повинні бути на зовнішній поверхні апарата.

Випробовування проводять відповідно до 7.2 і 7.3.

Готовий до використання апарат з капюшоном повинен бути герметичний настільки, щоб змінюван­ня тиску не перевищувало 0,3 мбар за 1 хв.

Випробовування проводять відповідно до 7.6.

Капюшон повинен надійно бути прикріплений до апарата. Капюшон повинен бути сконструйований так, щоб користувач мав можливість його легко знімати І надягати. Капюшон повинен зручно і надійно утримуватись протягом експлуатувальних випробовувань (7.3).

Примітка. Для досягнення цього може виникнути необхідність в неголовному гарнітурі.

Капюшон, призначений для багаторазового використання, не повинен мати ознак пошкодження або зносу під час випробовування відповідно до 7.4.4. Крім цього, він повинен відповідати вимогам 6.10.4 (коефіцієнт підсосу) і 6.22 (експлуатувальні властивості).

Оглядове скло повинно бути надійно прикріплене до капюшона.

Запотівання оглядового скла не повинно суттєво погіршувати бачення.

У разі застосування протитуманних компонентів, вони повинні бути сумісні з компонентами капю­шона і не бути причиною подразнення або чинити інший шкідливий вплив на здоров'я за передбачува­них умов використання.

Механічну міцність оглядового скла випробовують відповідно до 7.4.3. Після випробовування капю­шон повинен відповідати вимогам 6.10.4.

Поле зору повинне бути задовільне під час проведення експлуатувальних випробовувань, описа­них в 7.3.

Випробовування проводять відповідно до 7.2, 7.3 і 7.9.2.

Повністю укомплектований апарат може бути забезпечений одним чи більшою кількість видихаль­них клапанів.

Видихальні клапани повинні забезпечувати легкість проведення технічного обслуговування і пра­вильну заміну.

Видихальний клапан(и) (за наявності) повинен бути захищений або стійкий до потряпляння пилу і механічних пошкоджень. Клапан(и) можуть бути закриті кожухом або містити інші пристосування, що відповідають 6.10.4.

У разі застосування видихальний клапан повинен зберігати нормальну працездатність у будь-якій орієнтації.

Видихальний клапан(и) повинен зберігати нормальну працездатність після проходження через нього безперервного повітряного потоку 300 дм³/хв протягом (1 ±0,1) хв.

Випробовування проводять відповідно до 7.2,7.3 і 7.7.1.

Корпус видихального клапана прикріплюють до капюшона так, щоб витримував розтягувальну осьову навантагу 50 Н протягом (10±1) с.

Випробовування проводять відповідно до 7.4.2.

Протягом номінальної тривалості захисної дії коефіцієнт підсосу не повинен перевищувати в се­редньому 0,05 % вдихуваного повітря для кожного із 10 випробовувачів і для кожної вправи.

Випробовування проводять відповідно до 7.10.

Стійкість до тріщинуватості матеріалів капюшона у разі згинання повинна бути не менше 5000 циклів. Після випробовування не повинно бути помітних пошкоджень.

Випробовування проводять відповідно до ISO 5082.

Розривальний опір матеріалів капюшона повинен перевищувати 20 Н для випробовувальних зразків, відрізаних під кутом 90 * один до одного.

Випробовування проводять за методом А1 відповідно до ISO 4674.

Міцність швів повинна перевищувати ЗО Н.

Випробовування проводять відповідно до ISO 5082.

Апарат, після витримування в умовах, визначених в інструкціях виробника для зберігання і викорис­тання, відповідно до 7.5.1 і повернення до кімнатної температури, повинен відповідати вимогам у 6.9 і 6.21.

Усі з'єднувальні вузли, прикріплені до капюшона, повинні витримувати розтягувальну осьову наван- тагу 50 Н протягом (10±1) с.

Апарат повинен працювати безвідмовно в діапазоні температур від мінус 15 °С до 60 °С.

Апарат, спеціально призначений для використовування за температур, що перевищують такі гра­ниці, повинен бути відповідно випробуваний І помаркований.

Випробовування проводять відповідно до 7.5.2 і 7.9.

Під час випробовування, відповідно до 7.5.3, усі складові частини, які можуть бути піддані впливу полум'я під час реального використання, повинні бути «самогасильні», тобто матеріали не повинні бути легкозаймисті. Під час випробовувань усі частини не повинні горіти більше 5 с після вилучання з полум'я.

Після закінчення випробовування на стійкість до займання апарат повинен відповідати вимогам, визначеним у 6.9.

Випробовування проводять відповідно до 7.2 і 7.5.3.

Компоненти апарата, які подають стиснене повітря, повинні бути надійно захищені від проникнення часток, що можуть міститись у стисненому повітрі.

Випробовування проводять відповідно до 7.2.

Металеві трубки високого тиску, вентилі і з'єднувальні муфти повинні витримувати тиск, що на 50 % перевищує максимальний тиск наповнення контейнера зі стисненим повітрям.

Неметалеві частини контейнера повинні витримувати тиск, який у два рази вищий від максималь­ного тиску наповнення контейнера зі стисненим повітрям.

Випробовування проводять відповідно до 7.1.

Недопустиме приєднання шланга низького тиску до вузла високого тиску.

Випробовування проводять відповідно до 7.2.

Контейнер(и) зі стисненим повітрям повинні відповідати встановленим до них вимогам. Контейнер повинен бути схвалений у відношенні до відповідного тиску наповнювання.

У контейнерах багаторазового використання нарізі горловини можуть відповідати старому націо­нальному стандарту.

До апарата з більш ніж одним контейнером допустимо приєднувати тільки контейнери однакового максимального тиску наповнення.

Випробовування проводять відповідно до 7.2.

Для відкривання повітря повинен бути передбачений тільки один затвор або інше технічне забезпе­чення. Затвор або його еквівалент повинен легко відкриватися вручну або вмикатися автоматично на початку роботи апарата.

У разі використання стандартного вентиля передбачено відсутність можливості повного викручу­вання осі з вентиля в процесі нормального експлуатування вентиля.

Відкривальний пристрій повинен бути розроблений так, щоб запобігти ненавмисному закриванню.

Випробовування проводять відповідно до 7.2 і 7.3.

Недопустимо поєднувати контейнери з більш високим максимальним тиском наповнювання (на­приклад 300 бар) до апарата, призначеного для більш низького максимального тиску наповнювання (наприклад 200 бар).

Випробовування проводять відповідно до 7.2.

Якщо апарат призначений для використання з редуктором тиску, будь-яке відрегульоване положен­ня середнього тиску повинно бути надійно закріплене на випадок випадкової зміни і опломбоване відпо­відним чином так, щоб будь-яке стороннє регулювання було помічене.

Випробовування проводять відповідно до 7.2.

Апарат повинен містити надійний індикатор тиску, який повинен показувати максимальний тиск наповнювання в контейнері(-ах) зі стисненим повітрям.

Індикатор тиску повинен працювати незалежно від роботи затвора контейнера протягом усього часу.

Індикатор тиску повинен бути забезпечений відповідним вмонтованим запобіжним клапаном на випадок вибуху або розриву елементів індикатора, які перебувають під тиском так, щоб вибух був в стороні від користувача. Вмонтоване в індикатор тиску скло повинно бути виконане із небиткого прозо­рого матеріалу.

Індикатор повинен містити обмежувач, щоб у випадку пошкодження індикатора, втрати повітря за тиску 200 бар не перевищували 25 см³/хв. У випадку нижчого номінального тиску вимога повинна відпові­дати такому номінальному тиску.

Випробовування проводять відповідно до 7.2.

Шланги, які ведуть до капюшона, повинні бути гнучкі і стійкі до скручування. Дихальні шланги по­винні давати змогу вільно рухати головою І не обмежувати або не перекривати подавання повітря під тиском підборіддя або передпліччя підчас проведення експлуатувальних випробовувань.

Випробовування проводять відповідно до 7.3.

З'єднання дихального шланга повинні витримувати прикладену по осі розтягувальну навантагу 50 Н.

Випробовування проводять відповідно до 7.2 і 7.4.2.

Під час випробовування, відповідно до 7.4.1, укомплектований апарат повинен бути герметичний, забезпечувати захист і відповідати вимогам розділу 6.21 за винятком 6.21.1.

Апарат задіюють і заносять до звіту час досягнення тиску в контейнері 10 бар. Цей час повинен бути рівний або перевищувати номінальну тривалість захисної дії, визначену виробником відповідно до розділу 4.

Випробовування проводять відповідно до 7.7.2.

Опір вдиху апарата з капюшоном не повинен перевищувати 3 мбар у разі значення тиску в контей­нері від максимального до 50 бар.

Випробовування проводять відповідно до 7.7.1.

Опір видиху підчас випробовування готового до використання апарата не повинен перевищувати 5 мбар.

Випробовування проводять відповідно до 7.7.1.

Таблиця 1— Максимальний вміст діоксиду вуглецю

По закінченні номінальної тривалості захисної дії апарат повинен відповідати одній або двом на­ступним вимогам:

1. Під час приведення в дію попереджувального пристрою рівень діоксиду вуглецю повинен стано­вити £ 3 % (об’ємна частка).

Випробовування проводять відповідно до 7.3,7.7.2 і 7.9.2.

2. У разі досягнення номінальної тривалості захисної дії користувач повинен бути здатним дихати навколишнім повітрям автоматично, без знімання капюшона.

Випробовування проводять відповідно до 7.3,7.7.2 і 7.9.2.

Додатково до описаних лабораторних випробовувань апарат підлягає випробовуванням експлуа­тувальних властивостей за умов, наближених до реальних. Метою цих загальних випробовувань є пере­віряння апарата на недоліки, що не можуть бути визначені будь-якими іншими випробовуваннями згідно з цим стандартом.

У випадку виявляння підчас експлуатувальних випробовувань недоліків, що відносяться до сприй­няття користувача, випробовувальна лабораторія повинна забезпечити всі деталі тієї частини експлуа­тувальних випробовувань, у якій виявлено ці недоліки. Це дасть змогу Іншим випробовувапьним лабо­раторіям продублювати випробовування і оцінити отримані результати.