---

LF RF

«00,25с/

< ►

0d

Рекомендовано, щоб там були дві радіальні базові поверхні, одна — точна відносно отвору та ділильного діаметра d, і друга — радіальний базовий поясок, приблизно биття 0,07 мм відносно отвору (кожна поверхня від 3 мм до 5 мм завширшки)

Познаки

1. — первинна радіальна базова поверхня (точна),

2. — вторинна радіальна базова поверхня (Fr 0,07 мм),

З — осьовий базовий заплечик,

4. — визначене місце вимірювання,

5. — базова поверхня

Рисунок 18 — Запропонована конструкція еталонного зразка для кроку, накопиченого кроку і биття

Т

m_n2 = m_n1

акож можна перевірити евольвентне вимірювальне зубчасте колесо стосовно більшого або меншого модуля, щоб виробити нахилений слід випробування. Див. ISO 1328-1 та ISO/TR 10064-1 щодо рекомендованих методів аналізування нахилу профілю. Розрахунок, що представляє ве­личину нахилу Af_Hct, введену в евольвентний слід випробування за допомогою використання зміни модуля, є:

(7)

де m_n1 — нормальний модуль, пов’язаний з даними калібрування;

^mn2 — нормальний модуль, щоб утворити модифіковане відхилення нахилу;

L_CJ — діапазон оцінки профілю.

Усі інші параметри зубчастого колеса мають залишатися постійними.

Потрібно зазначити, що цей метод змінює хід ґвинтової хвилі, як і основний діаметр. Ці зміни в нормальному модулі також будуть впливати на результати перевірки ґвинтової лінії. Інший метод, представлений у додатку В, досягає зміни в основному діаметрі модифікацією нормаль­ного кута профілю замість нормального модуля, таким чином підтримується той самий хід ґвинтової лінії.

Не рекомендовано мати зміни в модулях, що спричинюють значні відхили нахилу понад тих, що виміряні на виготовлених зубчастих колесах, вимірюваних цим приладом Необхідно перевіри­ти, щоб границі оцінки містились у правильному діаметрі після зміни модуля й основного діа­метра. Цей спосіб треба застосовувати тільки до зубчастих передач або еталонних зразків зуб­частих коліс з малими погрішностями форми і де границями ліній оцінки профілю є точний основний діаметр і діаметр вершин.

Неевольвентний еталонний зразок — еталонний зразок калібрування, який представляє елементи відомої форми, іншої, ніж евольвентна. На практиці відому неевольвентну форму перевіряють приладом для перевіряння евольвентного профілю, який сконфігурований, щоб утворити точний евольвентної форми еталон, пов’язаний з установленим основним колом. Відхил заданої неевольвентної форми від установленої евольвентної форми можна обчислити визна­ченням правильних величин результату випробування, які мають бути представлені приладом Сертифікація неевольвентних еталонних зразків залучає як метрологічний аналіз особливості геометрії даного еталонного зразка, так і розрахунок елементів відхилення від установленої евольвенти.

Неевольвентні еталонні зразки можуть мати різні форми. Більш загальними є плоскі ета­лонні зразки (також відомі як торцеві еталонні зразки, див. рисунок 19) і роликові еталонні зразки (див. рисунки 20 і 21). Іншою конструкцією є кульковий еталонний зразок (див. рисунок 22). Плоскі еталонні зразки містять елемент плоскої поверхні, який представляє площину, паралельну і зміщену від осі обертання еталонного зразка. Роликові еталонні зразки містять елемент ролика, який являє собою циліндр з його віссю, паралельною і зміщеною від осі обертання еталонного зразка Кулькові еталонні зразки містять два кулькові елементи, один з яких визначає вісь обер­тання еталонного зразка, та інший, який представляє вимірювану поверхню Плоский, ролико­вий і кульковий еталонні зразки виконують подібні функції в калібруванні приладів перевіряння евольвентних профілів.

Рисунок 19 — Плоский еталонний зразок (торцевий еталонний зразок)

Рисунок 20 — Роликовий еталонний зразок

Р

Рисунок 21 — Вимірювання роликового еталонного зразка

исунок 22 — Кульковий (сферичний) еталонний зразок

Безпосереднє калібрування приладів перевіряння евольвентного профілю може досягатись використовуванням сертифікованого еталонного зразка евольвенти Калібрування приладу може бути далі поліпшено використанням неевольвентного (плоского/роликового/кулькового) еталон­ного зразка. Результати перевіряння неевольвентного зразка представляють сукупний розгляд відповідності приладу, охоплючи всі окремі джерела відхилів приладу. Проте, на відміну від еволь­вентного еталонного зразка, неевольвентний еталонний зразок об’єднує окремі джерела відхилів у пропорціях, які непрямо стосуються здатності приладу відтворювати встановлену форму ета­лона. Деякі джерела відхилів, зокрема відхили положення вимірювального давана, мають пере­більшений вплив. Ця особливість дозволяє подальше удосконалення калібрування випробного приладу евольвентного профілю через розгляд випробувань неевольвентних зразків.

На випробування неевольвентних еталонних зразків безпосередньо впливають відхили приладу типу нахилу або передатного відношення в тій самій формі, як під час випробування евольвентних еталонних зразків. Ця категорія погрішності пізнається поступовою тенденцією віддалення випробного сліду від номінального еталона з ходом випробування Проте евольвент- ний еталонний зразок є переважним еталоном для цього спостереження, оскільки він простіший і більше нагадує основний правильний евольвентний слід, ніж високо скривлений слід нееволь­вентного еталонного зразка.

Неевольвентний еталонний зразок може також слугувати як еталон спостереження форми або локалізованих відхилень. Проте, внаслідок високо скривленої форми сліду неевольвентно- го еталонного зразка, віддають перевагу евольвентним еталонним зразкам, виготовленим з мінімальним відхилом від установленого номіналу.

Характерним слідом роликового або кулькового еталонного зразка є плавна крива, яка включає два реверсні ходи значної амплітуди. Цю форму рекомендовано як відмінний еталон для спостереження гістерезису відхилів приладу або коефіцієнта передавання. Слід плоского ета­лонного зразка, який представляє точний реверсний хід тільки перед зустріччю з максимальним діаметром, не є відповідним еталоном для коефіцієнта передачі приладу.

Неевольвентний еталонний зразок набагато чутливіший до відхилів позиції наконечника давана приладу, ніж евольвентний еталонний зразок. Він особливо чутливий до позиційного відхилу наконечника давана від правильного положення в межах площини зачеплення, дотичної до основного циліндра установленої евольвенти. Неевольвентний еталонний зразок є рекомен­дованим еталоном для спостереження цієї категорії відхилу приладу.

Калібрування плоского еталонного зразка передбачає розмірний контроль і сертифікацію таких геометричних параметрів:

• плоскопаралельність поверхні. Будь-який відхил плоскопаралельності поверхні на ділянці розташування випробування буде впливати на калібрування приладу відносно бази. Такі відхили, звичайно, не долучають у розрахунки відхилів плоского еталонного зразка від установ­леної евольвенти. Таким чином, важливо, щоб плоска поверхня була виготовлена з мінімальним відхилом плоскопаралельності і сертифікована на ділянці розташування випробування;

• зміщення площини. Плоский еталонний зразок має конструюватися з поверхнею пло­щини випробування, паралельною базовій осі плоского еталонного зразка. Розмір зміщення по­верхні площини випробування до осі обертання еталонного зразка має бути відомий для того, щоб розрахувати відхил плоского еталонного зразка від установленої евольвенти. Таким чином, сертифікація має містити цю інформацію. Відхил розміру зміщення від сертифікованого розміру буде мати тільки дуже незначний вплив на функційну точність плоского еталонного зразка, оскільки його застосовують у калібруванні випробувальних приладів евольвентного профілю.

Калібрування роликового або кулькового еталонного зразка передбачає розмірний контроль і сертифікацію таких геометричних параметрів:

• округлість ролика або кульки. Будь-який відхил округлості ролика або кульки на ділянці розташування випробування буде впливати на калібрування приладу відносно бази. Такі відхили, звичайно, не долучають у розрахунки відхилення роликового або кулькового еталонного зразка від установленої евольвенти. Таким чином, важливо, щоб ролик або кульку було виготовлено з мінімальним відхилом округлості й сертифіковано в ділянці розташування випробування;

• діаметр ролика або кульки. Діаметр ролика або кульки на ділянці розташування випро­бування має бути відомий для того, щоб розрахувати відхил роликового або кулькового еталонного зразка від установленої евольвенти. Таким чином, сертифікація має містити цю інформацію. Відхил діаметра ролика або кульки від сертифікованого розміру буде мати тільки незначний вплив на функційну точність роликового або кулькового еталонного зразка, оскільки його застосову­ють у калібруванні приладів випробування евольвентного профілю;

• вісь ролика. Роликовий еталонний зразок треба конструювати з віссю ролика, паралель­ного базовій осі роликового еталонного зразка;

• зміщення ролика або кульки. Розмір зміщення осі ролика або кульки до осі обертання еталонного зразка має бути відомим для того, щоб розрахувати відхили стрижневого або кулько­вого еталонного зразка від установленої евольвенти. Таким чином, сертифікація має містити цю інформацію. Відхил розміру зміщення від сертифікованого розміру буде мати вплив (приблизно 50 %) на функційну точність стрижневого або кулькового еталонного зразка, оскільки його за­стосовують у калібруванні випробування приладів евольвентного профілю.

Якщо неевольвентний зразок будуть застосовувати під час калібрування приладів генера­тивного типу для випробування евольвентного профілю, які застосовують сферичні наконечники контактного давана, діаметр наконечника має бути відомим, щоб уможливити обчислення відхилів відповідного контактного вектора. Розрахунки відхилів неевольвентного еталонного зразка від установленої евольвенти мають компенсуватися згідно з відхилами вектора. Сертифікацію діа­метра сферичного наконечника давана звичайно проводять окремо від сертифікаційних вимірів неевольвентного еталонного зразка. Проте дані мають бути цілком доступні для повних і точ­них розрахунків відхилів неевольвентного еталонного зразка від установленої евольвенти. Відхил діаметра наконечника давана від сертифікованого діаметра буде мати дуже незначний вплив на точність випробування неевольвентним зразком.

Сферичність наконечника давача в місці перевіряння впливатиме на калібрування приладу відносно бази. Оскільки відхили сферичності звичайно не долучають у розрахунки, то важливим є те, щоб наконечник було виготовлено з мінімальним відхилом і відповідно сертифіковано.

Також можна обмежити перевірку неевольвентного еталонного зразка на встановленому осьовому розташуванні, щоб мінімізувати впливи відхилень виготовлення.

Неевольвентні калібри (плоскі, роликові і кулькові еталони) дають сліди випробування дуже скривлені, які відповідають у перебільшеній формі деяким категоріям відхилів випробувального приладу. До них належать відхили положення вимірювального давача, відхил коефіцієнта передачі і відхил гістерезису. Краще обмежити спостереження слідів випробування неевольвентних калібрів цими характеристиками.

Випробувальний прилад має досягти задовільного функціювання під час перевіряння еволь- вентних зразків перед подальшим удосконаленням за спроби застосування неевольвентних зразків. До того ж, якщо зробити деякі типи регулювань приладу, щоб поліпшити випробування неевольвентним зразком, потрібно буде повторне випробування евольвентного калібра, тому що такі регулювання мають взаємодіючий характер. Неевольвентні зразки можуть бути цінним інструментом у руках кваліфікованого метролога зубчастих передач, але їх треба застосовува­ти з обережністю. Див додаток А щодо інтерпретації неевольвентного еталона калібра.

Також можна перевірити ґвинтову лінію еталонного зразка стосовно довгого або короткого ходу, щоб отримати нахилений слід. Щодо рекомендованих методів аналізування нахилу, див ISO/TR 10064-1. Приклад розрахунку формули (8) представляє метод оцінювання величи­ни нахилу, введеної в слід випробування ґвинтової лінії модифікацією ходу.

Розрахунок потрібний, щоб визначити модифікований хід, який буде представляти бажану величину модифікації нахилу випробного сліду ґвинтової лінії Аї_нр: