Корозійна стійкість
Без захисту
Із захистом (див, таблицю 10)
Національний відхил
Замінити 6 4.3, 6.4.3.1 та 6.4.3.2 на:
«6.4.3 Корозійна стійкість — згідно з таблицею 10».
Додати:
«6.4.4 Стійкість до сонячного випромінення
Нестійкі
Стійкії»
Залежно від стійкості до поширювання полум'я
Стійкі до поширювання полум 'я
Не стійкі до поширювання полум 'я
Вилучено.
Національний відхил
Додати:
«6.6 Залежно від токсичності продуктів згоряння — згідно з 2.16.2 ГОСТ 12.1.044.
Залежно від димоутворювальної здатності — згідно з 2.14.2 ГОСТ 12.1.044.
Залежно від здатності до утворення корозійно активних продуктів згоряння
Здатні до утворення корозійно активних продуктів згоряння
Стійкі до утворення корозійно активних продуктів згоряння»
МАРКУВАННЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ
На кабельний трубопровід має бути нанесено фабричне клеймо чи назва підприємства-виробника або уповноваженого постачальника.
Кабельний трубопровід має бути додатково помаркований так, щоб його можна було ідентифікувати згідно з документацією виробника або уповноваженого постачальника.
На кабельний трубопровід має бути нанесено класифікаційний код згідно з додатком А, який складається мінімум з чотирьох перших цифр.
Національний відхил
Вилучити «, який складається мінімум з чотирьох перших цифр».
Долучити:
«Марковання має бути нанесено рівномірно, переважно з інтервалом 1 м, але не більше ніж 3 м.
Якщо класифікаційний код неможливо нанести на гофрований кабельний трубопровід його вказують на етикетці».
Виробник повинен надавати інформацію стосовно сумісності різних складових частин системи кабельних трубопроводів.
Трубопровідна арматура повинна мати марковання згідно з 7.1, яке має бути нанесено на виріб, а якщо це неможливо, на етикетку, прикріплену до виробу, або на його паковання.
Матеріали, що поширюють полум’я, мають бути оранжевого кольору. Не дозволено, щоб таке забарвлення було отримане фарбуванням або іншим подібним способом.
Матеріали, стійкі до поширювання полум’я, можуть мати будь-який колір, за винятком оранжевого, жовтого або червоного, чи принаймні чітке марковання про те, що вони стійкі до поширювання полум’я.
Затискачі уземлення мають бути позначені символом захисного уземлення згідно з ІЕС 60417 — 417-ІЕС-5019-а. Це марковання не має бути нанесено на частини, які легко можна знімати, наприклад, на ґвинти.
Відповідність вимогам 7.1—7.4 перевіряють огляданням.
Марковання має бути довговічним і легко розпізнаватись.
Перевіряють відповідність вимогам огляданням і протиранням марковання вручну протягом 15 с ганчіркою, змоченою водою, а потім протягом 15 с ганчіркою, просоченою нафтовим розчинником.
Примітка 1. Нафтовий розчинник є розчином аліфатичного гексану із максимальною об'ємною часткою ароматичних вуглеводнів 0,1 %, каурі- бутаноловим показником 29 одиниць, із мінімальною і максимальною температурою кипіння відповідно 65 °С та 69 °С і густиною приблизно 0.68 г/см3.
Примітка 2. Марковання, наприклад, може бути виконано пресуванням, литтям, гравіруванням, друкуванням, етикетуванням, липкими чи перебивними наклейками.
Примітка 3. Марковання, що виконано пресуванням, литтям чи гравіруванням, цьому випробовуванню не піддають.
Після випробовування марковання має розпізнаватись.
Національний відхил
Додати: «7.7 Виробник або уповноважений постачальник повинні надати в супровідних документах усю інформацію, необхідну для правильного монтажу системи кабельних трубопроводів та її безпечного використання.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням».
РОЗМІРИ
Зовнішній діаметр кабельних трубопроводів та параметри нарізі кабельних трубопроводів і трубопровідної арматури мають відповідати вимогам ІЕС 60423.
Перевіряють відповідність вимозі за допомогою калібрів, параметри яких надано в ІЕС 60423.
Національна примітка
Зовнішній діаметр кабельних трубопроводів, параметри нарізі кабельних трубопроводів і трубопровідної арматури та калібрів для їх перевіряння згідно з ІЕС 60423 подано в додатку НА.
Інші розміри мають задовольняти вимоги відповідних стандартів, які встановлюють окремі вимоги до систем кабельних трубопроводів (частини 21,22, 23 тощо цього стандарту).
КОНСТРУКЦІЯ
Системи кабельних трубопроводів не повинні мати гострих крайок, виступів та нерівностей, які можуть пошкодити ізоляцію проводів чи кабелів або спричинити травмування під час монтування чи експлуатації.
Виробник повинен надавати інструкції для безпечного монтування системи кабельних трубопроводів.
Відповідність вимогам перевіряють огляданням, і якщо це необхідно, після розрізання зразків на окремі частини.
Якщо для фіксації складових частин чи кришок до трубопровідної арматури або з’єднань кабельних трубопроводів застосовують ґвинти, вони не мають спричиняти пошкодження кабельної ізоляції у разі встановлення згідно з інструкціями. Ґвинти повинні мати метричну нарізь ISO. Ґвинти, на яких утворюється нарізь під час загвинчування, не можна застосовувати.
Кріпильні ґвинти та затискачі невеликих розмірів, що використовують з неметалевою чи композитною трубопровідною арматурою, не обов'язково мають бути з неметалевого матеріалу, якщо вони відокремлені від ізольованих проводів чи кабелів.
Кріпильні пристрої із застосуванням ґвинтів мають бути спроектовані так, щоб вони витримували механічні навантаження, що утворюються під час монтування та нормального використовування.
Відповідність вимогам кріплення з застосуванням звичайних ґвинтів спід перевіряти під час випробовування згідно з 9.3 та подальшим огляданням.
Відповідність вимогам кріплення з застосуванням самонарізних ґвинтів спід перевіряти під час випробовування згідно з 9.4 та подальшим огляданням.
Ґвинти затягують і викручують десять разів, якщо їх заґвинчують у нарізь у неметалевому матеріалі або вони виготовлені з неметалевого матеріалу, та п'ять разів у всіх інших випадках.
Випробовування проводять із застосуванням відповідної викрутки чи ключа, прикладаючи
відповідне зусилля, яке забезпечує досягнення крутного моменту, вказаного в таблиці 3. Ґвинти не слід закручувати різкими, поривчастими рухами.
Після випробовування не має виникати пошкодження ґвинта чи гайки, таких як поломка ґвинта чи руйнування його головки або нарізі, які можуть перешкодити подальшому використанню ґвинта чи гайки.
Самонарізні ґвинти затягують і викручують десять разів, якщо їх заґвинчують у неметалевий матеріал, і п’ять разів — у всіх інших випадках. Ґвинти, що заґвинчують у неметалевий матеріал, треба кожного разу повністю виймати із нарізі.
Випробовування проводять із застосуванням відповідної викрутки чи ключа, прикладаючи відповідне зусилля, яке забезпечує досягнення крутного моменту, вказаного в таблиці 3. Ґвинти не слід закручувати різкими, поривчастими рухами.
Після випробовування не має виникати пошкоджень, таких як поломка ґвинта чи руйнування його головки або нарізі, які можуть перешкодити подальшому використанню ґвинта.
Будь-який матеріал, наприклад гума, волокно тощо, який використовують під час монтування з'єднання згідно з інструкціями виробника і який може піддаватись впливу зовнішніх чинників, має забезпечувати рівень стійкості до зовнішніх впливових чинників не гірший, ніж це зазначено для кабельних трубопроводів чи трубопровідної арматури. Відповідність вимозі слід перевіряти випробовуваннями згідно з розділом 14.
Для систем кабельних трубопроводів, складові частини яких з’єднують ненарізевим способом, виробник повинен указати, чи може система бути демонтована, і якщо може, то яким способом.
Відповідність вимозі слід перевіряти огляданням та випробовуванням вручну.
Таблиця 3 — Значення крутного моменту для випробовування ґвинтів
|
Номінальний діаметр нарізі, мм |
Крутний момент, Н м |
||
|
Понад |
До і включно |
І (примітка 1) |
II (примітка 2} |
|
|
2,8 |
0,4 |
0,4 |
|
2,8 |
3,0 |
0,5 |
0,5 |
|
3,0 |
3,2 |
0,6 |
0,6 |
|
3,2 |
3,6 |
0,8 |
0,8 |
|
3,6 |
4,1 |
1,2 |
1,2 |
|
4,1 |
4,7 |
1,8 |
1,8 |
|
4,7 |
5,3 |
2,0 |
2,0 |
|
5,3 |
6,0 |
2,5 |
3,0 |
|
6,0 |
8,0 |
3,5 |
6,0 |
|
8,0 |
10,0 |
4,0 |
10,0 |
|
Примітка 1. Колонка І стосується ґвинтів, що закручують за допомогою викрутки. Примітка 2. Колонка II стосується ґвинтів і гайок, що закручують за допомогою інших засобів, ніж викрутка. |
|||
ЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Механічна міцність
Системи кабельних трубопроводів повинні мати належну механічну міцність.
Кабельні трубопроводи, які згинають, стискають, піддають удару чи впливу граничної температури під час і після монтажу згідно з інструкціями виробника відповідно до поданої класифікації, не повинні тріскатися і деформуватися до такого ступеня, що ускладнить введення ізольованих проводів чи кабелів або може призвести до пошкодження їх під час протягування.
Системи кабельних трубопроводів, що призначені для монтажу з іншим устаткованням, повинні мати відповідну механічну міцність, щоб нести створене цим устаткованням навантаження та витримувати механічні напруження, що виникають під час їх монтування та експлуатації.
Відповідність вимогам 10.1.1—10.1.3 слід перевіряти випробовуваннями згідно з 10.2—10.8.
.2Випробовування на стиснення
1 Зразки кабельного трубопроводу довжиною (200 ± 5) мм кожен піддають випробовуванню на стиснення за температури (23 ± 2) °С за допомогою устатковання, показаного на рисунку 1.
Національний відхил
Вилучити «за температури (23 ± 2) °С»
2 Перед випробовуванням необхідно виміряти зовнішній діаметр зразків.
3 Зразки розміщують на плоскій сталевій основі, а сталеву проміжну деталь розташовують посередині зразка так, як показано на рисунку 1.
4 До проміжної деталі прикладають рівномірно збільшуване зусилля стискання, яке через (ЗО ± 3) с має досягти відповідного значення, наведеного у таблиці 4.
5 Досягнуте значення зусилля згідно з таблицею 4 витримують протягом (60 ± 2) с та, не знімаючи його, вимірюють зовнішній діаметр зразка у місці, де відбувається деформація.
6 Різниця між початковим значенням зовнішнього діаметра, виміряного перед випробовуванням, та значенням діаметра здеформованого зразка не має перевищувати 25 % від початкового значення зовнішнього діаметра.
7 Навантагу, а також проміжну деталь потім знімають і через (60 ± 2) с після цієї операції знову вимірюють зовнішній діаметр зразка у місці деформації.
Різниця між початковим значенням зовнішнього діаметра, виміряного перед випробовуванням, та значенням діаметра здеформованого зразка не має перевищувати 10 % від початкового значення зовнішнього діаметра.
Таблиця 4 — Стискне зусилля
|
Класифікація |
Кабельний трубопровід |
Стискне зусилля,Н М% 0 |
|
1 |
Дуже слабкої міцності |
125 |
|
2 |
Слабкої міцності |
320 |
|
3 |
Середньої міцності |
750 |
|
4 |
Високої міцності |
1 250 |
|
5 |
Дуже високої міцності |
4 000 |
8 Після випробовування зразки не повинні мати тріщин, видимих без застосування збільшувальних приладів,
Випробовування на удар
Випробовуванню на удар піддають дванадцять зразків кабельного трубопроводу, довжиною (200 ± 5) мм кожен, та дванадцять зразків трубопровідної арматури, застосовуючи пристрій, показаний на рисунку 2.
Перед випробовуванням зразків з’єднують усі їхні складові частини, як передбачено інструкцією з експлуатації, охоплюючи кабельні трубопроводи, необхідні для випробовування.
Примітка. Якщо випробовують кабельні трубопроводи, то трубопровідну арматуру дозволено не приєднувати.
Складові частини, недоступні після монтажу за нормального використання, і трубопровідну арматуру, максимальний розмір якої менше ніж 20 мм, цьому випробовуванню не піддають.
