Кріпильні вироби, які відповідають вимогам цього стандарту, мають виробляти з нержав- ких сталей, хімічний склад яких відповідає наведеному в таблиці 1.
Якщо інше не установлено в попередній угоді між споживачем і виробником, остаточний вибір хімічного складу визначеної марки сталі — на розсуд виробника.
Якщо є ризик появи міжкристалічної корозії, то випробування необхідно провадити згідно з ISO 3651-1 або ISO 3651-2. У такому разі потрібно використовувати поліпшені нержавкі сталі марок АЗ і А5 або А2 і А4 з умістом вуглецю не більше ніж 0,03 %.
Таблиця 1 — Марки нержавкої сталі. Хімічний склад
|
Клас |
Марка |
Обмеження за хімічним складом, % (м/м}1> |
Примітки |
|||||||||
|
С |
Si |
Мп |
Р |
S |
Сг |
Мо |
Ni |
Си |
||||
|
Аустенітний |
А1 |
0,12 |
1 |
6,5 |
0,2 |
0,154-0,35 |
164-19 |
0,7 |
54-10 |
1,754-2,25 |
2)3)4) |
|
|
А2 |
0,1 |
1 |
2 |
0,05 |
0,03 |
154-20 |
_5> |
84-19 |
4 |
7)8) |
||
|
АЗ |
0,08 |
1 |
2 |
0,045 |
0,03 |
174-19 |
_5> |
94-12 |
1 |
9) |
||
|
А4 |
0,08 |
1 |
2 |
0,045 |
0,03 |
164-18,5 |
24-3 |
104-15 |
1 |
8)10) |
||
|
А5 |
0,08 |
1 |
2 |
0,045 |
0,03 |
164-18,5 |
24-3 |
10,54-14 |
1 |
9)10) |
||
|
Мартен- ситний |
С1 |
0,09ч-0,15 |
1 |
1 |
0,05 |
0,03 |
11,54-14 |
— |
1 |
— |
Ю) |
|
|
СЗ |
0,17-4-0,25 |
1 |
1 |
0,04 |
0,03 |
164-18 |
— |
1,54-2,5 |
— |
|
||
|
С4 |
0,084-0,15 |
1 |
1,5 |
0,06 |
0,154-0,35 |
124-14 |
0,6 |
1 |
— |
2)10) |
||
|
Феритний |
Ft |
0,12 |
1 |
1 |
0,04 |
0,03 |
154-18 |
_Є) |
1 |
— |
11)12) |
|
|
Примітка 1. Опис класів і марок нержавких сталей, а також їхні властивості та застосовність наведено у додатку В. Примітка 2. Приклади нержавких сталей, вимоги до яких установлено в ISO 683-13 і ISO 4954, наведено в додатках С і D відповідно. Примітка 3. Інформацію про застосування конкретних марок сталі наведено а додатку Е. ” Якщо інше не обумовлено, ці значення — максимальні. 21 Сірку може бути замінено селеном. 31 Якщо вміст нікелю менший ніж 8 %, тоді мінімальний вміст марганцю має бути 5 %. 4> Мінімальний вміст міді не обумовлюють, якщо вміст нікелю більше ніж 8 %. 51 Наявність молібдену в складі сталі — на розсуд виробника. Однак, якщо в деяких випадках внесення молібдену має істотне значення, то це повинні узгодити між собою виробник І споживач під час замовляння. 4 Наявність молібдену в складі сталі — на розсуд виробника. ” Якщо вміст хрому менший ніж 17 %, тоді мінімальний вміст нікелю має бути 12 %. ” Для аустенітних сталей, які мають максимальний вміст вуглецю 0,03 %, максимальний вміст азоту — 0,22 %. 91 Для стабілізації сталь має містити титан, вміст якого повинен перевищувати або дорівнювати п’ятиразовому вмісту вуглецю, однак не більше ніж 0,8 %, і мати познаки згідно з цією таблицею; а також має містити ніобій (колумбій) і/або тантал, уміст яких повинен перевищувати чи дорівнювати десятиразовому вмісту вуглецю, однак не більше ніж 1,0 %, і мати марковання згідно з цією таблицею. 10) Для аиробів з великим діаметром уміст вуглецю може бути більшим — на розсуд виробника, однак для аустенітних сталей він не повинен перевищувати 0,12 %. 1,) Може містити титан, уміст якого перевищує чи дорівнює п'ятиразовому вмісту вуглецю, однак не більше ніж 0,8 %. 12) Може містити ніобій (колумбій) і/або тантал, вміст якого перевищує чи дорівнює десятиразовому вмісту вуглецю, однак не більше ніж 1,0%. |
||||||||||||
5 МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИРОБІВ
Механічні властивості болтів, ґвинтів і шпильок, вимоги до яких установлено в цьому стандарті, повинні відповідати наведеним у таблицях 2, 3 або 4.
Для болтів і ґвинтів з мартєнситної сталі міцність на розрив по косій шайбі має бути не меншою ніж мінімальні значення тимчасового опору розриву, наведені в таблиці 3.
Приймальні випробовування для оцінювання відповідності механічних властивостей виробів, вимоги до яких встановлено в цьому розділі, треба провадити за методиками, устновленими в розділі 6.
Таблиця 2 — Механічні властивості болтів, ґвинтів і шпильок зі сталі аустенітного класу
|
Клас |
Марка |
Клас міцності |
Діаметр нарізі |
Тимчасовий опір розриву о »'т МІН. Н/мм2 |
Умовна границя плинності Rpm” МІН. Н/мм2 |
Подовження після розриву Д2Ї мін. мм |
|
Аустенітний |
А1, А2, АЗ, А4, А5 |
50 |
<;М39 |
500 |
210 |
0,6 d |
|
70 |
<; М243’ |
700 |
450 |
0,4 d |
||
|
80 |
5 М243) |
800 |
600 |
0,3 d |
||
|
1> Тимчасовий опір розриву розраховують по площі прикладення напруження (див. додаток А) 4 Визначають згідно з 6.2.4 на дійсній довжині ґвинта, а не на підготовленому для випробовування зразку, d номінальний діаметр нарізі. 3> Для кріпильних виробів з номінальним діаметром нарізі d > 24 мм механічні властивості мають узгодити між собою споживач і виробник, а вироби потрібно помаркувати маркою сталі та класом міцності, як установлено в цій таблиці. |
||||||
Таблиця 3 — Механічні властивості болтів, ґвинтів і шпильок зі сталі мартенситного та феритного класів
|
Клас |
Марка |
Клас міцності |
Тимчасовий опір розриву Rm” МІН. Н/мм2 |
Умовна границя плинності RpC? МІН. Н/мм2 |
Подовження після розриву А2* мін. мм |
Твердість |
||
|
HB |
HRC |
HV |
||||||
|
Мартен- ситний |
С1 |
50 |
500 |
250 |
0,2 d |
147+209 |
— |
155+220 |
|
70 |
700 |
410 |
0,2 d |
209+314 |
20+34 |
220+330 |
||
|
1103> |
1100 |
820 |
0,2 d |
— |
36+45 |
350+440 |
||
|
сз |
80 |
800 |
640 |
0,2 d |
228+323 |
21+35 |
240+340 |
|
|
С4 |
50 |
500 |
250 |
0,2 d |
147+209 |
— |
155+220 |
|
|
70 |
700 |
410 |
0,2 d |
209+314 |
20+34 |
220+330 |
||
|
Феритний |
f4) |
45 |
450 |
250 |
0,2 d |
128+209 |
— |
135+220 |
|
60 |
600 |
410 |
0,2 d |
171+271 |
— |
180+285 |
||
1) Тимчасовий опір розриву розраховують за площею прикладення напруження (див. додаток А)
21 Визначають згідно з 6.2.4 на дійсній довжині ґвинта, а не на підготовленому для випробовування зразку, d — номінальний діаметр нарізі.
3> Відпал і відпуск за температури найменше 275 °C.
” Номінальний діаметр нарізі d £ 24 мм.
Таблиця 4 — Мінімальні руйнівні крутильні моменти, Мв. мін для болтів і ґвинтів зі сталі аустенітного класу
|
Нарізь |
Мінімальні руйнівні крутильні моменти, Мв.мін, Нм |
||
|
Клас міцності |
|||
|
50 |
70 |
80 |
|
|
M1,6 |
0,15 |
0,2 |
0,24 |
|
М2 |
0,3 |
0,4 |
0,48 |
Кінець таблиці 4
|
Нарізь |
Мінімальні руйнівні крутильні моменти, Мв. м» , Нм |
||
|
Клас міцності |
|||
|
50 |
70 |
80 |
|
|
М2,5 |
0.6 |
0,9 |
0,96 |
|
М3 |
1,1 |
1,6 |
1,8 |
|
М4 |
2,7 |
3,8 |
4,3 |
|
М5 |
5,5 |
7,8 |
8,8 |
|
М6 |
9,3 |
13 |
15 |
|
М8 |
23 |
32 |
37 |
|
М10 |
46 |
65 |
74 |
|
М12 |
80 |
110 |
130 |
|
М16 |
210 |
290 |
330 |
Мінімальні руйнівні крутильні моменти для болтів і ґвинтів зі сталей мартенситного та феритного класів мають узгодити між собою виробник і споживач
6 ВИПРОБОВУВАННЯ
Схема випробовування
Випробовування потрібно провадити згідно з таблицею 5 для відповідних класів сталі та довжин болтів або шпильок.
Таблиця 5 — Схема випробовування
|
Марка сталі |
Тимчасовий опір розриву1’ |
Руйнівний крутильний момент 9 |
Умовна границя плинності RpO.24 |
Подовження після розриву” |
Твердість |
Міцність на розрив на косій шайбі |
|
А1 |
/£2,5d3) |
/ < 2,5 d |
/£2,5 d3) |
/£2,5d3) |
— |
— |
|
А2 |
/£2,5d3) |
/ < 2,5 d |
/£2,5d3) |
/£2,5d3> |
— |
— |
|
АЗ |
/£2,5 d3> |
Z<2,5d |
/£2,5 d3) |
/£2,5d3) |
— |
— |
|
А4 |
/£2,5d3) |
I < 2,5 d |
/£2,5d3) |
/£2,5d3) |
— |
— |
|
А5 |
/£2,5d3) |
t < 2,5 d |
/£2,5d3) |
/£2,5d3) |
— |
— |
|
С1 |
/£2,5d3> |
— |
/£2,5d3) |
/£2,5 d3) |
потрібно |
/3 £ 2 d3) |
|
СЗ |
/£2,5d3’ |
— |
/£2,5 d3) |
/£2,5 d3’ |
потрібно |
/,£2d3) |
|
С4 |
/£2,5d3> |
— |
/£2,5d3) |
/£2,5 d3) |
потрібно |
/s£2d3) |
|
F1 |
/£2,5 d3> |
— |
/£2,5d3) |
/£2,5 d3) |
потрібно |
— |
|
і —довжина болта d — номінальний діаметр нарізі 1, —довжина гладкої частини стрижня ” Для всіх виробів з наріззю £ М5 21 Для виробів з наріззю < М5 випробовуванню підлягають усі довжини 31 Випробовуванню підлягають шпильки завдовжки / £ 3,5 d |
||||||
Методи випробування
Загальні положення
Усі вимірювання необхідно виконувати з точністю ±0,05 мм або точніше.
Усі випробовування на розрив і навантагу необхідно провадити на випробувальних пристроях із самозцентрованими затисками, щоб уникнути будь-якого неосьового навантаження (див рисунок 3). Для випробувань згідно з 6.2.2, 6.2.3 і 6.2.4 нижня оправка повинна бути загартована і мати нарізь. Твердість нижньої оправки має бути 45 HRC. Допуск внутрішньої нарізі має бути 5H6G.
Тимчасовий опір розриву, Rm
Визначення тимчасового опору розриву необхідно провадити для кріпильних виробів завдовжки 2,5 номінальних діаметрів нарізі (2,5 d) або завдовжки згідно з ISO 6982 і ISO 898-1.
Найменша довжина вільної частини нарізі, яка перебуває під дією розтягувального зусилля, має дорівнювати номінальному діаметру нарізі (d).
Руйнування має відбутися між опорною поверхнею головки ґвинта і торцем оправки.
Одержані значення тимчасового опору розриву, Rm мають відповідати наведеним у таблицях 2 або 3.
Умовна границя плинності R? 0>2
Визначення умовної границі плинності Rp0 2 потрібно провадити для болтів і ґвинтів, що їх постачають укомплектованими і остаточно обробленими. Ці випробування провадять для кріпильних виробів завдовжки 2,5 номінальних діаметрів нарізі (2,5 d) або більшої довжини.
