НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Засоби індивідуального захисту органів дихання

МАСКИ
Вимоги, випробовування, марковання
(EN 136:1998, IDT)

Д

БЗ № 1-2003/16

СТУ EN 136:2003

Видання офіційне

КИЇВ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
200

4ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Національний науково-дослідний інститут охорони праці та технічний комітет зі стандар­тизації «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих» (ТК 135)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: М. Лисюк, канд. тех. наук; В. Руринкевич;

В. Миколенко; Л. Кучерук; І. Видолоб

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 5 липня 2003 р. № 119 з 2004-07-01

З Стандарт відповідає EN 136:1998 Respiratory protective devices — Full face masks — Requirements, testing, marking (Засоби захисту органів дихання. Маски. Вимоги, випробовування, марковання). Стандарт видано з дозволу CEN

Ступінь відповідності — Ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатись до Держспоживстандарту України.

Держспоживстандарт України, 2004

ЗМІСТ с.

Національний вступ V

Вступ V

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Терміни та визначення понять 2

  4. Опис 2

  5. Класифікація 2

  6. Познаки 2

  7. Вимоги 2

    1. Загальні положення 2

    2. Номінальні значення та граничні відхили 2

    3. Візуальне перевіряння З

    4. Матеріали З

    5. Стійкість до температури З

    6. Стійкість до займання З

    7. Стійкість до теплового випромінювання З

    8. Чищення та дезінфікування З

    9. Краї складових частин З

    10. Змінні частини З

    11. Наголовний гарнітур 4

    12. З’єднувач 4

    13. Переговорна мембрана 5

    14. Окуляри/панорамне скло 5

    15. Вдихальні і видихальні клапани 5

    16. Герметичність 6

    17. Сумісність зі шкірою 6

    18. Вміст діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі 7

    19. Опір диханню 7

    20. Коефіцієнт підсосу 7

    21. Площа поля зору 8

    22. Експлуатаційні властивості 8

  8. Випробовування 8

    1. Загальні положення 8

    2. Попередня підготовка 8

    3. Візуальне перевіряння 8

    4. Стійкість до впливу температури 8

    5. Стійкість до займання 8

    6. Стійкість до теплового випромінювання 10

    7. Чищення та дезінфікування 13

    8. Наголовний гарнітур 13

    9. З’єднувач 13

    10. Переговорна мембрана 13

    11. Окуляри/панорамне скло 13

    12. Вдихальні і видихальні клапани 13

    13. Герметичність 14

    14. Вміст діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі 14

    15. Опір диханню 16

    16. Коефіцієнт підсосу 16

    17. Площа поля зору 24

    18. Випробовування експлуатаційних властивостей 24

  9. Марковання 28

  10. Інформація, яку надає виробник 28

Додаток А Загальний перелік вимог та випробовувань 29

Додаток В Марковання ЗО

Додаток ZA Розділи цього стандарту, що посилаються на основні вимоги або інші положення Директив EC 31НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 136:1998 Respiratory protective devices — Full face masks — Requirements, testing, marking (Засоби захисту органів дихання. Маски. Вимоги, випробо­вування, марковання).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 135 «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих» Стандарт вміщує вимоги, які відповідають чинно­му законодавству.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

  • слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

  • до розділу 2 «Нормативні посилання» долучено «Національне пояснення», яке у тексті ви­ділено рамкою;

  • замінено познаки одиниць фізичних величин:

Познаки в EN 136:1998

g

l/min

mm

mbar

bar

min

з

nm

N

mm

m

kW/m2

km/h

h

mg/m3

ng/m3

Познаки у цьому стандарті

г

дм3/хв

мм

мбар

бар

хв

с

нм

Н

мкм

м

КВт/м2

км/год

год

мг/м3

нг/м3



  • структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Титульний лист», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», «Вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

  • назву стандарту доповнено словом «індивідуального», що відповідає змісту стандарту та є загальною назвою групи стандартів відповідної галузі;

  • абревіатура PVC (8.14) замінена на ПХВ;

  • на рисунку 13 познаку BSF замінено на Труб, згідно з ЄСКД;

  • таблицю Загальний перелік вимог та випробовувань названо «Додаток А»;

  • до розділу 8 та до додатка ZA долучено «Національні примітки», які у тексті виділено рамкою.

Копії документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

ВСТУП

Цей засіб індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) може бути схвалений за даним стандартом, якщо окремі складові частини відповідають вимогам технічних умов, що є цілим стан­дартом або його частиною, а також вимогам експлуатаційних випробовувань укомплектованого ЗІЗОД, які визначено у відповідному стандарті. Якщо, з якоїсь причини, неможливе проведення випробовувань укомплектованого ЗІЗОД, допустимо випробовувати модель ЗІЗОД з подібними ди­хальними характеристиками та розподілом маси.ДСТУ EN 136:2003

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

МАСКИ

Вимоги, випробовування, марковання

СРЕДСТВА ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЗАЩИТЫ ОРГАНОВ ДЫХАНИЯ

МАСКИ

Требования, испытания, маркировка

RESPIRATORY PROTECTIVE DEVICES

FULL FACE MASKS

Requirements, testing, marking

Чинний від 2004-07-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає мінімальні вимоги до масок, призначених для використання в складі ЗІЗОД.

Сфера застосування цього стандарту не поширюється на маски для підводних апаратів.

Лабораторні та експлуатаційні випробовування долучені до стандарту для оцінювання відпо­відності ЗІЗОД вимогам.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить посилання на Інші публікації з зазначенням і без зазначення року їхнього видання. ЦІ нормативні посилання розміщені у відповідних місцях тексту, а публікації перелічені нижче. Для посилань на публікації із зазначенням року видання, наступні додатки або зміни до будь-якої з публікацій можуть бути застосовані тільки у випадку долучення їх до стандарту додат­ком або зміною. Для посилань на публікації без зазначення року видання застосовують останнє видання цієї публікації.

EN 132:1990 Respiratory protective devices — Definitions

EN 134:1990 Respiratory protective devices — Nomenclature of components

EN 148-1:1987 Respiratory protective devices — Threads for facepieces — Standard thread connection

EN 148-2:1987 Respiratory protective devices — Threads for facepieces — Centre thread connection

EN 148-3:1992 Respiratory protective devices — Threads for facepieces — Thread connection M 45x3

ISO 6941:1984/AMD 1:1992 Textile fabrics — Burning behaviour — Measurement of flame spread properties of vertically oriented specimens

ISO 6942:1993 Clothing for protection against heat and fire — Evaluation of thermal behaviour of materials and material assemblies when exposed to a source of radiant heat.

Видання офіційне ★

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 132:1990 Засоби захисту органів дихання. Визначення

EN 134:1990 Засоби захисту органів дихання. Номенклатура складових частин

EN 148-1:1987 Засоби захисту органів дихання. Нарізеві з'єднання для лицевих частин. Стандартне нарізеве з’єднання

EN 148-2:1987 Засоби захисту органів дихання. Нарізеві з’єднання для лицевих частин. Цен­тральне нарізеве з'єднання

EN 148-3:1992 Засоби захисту органів дихання. Нарізеві з'єднання для лицевих частин. На­різеве з'єднання М 45x3

ISO 6941:1984/AMD 1:1992 Вироби текстильні. Характеристика горіння. Вимірювання вла­стивостей розповсюджування полум’я по вертикально розміщеному зразку

ISO 6942:1993 Одяг для захисту від тепла і вогню. Оцінювання термічної поведінки матеріа­лів І комбінацій матеріалів під дією теплового випромінювання.

  1. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовують визначення згідно з EN 132 і номенклатуру складових частин згідно з EN 134.

Маскою називається лицева частина, що покриває ніс, рот, підборіддя і забезпечує достатнє ізолювання обличчя користувача ЗІЗОД від навколишньої атмосфери за передбачуваних умов ви­користання у разі вологої або сухої шкіри обличчя, під час рухів голови і розмови.

  1. ОПИС

Вдихуване повітря надходить через з'єднувальний вузол(вузли) безпосередньо в носову та ро­тову зону або через зону окуляра (панорамного скла) маски.

Видихуване повітря надходить через з’єднувальний вузол в дихальний апарат (регенеруваль- ний дихальний апарат з маятниковою системою дихання) або безпосередньо в навколишню атмос­феру через видихальний клапан(и) або через інші відповідні засоби в Інших типах ЗІЗОД.

Внутрішню маску можна використовувати для відокремлювання носа і рота від зони(зон) оку­ляра (панорамного скла) маски.

  1. КЛАСИФІКАЦІЯ

Розрізняють три класи масок, які забезпечують однаковий рівень захисту дихання але мають різні області застосування.

Клас 1: Маски для легкого режиму роботи.

Клас 2: Маски загального призначення.

Клас 3: Маски спеціального призначення.

  1. ПОЗНАКИ

Познаки маски, які відповідають вимогам цього стандарту:

Маска EN 136 (Клас) (Додаткові характеристики).

  1. ВИМОГИ

    1. Загальні положення

В усіх випробовуваннях усі випробовувальні зразки повинні відповідати вимогам цього стан­дарту.

  1. Номінальні значення та граничні відхили

Вказані у цьому стандарті значення є номінальні, якщо не визначено інше.

  1. За винятком температурних границь значення, які не вказані як максимум чи мінімум, мають граничні відхили ± 5 %. Якщо не визначено інше, температура навколишнього середовища під час проведення випробовування повинна бути (24 ± 8) °С (температурні границі підлягають визначанню з точністю ± 1 °С) і відносна вологість повинна бути (50 ± ЗО) %.Візуальне перевіряння

Візуальному перевірянню підлягає марковання і інформація, яку надає виробник.

Випробовування проводять відповідно до 8.3.

  1. Матеріали

В деталях масок класу 2 і 3, які можуть зазнати удару, повинно бути зведено до мінімуму ви­користання алюмінію, магнію, титану або сплавів, що містять таку кількість цих металів, яка може під час удару і виникнення іскри бути причиною займання горючих газових сумішей.

Випробовування проводять відповідно до 8.3.

  1. Стійкість до температури

До і після проведення випробовування маска повинна відповідати вимогам 7.16.

Після теплового впливу відповідно до 8.2 і повернення до температури навколишнього сере­довища маска не повинна мати помітного деформування. Також проводять вимірювання кожного вмонтованого нарізевого з’єднувача, згідно з EN 148-1, EN 148-2, EN 148-3, який повинен відпові­дати вимогам відповідного стандарту.

Випробовування проводять відповідно до 8.3, 8.4, 8.13 і 8.16.

  1. Стійкість до займання

    1. Загальні положення

До і після проведення випробовування маска повинна відповідати вимогам 7.16.

  1. Маски 1-го класу

Складові частини маски, на які може діяти полум’я в процесі використовування, не повинні горіти або продовжувати горіти більше 5 с після вилучання із полум’я.

Випробовування проводять відповідно до 8.3 і 8.5.1.

  1. Маски 2-го і 3-го класу

Складові частини маски, на які може діяти полум’я під час використовування, не повинні го­ріти або продовжувати горіти більше 5 с після вилучання із полум’я.

Випробовування проводять відповідно до 8.3 і 8.5.2.

  1. Стійкість до теплового випромінювання

Маски 3-го класу повинні бути стійкі до дії теплового випромінювання. Це визначають двома способами, тобто:

  • маску вважають стійкою до дії теплового випромінювання згідно з цим стандартом, якщо вона залишається герметичною після випробовувального періоду, що дорівнює 20 хв, навіть за наявності деформувань; або

  • маску вважають стійкою до дії теплового випромінювання якщо вона не має видимих по­шкоджень після випробовувального періоду, який дорівнює або більший ніж 4 хв, і лицева частина залишається герметичною в подальшу хвилину.

До і після проведення випробовування маска повинна відповідати вимогам 7.16.

Випробовування проводять відповідно до 8.6.

  1. Чищення та дезінфікування

Використані матеріали повинні витримувати дію чистильних і дезінфікувальних засобів та про­цедур, рекомендованих виробником.