ДСТУ ISO 3506-1:2006 сторінка 2 з 5
Кріпильні вироби, які відповідають вимогам цього стандарту, мають виробляти з нержав- ких сталей, хімічний склад яких відповідає наведеному в таблиці 1.
Якщо інше не установлено в попередній угоді між споживачем і виробником, остаточний вибір хімічного складу визначеної марки сталі — на розсуд виробника.
Якщо є ризик появи міжкристалічної корозії, то випробування необхідно провадити згідно з ISO 3651-1 або ISO 3651-2. У такому разі потрібно використовувати поліпшені нержавкі сталі марок АЗ і А5 або А2 і А4 з умістом вуглецю не більше ніж 0,03 %.
Таблиця 1 — Марки нержавкої сталі. Хімічний склад
|
Клас |
Марка |
Обмеження за хімічним складом, % (м/м}1> |
Примітки |
|||||||||
|
С |
Si |
Мп |
Р |
S |
Сг |
Мо |
Ni |
Си |
||||
|
Аустенітний |
А1 |
0,12 |
1 |
6,5 |
0,2 |
0,154-0,35 |
164-19 |
0,7 |
54-10 |
1,754-2,25 |
2)3)4) |
|
|
А2 |
0,1 |
1 |
2 |
0,05 |
0,03 |
154-20 |
_5> |
84-19 |
4 |
7)8) |
||
|
АЗ |
0,08 |
1 |
2 |
0,045 |
0,03 |
174-19 |
_5> |
94-12 |
1 |
9) |
||
|
А4 |
0,08 |
1 |
2 |
0,045 |
0,03 |
164-18,5 |
24-3 |
104-15 |
1 |
8)10) |
||
|
А5 |
0,08 |
1 |
2 |
0,045 |
0,03 |
164-18,5 |
24-3 |
10,54-14 |
1 |
9)10) |
||
|
Мартен- ситний |
С1 |
0,09ч-0,15 |
1 |
1 |
0,05 |
0,03 |
11,54-14 |
— |
1 |
— |
Ю) |
|
|
СЗ |
0,17-4-0,25 |
1 |
1 |
0,04 |
0,03 |
164-18 |
— |
1,54-2,5 |
— |
|||
|
С4 |
0,084-0,15 |
1 |
1,5 |
0,06 |
0,154-0,35 |
124-14 |
0,6 |
1 |
— |
2)10) |
||
|
Феритний |
Ft |
0,12 |
1 |
1 |
0,04 |
0,03 |
154-18 |
_Є) |
1 |
— |
11)12) |
|
|
Примітка 1. Опис класів і марок нержавких сталей, а також їхні властивості та застосовність наведено у додатку В. Примітка 2. Приклади нержавких сталей, вимоги до яких установлено в ISO 683-13 і ISO 4954, наведено в додатках С і D відповідно. Примітка 3. Інформацію про застосування конкретних марок сталі наведено а додатку Е. ” Якщо інше не обумовлено, ці значення — максимальні. 21 Сірку може бути замінено селеном. 31 Якщо вміст нікелю менший ніж 8 %, тоді мінімальний вміст марганцю має бути 5 %. 4> Мінімальний вміст міді не обумовлюють, якщо вміст нікелю більше ніж 8 %. 51 Наявність молібдену в складі сталі — на розсуд виробника. Однак, якщо в деяких випадках внесення молібдену має істотне значення, то це повинні узгодити між собою виробник І споживач під час замовляння. 4 Наявність молібдену в складі сталі — на розсуд виробника. ” Якщо вміст хрому менший ніж 17 %, тоді мінімальний вміст нікелю має бути 12 %. ” Для аустенітних сталей, які мають максимальний вміст вуглецю 0,03 %, максимальний вміст азоту — 0,22 %. 91 Для стабілізації сталь має містити титан, вміст якого повинен перевищувати або дорівнювати п’ятиразовому вмісту вуглецю, однак не більше ніж 0,8 %, і мати познаки згідно з цією таблицею; а також має містити ніобій (колумбій) і/або тантал, уміст яких повинен перевищувати чи дорівнювати десятиразовому вмісту вуглецю, однак не більше ніж 1,0 %, і мати марковання згідно з цією таблицею. 10) Для аиробів з великим діаметром уміст вуглецю може бути більшим — на розсуд виробника, однак для аустенітних сталей він не повинен перевищувати 0,12 %. 1,) Може містити титан, уміст якого перевищує чи дорівнює п'ятиразовому вмісту вуглецю, однак не більше ніж 0,8 %. 12) Може містити ніобій (колумбій) і/або тантал, вміст якого перевищує чи дорівнює десятиразовому вмісту вуглецю, однак не більше ніж 1,0%. |
||||||||||||
5 МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИРОБІВ
Механічні властивості болтів, ґвинтів і шпильок, вимоги до яких установлено в цьому стандарті, повинні відповідати наведеним у таблицях 2, 3 або 4.
Для болтів і ґвинтів з мартєнситної сталі міцність на розрив по косій шайбі має бути не меншою ніж мінімальні значення тимчасового опору розриву, наведені в таблиці 3.
Приймальні випробовування для оцінювання відповідності механічних властивостей виробів, вимоги до яких встановлено в цьому розділі, треба провадити за методиками, устновленими в розділі 6.
Таблиця 2 — Механічні властивості болтів, ґвинтів і шпильок зі сталі аустенітного класу
|
Клас |
Марка |
Клас міцності |
Діаметр нарізі |
Тимчасовий опір розриву о »'т МІН. Н/мм2 |
Умовна границя плинності Rpm” МІН. Н/мм2 |
Подовження після розриву Д2Ї мін. мм |
|
Аустенітний |
А1, А2, АЗ, А4, А5 |
50 |
<;М39 |
500 |
210 |
0,6 d |
|
70 |
<; М243’ |
700 |
450 |
0,4 d |
||
|
80 |
5 М243) |
800 |
600 |
0,3 d |
||
|
1> Тимчасовий опір розриву розраховують по площі прикладення напруження (див. додаток А) 4 Визначають згідно з 6.2.4 на дійсній довжині ґвинта, а не на підготовленому для випробовування зразку, d номінальний діаметр нарізі. 3> Для кріпильних виробів з номінальним діаметром нарізі d > 24 мм механічні властивості мають узгодити між собою споживач і виробник, а вироби потрібно помаркувати маркою сталі та класом міцності, як установлено в цій таблиці. |
||||||
Таблиця 3 — Механічні властивості болтів, ґвинтів і шпильок зі сталі мартенситного та феритного класів
|
Клас |
Марка |
Клас міцності |
Тимчасовий опір розриву Rm” МІН. Н/мм2 |
Умовна границя плинності RpC? МІН. Н/мм2 |
Подовження після розриву А2* мін. мм |
Твердість |
||
|
HB |
HRC |
HV |
||||||
|
Мартен- ситний |
С1 |
50 |
500 |
250 |
0,2 d |
147+209 |
— |
155+220 |
|
70 |
700 |
410 |
0,2 d |
209+314 |
20+34 |
220+330 |
||
|
1103> |
1100 |
820 |
0,2 d |
— |
36+45 |
350+440 |
||
|
сз |
80 |
800 |
640 |
0,2 d |
228+323 |
21+35 |
240+340 |
|
|
С4 |
50 |
500 |
250 |
0,2 d |
147+209 |
— |
155+220 |
|
|
70 |
700 |
410 |
0,2 d |
209+314 |
20+34 |
220+330 |
||
|
Феритний |
f4) |
45 |
450 |
250 |
0,2 d |
128+209 |
— |
135+220 |
|
60 |
600 |
410 |
0,2 d |
171+271 |
— |
180+285 |
||
1) Тимчасовий опір розриву розраховують за площею прикладення напруження (див. додаток А)
21 Визначають згідно з 6.2.4 на дійсній довжині ґвинта, а не на підготовленому для випробовування зразку, d — номінальний діаметр нарізі.
3> Відпал і відпуск за температури найменше 275 °C.
” Номінальний діаметр нарізі d £ 24 мм.
Таблиця 4 — Мінімальні руйнівні крутильні моменти, Мв. мін для болтів і ґвинтів зі сталі аустенітного класу
|
Нарізь |
Мінімальні руйнівні крутильні моменти, Мв.мін, Нм |
||
|
Клас міцності |
|||
|
50 |
70 |
80 |
|
|
M1,6 |
0,15 |
0,2 |
0,24 |
|
М2 |
0,3 |
0,4 |
0,48 |
Кінець таблиці 4
|
Нарізь |
Мінімальні руйнівні крутильні моменти, Мв. м» , Нм |
||
|
Клас міцності |
|||
|
50 |
70 |
80 |
|
|
М2,5 |
0.6 |
0,9 |
0,96 |
|
М3 |
1,1 |
1,6 |
1,8 |
|
М4 |
2,7 |
3,8 |
4,3 |
|
М5 |
5,5 |
7,8 |
8,8 |
|
М6 |
9,3 |
13 |
15 |
|
М8 |
23 |
32 |
37 |
|
М10 |
46 |
65 |
74 |
|
М12 |
80 |
110 |
130 |
|
М16 |
210 |
290 |
330 |
Мінімальні руйнівні крутильні моменти для болтів і ґвинтів зі сталей мартенситного та феритного класів мають узгодити між собою виробник і споживач
6 ВИПРОБОВУВАННЯ
-
Схема випробовування
Випробовування потрібно провадити згідно з таблицею 5 для відповідних класів сталі та довжин болтів або шпильок.
Таблиця 5 — Схема випробовування
|
Марка сталі |
Тимчасовий опір розриву1’ |
Руйнівний крутильний момент 9 |
Умовна границя плинності RpO.24 |
Подовження після розриву” |
Твердість |
Міцність на розрив на косій шайбі |
|
А1 |
/£2,5d3) |
/ < 2,5 d |
/£2,5 d3) |
/£2,5d3) |
— |
— |
|
А2 |
/£2,5d3) |
/ < 2,5 d |
/£2,5d3) |
/£2,5d3> |
— |
— |
|
АЗ |
/£2,5 d3> |
Z<2,5d |
/£2,5 d3) |
/£2,5d3) |
— |
— |
|
А4 |
/£2,5d3) |
I < 2,5 d |
/£2,5d3) |
/£2,5d3) |
— |
— |
|
А5 |
/£2,5d3) |
t < 2,5 d |
/£2,5d3) |
/£2,5d3) |
— |
— |
|
С1 |
/£2,5d3> |
— |
/£2,5d3) |
/£2,5 d3) |
потрібно |
/3 £ 2 d3) |
|
СЗ |
/£2,5d3’ |
— |
/£2,5 d3) |
/£2,5 d3’ |
потрібно |
/,£2d3) |
|
С4 |
/£2,5d3> |
— |
/£2,5d3) |
/£2,5 d3) |
потрібно |
/s£2d3) |
|
F1 |
/£2,5 d3> |
— |
/£2,5d3) |
/£2,5 d3) |
потрібно |
— |
|
і —довжина болта d — номінальний діаметр нарізі 1, —довжина гладкої частини стрижня ” Для всіх виробів з наріззю £ М5 21 Для виробів з наріззю < М5 випробовуванню підлягають усі довжини 31 Випробовуванню підлягають шпильки завдовжки / £ 3,5 d |
||||||
-
Методи випробування
-
Загальні положення
-
Усі вимірювання необхідно виконувати з точністю ±0,05 мм або точніше.
Усі випробовування на розрив і навантагу необхідно провадити на випробувальних пристроях із самозцентрованими затисками, щоб уникнути будь-якого неосьового навантаження (див рисунок 3). Для випробувань згідно з 6.2.2, 6.2.3 і 6.2.4 нижня оправка повинна бути загартована і мати нарізь. Твердість нижньої оправки має бути 45 HRC. Допуск внутрішньої нарізі має бути 5H6G.
-
Тимчасовий опір розриву, Rm
Визначення тимчасового опору розриву необхідно провадити для кріпильних виробів завдовжки 2,5 номінальних діаметрів нарізі (2,5 d) або завдовжки згідно з ISO 6982 і ISO 898-1.
Найменша довжина вільної частини нарізі, яка перебуває під дією розтягувального зусилля, має дорівнювати номінальному діаметру нарізі (d).
Руйнування має відбутися між опорною поверхнею головки ґвинта і торцем оправки.
Одержані значення тимчасового опору розриву, Rm мають відповідати наведеним у таблицях 2 або 3.
-
Умовна границя плинності R? 0>2
Визначення умовної границі плинності Rp0 2 потрібно провадити для болтів і ґвинтів, що їх постачають укомплектованими і остаточно обробленими. Ці випробування провадять для кріпильних виробів завдовжки 2,5 номінальних діаметрів нарізі (2,5 d) або більшої довжини.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів
ГОСТ 22558-89
Язык программирования КОБОЛ
ГОСТ 4401-81